DSpace Зібрання:http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/38432024-03-28T17:57:39Z2024-03-28T17:57:39ZМетодика формування професійно орієнтованої компетентності в англомовному діалогічному мовленні майбутніх фахівців з міжнародної економікиСліпченко, Лариса БорисівнаSlipchenko, L. B.http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/220002024-03-27T23:02:26Z2014-01-01T00:00:00ZНазва: Методика формування професійно орієнтованої компетентності в англомовному діалогічному мовленні майбутніх фахівців з міжнародної економіки
Автори: Сліпченко, Лариса Борисівна; Slipchenko, L. B.
Короткий огляд (реферат): Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання: германські мови. – Київський
національний лінгвістичний університет МОН України, Київ 2014.
У дисертації проаналізовано сучасний стан навчання англомовного діалогічного
мовлення, проаналізовано більше двохсот аудіофрагментів реальних телефонних
бесід та домовленостей, описано психолінгвістичні, лінгвістичні та соціокультурні
особливості навчання; проведено анкетування фахівців у сфері бізнесу та
підприємництва щодо необхідності підготовки студентів в сфері англомовної
телефонії, а також для визначення тематики спілкування; з’ясовано, що на процес
оволодіння студентами з міжнародної економіки діалогічним мовленням впливають
фактори соціокультурної обізнаності та психологічної налаштованості на сприйняття
та передачу інформації в умовах відсутності зорового контакту.
Конкретизовано складники змісту професійно орієнтованого навчання
діалогічного мовлення з використанням телефонних розмов. Уточнено етапи навчання
майбутніх фахівців з міжнародної економіки англомовного діалогічного мовлення,
розроблено підсистему вправ та відповідну модель навчання.
У роботі теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено
методику формування професійно орієнтованої компетентності в англомовному
діалогічному мовленні майбутніх фахівців з міжнародної економіки.
Сформульовано методичні рекомендації для викладачів економічних вищих
навчальних закладів щодо відповідного навчання.; Thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Studies. Speciality 13. 00. 02 – Theory
and Methodology of Teaching: Germanic Languages. – Kyiv National Linguistic University
of Ministry of Education and Science of Ukraine – Kyiv, 2014.
The thesis is dedicated to the problem of forming professionally oriented competence
in English dialogue speech for future specialists in international economics on the materials
of business telephone conversations.
Psycholinguistic, linguistic and socio-cultural features of learning English dialogue
speech on the materials of business telephone conversations are described.
The concept of “professionally oriented competence” in English dialogue speech
is defined as well as its main structural components: formally logical, pragmatic, subject,
psychological, sociolinguistic and linguistic.
Specific principles of training business telephone conversations are substantiated
which provide a basis for the selection of training content, the subsystem of exercises and
the teaching\learning model for professionally oriented English dialogue speech.
The methodology of teaching future international economists professionally
oriented English dialogue speech that was theoretically substantiated, developed and
experimentally verified is able to develop key communication and language skills essential
for today’s international business environment.2014-01-01T00:00:00ZПоетика імпресіонізму у творчості Б. ПастернакаМелащенко, Марина ПетрівнаМелащенко, Марина ПетровнаMelaschenko, M. P.http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/54092024-03-27T23:00:57Z2013-01-01T00:00:00ZНазва: Поетика імпресіонізму у творчості Б. Пастернака
Автори: Мелащенко, Марина Петрівна; Мелащенко, Марина Петровна; Melaschenko, M. P.
