DSpace Зібрання:
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/4
2024-03-29T06:43:33ZМедико-соціальне обґрунтування функціонально-організаційної моделі раннього виявлення та профілактики візуальних форм злоякісних пухлин: рак шийки матки та рак молочної залози
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/23212
Назва: Медико-соціальне обґрунтування функціонально-організаційної моделі раннього виявлення та профілактики візуальних форм злоякісних пухлин: рак шийки матки та рак молочної залози
Автори: Вовк, Орест Ярославович
Короткий огляд (реферат): ВОВК О.Я. Медико-соціальне обґрунтування функціональноорганізаційної моделі раннього виявлення та профілактики візуальних форм злоякісних пухлин: рак шийки матки та рак молочної залози. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 222 – Медицина, спеціалізацією 14.02.03 «Соціальна медицина».
Дисертація виконана в Полтавському державному медичному
університеті (Полтава).
Дисертація захищається в Полтавському державному медичному
університеті (Полтава), 2024.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Наукове дослідження приурочене вирішенню проблеми раннього
виявлення та профілактики візуальних форм злоякісних пухлин: рак шийки
матки та рак молочної залози.
Мета роботи полягала в медико-соціальному обґрунтуванні й розробці
моделі раннього виявлення та профілактики візуальних форм злоякісних
пухлин: рак шийки матки та рак молочної залози та впровадженні окремих
елементів моделі в сферу охорони здоров’я України.
В основу функціонально-організаційної моделі раннього виявлення та
профілактики візуальних форм злоякісних пухлин: рак шийки матки та рак
молочної залози, була покладена процедура наближення медичної допомоги
через медичну інформаційну систему (МІС), фахівця з громадського здоров’я
(ГЗ) а також обізнаність жінки, яка розглядається з позиції екосистеми.
Зростання смертності за причиною раку шийки матки та молочної залози,
виявлення цих нозологічних форм на пізніх стадіях захворювання і спонукали до
вивчення проблеми та перегляду системи, яка спрямована на раннє виявлення і
профілактику.
Актуальність дослідження обумовлена не лише високим рівнем
захворюваності і смертності внаслідок цих нозологій, але і тим станом в якому знаходиться Україна, коли медична допомога онкологічним пацієнтам є
недоступною в регіонах, де йдуть бойові дії.
Дослідження здійснювалося згідно розробленої програми.
Інформація збиралася за даними Центру медичної статистики МОЗ
України та статистичних звітів ЗОЗ про рівень захворюваності, поширеності,
смертності за причинами раку шийки матки, молочної залози. серед населення
України за період 2012–2021 рр. та проводилося оригінальне медикосоціологічне дослідження. Наукова робота проводилася на базі Полтавського
обласного клінічного онкологічного диспансеру.
На першому етапі проаналізовано міжнародні та вітчизняні
інформаційні ресурси Pubmed, Medscape, Google Scholar, American Cancer
Society, ВООЗ, результатинаукових досліджень з епідеміології раку шийки
матки та раку молочної залози, факторів ризику їх виникнення й питань
організації раннього виявлення та профілактики цих нозологій.
Науковий пошук показав, що в Україні існує система раннього
виявлення та профілактики раку шийки матки і раку молочної залози, висока
смертність, існування окремої для кожного закладу медичної інформаційної
системи затрудняє безперервний нагляд за пацієнткою з метою раннього
виявлення та профілактики раку шийки матки та раку молочної залози. В
Україні не впроваджена специфічна профілактика раку шийки матки
щепленням проти віруса папіломи людини, тобто сама модель недосконала.
Другий етап роботи присвячений побудові програми дослідження, яка
розкривала його алгоритм та містила завдання задля досягнення задекларованої
мети. Обгрунтовано методичний апарат дослідження, адеквтний поставленим
завданням.
Наведено необхідність використання певних методів дослідження, які є
прийнятними в соціальній медицині.
В третьому розділі на підставі аналізу даних Канцер-реєстру України за
2012-2021 рр. розкрито тренди захворюваності, поширеності, смертності
внаслідок раку шийки матки та молочної залози. Поширеність новоутворень
молочної залози серед жіночого населення Полтавської області вказує на зростання показника на 41,4% (601,7 на 100 тис. осіб у 2012 році до 850,7 на 100
тис. осіб у 2021 році). За останні 10 років показник поширеності раку шийки
матки мав тенденцію до зростання (+26,1%), у 2021 році порівняно з попереднім
роком відбулося незначне скорочення реєстрації зазначеної патології, а також
падіння темпу зростання (з 241,3 на 100 тис. осіб у 2012 році до 304,3 на 100
тис. осіб у 2021 році).
