DSpace Зібрання:http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/38652024-03-29T13:41:19Z2024-03-29T13:41:19ZПсихосоціальна дезадаптація у жінок з депресивними розладами різного ґенезу (психодіагностика, феноменологія, психосоціальна реабілітація)Ісаков, Рустам ІсроїловичИсаков, Рустам ИсроиловичIsakov, R. I.http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/170722024-03-28T23:02:13Z2021-01-01T00:00:00ZНазва: Психосоціальна дезадаптація у жінок з депресивними розладами різного ґенезу (психодіагностика, феноменологія, психосоціальна реабілітація)
Автори: Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.
Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено обґрунтуванню концепції взаємообумовленого формування і прогредієнтності психосоціальної дезадаптації та депресивних розладів у жінок, з урахуванням ґенезу депресії, структури дезадаптації та феномену їх системного взаємовпливу. З метою ідентифікації і комплексної оцінки вираженості, клініко-психологічних проявів і механізмів формування психосоціальної дезадаптації у жінок з депресивними розладами різного ґенезу, та розробки системи персоніфікованої психодіагностики і реабілітації для даного контингенту, комплексно обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною, 83 жінки з ендогенною і 75 пацієнток з органічною депресією. 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлені прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В ході роботи: -створено і верифіковано психодіагностичну методику комплексної оцінки ступеню і структури психосоціальної дезадаптації у різних сферах; -здійснено порівняльний аналіз психопатологічної афективної симптоматики у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, залежно від вираженості психосоціальної дезадаптації; -охарактеризовано специфіку психосоціальної дезадаптації у жінок залежно від ґенезу депресивного розладу; -досліджено персонологічні і поведінкові патерни жінок, хворих на депресію, залежно від вираженості психосоціальної дезадаптації та ґенезу депресивного розладу; -вивчено особливості психосоціального функціонування та стан його окремих джерел у жінок з депресивними розладами різного ґенезу та вираженості психосоціальної дезадаптації; -розроблено технологію багаторівневої оцінки психосоціальної дезадаптації у жінок з депресивними розладами, як основу персоніфікації лікувально-реабілітаційних підходів. На основі отриманих даних обґрунтовано, розроблено й доведено ефективність системи персоніфікованої психодіагностики і реабілітації жінок з психосоціальною дезадаптацією та депресивними розладами.; Диссертация посвящена обоснованию концепции взаимообусловленного формирования и прогредиентности психосоциальной дезадаптации и депрессивных расстройств у женщин, с учетом генеза депрессии, структуры дезадаптации и феномена их системного взаимовлияния. С целью идентификации и комплексной оценки выраженности клинико-психологических проявлений и механизмов формирования психосоциальной дезадаптации у женщин с депрессивными расстройствами различного генеза, и разработки системы персонифицированной психодиагностики и реабилитации данного контингента, комплексно обследовано 252 женщины с депрессивными расстройствами: 94 человека с психогенной, 83 женщины с эндогенной и 75 пациенток с органической депрессией. 48 женщин не имели признаков психосоциальной дезадаптации, у других 204 установлены проявления макро-, мезо- и микросоциальной дезадаптации различной выраженности. Исследование проводилось с использованием клинико-психопатологического и психодиагностического методов. В ходе работы: -создана и верифицирована психодиагностическая методика комплексной оценки степени и структуры психосоциальной дезадаптации в различных сферах; -проведен сравнительный анализ психопатологической аффективной симптоматики у женщин, больных депрессивными расстройствами различного генеза, в зависимости от выраженности психосоциальной дезадаптации; -охарактеризовано специфику психосоциальной дезадаптации у женщин в зависимости от генеза депрессивного расстройства; -исследованы персонологические и поведенческие паттерны женщин, больных депрессией, в зависимости от выраженности психосоциальной дезадаптации и генеза депрессивного расстройства; -изучены особенности психосоциального функционирования и состояние его отдельных источников у женщин с депрессивными расстройствами различного генеза и выраженности психосоциальной дезадаптации; -разработана технология многоуровневой оценки психосоциальной дезадаптации у женщин с депрессивными расстройствами, как основа персонификации лечебно-реабилитационных подходов. На основе полученных данных обоснована, разработана и доказана эффективность системы персонифицированной психодиагностики и реабилитации женщин с психосоциальной дезадаптацией и депрессивными расстройствами.; The dissertation is devoted to substantiation of the concept of interdependent formation and progression of psychosocial maladaptation and depressive disorders in women, taking into account the genesis of depression, the structure of maladaptation and the phenomenon of their systemic interaction. In order to identify and comprehensively assess the severity, clinical and psychological manifestations and mechanisms of psychosocial maladaptation in women with depressive disorders of various genesis, and to develop a system of personalized psychodiagnostics and rehabilitation for this contingent, comprehensively examined 252 women with depressive disorders. women with endogenous and 75 patients with organic depression. 