Короткий огляд (реферат): У дисертації визначено елементи імпресіонізму у творчому доробку Б. Л. Пастернака. Уточнено сутність поняття «літературний імпресіонізм», розкрито його специфіку в художній літературі кінця XIX – першої половини XX століть. Виявлено елементи імпресіонізму в ліричних збірках і циклах, в ліро-епічних творах (поемах і романі у віршах), в оповіданнях, повістях і автобіографічній прозі Б. Л. Пастернака різних років. Встановлено функції елементів імпресіонізму у творах письменника різних родів і жанрів. Простежено взаємодію імпресіонізму з іншими напрямами й течіями (реалізму, романтизму, натуралізму, модернізму) у творах Б. Л. Пастернака. У дисертації доведено, що імпресіонізм у творчості Б. Л. Пастернака набуває таких ключових ознак: інтегративність (здатність до поєднання з елементами інших художніх систем як літератури, так і видів мистецтва – живопису, музики), динамізм (зміна форм і функцій у різні періоди діяльності митця), відкритість (створення розімкнених, відкритих структур – образів, сюжетів, мотивів, часу, простору тощо); Импрессионизм является отличительной чертой индивидуального стиля Б. Л. Пастернака, начиная с раннего периода творчества, а со временем становится стилевой константой творческого метода писателя. Импрессионизм в художественном наследии Б. Л. Пастернака исследуется как особенность поэтики писателя, основа его мировосприятия и составляющая художественной картины мира. В диссертации определяются особенности импрессионизма в художественном наследии Б. Л. Пастернака. Открытость и динамичность явления повлияла на то, что элементы импрессионизма объединялись с элементами других направлений (реализм, романтизм, натурализм, модернизм) и течений (символизм, экспрессионизм, футуризм). В раннем творчестве Б. Л. Пастернака импрессионизм проявляется посредством пейзажа, фиксации мимолетных впечатлений и чувств лирического героя, специфической пастернаковской метафоры, звукописи, цветовой гаммы. В сборниках «Сестра моя – жизнь» и «Второе рождение» элементы импрессионизма способствуют стиранию границ между разными пространственными и временными планами, параллелизму состояния природы и человека, ощущению единства мира лирическим героем, включению в понятие «творчество» всех сфер жизни человека (в том числе истории, быта, природы, отношений между людьми искусства), их субъективному восприятию и преображению силой поэтического видения. Соединение бытового и бытийного планов стало характерной особенностью ранней лирики Б. Л. Пастернака. Непосредственное впечатление, установка на переживание «здесь и теперь» сопряжены с проникновением в тайну мира, глубины человеческой психики и вечности, что свидетельствует о взаимодействии элементов символизма, романтизма и импрессионизма в ранних сборниках поэта. В диссертации отмечается особая роль импрессионизма в раскрытии Б. Л. Пастернаком темы искусства и роли художника. Писатель считал, что художник должен изображать мир в его разнообразии, движении и неповторимости, поэтому элементы импрессионизма вполне соответствовали намеченной цели (сборник «Темы и вариации»). На позднем этапе творчества (сборники «На ранних поездах» и «Когда разгуляется») Б. Л. Пастернак воплотил идею единства личности и мира. А поскольку для импрессионизма характерна органическая связь человека и среды, то и в 1940-1950-х годах импресионистическая поэтика позволяла писателю реализовать новые творческие задачи. Большое внимание в работе уделяется анализу элементов импрессионизма в лиро-эпических произведениях Б. Л. Пастернака– поэмах «Девятьсот пятый год», «Лейтенант Шмидт» и роману в стихах «Спекторский». Писатель создает необычный ракурс изображения исторических событий – субъективное восприятие истории творческой личностью. Поэтика импрессионизма в лиро-эпических произведениях проявляется в пейзажных зарисовках (рефлексиях, ретроспекциях, проекциях будущего), установке на воспроизведение мгновенного впечатления, непосредственного восприятия, ассоциативных воспоминаний героев. Импрессионистические элементы выполняют композиционную (сцепление отдельных частей, обеспечение перехода между ними), имагогическую (раскрытие художественного образа героя) и жанрово-стилевую (поиски романной формы, в которой бы сочеталась эпическая и лирическая линии) функции. Опираясь на традиции А. С. Пушкина в романе в стихах «Спекторский», Б. Л. Пастернак выстраивает романную структуру с открытыми сюжетными коллизиями, динамическими образами, которые обеспечиваются элементами импрессионизма. Произведение «Повесть» в идейном и стилевом отношении тесно связано с замыслом «Спекторского». В «Повести» элементы импрессионизма взаимодействуют с элементами экспрессионизма. В ходе диссертационного исследования выявлено, что в новеллах («Апеллесова черта», «Письма из Тулы»), автобиографической прозе Б. Л. Пастернака («Охранная грамота», «Люди и положения») можно найти целый ряд отдельных импрессионистических элементов (в описаниях, портретах, нарративных формах и др.). В романе «Доктор Живаго» нашли развитие ключевые концепты пастернаковского творчества, которые имели импрессионистическую окраску еще в ранней лирике, – сад, свет, дорога, окно, поезд, ветер и т.д. В своем итоговом произведении Б. Л. Пастернак наполняет эти концепты разными смыслами (философским, социальным, эстетическим и т.д.), в том числе за счет интертекстуальности; The thesis concentrates on the elements of impressionism in B. Pasternak’s works. The definition of «impressionism» is clarified; its peculiarities are studied in the literature of the end of the XIX – the beginning of the XX centuries. The elements of impressionism are analyzed in B. Pasternak’s poetry, epic lyrics (poems, novel in verses), stories and autobiographical prose. The functions of impressionism in B. Pasternak’s works are highlighted. The interaction between impressionism and other trends (romanticism, realism, naturalism, modernism) is described. The thesis illustrates that impressionism has the following features such as integration (the ability to unite with the other elements of the artistic system such as literature and other kinds of art – painting and music), dynamism (the change of forms and functions in the different periods of writer’s activity), openness (the creation of open structures such as images, plots, motives, artistic time and space etc.).2013-01-01T00:00:00ZПедагогічні засади діалогічної взаємодії вчителя й учнів у загальноосвітніх навчальних закладах Великої БританіїРоманко, Ірина ГригорівнаРоманко, Ирина ГригорьевнаRomanko, I. G.http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/53792024-03-27T23:00:28Z2010-01-01T00:00:00ZНазва: Педагогічні засади діалогічної взаємодії вчителя й учнів у загальноосвітніх навчальних закладах Великої Британії
Автори: Романко, Ірина Григорівна; Романко, Ирина Григорьевна; Romanko, I. G.
