DSpace Зібрання:http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/136222024-03-29T15:21:53Z2024-03-29T15:21:53ZModern academic lecture: Pro et ContraSkrypnykov, P. M.Skrypnikova, T. P.Bieliaieva, O. M.Hmil, T. A.Hurzhii, O. V.Lysanets, Yu. V.Скрипников, Петро МиколайовичСкрипников, Петр НиколаевичСкрипнікова, Таїса ПетрівнаСкрипникова, Таисия ПетровнаБєляєва, Олена МиколаївнаБеляева, Елена НиколаевнаХміль, Тетяна АндріївнаХмиль, Татьяна АндреевнаГуржій, Олена ВікторівнаГуржий, Елена ВикторовнаЛисанець, Юлія ВалеріївнаЛисанец, Юлия Валериевнаhttp://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/139842024-03-28T23:01:01Z2020-01-01T00:00:00ZНазва: Modern academic lecture: Pro et Contra
Автори: Skrypnykov, P. M.; Skrypnikova, T. P.; Bieliaieva, O. M.; Hmil, T. A.; Hurzhii, O. V.; Lysanets, Yu. V.; Скрипников, Петро Миколайович; Скрипников, Петр Николаевич; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Скрипникова, Таисия Петровна; Бєляєва, Олена Миколаївна; Беляева, Елена Николаевна; Хміль, Тетяна Андріївна; Хмиль, Татьяна Андреевна; Гуржій, Олена Вікторівна; Гуржий, Елена Викторовна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Лисанец, Юлия Валериевна
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена найстарішій організаційній формі навчання – лекції. Наголошуються, що один із основних параметрів, яким повинна відповідати сучасна лекція, – інтерактивність. Автори зазначають, що якісна лекція в медичному університеті (академії), підготовлена кваліфікованим науково-педагогічним працівником, – це надзвичайно ємне педагогічне явище, що має низку переваг, як-от: така лекція є дієвою формою емоційного впливу на свідомість майбутнього лікаря, ефективним засобом деонтологічного виховання, формування професійної самосвідомості й професійної позиції, рефлексії і саморефлексії; вона слугує важливою формою співробітництва й забезпечує безпосереднє творче спілкування лектора з аудиторією; дає змогу залучати здобувачів освіти до новітніх досягнень в галузі охорони здоров’я; слугує дієвим засобом навчання через особистий приклад. Приділяючи увагу вже традиційному (в історичному контексті) питанню щодо недоліків лекції, автори побіжно розглядають бар’єри психолого-педагогічного характеру, пов’язані як із викладачем, так і зі студентами. Показано, що саме ці бар’єри заважають реалізації основних функцій лекції і породжують дискусії щодо лекційної форми навчання. Значну увагу приділено засобам візуалізації лекційного матеріалу. У висновках зазначається, що сучасна академічна лекція повинна відповідати низці передумов, які взаємопов’язані між собою: належна психолого-педагогічна підготовка науково-педагогічного працівника; відповідність його знань сучасному рівню розвитку науки; бездоганне володіння лекційним матеріалом й аудиторією; якісний контингент здобувачів освіти, які мають високий рівень мотивації до навчання та бажання здобувати освіту, оволодівати знаннями, уміннями й навичками; якісна візуалізація лекційного матеріалу.; The article is devoted to lectures as the oldest organizational form of education. It has been emphasized that interactivity is one of the main parameters that a modern lecture must comply with. The authors note that a quality lecture at a medical university (academy), prepared by a qualified research and teaching staff, is an extremely capacious pedagogical phenomenon that has a number of advantages, such as: lecture is an effective form of emotional impact on the future doctor, deontological education, formation of professional self-awareness and professional position, reflection and self-reflection; it serves as an important form of cooperation and provides direct creative communication of the lecturer with the audience; it allows to involve students in the latest advances in health care; it serves as an effective means of learning through personal example. Paying attention to the already traditional (in the historical context) question about the shortcomings of the lecture, the authors briefly consider the barriers of psychological and pedagogical nature, related to both the teacher and the students. It is shown that these barriers hinder the implementation of the main functions of the lecture and generate discussions about the form of lecture. Considerable attention is paid to the means of visualization of lecture material. The conclusions state that the modern academic lecture must meet a number of prerequisites, which are interrelated: proper psychological and pedagogical training of research and teaching staff; correspondence of their knowledge to the modern level of development of science; impeccable mastery of lecture material and audience; high-quality contingent of students who have a high level of motivation to study and the desire to obtain education, acquire knowledge, skills and abilities; high-quality visualization of lecture material.2020-01-01T00:00:00ZThe influence of rational combination therapy on the quality of life of patients with chronic obstructive pulmonary diseasePotyazhenko, M. M.