eaPSMU | Електронний архів (репозитарій)
Полтавського державного медичного університету
Репозитарій ПДМУ - це відкритий електронний архів матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами та здобувачами вищої освіти. Репозитарій створено з метою забезпечення вільного доступу до освітніх матеріалів та результатів наукових досліджень, підвищення рівня цитування публікацій науковців університету. Викладачам, науковцям, здобувачам вищої освіти ПДМУ (за наявності рецензії наукового керівника) рекомендується розміщувати у Репозитарії власні науково-дослідницькі праці, навчально-методичні й лекційні матеріали тощо.
- У разі виникнення питань, будь ласка, звертайтеся до читальної зали «Електронна бібліотека» (102 кімната навчально-лабораторного корпусу) або за електронною адресою: repository@pdmu.edu.ua
Положення про Репозитарій Полтавського державного медичного університету
| Авторський договір | Приклади оформлення бібліографічного опису | Інструкція з реєстрації та розміщення матеріалів у репозитарії ПДМУ |
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- До 100-річчя Полтавського державного медичного університету
Нові надходження
Релігійні стереотипи української ментальності в державотворчому дискурсі: соціально-філософський аналіз
(Видавничий дім «Гельветика», 2025-09) Штепа, Олексій Олександрович; Зінченко, Наталія Олександрівна; Коваленко, Світлана Василівна; Shtepa, O. O.; Zinchenko, N. О.; Kovalenko, S. V.
Автори статті здійснили комплексний соціально-філософський аналіз впливу релігійних стереотипів на формування української ментальності та їхню роль у державотворчому дискурсі. Визначено, що релігійні стереотипи є багатошаровою та невід’ємною складовою української ментальності, що формувалася протягом століть під впливом таких ключових подій, як Хрещення Русі, релігійні війни XVI–XVII століть
(зокрема, Берестейська унія), та складний радянський період з його атеїстичною пропагандою та наступним посткомуністичним відродженням релігії. Ці історичні процеси заклали основи для таких стійких уявлень, як «Україна – свята земля», «православна віра як основа ідентичності», а також сформували феномен двовір’я та стереотипи про «секуляризовану, але приховано віруючу» людину. Дослідження виявило дуалістичний характер впливу релігійних стереотипів на державотворчий дискурс. З одного боку, вони мають потужний консолідуючий потенціал, об’єднуючи націю навколо спільних моральних цінностей (справедливість, милосердя) та надаючи сенс боротьбі в умовах зовнішньої агресії. Релігійні наративи часто стають джерелом національної стійкості, мобілізації та патріотизму. З іншого боку, релігійні стереотипи можуть бути джерелом дезінтеруючого впливу, сприяючи міжконфесійним конфліктам та маніпуляціям. Стереотипи «свій-чужий», «канонічна-неканонічна церква» та інші подібні уявлення активно використовуються зовнішніми силами для розколу суспільства, розпалювання ворожнечі та підриву довіри до державних інституцій, що особливо проявилося під час повномасштабного вторгнення. Сучасне українське суспільство стоїть перед важливими викликами трансформації релігійних наративів, включаючи необхідність деконструкції імперських та колоніальних релігійних стереотипів і боротьбу з маніпулятивними псевдорелігійними доктринами. Забезпечення світського характеру держави при одночасному розвитку міжконфесійного діалогу та просвіті громадян щодо релігійного плюралізму є ключовим для формування сильної та демократичної України. Результати аналізу пропонують рекомендації щодо подолання деструктивних релігійних стереотипів та оптимізації взаємодії між державою та релігійними інституціями. ; The authors of this article conducted a comprehensive socio-philosophical analysis of the influence of religious stereotypes on the formation of Ukrainian mentality and their role in the state-building discourse. It is determined that religious stereotypes are a multifaceted and integral component of Ukrainian mentality, shaped over centuries under the influence of key historical events such as the Christianization of Kyivan Rus’, the religious wars of the 16th–17th centuries (particularly the Union of Brest), the complex Soviet period with its atheistic propaganda, and the subsequent post-communist religious revival. These historical processes laid the foundation for stable perceptions like «Ukraine – a sacred land», «Orthodox faith as the basis of identity», and also formed the phenomenon of dual-faith and stereotypes about a «secularized yet secretly religious» person.
Гострий біль у стоматологічних пацієнтів: особливості призначення нестероїдних протизапальних препаратів
(Полтавський державний медичний університет, 2025) Федик, Т. В.; Гаджула, Н. Г.; Федик, А. В.
Мета: дослідити ефективність та особливості застосування НПЗП у лікуванні ускладненого карієсу з вираженим больовим синдромом у пацієнтів із супутніми соматичними захворюваннями.