Короткий огляд (реферат): У дисертації здійснено аналіз теоретико-методичних основ діалогічної взаємодії вчителя й учнів у загальноосвітніх навчальних закладах Великої Британії. Схарактеризовано історико-педагогічний аспект комунікативної взаємодії в контексті розвитку середньої освіти поетапно. Визначено сутність педагогічного діалогу, його типи в діяльності вчителя Великобританії. Розкрито специфіку діалогічної взаємодії вчителя й учнів у урочній та позаурочній діяльності шкіл Великобританії. Обґрунтовано засоби забезпечення діалогічної взаємодії в загальноосвітніх навчальних закладах Великобританії. Досліджено структуру, механізми та рівні діалогічної взаємодії вчителя й учнів, охарактеризовано моделі комунікативної взаємодії вчителя й учнів; виявлено комплекс вимог до вчителя в організації діалогічної взаємодії для її успішного здійснення в навчально-виховній діяльності. Здійснено аналіз використання діалогічної взаємодії в школах Великобританії на основі розробленого локального пілотажного експерименту. Встановлено, що до факторів, які гальмують розвиток взаємодії вчителя й учнів у загальноосвітніх школах Великобританії, можна віднести: нерозробленість єдиної методичної системи для вчителя й обов’язкових вимог до учнів у зв’язку з сильною децентралізацією і відсутністю єдиної концепції освіти; ізольованість і недостатнє використання досвіду країн-лідерів світової освіти; переваги традицій над новаторством у педагогічному процесі навчальних закладів; недостатній зв’язок початкової і старшої загальноосвітньої школи; В диссертации впервые осуществлен анализ диалогического взаимодействия учителя и учеников в общеобразовательных учебных заведениях Великой Британии; исследован историко-педагогический аспект коммуникативной системы; определены основные этапы эволюции коммуникативного взаимодействия в общеобразовательных учебных заведениях Великой Британии: І (ХIV–ХV ст.) – этап становления и эмпирического развития взаимодействия, ІІ (ХVIII-ХІХ ст.) – этап активной научно-эмпирической разработки и практической реализации, ІІІ (70–е гг. ХХ − начало ХХІ ст.) – этап научно-теоретического обоснования диалогического взаимодействия; описана специфика развития коммуникативного взаимодействия на протяжении каждого из них. Обоснованы: а) понятие “диалогическое взаимодействие”, б) содержание понятия “педагогическая возможность диалога” как единство условий (что необходимо иметь), в) способа (как надо действовать), г) функции (что можно получить в результате создания этих условий и применения указанных способов), а также д) правила проведения диалога во время педагогического процесса. Исследование проблемы взаимодействия учителя и учеников изучалось по хронологическому и образовательному принципах в таких направлениях: 1) суть способов образования и их влияние на развитие личности учеников; 2) реализация требований к учителю в осуществлении диалогического взаимодействия; 3) выявление основных факторов, которые влияют на обновление содержания и способов обучения. Раскрыты характерные признаки сути диалогического взаимодействия: а) взаимопонимание, которое помогает прийти к согласию, а потом и синтезу позиций участников; б) партнерство, которое означает суверенность, равноправие взаимодействующих субъектов, когда не теряются неповторимые особенности (активность, самостоятельность и др.) каждого партнера и свобода его поведения; в) взаимное самораскрытие партнеров, которое обеспечивает достижение ими духовного единства. Определены компоненты критического мышления: интерпретация, анализ, логика, умение строить заключения, объяснение, осуществлять саморегулирование (Х. Ниеми). Выявлено, что во время диалогического взаимодействия в учеников развиваются их познавательные интересы и способности, формируется мировоззрение, совершенствуются моральные качества, интеллектуальные и духовные силы воспитанника, формируются научная и образная картины мира. Диалогическое взаимодействие во время урока имеет свою специфику, которая состоит в соответствии диалога программе, теме и цели урока, формировании критического мышления, отстаивании собственной позиции и достоинства и др. Во внеурочной деятельности приоритетность предоставляется воспитательному влиянию, побуждению учеников к самореализации, творческой самодеятельности, формированию уважения и самоуважения и т.