Потяженко, Максим МакаровичПотяженко, Максим МакаровичNastroga, T. V.Настрога, Тетяна ВікторівнаНастрога, Татьяна ВикторовнаSokolyuk, N. L.Соколюк, Ніна ЛюдвігівнаСоколюк, Нина ЛюдвиговнаKitura, O. Ye.Кітура, Оксана ЄвгенівнаКитура, Оксана ЕвгеньевнаGorodnytska, I. M.Городницька, Інна МихайлівнаГородницкая, Инна Михайловнаhttp://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/137622024-03-28T23:02:04Z2020-09-01T00:00:00ZНазва: The influence of rational combination therapy on the quality of life of patients with chronic obstructive pulmonary disease
Автори: Potyazhenko, M. M.; Потяженко, Максим Макарович; Потяженко, Максим Макарович; Nastroga, T. V.; Настрога, Тетяна Вікторівна; Настрога, Татьяна Викторовна; Sokolyuk, N. L.; Соколюк, Ніна Людвігівна; Соколюк, Нина Людвиговна; Kitura, O. Ye.; Кітура, Оксана Євгенівна; Китура, Оксана Евгеньевна; Gorodnytska, I. M.; Городницька, Інна Михайлівна; Городницкая, Инна Михайловна
Короткий огляд (реферат): Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) remains one of the major health
problems nowa days. The aim of the research was to increase the treatment efficiency for COPD group B patients by using ant i biotics, mucolytics, topical nebulizer therapy and halotherapy sessions in combination therapy. Thus, the proposed combined therapy of COPD group B patients is more advanced and rational, it improves the effectiveness f basic medical therapy by optimizing the recovery and rehabilitation process, which has a ositive effect on the improvement of the seven components of QOL, it is well tolerated nd does not cause side effects.; Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) залишається однією з найбільших проблем здоров’я на сьогодні. Мета. Підвищити ефективність лікування хворих на ХОЗЛ групи В, із використанням у комплексному лікуванні атибактеріальних та муколітичних препаратів, топічної небулайзерної терапії. Запропонована комплексна терапія хворих ХОЗЛ групи В є більш вдосконаленою та раціональною, вона підвищує ефективність базисної медикаментозної терапії, оптимізуючи лікувально-реабілітаційний процес, що позитивно впливає на покращення всіх компонентів якості життя, добре ереноситься і не викликає побічних реакцій та сеансів галотерапії.2020-09-01T00:00:00ZGeneral histological characteristics of lymphoid nodules of peyer’s patches of the small intestine in albino rats after administration of a broad-spectrum antibioticHryn, V. H.Kostylenko, Y. P.Hryn, K. V.Гринь, Володимир ГригоровичКостиленко, Юрій ПетровичГринь, Катерина ВікторівнаГринь, Владимир ГригорьевичКостиленко, Юрий ПетровичГринь, Екатерина Викторовнаhttp://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/136022024-03-28T23:01:14Z2020-01-01T00:00:00ZНазва: General histological characteristics of lymphoid nodules of peyer’s patches of the small intestine in albino rats after administration of a broad-spectrum antibiotic
Автори: Hryn, V. H.; Kostylenko, Y. P.; Hryn, K. V.; Гринь, Володимир Григорович; Костиленко, Юрій Петрович; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Владимир Григорьевич; Костиленко, Юрий Петрович; Гринь, Екатерина Викторовна
Короткий огляд (реферат): Administration of an antibiotic by any route can cause dysbacteriosis, but its risk is the highest when taken orally, since the drug gets directly into the intestine, affecting microflora. After administration of a broad-spectrum antibiotic, Peyer’s patches of the small intestine of albino rats remained unchanged both topographically and in their total amount. But at the same time, their total area is more than doubled, which, according to our data, becomes possible due to the appearance of a new generation of lymphoid nodules in them. The aim of the research was to study the histological characteristics of lymphoid nodules of Peyer’s patches of the small intestine in albino rats after administration of clarithromycin. 30 mature albino male rats weighing 200.0±20.0 g were involved in the experiment. The antibiotic was administered to the rodents as a supplement to food during their two-meals-a-day feeding. Areas of the small intestine with Peyer’s patches have been studied. Serial paraffin sections have been analyzed using the “Konus” light microscope.
