DSpace Зібрання:
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/231
2024-03-29T10:53:01ZПровідні механізми порушення аргінін/ цитрулінового циклу в патогенезі цитостатик-індукованих уражень кишечника у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання та методи їхньої корекції
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/23246
Назва: Провідні механізми порушення аргінін/ цитрулінового циклу в патогенезі цитостатик-індукованих уражень кишечника у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання та методи їхньої корекції
Автори: Скрипник, Роман Ігорович; Маслова, Ганна Сергіївна; Skrypnyk, R. I.; Maslova, G. S.
Короткий огляд (реферат): Мета — на підставі вивчення ролі оксидантного стресу в порушенні аргінін/цитрулінового циклу, використовуючи рівень цитруліну як маркер змін функціональної здатності кишечника, обґрунтувати призначення комбінації S-адеметіоніну (S-AMe) та Bifidobacterium infantis 35624 на тлі хіміотерапії (ХТ) у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання (ХЛПЗ) для профілактики цитостатик-індукованих мукозитів.
Матеріали та методи. Обстежено 38 пацієнтів із ХЛПЗ, із них 8 (21 %) жінок і 30 (79 %) чоловіків віком від 30 до 76 років. У дослідження залучали пацієнтів, у яких зафіксовано виникнення діарейного синдрому на тлі прогресування ХЛПЗ. Усім пацієнтам призначали схему ХТ відповідно до стандартів. Залежно від терапії супроводу хворих розподілили на три групи: група І — 13 пацієнтів, які отримували ХТ, група ІІ —12 пацієнтів, які додатково до ХТ отримували S-AMe в дозі 1000 мг/добу внутрішньовенно впродовж 10 днів, потім у дозі 500 мг двічі на добу впродовж 20 днів, група ІІІ — 13 пацієнтів, які додатково до ХТ отримували S-AMe у дозі 1000 мг внутрішньовенно крапельно впродовж 10 днів, потім у дозі 500 мг двічі на добу впродовж 20 днів і B. infantis 35624 1 капсулу на добу впродовж 30 днів. Контрольну групу утворено з 20 практично здорових осіб (9 (45 %) жінок та 11 (55 %) чоловіків віком 22 — 26 років). Стан пацієнтів оцінювали двічі: до проведення ХТ і після 3 курсів специфічної терапії. У сироватці крові визначали концентрацію речовин, які з 2-тіобарбітуровою кислотою утворюють триметиновий комплекс (ТБК- реактантів), активність каталази, рівень аргініну та цитруліну, активність аргінази.
Результати. Під час первинного обстеження у хворих груп I, II та ІІІ концентрація ТБК-реактантів у сироватці крові в 1,4 разу (p = 0,0479), 1,3 разу (p = 0,0122) та 1,4 разу (р = 0,026) відповідно перевищувала норму. Вміст цитруліну в сироватці крові хворих групи І в 1,2 разу (p = 0,0171) був нижчим порівняно із практично здоровими особами. Виявлено обернено пропорційний зв’язок між сироватковим рівнем цитруліну та концентрацією ТБК-реактантів у хворих групи І (r = –0,52; p = 0,02). Після трьох курсів ХТ у пацієнтів групи І концентрація ТБК-реактантів збільшилася в 1,3 разу (p = 0,0002) порівняно з вихідним показником і в 1,8 разу (p = 0,0012) перевищувала показник контрольної групи. У хворих груп І та ІІ вміст ТБК-реактантів у сироватці крові в 1,4 разу (p = 0,0005) і 1,5 разу (p = 0,0002) відповідно був нижчим порівняно з хворими групи І.; Objective — on the basis of investigation of the role of oxidative stress in disruption of arginine/citrulline cycle with the use of citrulline as a marker of intestinal functional capacity, to provide ground for administration of S-ademetionine (S-AMe) in combination with Bifidobacterium infantis 35624 (B. infantis 35624) in patients with chronic lymphoproliferative disorders (CLPD) for prophylaxis of cytostatic-induced mucositis during chemotherapy (CT).