В четвертому розділі за даними оригінального медико-соціологічного
дослідження встановлено модифіковані фактори, що асоціюються з раком
шийки матки та молочної залози. Здійснене множинний регресійний аналіз,
який дозволив встановити детермінанти, що асоціюються з РШМ: нерегулярне
харчування – Exp (β) 4,0 (95% ДІ 1,9-13,9) (р=0,03); щоденне вживання м’яса –
Exp (β) 4,6 (95% ДІ 1,3-16,4) (р=0,015); нечасте вживання овочів та фруктів
відповідно – Exp (β) 3,6 (95% ДІ 1,1-12,7) (р=0,046) та Exp (β) 5,9 (95% ДІ 12,8-
20,9) (р<0,001); спадковість (в анамнезі РШМ) – Exp (β) 8,9 (95% ДІ 8,4-19,3)
(р<0,001). Зменшують шанси виникнення РШМ такі фактори, як проживання в
сільській місцевості – Exp (β) 0,3 (95% ДІ 0,04-0,5) (р<0,004). З’ясовані фактори,
які пов’язані з РМЗ, які збільшують шанси: незадовільне фінансове становище
– Exp (β) 2,86 (95% ДІ 1,66-4,96) (р<0,001); аборти в анамнезі – Exp (β) 4,9 (95%
ДІ 2,2-11,1) (р<0,001); вживання оральних контрацептивів – Exp (β) 6,6 (95% ДІ
3,0-14,8) (р<0,001); нечасте вживання фруктів – Exp (β) 3,8 (95% ДІ 1,6-8,9)
(р=0,002); обтяжлива спадковість щодо РМЗ – Exp (β) 4,2 (95% ДІ 1,6-10,9)
(р=0,003). Водночас, зменшує шанси виникнення РМЗ проживання в сільській
місцевості – Exp (β) 0,2 (95% ДІ 0,03-0,5) (р<0,001). Операційні характеристики
прогностичної моделі,що асоціюється з РШМ: чутливість 90,7 %,
специфічність – 93,0 %, площа під ROC кривою становила 0,918; РМЗ –
чутливість 75,7 %, специфічність – 75,0 %, проща під ROC кривою становила
0,75.
Проблему ризиків імплементації моделі раннього виявлення та
профілактики візуальних форм раку молочної залози та раку шийки матки
з’ясовували на сторінках п’ятого розділу наукової роботи. Контент-аналіз
нормативно-правової бази дозволив встановити ризики впровадження раннього виявлення та профілактики візуальних форм раку – РМЗ та РШМ в державному,
економічному, науковому, організаційному, навчальному секторах. Вияснені
основні питання, які розглядаються в нормативно-правовій базі щодо раннього
виявлення та профілактики РМЗ і РШМ: санітарно-просвітницькі аспекти,
якість надання медичної допомоги, організація роботи онкологічних ЗОЗ,
значення лікаря загальної практики сімейної медицини в ранньому виявленні та
профілактиці захворювань.
Соціологічне дослідження показало, що більшість жінок обізнані про
програми скринінгу, як РШМ – 101 (72,1%) так і РМЗ – 98 (74,2%). Виявлені
фактори, які перешкоджають проведенню скринінгу з боку жінки. Розкриті
теми та категорії уявлень чоловіків про РМЗ та.РШМ
На шостому, заключному етапі, методом концептуального моделювання
була побудована функціонально-організаційної модель раннього виявлення та
профілактики візуальних форм злоякісних пухлин: рак шийки матки та рак
молочної залози в основу якої покладена екосистема, де жінка є основним її
елементом.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в
Україні:
• Здійснено медико-соціальне обґрунтування функціонально-організаційної
моделі раннього виявлення та профілактики візуальних форм злоякісних
пухлин – раку шийки матки та раку молочної залози, стрижневими
інноваційними елементами якої стали: медична інформаційна система з
вбудованими комунікативними функціями, яка об’єднує всі заклади
охорони здоров’я єдиною мережею; жінка, як головна частина екосистеми в
якій вона знаходиться, і як об’єкт, так і суб’єкт управління.