48 women did not show signs of psychosocial maladaptation, the other 204 showed manifestations of macro-, meso- and microsocial maladaptation of varying severity. The study was conducted using clinicalpsychopathological and psychodiagnostic methods. In the course of work psychodiagnostic methodology for a comprehensive assessment of the degree and structure of psychosocial maladjustment in various fields was created and verified; a comparative analysis of psychopathological affective symptoms in women with depressive disorders of various genesis, depending on the severity of psychosocial maladjustment, has been completed; specificity of psychosocial disadaptation in women, depending on the genesis of depressive disorder was characterized; personological and behavioral patterns of women with depression, depending on the severity of psychosocial maladjustment and the genesis of depressive disorder were analyzed; features of psychosocial functioning and the state of its individual sources in women with depressive disorders of various genesis and severity of psychosocial maladjustment were studied; technology for multilevel assessment of psychosocial maladjustment in women with depressive disorders, as the basis for the personification of treatment and rehabilitation approaches was developed. Effectiveness of the system of personified psychodiagnostics and rehabilitation of women with psychosocial maladjustment and depressive disorders was substantiated developed and proved on the basis of the data obtained.2021-01-01T00:00:00ZКлініко-психопатологічні та патопсихологічні характеристики пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдівКидонь, Павло ВолодимировичКидонь, Павел ВладимировичKydon, P. V.http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/106802024-03-28T23:00:42Z2019-01-01T00:00:00ZНазва: Клініко-психопатологічні та патопсихологічні характеристики пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдів
Автори: Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.
Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено вивченню клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдів та розробленню принципів диференційної діагностики та диференційного підходу до терапії цього контингенту хворих. Основну групу склали 186 хворих з основним діагнозом шизофренія, параноїдна форма, які вживали канабіс (не менше 6 місяців) та проходили лікування в психіатричному стаціонарі. Контрольну групу І склали 90 пацієнтів, хворих на параноїдну форму шизофренії, які також проходили стаціонарне лікування. У них було відсутнє систематичне вживання чи залежність від будь-яких ПАР, окрім нікотину. Контрольну групу ІІ склала 31 особа, що на момент дослідження вживала (чи зловживала) канабіноїди та, у якої не було діагностовано жодного психічного розладу. На підставі комплексного дослідження виділені клініко-психопатологічні (маніакально-параноїдний синдром, вираженість позитивної симптоматики, психопатоподібний тип резидуальних змін особистості), клініко-динамічні (дебют у більш ранньому віці, гебоїдна симптоматика на доманіфестному етапі, менша тривалість ремісій, більша прогредієнтність шизофренічного процесу, терапевтична резистентність) та психодіагностичні (тривожний тип ВКХ, вища особистісна тривожність, гіпертимний та екзальтований типи акцентуацій характеру) критерії параноїдної шизофренії, поєднаної з вживанням канабіноїдів. У результаті проведеного дослідження науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено систему діагностики та прогнозу при параноїдній шизофренії, поєднаній з вживанням канабіноїдів, що є істотною передумовою щодо проведення кваліфікованих лікувально-профілактичних заходів у даного контингенту хворих; Диссертация посвящена изучению клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей пациентов с параноидной шизофренией, сочетанной с употреблением каннабиноидов и разработке принципов дифференциальной диагностики и дифференцированного подхода к терапии этого контингента больных. Основную группу составили 186 больных с основным диагнозом шизофрения, параноидная форма, которые употребляли каннабис (не менее 6 месяцев) и проходили лечение в психиатрическом стационаре. Контрольную группу І составили 90 пациентов, больных параноидной формой шизофрении, которые также проходили стационарное лечение. У них отсутствовало систематическое употребление или зависимость от любых ПАВ, кроме никотина. Контрольную группу II составили 31 человек, которые на момент исследования употребляли (или злоупотребляли) каннабиноидами и, у которых не было диагностировано ни одного психического расстройства. На основании комплексного