Materials and methods. Examinations involved 38 patients with CLPD, including 8 (21 %) females and 30 (79 %) males aged 30—76 years. Patients with CLPD and registered diarrheal syndrome against the background of CLPD progression have been enrolled in the study. All patients received CT according to the current guidelines. Depending on the type of concomitant therapy, patients were divided into three groups: group І (n = 13) included patients with CLPD, who underwent CT only; patients of group ІI (n = 12) received CT and S-Ame in a dose of 1000 mg/day intravenously for 10 days and then in a dose of 500 mg twice a day for 20 days;
patients of group ІII (n = 13) during CT received S-AMe, in a dose of 1000 mg/day intravenously for 10 days, then in a dose of 500 mg twice a day for 20 days with concomitant B. infantis 35624 1 capsule/day for 30 days. Control group consisted of 20 practically healthy subjects (9 (45 %) females and 11 (55 %) males, aged 22 to 26 years. The examinations were conducted twice: before CT and after the three courses of CT. Blood serum examinations included levels of substances that form a trimethine complex (TBARS) with 2-thiobarbituric acid, assessment of catalase activity, arginine and citrulline levels and arginase activity.2024-01-01T00:00:00ZAnalysis of the various teaching methods using effectiveness in the future doctors training
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/23234
Назва: Analysis of the various teaching methods using effectiveness in the future doctors training
Автори: Sorokina, S. I.; Shevchenko, T. I.; Shaposhnyk, O. A.; Kudrya, I. P.; Prykhodko, N. P.; Сорокіна, Світлана Іванівна; Шевченко, Тетяна Іванівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Кудря, Ірина Павлівна; Приходько, Наталія Петрівна
Короткий огляд (реферат): Under martial law, the introduction of a variety of modern educational opportunities is of particular importance. This requires not only the availability of high-tech equipment but also the effective use of traditional and modern interactive learning technologies. The article analyses students' attitudes to the introduction of certain interactive and traditional teaching methods and evaluates the effectiveness of their use in the training of future doctors. Based on the analysis of the student survey results, a fairly high assessment of the introduction of new technologies in the teaching process in the internal medicine clinic, in particular, the case-study method, was revealed. The simulation method was also recognised as optimal for learning the educational material, which has proved itself in recent years due to certain changes in the patient selection process at clinical sites.; Впровадження різноманітних сучасних освітніх можливостей набуває особливого значення в умовах
воєнного стану. Це вимагає не лише наявності високотехнологічного оснащення, але і ефективного
використання традиційних та новітніх інтерактивних навчальних технологій. Проаналізовано ставлення здобувачів освіти до впровадження окремих інтерактивних та традиційних методів навчання та оцінена ефективність їх використання в процесі підготовки майбутніх лікарів. На підставі аналізу результатів анкетування здобувачів освіти виявлено достатньо високу оцінку впровадження новітніх технологій у процес викладання у клініці внутрішньої медицини, зокрема, case-study методу. Оптимальним для засвоєння навчального матеріалу також був визнаний симуляційний метод, який виправдав себе впродовж останніх років у зв’язку із певними змінами у процесі підбору пацієнтів на клінічних базах.2024-03-25T00:00:00ZВплив хіміотерапії на прооксидантно-антиоксидантний статус хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/22624
Назва: Вплив хіміотерапії на прооксидантно-антиоксидантний статус хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця
Автори: Островський, Владислав Леонідович; Скрипник, Ігор Миколайович; Маслова, Ганна Сергіївна; Якимишина, Лариса Іллівна; Чорнобай, А. Ю.; Ostrovskyi, V. L.; Skrypnyk, I. M.; Maslova, G. S.; Yakymyshyna, L. I.; Chornobai, A. Yu.
