DSpace Спільнота:
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/17898
2024-03-28T13:36:13ZDiagnostic and treatment approaches to acute pancreatitis in pregnant women
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/22675
Назва: Diagnostic and treatment approaches to acute pancreatitis in pregnant women
Автори: Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Rudenko, I. V.; Pustovoyt, P. I.; Likhachov, V. K.; Dobrovolʹsʹka, L. M.; Makarov, O. H.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Руденко, І. В.; Пустовойт, Павло Іванович; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна; Макаров, Олег Геннадійович
Короткий огляд (реферат): Частота виникнення гострого панкреатиту складає від 1:1500 до 1:10000 вагітностей. Мета дослідження полягала
у вдосконаленні діагностичних та лікувальних підходів при гострому панкреатиті у вагітних. Під наглядом була 21 вагітна
жінка з гострим панкреатитом. Постановка діагнозу гострого панкреатиту у вагітних ґрунтувалась на критеріях
класифікації Atlanta (2013). Комплексне консервативне лікування гострого панкреатиту у вагітних полягало у призначені
октреотиду, інгібіторів протонної помпи, у II триместрі ‒ інгібіторів протеаз, напівсинтетичних пеніцилінів,
цефалоспоринів III‒IV поколінь. Слід проводити корекцію водно‒електролітного балансу, відшкодування втрати плазми,
порушень мікроциркуляції, боротьбу з набряком підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини. Перебіг гострого
панкреатиту у вагітних у 52,4 % випадків характеризувався середнім та тяжким ступенем тяжкості, що супроводжувалось
дистресом плода. Летальних випадків не було. Впровадження застосованих нами діагностичних та лікувальних підходів
при гострому панкреатиті у вагітних дозволило уникнути летальності, хірургічних та акушерсько-перинатальних
ускладнень. Ведення вагітних із гострим панкреатитом є вкрай складним завданням і в першу чергу залежить від ступеня
тяжкості гострого панкреатиту у таких хворих. Ведення вагітних, які хворіють на гострий панкреатит, вимагає
мультидисциплінарного підходу для прогнозування перебігу панкреатиту, визначення тактики ведення вагітності при
цьому, способу і термінів розродження.; The frequency of acute pancreatitis is from 1:1500 to 1:10000 pregnancies. The purpose of the study was to improve
diagnostic and treatment approaches for acute pancreatitis in pregnant women. 21 pregnant women who were diagnosed with acute
pancreatitis were under supervision. The diagnosis of acute pancreatitis in pregnant women was based on the Atlanta classification
criteria (2013). Complex conservative treatment of acute pancreatitis in pregnant women consisted of prescribed octreotide, proton
pump inhibitors, in the II trimester ‒ protease inhibitorssemi-syntheticic penicillins, cephalosporins of the III-IV generations. It is
necessary to correct the water-electrolyte balance, compensate for plasma loss, microcirculation disorders, fight against edema of the
pancreas and parapancreatic tissue. The course of acute pancreatitis in pregnant women in 52.4 % of cases was characterized by an
average and severe degree of severity, which was accompanied by distress and the threat of fetal death. There were no fatalities. The
implementation of the diagnostic and treatment approaches used by us in acute pancreatitis in pregnant women made it possible to
avoid mortality, surgical and obstetric‒perinatal complications. Management of pregnant women with acute pancreatitis is an
extremely difficult task and primarily depends on the severity of acute pancreatitis in pregnant women. The management of pregnant
women suffering from acute pancreatitis requires a multidisciplinary approach to predict the course of pancreatitis, determine the
tactics of managing pregnancy and acute pancreatitis in pregnant women, the method and timing of delivery.2022-01-01T00:00:00ZBiomechanical aspects of postural control of the human body