• Визначена роль фахівця громадського здоров’я на якого покладається
моніторинг і оцінка стану здоров’я жінки. Завдяки запропонованій нами
моделі поліпшується комунікативна функція між лікарями всіх рівнів,
фахівцями ГЗ та відбувається комплексний підхід до стану здоров’я жінки
з різних рівнів медичної допомоги із забезпеченням наступності. • З’ясовані регіональні і загальноукраїнські особливості тренду показників
захворюваності, поширеності, смертності, внаслідок РШМ та РМЗ.
• Розкриті модифіковані детермінанти впливу що асоціюються з РШМ та РМЗ
на регіональному рівні.
Виявлені прогалини в нормативно-правовій базі щодо профілактики та
раннього виявлення РШМ та РМЗ державному, економічному, науковому,
організаційному, навчальному секторах.
• Розширені уявлення про фактори, які перешкоджають проведенню
скринінгу з боку жінки: логістичні, інформативні, психологічні,
організаційні.
• Визначена роль чоловіка в ранньому виявленні та профілактиці РШМ та
РМЗ жінки.
Здобули подальшого розвитку науково-методичні підходи до
дослідження моделі раннього виявлення та профілактики візуальних форм
злоякісних пухлин: рак шийки матки та рак молочної залози.
Удосконалено:
• методику покращення прихильності жінок до профілактичних оглядів та
його доступності;
• науково-методичний підхід до імплементації моделі раннього виявлення та
профілактики візуальних форм злоякісних пухлин: раку шийки матки та
раку молочної залози.
Набув нових складових інтегральний підхід до організації моделі раннього
виявлення та профілактики візуальних форм злоякісних пухлин: рак шийки
матки та рак молочної залози.
Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
доповненні теорії соціальної медицини в частині вчення про організацію
раннього виявлення та профілактики візуальних форм злоякісних пухлин: рак
шийки матки та рак молочної залози.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: • результати дослідження є підставою для створення якісно нового підходу
до раннього виявлення та профілактики візуальних форм злоякісних
пухлин: рак шийки матки та рак молочної залози;
• розробки інноваційного комплексу заходів з раннього виявлення та
профілактики РШМ та РМЗ через включення до медичної інформаційної
системи окремого модуля для фахівця громадського здоров’я та додатку для
пацієнтки;
• досягнення дисертаційної роботи дозволяють використовувати логічну
модель імплементації раннього виявлення та профілактики візуальних
форм злоякісних пухлин: РШМ та РМЗ з визначенням її критеріїв та
індикаторів з метою оцінки ефективності моделі;
• визначено організаційні інструменти для впровадження моделі в практику
фахівців: ланцюжок погодження змін, який дозволить виявити ризики в
системі раннього виявлення та профілактики РШМ та РМЗ;
• доповнення освітніх програм громадського здоров’я, соціальної медицини,
онкології, сімейної медицини з питань профілактики та раннього виявлення
РШМ та РМЗ;
• введення питань з раннього виявлення та профілактики візуальних форм
злоякісних пухлин: рак шийки матки та рак молочної залози до освітніх
програм підготовки лікарів на до- та післядипломному рівні.; VOVK O.Ya. Medico-social substantiation of the functional-organizational
model of early detection and prevention of visual forms of malignant tumors: cervical
cancer and breast cancer. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.
Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in
specialty 222 - Medicine, specialization 02.14.03 "Social Medicine".
The dissertation was completed at the Poltava State Medical University
(Poltava).
The dissertation is defended at the Poltava State Medical University (Poltava),
2024.
THE MAIN RESULTS OF THE RESEARCH
Scientific research is dedicated to solving the problem of early detection and
prevention of visual forms of malignant tumors: cervical cancer and breast cancer.
The purpose of the work was the medical and social substantiation and
development of a model for the early detection and prevention of visual forms of
malignant tumors: cervical cancer and breast cancer and the implementation of certain
elements of the model in the sphere of health care of Ukraine.
The functional-organizational model of early detection and prevention of visual
forms of malignant tumors: cervical cancer and breast cancer was based on the
procedure of approaching medical care through a medical information system (MIS)
with built-in artificial intelligence (AI), a public health specialist (PH) as well as the
awareness of a woman, which is considered from the point of view of the ecosystem.
The increase in mortality due to cervical and breast cancer, the detection of these
nosological forms in the late stages of the disease, prompted the study of the problem
and revision of the system aimed at early detection and prevention.