Мультисистемний вплив пробіотичних препаратів: оцінка комплексного лікування гострого тонзиліту у дітей
(Заславський О.Ю., 2025) Крючко, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Соннік, Наталія Богданівна; Пшенишна, Ольга Вікторівна; Щербак, Вікторія Валеріївна; Климко, Дарія Олександрівна
Актуальність. Тонзиліт становить приблизно 0,4 % амбулаторних звернень у країнах Європи та США. Зазвичай причиною захворювання є вірусна інфекція, а передача збудника відбувається повітряно-краплинним шляхом від пацієнтів із гострим тонзилітом. Бета-гемолітичний стрептокок групи А (group A betahemolytic streptococcus) є причиною тонзиліту у 15–30 % дітей віком від 5 до 15 років, що збільшує ризик виникнення системних ускладнень. Метою дослідження стало вивчення ефективності застосування комплексного пробіотика, що містить культури живих бактерій Streptococcus salivarius K12 і Lactobacillus rhamnosus LGG та вітамін D у вигляді холекальциферолу, у комплексному лікуванні гострого тонзиліту у дітей. Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 48 дітей віком від 5 до 14 років, які шляхом випадкової вибірки були розподілені на дві групи: до основної увійшло 28 дітей, які протягом 20 днів у комплексному лікуванні отримували пробіотичну добавку; до контрольної групи увійшло 20 дітей, яким призначали стандартну терапію без пробіотика. Усім дітям проводилась оцінка за шкалою McIsaac, що дозволило визначити обсяг обстеження та лікування. Результати. Бактеріальна природа захворювання була верифікована у 12 (42,86 %) та 7 (35 %) дітей основної і контрольної груп відповідно. Дітям призначено антибактеріальний препарат. За віком, статтю, тривалістю захворювання та клінічним перебігом тонзиліту на початку спостереження пацієнти не відрізнялися (р > 0,05). У хворих обох груп з однаковою частотою спостерігалися біль у горлі, набряк/нашарування на мигдаликах, лімфаденопатія, лихоманка. Характеризуючи динаміку локальних симптомів у ході лікування, слід зауважити, що більш ніж у третини дітей, які отримували пробіотичну добавку, біль в горлі зник вже на 3-й день, на відміну від пацієнтів контрольної групи, де майже кожен третій пацієнт (30 %) продовжував скаржитися на біль в горлі навіть на 7-й день захворювання. Середня тривалість болю в горлі у дітей основної групи становила 2,67 ± 0,62 дня, у хворих контрольної групи — 4,91 ± 1,16 дня (p < 0,05). Аналогічну динаміку ми отримали, оцінюючи наявність чи відсутність набряку та нашарувань на мигдаликах. Через 6 місяців були оцінені такі критерії, як рецидив тонзиліту та частота гострих респіраторних захворювань, проведений аналіз чинників, які корелюють з ними. Слід зауважити, що стан на 7-й день лікування виявився найбільш сильним предиктором розвитку рецидиву (R2 = 0,78). Тобто досягнення повної клінічної ремісії до 7-го дня перебігу гострого тонзиліту суттєво знижує формування схильності до хронізації та виникнення повторних епізодів. Другим важливим критерієм був прийом пробіотика, який також асоціюється зі зниженням ризику повторних рецидивів (p = 0,0128). Висновки. Призначення пробіотика у лікуванні гострого тонзиліту збільшує ймовірність клінічного одужання до 7-го дня захворювання та відповідно знижує частоту рецидивів у найближчому майбутньому. Дана модель має добру прогностичну цінність (AUC = 0,75, 95% ДІ 0,6495–0,8505; p < 0,0001) та свідчить, що застосування пробіотика Streptococcus salivarius K12 і Lactobacillus rhamnosus LGG та вітаміну D знижує ризик повторного епізоду тонзиліту у дітей.
Background. Tonsillitis accounts for approximately 0.4 % of outpatient visits in Europe and the United States. The disease is usually caused by a viral infection, and the pathogen is transmitted by airborne droplets from patients with acute tonsillitis. Group A beta-hemolytic streptococcus is the cause of tonsillitis in 15–30 % of children aged 5 to 15 years, which increases the risk of systemic complications. The purpose of the study was to investigate the effectiveness of a complex probiotic containing live cultures of Streptococcus salivarius K12 and Lactobacillus rhamnosus LGG bacteria and vitamin D (cholecalciferol) in the comprehensive treatment of acute tonsillitis in children. Materials and methods. The study involved 48 children aged 5 to 14 years who were randomly divided into two groups: the main group included 28 patients who received a probiotic supplement for 20 days in comprehensive treatment; the control group consisted of 20 children who were prescribed standard therapy without a probiotic. All children were assessed using the McIsaac scale, which allowed us to determine the scope of examination and treatment. Results. The bacterial cause of the disease was verified in 12 (42.86 %) and 7 (35 %) children of the main and control groups, respectively, and an antibacterial drug was prescribed. The patients did not differ in age, sex, disease duration, and clinical course of tonsillitis at baseline (p > 0.05). Sore throat, swelling/patches on the tonsils, lymphadenopathy, and fever were observed with equal frequency in patients of both groups. Describing the dynamics of local symptoms during treatment, it should be noted that in more than a third of children receiving a probiotic supplement, sore throat disappeared on the third day, unlike the control group, where almost every third patient (30 %) continued to complain of sore throat even on day 7 of the disease. The average duration of sore throat in the main group was 2.67 ± 0.62 days, in the control group — 4.91 ± 1.16 days (p < 0.05). We obtained similar dynamics by assessing the presence or absence of edema and patches on the tonsils. After 6 months, the following criteria were evaluated: recurrence of tonsillitis and the frequency of acute respiratory diseases, and the analysis of factors correlated with them was conducted. It should be noted that condition on day 7 of treatment was the strongest predictor of relapse (R2 = 0.78). That is, the achievement of complete clinical remission by day 7 of acute tonsillitis significantly reduces the formation of a tendency to chronicity and the occurrence of repeated episodes. The second important criterion was taking a probiotic, which is also associated with a reduced risk of recurrence (p = 0.0128). Conclusions. The use of probiotics in the treatment of acute tonsillitis increases the likelihood of clinical recovery by day 7 of the disease and, accordingly, reduces the frequency of recurrence in the near future. This model has a good predictive value (AUC = 0.75, 95% CI 0.6495–0.8505, p < 0.0001) and indicates that the use of Streptococcus salivarius K12 and Lactobacillus rhamnosus LGG probiotic and vitamin D reduces the risk of recurrent tonsillitis in children.