п. Обоснованы отличия традиционного урока от урока-диалога: а) способность ученика делать собственный выбор; б) возможность школьников уверенно отстаивать свои права; в) умение учителя осуществлять педагогическое влияние гуманистического, а не авторитарного характера; г) умение стимулировать к сотрудничеству ученика с учеником; д) готовность субъектов педагогического диалога защищать свободу личности; е) активное и сознательное участие учителя в диалогическом взаимодействии как предпосылка обеспечения демократического процесса в общеобразовательных учебных заведениях Великобритании; The theoretical and methodological basis of dialogical interaction between teacher and pupils in general educational schools of Great Britain in this dissertation has been analyzed. The historical and pedagogical aspects of communicative system by stages have been characterized. The main evolution stages of communicative interaction in general educational schools of Great Britain have been determined: І (ХIV–ХV cnt.) – the stage of formation and empirical development of interaction; ІІ (ХVIII-ХІХ сnt.) – the stage of active scientific and empirical elaboration and practical realization; ІІІ (70years ХХ − beg. ХХІ сnt.) – the stage of scientific and theoretical basis of dialogical interaction. The notion of 1) “dialogical interaction”, 2) “pedagogical dialogue potentials”, 3) functions, 4) the rules of dialogue realization during educational process are based. The ground of pedagogical dialogue, its types in teacher s work of Great Britain have been defined. The character of dialogical interaction between teacher and pupils at in-class and off-class work has been revealed. The methods of dialogical interaction in general educational schools of Great Britain have been provided. The structure, mechanisms and standards of dialogical interaction between teacher and pupils have been investigated, the models of communicative system have been characterized, requirements system of teacher in organization of dialogical interaction and its successful realization in educational work has been investigated. The analyses of dialogical interaction using in schools of Great Britain on the base of local experiment has been perfumed.2010-01-01T00:00:00ZСловотворчі потенції твірних іменних кореневих основ германського походження (на матеріалі англійської біологічної термінолексики)Костенко, Вікторія ГеннадіївнаКостенко, Виктория ГеннадиевнаKostenko, V. G.http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/53172024-03-27T23:02:52Z2000-01-01T00:00:00ZНазва: Словотворчі потенції твірних іменних кореневих основ германського походження (на матеріалі англійської біологічної термінолексики)
Автори: Костенко, Вікторія Геннадіївна; Костенко, Виктория Геннадиевна; Kostenko, V. G.
Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено проблемі дослідження словотворчих потенцій твірних основ англійських біологічних термінів, представлених іменниками та прикметниками германського походження та спільнокореневими з ними похідними, пов'язаними стосунками послідовної похідності і розташованими на горизонтальній осі розгортання словотворчого гнізда. Визначено напрямки та особливості реалізації словотворчих потенцій зазначених твірних основ, установлено основні тенденції термінотворення при використанні твірних основ різних ступенів похідності, які містять германські корені, та виявлено фактори, що визначають ці тенденції. Установлено, що головним фактором, що визначає визначає словотворчу по-тенцію твірної основ терміна, є його понятійна ємність. Домінування номiнативної функції над когнітивною, як правило, не сприяє включенню термiнiв у новий процес породження наукового знання, а, отже, не реалізується словотворча потенція їхнiх основ. Виявлено, що генетичний фактор не є вирішальним для сучасного англійського термінотворення. Терміни, основи яких є похідними у струкутрно-семантичному плані, можна охарактеризувати як детально продумані утворення з експліцитно вираженою вмотивованістю, що досить унаочнено відображають результати предметно-пізнавальної, інтерпретаційної діяльності людини; Диссертация посвящена проблеме исследования словообразовательных потенций производящих основ английских биологических терминов, представленных именами существительными и прилагательными германского происхождения, которые терминологизировались в результате развития сигнификативных значений общеупотребительных слов, а также общекорневыми с ними производными, связанными отношениями последовательной производности и расположенными на горизонтальной оси разворачивания словообразовательного гнезда, установлению основных тенденций терминообразования при использовании указанных основ и факторов, обуславливающих эти тенденции. Исследованию были подвергнуты 5000 терминов-слов, отобранных со словарей (сфера фиксации) и материалов профильной периодики (сфера функционирования). Словообразовательная потенция как категория абстрактной возможности находит отражение в речи в количественных и качественных аспектах реализации, которыми в реферируемой работе являются словообразовательная активность, продуктивность, валентность.