Короткий огляд (реферат): Вступ. Не дивлячись на впровадження сучасних схем лікування множинної мієломи, вона все ще залишається невиліковною онкопатологією з рівнем 5-річної виживаності до 54%. Кореляційний
зв’язок між збільшеною концентрацією прооксидантних сполук та прогресією множинної мієломи
був підтверджений численними дослідженнями. Прогресія множинної мієломи може супроводжуватись порушенням антиоксидантного захисту. Пацієнти з ішемічною хворобою серця також мають
знижений рівень активності антиоксидантних систем, що потенціює пошкоджуючий вплив активних форм кисню та підвищує ризик органотоксичних ефектів хіміотерапії. Мета – дослідити особливості прооксидантно-антиоксидантного статусу у хворих на множинну мієлому з супутньою
ішемічною хворобою серця у динаміці хіміотерапії. Матеріали та методи. Обстежено 42 пацієнта
із прогресією множинної мієломи, у 22 (52,4%) пацієнтів виявлено супутню ішемічну хворобу серця. В
залежності від наявності супутньої ішемічної хвороби серця пацієнти з множинною мієломою були
розподілені на дві групи. Всім хворим призначено стандартні схеми хіміотерапії. Хворі були обстежені чотири рази: перед початком та після завершення 1-го та 5-го курсів хіміотерапії. Визначали
вміст ТБК-реактантів та активність каталази в сироватці крові. Результати. На фоні прогресії
множинної мієломи у обох групах вміст ТБК-реактантів у сироватці крові зростав у зростав у 1,85
(р1<0,0001) та у 2,35 (р1<0,0001) раза відповідно порівняно з нормою. Проте у пацієнтів ІІ групи з супутньою ішемічною хворобою серця вміст ТБК-реактантів підвищувався у 1,28 (р2<0,0001) раза порівняно з пацієнтами І групи, одночасно активність каталази у сироватці крові знижувалась у 1,28
раза (р4 <0,0001) порівняно з практично здоровими, та у 1,37 раза (р5 <0,0001) порівняно з пацієнтами І групи. У хворих на множинну мієлому з супутньою ішемічною хворобою серця перед 2-м курсом
хіміотерапії вміст ТБК-реактантів в сироватці крові підвищувався у 1,03 раза (р<0,05) порівняно з
показниками до хіміотерапії та у – 1,27 раза (р<0,05) порівняно І групою. У пацієнтів ІІ групи активність каталази знижувалась у 1,24 раза (р<0,05) порівняно з первинним обстеженням, та у –1,38
раза (р<0,001) порівняно з пацієнтами І групи. У хворих ІІ групи після 5-го курсу вміст ТБК-
реактантів знизився у 1,13 (р<0,01) раза порівняно з первинним обстеженням, проте був у 1,17 раза вищим (р<0,05) порівняно з хворими І групи. Одночасно активність каталази знижувалась в 1,4
раза (p<0,05) порівняно з первинним обстеженням. Висновки. Прогресія ММ супроводжувалась ровитком прооксидантно-антиоксидантного дисбалансу, що характеризувався зростанням концентрації ТБК-реактантів у сироватці крові пацієнтів І та ІІ груп у 1,85 (р<0,0001) та у 2,35 (р<0,0001)
раза відповідно порівняно з нормою. Наявність супутньої ішемічної хвороби серця призводить до
підвищення вмісту ТБК- реактантів у сироватці крові хворих на множинну мієлому у 1,28 (р<0,0001)
раза за одночасного зниження активності каталази у 1,37 раза (р<0,0001) порівняно з пацієнтами
без захворювань серцево-судинної системи Проведення специфічної хіміотерапії у хворих на множинну мієлому з супутньою ішемічною хворобою серця призводить до прогресуючого поглиблення
прооксидантно-антиоксидантного дисбалансу за рахунок зниження активності каталази у сироватці крові у 1,4 раза (p<0,05) порівняно з первинним обстеженням.; Introduction. Multiple myeloma, an oncopathology that remains challenging to treat, is characterized by a
54% 5-year survival rate despite advancements in modern treatment strategies. Numerous studies have
substantiated the correlation between high prooxidant concentrations and the progression of multiple
myeloma. This progression is often associated with alterations in antioxidant defense mechanisms. Patients
with coronary artery disease also experience changes in their antioxidant defense that may enhance the
deleterious effects of active oxygen species and elevate the risk of chemotherapy-related organotoxic
effects. The aim of this study is to investigate the specificities of the prooxidant-antioxidant status in patients with multiple myeloma and concomitant coronary artery disease during chemotherapy.