The relevance of the study is due to the state Ukraine is in, when medical care
for oncological patients is unavailable in the regions where hostilities are taking place.
The research was carried out according to the developed program. The information was collected based on the data of the Center for Medical
Statistics of the Ministry of Health of Ukraine and statistical reports of health care
institutions on the level of morbidity, prevalence, and mortality due to causes of
cervical and breast cancer among the population of Ukraine for the period 2017–2021.
The scientific work was carried out on the basis of the Poltava Regional Oncology
Dispensary.
At the first stage, international and domestic information resources Pubmed,
Medscape, Google Scholar, American Cancer Society, WHO, scientific results of
research on the epidemiology of cervical and breast cancer, risk factors for their
occurrence and organization of early detection and prevention of these nosologies
were analyzed.
Scientific research has shown that in Ukraine there is a system of early
detection and prevention of cervical cancer and breast cancer, at the same time, there
is an insufficient regulatory and legal framework that could regulate and support this
process, high mortality, the existence of a separate for each medical institution
information system makes it difficult to continuously monitor the patient for the
purpose of early detection and prevention of cervical cancer and breast
cancer.Specific prevention of cervical cancer by vaccination with human papilloma
virus has not been implemented in Ukraine, that is, the model itself is imperfect.
The second stage of the work is devoted to the construction of a research
program that revealed its algorithm, tasks to achieve the declared goal. The need to
use certain research methods that are acceptable in social medicine is indicated.
The third stage revealed trends in morbidity, prevalence, and mortality due to
cervical and breast cancer. The prevalence of breast neoplasms among the female
population of the Poltava region indicates an increase in the indicator by 41.4% (601.7
per 100,000 people in 2012 to 850.7 per 100,000 people in 2021). Over the past 10
years, the prevalence of cervical cancer has a tendency to increase (+ 26.1%), in 2021,
compared to the previous year, there was a slight reduction in the registration of the
specified pathology, and there was also a drop in the growth rate (241.3 per 100,000
people in 2012 to 304.3 per 100,000 people in 2021). At the fourth stage, modified factors associated with cervical and breast cancer
were studied. Determined determinants associated with cervical cancer: irregular
nutrition – Exp (β) 4,0 (95% CI 1,9-13,9) (р=0,03); daily consumption of meat – Exp
(β) 4,6 (95% CI 1,3-16,4) (р=0,015); infrequent consumption of vegetables and fruits,
respectively – Exp (β) 3,6 (95% CI 1,1-12,7) (р=0,046) and Exp (β) 5,9 (95% CI 12,8-
20,9) (р<0,001); heredity (cervical cancer in the anamnesis) – Exp (β) 8,9 (95% CI
8,4-19,3) (р<0,001). Such factors as living in a rural area reduce the chances of
cervical cancer – Exp (β) 0,3 (95% CI 0,04-0,5) (р<0,004). Factors associated with
breast cancer that increase the chances have been identified: unsatisfactory financial
situation – Exp (β) 2,86 (95% CI 1,66-4,96) (р<0,001); abortions in the anamnesis –
Exp (β) 4,9 (95% CI 2,2-11,1) (р<0,001); use of oral contraceptives – Exp (β) 6,6
(95% CI 3,0-14,8) (р<0,001); infrequent fruit consumption – Exp (β) 3,8 (95% CI
1,6-8,9) (р=0,002); burdensome heredity for breast cancer – Exp (β) 4,2 (95% CI 1,6-
10,9) (р=0,003). At the same time, living in a rural area reduces the chances of
developing breast cancer – Exp (β) 0,2 (95% CI 0,03-0,5) (р<0,001).
The problem of the risks of implementing the model of early detection and
prevention of visual forms of breast cancer and cervical cancer was dealt with at the
fifth stage of scientific work.The content analysis of the regulatory and legal
framework made it possible to establish the risks of implementing early detection and
prevention of visual forms of cancer - cervical cancer and breast cancer in the state,
economic, scientific, organizational, and educational sectors.The main issues that are
considered in the regulatory framework regarding the early detection and prevention
of breast cancer and cervical cancer are clarified: sanitary and educational aspects,
the quality of medical care, the organization of the work of oncology health care
institutions, the importance of the general practitioner of family medicine in early
detection and prevention of diseases.