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/21233
Назва: Biomechanical aspects of postural control of the human body
Автори: Strashko, Ye.Yu.; Morokhovets, H. Yu.; Stetsenko, S. А.; Berezhna, V. А.; Kondratieva, Ye. О.; Horsha, O. V.; Stetsuk, Ye. V.; Страшко, Євген Юрійович; Мороховець, Галина Юріївна; Стеценко, Сергій Анатолійович; Бережна, Варвара Анатоліївна; Кондратьєва, Єлізавета Олександрівна; Горша, Оксана Вікторівна; Стецук, Євген Валерійович
Короткий огляд (реферат): Матка являє собою м'язово-еластично-колагенову систему важелів, що беруть участь у стабілізації пози жінки під час вагітності, перебуваючи в нехарактерному стані внаслідок змін сполучнотканинних елементів як матки, так позаматкових структур. При збільшенні матки під час вагітності змінюється відновлення типової постави за рахунок змін в її м'язово-еластичному апараті, а також в еластично-коллагенових зв'язках з кістками таза. Важливо, що щільна ділянка зв’язок є колагеновою структурою і є найменш еластичним компонентом цього ланцюга. Матка прикріплюється до малого тазу зсередини, а ділянки зовнішніх спіроїдних динамічних м’язових ланцюгів прикріплюються ззовні, обплітаючи тіло як гомолатерально, так і гетеролатерально. Виходячи з вищесказаного, ми припускаємо, що це синергетичні та взаємоконкуруючі біомеханічні структури. Порушення балансу цих структур може призвести до неоптимального стану організму вагітної в статиці та динаміці.; The uterus is a muscle-elastic-collagen system of levers involved in stabilizing a woman's posture during pregnancy; being in an unusual state due to changes in the connective tissue elements of both the uterus and extrauterine structures. With the increase of the uterus during pregnancy, the recovery of the typical posture changes due to changes in its muscular and elastic apparatus and in elastic-collagen connections with the bones of the pelvis. It is important that the dense area of the ligaments is a collagen structure and is the least elastic component of this chain. The uterus is attached to the pelvis from the inside. In contrast, the areas of the external spiroid dynamic muscle chains are attached from the outside, thus entwining the body both homolaterally and heterolaterally. Based on the above, we hypothesize that these are synergistic and mutually competing biomechanical structures. Disturbance in the balance of these structures can lead to a suboptimal condition of the pregnant woman's body in statics and dynamics.2022-01-01T00:00:00ZThe role and place of laparoscopic cholecystectomy in pregnant women with a history of COVID-19
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/20714
Назва: The role and place of laparoscopic cholecystectomy in pregnant women with a history of COVID-19
Автори: Mishchenko, V. V.; Mishchenko, V. P.; Pustovoyt, P. I.; Vodoyuk, R. Y.; Velichko, V. V.; Likhachev, V. K.; Dobrovolska, L. M.; Міщенко, Василь Васильович; Міщенко, Валентина Павлівна; Пустовойт, Павло Іванович; Вододюк, Роман Юрійович; Велічко, В. В.; Ліхачов, Володимир Костянтинович; Добровольська, Людмила Миколаївна
Короткий огляд (реферат): Метою дослідження було визначення ролі і місця лапароскопічної холецистектомії у вагітних, які перенесли
COVID‒19. Прооперовано 19 вагітних. Середній вік вагітних склав 27±4,9 років. У постковідному періоді клінічні прояви
захворювання проявлялися у перші дві доби. У вагітних, що перенесли Covid‒19, та хворих на жовчнокам’яну хворобу і
гострий калькульозний холецистит, є клінічні прояви хвороби у вигляді гемолізованої крові у черевній порожнині та
везикулярних висипань на вісцеральній і парієтальній очеревині, які місцями зливались у конгломерати і при контакті
кровоточили. Патоморфологічно зміни у стінці жовчного міхура мали флегмонозний або гангренозний характер.