исследования выделены клинико-психопатологические (маниакально-параноидный синдром, выраженность позитивной симптоматики, психопатоподобный тип резидуальных изменений личности), клинико-динамические (дебют в более раннем возрасте, гебоидная симптоматика на доманифестном этапе, меньшая продолжительность ремиссий, большая прогредиентность шизофренического процесса, терапевтическая резистентность) и психодиагностические (тревожный тип ВКХ, более высокий уровень личностной тревожности, гипертимный и экзальтированный типы акцентуаций характера) критерии параноидной шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов. В результате проведенного исследования научно обоснована, разработана и внедрена система диагностики и прогноза при параноидной шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов, что является существенной предпосылкой для проведения квалифицированных лечебно-профилактических мероприятий у данного контингента больных; The dissertation is devoted to the study of clinical, psychopathological and pathopsychological characteristics of patients with paranoid schizophrenia, combined with cannabinoids use and the development of principles of differential diagnosis and differentiated treatment approach to this group of patients. The main group consisted of 186 patients with the main diagnosis of schizophrenia, paranoid form, who used cannabis (at least 6 months) and were treated in a psychiatric hospital. The control group I consisted of 90 patients with paranoid schizophrenia, who also underwent inpatient treatment. They had no systematic use or dependence on any PAS other than nicotine. Control group II was 31 people that at the time of the study used (or abused) cannabinoids and have not been diagnosed with any mental disorder. Clinical-psychopathological (manic-paranoid syndrome, the severity of positive symptoms, personality disorders like type of residual personality changes), clinical-dynamic (debut at an earlier age, antisocial symptoms on before manifest stage, shorter duration of remission, most progression of the schizophrenic process, therapeutic resistance) and psychodiagnostics (alarm type of internal picture of the disease, higher personal anxiety, hyperthymic and exalted types of accentuations of character) criteria of paranoid schizophrenia, combined cannabinoids use were selected on the basis of a comprehensive study. As a result of the study, a system of diagnosis and prognosis of paranoid schizophrenia combined cannabinoids use has been scientifically substantiated, developed and implemented, what is an essential prerequisite for carrying out qualified therapeutic and preventive measures in this contingent of patients.2019-01-01T00:00:00ZКлініко-психопатологічна характеристика аутоагресивної поведінки у пацієнтів з першим психотичним епізодом, принципи її корекції та профілактики з урахуванням біологічних ритмівБойко, Дмитро ІвановичБойко, Дмитрий ИвановичBoiko, D. I.http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/99912024-03-28T23:01:45Z2018-01-01T00:00:00ZНазва: Клініко-психопатологічна характеристика аутоагресивної поведінки у пацієнтів з першим психотичним епізодом, принципи її корекції та профілактики з урахуванням біологічних ритмів
Автори: Бойко, Дмитро Іванович; Бойко, Дмитрий Иванович; Boiko, D. I.
Короткий огляд (реферат): У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального завдання сучасної психіатрії – підвищення ефективності лікувально-реабілітаційних заходів аутоагресивної поведінки при першому психотичному епізоді на основі результатів комплексного дослідження епідеміологічних, клініко-психопатологічних, клініко-соціальних показників з урахуванням стану біологічних ритмів організму; В диссертационной работе приведены теоретическое обобщение и новое решение актуальной задачи современной психиатрии – повышение эффективности лечебно-реабилитационных мероприятий аутоагрессивного поведения при первом психотическом эпизоде на основе результатов комплексного исследования эпидемиологических, клинико-психопатологических, клинико-социальных показателей с учетом состояния биологических ритмов организма; In the dissertation the theoretical generalization and a new solution of the actual problem of modern psychiatry - increase of efficiency of treatment and rehabilitation measures of auto-aggressive behavior at the first psychotic episode on the basis of the results of complex research of epidemiological, clinical and psychopathological, clinical and social indicators taking into account the state of biological rhythms of the organism are presented.2018-01-01T00:00:00ZКлініко-психопатологічна характеристика, патоморфоз та лікування депресивних станів з урахуванням біологічних ритмівГринь, Катерина ВікторівнаГринь, Екатерина ВикторовнаGrin', E.http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/78712024-03-28T23:00:46Z2014-01-01T00:00:00ZНазва: Клініко-психопатологічна характеристика, патоморфоз та лікування депресивних станів з урахуванням біологічних ритмів
Автори: Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Grin', E.