Regular physical activity improves quality of life of people with hemophilia: ukrainian single center studyin a real-life cohort
(Elsevier, 2025-06-22) Lymanets, T.; Skrypnyk, I.; Maslova, G.; Gusachenko, I.; Лиманець, Тетяна Володимирівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Маслова, Ганна Сергіївна; Гусаченко, Юлія Олександрівна
Background: The introduction of the latest preventive schemes into hemophilia treatment protocols has reduced the percentage of disability and improved the quality of life of patients. Meanwhile, in Ukraine, as of 2022, 80-90% of children with hemophilia under the age of 14 became disabled, and almost 100% by the age of 21. In addition to medication, encouraging patients to engage in physical activity and sports plays an important role. Aims: To assess the impact of regular physical activity (PA) on the quality of life (QoL) of people with hemophilia. Methods: A survey of 51 people with hemophilia was conducted, which included an assessment of the frequency, regularity and type of PA, as well as the presence and extent of hemophilic arthropathies. They were divided into two groups: I (n=17) - Hemophilia A and B people with joint damage, aged 38,5±2,95 years, and II (n=34) - aged 11,6±0,44 without severe hemophilic arthropathy. Depending on the presence of regular PA, patients in both groups were divided into subgroups: IA (n=5) and IIA (n=23) - people with regular PA; IB (n=12) and IIB (n=11) - no reported PA. QoL was assessed using a EQ-5D- 5L questionnaire.
The impact of forced internal displacement due to the full-scale russian invasion in Ukraine on the multiple myeloma (MM) patients’ survival and quality of life (QoL): the real-life observational study
(Elsevier, 2025-09) Lymanets, T.; Skrypnyk, I.; Maslova, G.; Gusachenko, I.; Лиманець, Тетяна Володимирівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Маслова, Ганна Сергіївна; Гусаченко, Юлія Олександрівна
Context: The beginning of a full-scale invasion and active hostilities in Ukraine after February 24, 2022, caused mass displacement - citizens left their homes in search of safety and protection. Currently, the number of officially registered internally displaced persons (IDP) in Ukraine reaches 4.9 million people. This fact and newly diagnosed multiple myeloma (MM) may significantly influence a patient’s quality of life (QoL) and survival. Aim: The primary endpoint was to assess the overall survival (OS) of MM patients who were internally displaced from the territories of active hostilities to Poltava region. The second endpoint was to assess their QoL. Materials and Methods: Our study included 84 primary patients with MM during 2022–2023 after the full-scale Russian invasion of Ukraine. Median age, 64.6 ± 7.57 years; male, 46 (54.8%); female, 38 (45.2%); and ECOG 0–2. The patients were divided into two groups: Group 1 (N = 60), native citizens of the Poltava region, and Group 2 (N = 24), IDP from regions of active hostilities (Kharkiv, n = 11; Donetsk, n = 8; Sumy, n = 3; Luhansk, n = 2). The 2-year OS was assessed and QoL was evaluated by EQ- 5D-5L with descriptive data and visual analog scoring (EQ-VAS). Results: The 2-year OS was 56% in citizens native to the Poltava Region (Group 1) and 22% in IDP withMM(Group 2; hazard ratio [HR], 2.338; 95% CI, 1.17–4.68; P = 0.0162). There was no significant difference between patients in the two groups in impairments of mobility, self-care, and pain/discomfort data. The usual activities, such as work, study, housework, family or leisure activities, were significantly impaired in Group 2 patients compared to Group 1 (X2[1, N = 84] = 10.14, P < 0.04). Additionally, the results showed an increased level of anxiety/depression in patients of Group 2 who had moved to the Poltava region due to active hostilities (X2[1, N = 84] = 24.9, P = 0.000053). EQ-VAS data for Group 2 patients was significantly lower compared with Group 1 reported parameters (57.02 ± 9.88 vs 69.92 ± 7.86; P = 0.00001).