Morphometric characteristics of the tissue structures were obtained using the Sigeta X 1 mm / 100 Div.x0.01mm stage micrometer. It has been established that after the course of administration of a broad-spectrum antibiotic (clarithromycin) in the small intestine of albino rats, the topography and total number of Peyer’s patches remain unchanged, while their total area increased by more than twice. This hyperplasia of structured lymphoid tissue in the mucous membrane of the small intestine of animals under the influence of the antibacterial drug occurs due to the appearance of new generations of lymphoid nodules in the Peyer’s patches, among which small, medium and large forms are distinguished, similar to the stages of their development. Each of them is distinguished by its morphological features, primarily, the conversion
of the lymphoid-associated epithelium. Therefore, the genetically programmed total number of Peyer’s patches in the small intestine of mature albino rats is constant, whereas the number of lymphoid nodules in them is a variable that depends on the state of the intestinal microbiocenosis.; Дисбактеріоз може бути викликаний введенням антибіотика в організм будь-яким способом, але найбільш високий його ризик при пероральному прийомі, так як препарат потрапляє прямо в кишечник, безпосередньо впливаючи на мікрофлору. Після курсового прийому антибіотика широкого спектру дії пейєрові бляшки тонкої кишки білих щурів залишаються незмінними як по топографії, так і за загальним кількісним складом. Але при цьому більш ніж в два рази відбувається збільшення їх загальної площі за рахунок появи в них нової генерації лімфоїдних вузликів. Мета: вивчення гістологічної характеристики лімфоїдних вузликів пейєрових бляшок тонкої кишки білих щурів після курсового прийому кларитроміцину. В експерименті задіяно 30 білих щурів-самців репродуктивного віку, масою 200,0±20,0 грам. Прийом антибіотика тваринами з їжею проводився в режимі дворазового їх годування на добу. Матеріалом для вивчення служили ділянки тонкої кишки з пейєровими бляшками. Вивчали серійні парафінові зрізи під світловим мікроскопом «Коnus». Морфометричні характеристики тканинних структур отримували за допомогою об'єкт-мікрометра Sigeta X 1 мм/100 Div.x0.01мм. Встановлено, що після курсового прийому антибіотика широкого спектру дії (кларитроміцину) в тонкій кишці білих щурів топографія і загальна кількість пейєрових бляшок залишаються незмінними, тоді як їх загальна площа зростає більш ніж в два рази. Дана гіперплазія структурованої лімфоїдної тканини в слизовій оболонці тонкої кишки тварин при впливі антибактеріального препарату відбувається за рахунок появи в пейєрових бляшках нових генерацій лімфоїдних вузликів, серед яких виділяються малі, середні та великі форми. Кожна з них відрізняється своїми морфологічними особливостями, які полягають в основному в перетворенні лімфоїдно-асоційованого епітелію. Отже, генетично запрограмована загальна кількість пейєрових бляшок в тонкій кишці статевозрілих білих щурів є константою, тоді як кількість в них лімфоїдних вузликів – величиною змінною, яка залежить від стану мікробіоценозу кишечника.; Дисбактериоз может быть вызван введением антибиотика в организм любым способом, но наиболее высок его риск при пероральном приеме, так как препарат попадает прямо в кишечник, оказывая непосредственное действие на микрофлору. После курсового приема антибиотика широкого спектра действия пейеровы бляшки тонкой кишки белых крыс остаются неизменными как по топографии, так и по общему количественному составу. Но при этом более чем в два раза происходит увеличение их общей площади за счет появления в них новой генерации лимфоидных узелков. Изучение гистологической характеристики лимфоидных узелков пейеровых бляшек тонкой кишки белых крыс после курсового приема кларитромицина. В эксперименте задействовано 30 белых крыс-самцов репродуктивного возраста, массой 200,0±20,0 грамм. Прием антибиотика животными с пищей производился в режиме двухразового их кормления в сутки. Материалом для изучения служили участки тонкой кишки с пейеровыми бляшками. Изучали серийные парафиновые срезы под световым микроскопом «Коnus». Морфометрические характеристики тканевых структур получали с помощью объект-микрометра Sigeta X 1 мм/100 Div.x0.01мм. Установлено, что после курсового приема антибиотика широкого спектра действия (кларитромицина) в тонкой кишке белых крыс топография и общее количество пейеровых бляшек остаются неизменными, тогда как их общая площадь возрастает более чем в два раза. Данная гиперплазия структурированной лимфоидной ткани в слизистой оболочке тонкой кишки животных при воздействии антибактериального препарата происходит за счет появления в пейеровых бляшках новых генераций лимфоидных узелков, среди которых выделяются малые, средние и большие формы. Каждая из них отличается своим морфологическими особенностями, которые заключаются в основном в преобразовании лимфоидно-ассоциированного эпителия. Следовательно, генетически запрограммированное общее количество пейеровых бляшек в тонкой кишке половозрелых белых крыс является константой, тогда как количество в них лимфоидных узелков – величиной переменной, зависящей от состояния микробиоценоза кишечника.2020-01-01T00:00:00Z