В работе впервые представлена попытка комплексного исследования направлений и особенностей реализации словообразовательных потенций указанных основ терминов с позиции их структурно-семантической, этимологической и функциональной организации. На материале биологической терминолексики получило подтверждение положение о том, что словообразовательные потенции производящих основ терминов, последовательно расположенные на оси словообразовательных цепочек, как правило, ослабевают с каждым последующим актом деривации. Основным фактором, определяющим словообразовательную потенцию производящей основы термина, является понятийный объем термина. Доминирование номинативной функции над когнитивной не способствует включению терминов в новый процесс порождения научного знания, и, таким образом, исключает возможность дальнейшей реализации словообразовательных потенций их основ. Реализация словообразовательной потенции производящей основы термина также зависит от ее структуры, поскольку существуют определенные интралингвистические закономерности, регулирующие образование производных основ, от набора словообразовательных средств, находящихся в распоряжении языка, уже - субъязыка науки. Дальнейшее освещение получила проблема соотношения заимствованного и исконного, актуального и потенциального в языке, проблема механизмов порождения терминов и их регулирования. Установлено, что генетический фактор не является решающим в современном английском терминообразовании. Производящие именные корневые основы германского происхождения и однокоренные производные основы разной степени производности в функции производящих взаимодействуют не только с генетически родственными словообразовательными формантами. Среди заимствованных терминообразовательных компонентов большинство составляют древнегреческие и латинские терминоэлементы, реже - заимствованные из других языков. Выявлено, что биологические термины, основы которых являются производными в структурно-семантическом плане, не только удовлетворяют потребность языковой актуализации новых или не новых, но требующих нового наименования, явлений экстралингвистической действительности, но и образуются с целью более точного и рационального выражения определенной терминологической информации в наиболее оптимальной для научной коммуникации форме.
Термины, основы которых являются структурно-семантическими производными, могут быть охарактеризованы как тщательно продуманные образования с эксплицитно выраженной мотивированностью, которые весьма наглядно отражают результаты предметно-познавательной, интерпретационной деятельности человека. Получило подтверждение и дальнейшее развитие положение о тесной взаимосвязи естественного и искусственного в субъязыке науки. Так, среди биологических терминов, которые содержат германские корни, обнаружены дублеты по форме и по содержанию. Дублирование, которое есть проявлением языковой избыточности, обеспечивающей языковой системе высокий уровень надежности при функционировании, характерно и для субъязыка науки. Основные результаты исследования были внедрены в курс преподавания лексикологии английского языка на филологическом факультете Полтавского пединститута им. В. Г. Короленко, курс преподавания английского языка для студентов и аспирантов Украинской медицинской стоматологической академии; The dissertation is devoted to the problem of word-formative potency of underlying stems in present-day English term-formation. The stems of biological terms represented with the primary root nouns and adjectives of Germanic origin and their cognate derivatives, arranging on the horizontal axis of the word family expanding have been used for analysis material. The directions, qualitative and quantitative classifiers of word-formative potential realisation of mentioned stems were the subject of our special study. The basic tendencies of term-formation when the underlying stems of different derivational complexity are used as well as factors influencing the word-formative potential of term stems have been contemplated. It was proved that the basic factor determining the word-formative potential of the term stems is the extend of scientific concept of a definite term. It was also established that origin of derivational formants is not decisive factor in present-day English term-formation. The terms having derived stems may be also defined thought-out special lexical units with manifest motivation.2000-01-01T00:00:00Z