Діагностика цієї патології у вагітних, які перенесли COVID‒19, повинна бути швидкою і точною. Холецистектомію слід
виконувати ще до розвитку ускладнень з боку жовчнокам’яної хвороби та гострого калькульозного холециститу. В
післяковідному періоді у вагітних саме лапароскопічна холецистектомія повинна стати «золотим стандартом»
оперативного лікування.; The purpose of the study was to determine the role and location of laparoscopic cholecystectomy in pregnant women
with a history of COVID‒19. 19 pregnant women underwent surgery. The mean age of pregnant women was 27±4.9 years. In the
post-Covid period, clinical manifestations of the disease appeared in the first two days. Pregnant women who have had Covid-19
and patients with cholelithiasis and acute calculous cholecystitis have clinical manifestations of the disease in the form of
hemolysed blood in the abdominal cavity and vesicular rashes on the visceral and parietal peritoneum, which sometimes merged
into conglomerates and bled on contact. Pathomorphologically, the changes in the gallbladder wall were phlegmonous or
gangrenous in nature. Diagnosis of this pathology in pregnant women who have had COVID‒19 should be rapid and accurate.
Cholecystectomy should be performed before developing complications of gallstone disease and acute calculous cholecystitis. In
the postpartum period in pregnant women, laparoscopic cholecystectomy should become the “gold standard” of surgical treatment.2022-01-01T00:00:00ZInfluence of behavioral factors on health indicators оf school students at the regional level
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/20243
Назва: Influence of behavioral factors on health indicators оf school students at the regional level
Автори: Holovanova, I. A.; Lesko, O. M.; Obrevko, N. O.; Liakhova, N. O.; Bielikova, I. V.; Голованова, Ірина Анатоліївна; Лесько, О. М.; Обревко, Н. О.; Ляхова, Наталія Олександрівна; Бєлікова, Інна Володимирівна
Короткий огляд (реферат): The article analyzes the state of health of schoolchildren aged 10–15 in Kremenchuk and investigates the influence of
behavioral risk factors. It was established that the movement activity of schoolchildren is insufficient, 19.2 % have an increased
BMI. Detected violations of food behavior, manifested in the replacement of a “healthy snack” with sweets in 30.8 % or refusal
of snacks in 12.2 %. 12.8 % of schoolchildren note insufficient duration of night sleep, which leads to overtiredness. It has been
established that children 13–15 years are significantly less engaged in physical education; do not follow the rest regime, reducing
the time of night sleep; they use fruits, vegetables or yogurts for snacks much less often, preferring snacks and sweets. It was found
that 56.4 % of children get sick more than once a year, the influence of behavioral risk factors on the frequency of colds was
proven: children who did not do physical education were 3 times more getting colds than those who did active lifestyle;
“unhealthy” snacking on sweets and snacks increased the risk of frequent colds by 2 times.; В статті проаналізовано стан здоров’я школярів 10–15 років Кременчука та досліджено вплив поведінкових факторів ризику. Встановлено, що рухова активність школярів недостатня, у 19,2 % виявлений підвищений ІМТ. Виявлені порушення харчової поведінки, що проявляється в заміні «корисного перекусу» на солодощі у 30,8 % або відмові від перекусів у 12,2 %. 12,8 % школярів відмічає недостатню тривалість нічного сну, що призводить до перевтоми.
Встановлено, що діти 13–15 років достовірно менше займаються фізкультурою; не дотримуються режиму відпочинку, скорочуючи час нічного сну; значно рідше використовують для перекусів фрукти, овочі або йогурти, віддаючи перевагу снекам та солодощам. З’ясовано, що 56,4 % дітей хворіє більше, ніж 1 раз на рік, доведено вплив поведінкових факторів ризику на частоту простудних захворювань: діти, які не займалися фізкультурою, в 3 рази частіше хворіли на простудні захворювання, ніж ті, які вели активний спосіб життя; «некорисні» перекуси солодощами та снеками збільшували ризик частих простудних захворювань в 2 рази.2022-12-01T00:00:00Z