Materials and methods. 42 patients with multiple myeloma were examined, 22 (52,5%) of them had
concomitant coronary artery disease. According to the coronary artery disease, patients with multiple
myeloma were divided into two groups. All patients obtain standard chemotherapy schemes. Assessment of
the patients was performed four times: before and after the 1st and 5th chemotherapy course. TBA-reactants
and catalase activity were measured in blood serum.
Results. Both in I and II group of patients, TBA-reactants concentration in blood serum was increased in
1.85 (р1<0,0001) and in 2.35 (р1<0,0001) times respectively compare to healthy people before
chemotherapy. Although in the patients with concomitant coronary artery disease TBA-reactants concentration in blood serum was increased in 1,28 (р2<0,0001) times compare to I group of patients.
Simultaneously in II group of patients catalase activity was decreased in 1.28 (р4 <0,0001) times compare to
healthy people and in 1,37 (р5 <0,0001) times compare to I group patients. Before the second course of
chemotherapy in II group of patients, TBA-reactants level was increased in 1.03 (р<0.05) times compared to
the first examination and in 1.27 (р<0.05) times compared to I group. In II group of patients, catalase activity
was decreased in 1.24 (р<0.05) times compared to the first examination and in 1.38 (р<0.001) times
compared to the II group. In II group of patients level of TBA-reactants was decreased in 1,13 (p<0,01) times
compare to the first examination, but it was in 1,17(р<0,05) higher than TBA-reactants level in I group.
Simultaneously catalase activity was decreased in 1.4 (р<0.05) times compare to the first examination.
Conclusions. The progression of multiple myeloma is marked by the development of a prooxidantantioxidant
imbalance. In both the I and II patient groups, the level of TBA-reactants increased significantly by 1.85 (p<0.0001) and 2.35 (p<0.0001) times, respectively, compared to the reference value. The presence
of concomitant coronary artery disease in multiple myeloma patients led to a 1.28-fold elevation in TBA reactants levels (p<0.0001) compared to those without cardiovascular diseases. Simultaneously, catalase
activity decreased by 1.37 times (p<0.0001) compared to patients without cardiovascular diseases.
During chemotherapy, a progressive increase in the prooxidant-antioxidant imbalance was observed in
multiple myeloma patients. This was evidenced by a 1.4-fold decrease in catalase activity (p<0.05)
compared to the initial examination.2023-01-01T00:00:00ZDoxorubicin-induced arginine/citrulline cycle changes in rat model of non-alcoholic steatohepatitis
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/21979
Назва: Doxorubicin-induced arginine/citrulline cycle changes in rat model of non-alcoholic steatohepatitis
Автори: Maslova, G.; Skrypnyk, I.; Lymanets, T.; Skrypnyk, R.; Маслова, Ганна Сергіївна; Скрипник, Ігор Миколайович; Лиманець, Тетяна Володимирівна
Короткий огляд (реферат): Introduction: Doxorubicin (Dox) belongs to the group of anthracycline antibiotics, which are widely used in oncological diseases treatment. The high risk of toxic effects is the basis for studying of the main mechanisms of organs and systems Dox-induced injury development. The aim - to investigate the peculiarities of Dox-induced arginine/citrulline cycle changes in rats with simulated non-alcoholic steatohepatitis (NASH). Methods: The studies were conducted on 30 white non-linear adult rats, weighing 160-220 g. The rats were divided into 3 groups: | (n = 10) - rats (5 males, 5 females), on which NASH was modeled during 63 days, then from the 64th till 66th day they were injected with 1 ml of 0.9% sodium chloride solution intraperitoneally; | (n = 10) - rats (S males, 5 females), on which NASH was modeled during 63 days, continued with Dox injections intraperitoneally 5 mg/kg/day from the 64th till the 66th day; Ill (n = 10) - rats (5 males, 5 females), which received a standard vivarium diet during 63 days, from the 64th to 66th day - 1 ml injections of 0,9% sodium chloride solution intraperitoneally. NASH modeling was hold using a diet containing a 42.8% fats mixture and a 4% fructose aqueous solution. On the 67th day, animals were euthanized under thiopental anesthesia at a dose of 50 mg/kg. A 10% liver homogenate was prepared, in which the concentration of arginine, citrulline, and arginase activity were determined.2023-05-18T00:00:00Z