Короткий огляд (реферат): В дисертаційній роботі проведено епідеміологічне дослідження захворюваності на рекурентний депресивний розлад серед стаціонарних пацієнтів Полтавської області за період 1957-2010 рр. Досліджено особливості впливу циркануальної ритміки та геліогеофізичних факторів на частоту виникнення та загострень рекурентних депресивних розладів, вивчено особливості патоморфозу рекурентних депресивних розладів серед стаціонарних пацієнтів Полтавської області.
На підставі комплексного дослідження 130 хворих з рекурентним депресивним розладом, які знаходились на стаціонарному лікуванні в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім. О. Ф. Мальцева за період з 2009 по 2011рр., визначено клініко-психопатологічні, патопсихологічні та біоритмологічні особливості даних хворих. Встановлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів в залежності від клініко-синдромального варіанту перебігу депресивного розладу.
Застосування розробленої нами комплексної системи лікувально-профілактичних заходів щодо рекурентних депресивних розладів з урахуванням їх патоморфозу на засадах хрономедицини, довело її достатню ефективність, причому найбільш високою вона була у пацієнтів вечірнього циркадіанного хронотипу, які отримували антидепресант з циркадіанним механізмом дії (агомелатін), що дозволяє вважати таких пацієнтів популяційною когортою для призначення цього препарату, як антидепресанту вибору; В диссертационной работе проведено эпидемиологическое исследование госпитализаций больных с рекуррентным депрессивным расстройством в Полтавской области за период 1957-2010 гг. Изучены особенности влияния цирканнуальной ритмики и гелиогеофизических факторов на частоту развития и обострений данной аффективной патологии, изучены особенности патоморфоза рекуррентных депрессивных расстройств среди стационарных пациентов Полтавской области.
Некоторые эпидемиологические показатели заболеваемости рекуррентным депрессивным расстройством напротяжении 53-летнего периода (1957-2010 гг.) по Полтавской области претерпевают определенные изменения: произошло перераспределение по половому признаку заболеваемости рекурентной депрессией с уменьшением количества больных женского пола; по возрастной градации в пользу более молодых лиц; в 3,5 раза возрос уровень заболеваемости рекуррентным депрессивным расстройством в сельской местности.
На динамику заболеваемости рекуррентным депрессивным расстройством существенно влияют гелиогеофизические факторы, что проявляется максимальной частотой данной патологии в годы наибольшей солнечной активности. Уровень заболеваемости рекуррентной депрессией более тесно связан с цирканнуальной (окологодовой) ритмикой, что обусловливает выраженые её максимумы в весенне-летний период года (апрель-июнь). С другой стороны, в течение последних десятилетий отмечается тенденция к потере связи частоты обострений в осенний период года, что может свидетельствовать как о изменениях патоморфоза в картине течения рекуррентного депрессивного расстройства, так и о качественных трансформациях гелиогеофизических факторов в регионе.
Проведенное эпидемиологическое исследование клинических, социально-демографических и биоритмологических особенностей рекуррентных депрессий по региону за 53 года позволило определить следующие варианты их патоморфоза: медикаментозный, который проявляется изменением синдромальной структуры рекуррентных депрессий с существенным уменьшением меланхолического (р<0,05), сенесто-ипохондрического (р<0,01) и депрессивно-параноидного (р<0,01); популяционный, который имеет три варианта – половой (существенное уменьшение количества больных женского пола при сохранении их доминирования (р<0,01), возрастной (увеличение частоты заболеваемости рекуррентной депрессией среди молодых возрастных групп (р<0,01) и социальный (возросла частота заболеваемости в сель ской местности); биоритмологический, который состоит в уменьшении пиков заболеваемости в осенний период, а также формировании затяжных вариантов течения рекурентного депресивного расстройства.
На основе комплексного обследования 130 пациентов с рекуррентным депрессивным расстройством, которые находились на стационарном лечении в Полтавськой обласнтой клинической психиатрической больнице им. А.Ф. Мальцева за период с 2009 по 2011гг., определены клинико-психопатологические, патопсихологические и биоритмологические особенности данних пациентов, которые были разделены на три клинико-диагностических группы по критерию степени тяжести депрессивного эпизода. При этом разделении руководствовались как клинической оценкой текущего депрессивного эпизода по критериям МКБ-10, так и результатом первичного обследования пациентов по шкале HAMD-21. В І клиническую группу вошло 40 (30,76%) обследованных с легкой степенью тяжести депрессивного эпизода, во ІІ группу – 50 (38,48%) пациентов с депрессией средней степени выраженности, в ІІІ клиническую группу вошло 40 (30,76%) обследованных с тяжелым депрессивным эпизодом. Группу сравнения (в рамках биоритмологического исследования) составили 60 психически здоровых лиц, репрезентативных по возрасту и полу пациентам исследуемых групп.
Выявлено, что легкие депрессивные эпизоды характеризуются достаточно суженным диапазоном клинических проявлений, в то время как наибольший клинический полиморфизм наблюдается при депрессиях умеренной степени выраженности. Тяжелые депрессивные эпизоды имеют несколько меньшую, по сравнению с умеренными, клинико-синдромальную структуру, однако более ½ случаев в данной группе (р<0,05) составили тревожно-депрессивный и депрессивно-параноидный синдромы.
У всех больных с рекуррентным депрессивным расстройством, независимо от клинико-психопатологической картины, имеют место проявления внешнего и внутреннего десинхроноза циркадианной ритмики. Наиболее выражены они у обследованных с умеренными и тяжелыми депрессивными эпизодами: внешний десинхроноз − 84,00% и 75,00% (р<0,01) соответственно; смещение акрофазы − 80,00% и 75,00% (р<0, 01) соответственно; смещение батифазы − 74,00% и 70,00% (р<0,01) соответственно; инверсия ритма − 64,00% и 40,00% (р<0,01) соответственно; соединены нарушения − 78,00% и 72,50% (р<0,01) соответственно. У представителей утреннего биоритмологичного типа несогласованность циркадианных ритмов оказалась высокой, а у представителей вечернего − низкой. Лица индифферентного типа занимают промежуточное положение, приближаясь по своим показателям к лицам утреннего типа.
Применение разработанной нами комплексной системы лечебно-профилактических мероприятий относительно рекуррентных депрессивных расстройств с учетом их патоморфоза на основе хрономедицины, доказало её достаточную эффективность, причем наиболее высокой она была у пациентов вечерним циркадианным хронотипом, получавших антидепрессант с циркадианным механизмом действия (агомелатин) (p<0,05), что позволяет считать таких пациентов популяционной когортой для назначения именно этого препарата, как антидепрессанта выбора; The dissertation conducted epidemiological research on the incidence of recurrent depressive disorder in Poltava region for the period 1957-2010's peculiarities influence of circannual rhythms and heliogeophysical factors on the incidence of relapse and recurrence of depressive disorders studied specific pathomorphosis recurrent depressive disorders among the population of Poltava region.
On the basis of complex study of 130 patients with recurrent depressive disorder who were hospitalized in the Poltava Regional Clinical Psychiatric Hospital for the period 2009-2011 years, investigated the clinic-psychopathological, pathopsychological and biorhythmological features of these patients. The presence of desynchronization of physiological functions in patients, densities of biorhythmological types on the clinical syndromic variants of depressive disorder.
Applications developed by us a comprehensive system of health care measures for recurrent depressive disorders with their pathomorphosis based on hronomedicine, it proved sufficient efficiency, and the highest it has been in the evening circadian biorhythmological types, patients treated with antidepressant circadian's mechanism of action (Agomelatine), allowing consider these patients population cohort for the purpose of this drug as an antidepressant of choice.2014-01-01T00:00:00Z