It is shown that the majority of women are aware of screening programs, both
cervical cancer - 101 (72.1%) and breast cancer - 98 (74.2%). Factors from the
woman's side that prevent screening have been identified. Topics and categories of
men's ideas about cervical cancer are revealed. At the sixth, final stage, a functional-organizational model of early detection
and prevention of visual forms of malignant tumors was built using conceptual
modeling: cervical cancer and breast cancer, which is based on an ecosystem where a
woman is its element.
The scientific novelty of the obtained results is that for the first time in
Ukraine:
• Medical and social substantiation of the functional-organizational model of early
detection and prevention of visual forms of malignant tumors - cervical cancer
and breast cancer - was carried out, the key innovative elements of which were: a
medical information system with built-in artificial intelligence, which unites all
health care institutions a single network; a woman, as a part of the ecosystem in
which she is located, and as a subject of management of this system.
• The role of a public health specialist, who is responsible for monitoring and
assessing the state of a woman's health, is defined. Thanks to our proposed model,
the communication function between doctors of all levels, health care specialists
is improved, and a comprehensive approach to the state of a woman's health from
different levels of medical care is implemented, ensuring continuity.
• The regional and all-Ukrainian peculiarities of the trends in morbidity,
prevalence, and mortality due to cervical cancer and breast cancer have been
clarified.
• Modified determinants of the impact on the occurrence of cervical cancer and
breast cancer were revealed.
Gaps in the regulatory and legal framework regarding the prevention and early
detection of cervical cancer and breast cancer in the state, economic, scientific,
organizational, and educational sectors have been identified.
• Expanded understanding of the factors that prevent screening by a woman:
logistical, informational, psychological, organizational.
• The role of a man in the early detection and prevention of breast cancer and
cervical cancer in women is determined. Scientific and methodological approaches to the study of models for early
detection and prevention of visual forms of malignant tumors have gained further
development: cervical cancer and breast cancer.
Improved:
• methods of women's adherence to preventive examinations and its availability;
• scientific and methodological approach to the implementation of the model of
early detection and prevention of visual forms of malignant tumors: cervical
cancer and breast cancer.
An integrated approach to the organization of a model for early detection and
prevention of visual forms of malignant tumors has gained further development:
cervicalcancer and breast cancer.
The theoretical significance of the obtained results of the study consists in
supplementing the theory of social medicine in the part of teaching about the
organization of early detection and prevention of visual forms of malignant tumors:
cervical cancer and breast cancer.
The practical significance of the obtained results is that:
• the research results are the basis for creating a qualitatively new approach to the
early detection and prevention of visual forms of malignant tumors: cervical
cancer and breast cancer;
• development of an innovative set of measures for the early detection and
prevention of cervical cancer and breast cancer through the inclusion of a separate
module for a public health specialist and an application for a patient in the medical
information system;
• the achievements of the dissertation allow us to use a logical model for the
implementation of early detection and prevention of visual forms of malignant
tumors: cervical cancer and breast cancer with the definition of its criteria and
indicators in order to evaluate the effectiveness of the model;
• organizational tools for the implementation of the model in the practice of
specialists are defined: a chain of approval of changes that will allow to identify risks in the system of early detection and prevention of cervical cancer and breast
cancer;
• addition of educational programs of public health, social medicine, oncology,
family medicine on issues of prevention and early detection of cervical cancer and
breast cancer;
• introduction of questions on early detection and prevention of visual forms of
malignant tumors: cervical cancer and breast cancer into the educational programs
of training doctors at the pre- and post-graduate level.2024-03-13T00:00:00ZПокращення стоматологічного здоров`я дітей із вадами слуху лікувально-профілактичними ортодонтичними заходами
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/23211
Назва: Покращення стоматологічного здоров`я дітей із вадами слуху лікувально-профілактичними ортодонтичними заходами
Автори: Сокологорська-Никіна, Юлія Костянтинівна
Короткий огляд (реферат): Сокологорська-Никіна Ю. К. Покращення стоматологічного здоров`я
дітей із вадами слуху лікувально-профілактичними ортодонтичними
заходами. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 221 - «Стоматологія». – Полтавський державний медичний
університет, Полтава, 2024. Науковий керівник - завідувач кафедри
післядипломної освіти лікарів-ортодонтів, д.мед.н., проф. Куроєдова В.Д.
Упродовж останніх років спостерігається зростання загальної
захворюваності дитячого населення України. Саме тому однією з найбільш
актуальних проблем в медицині є збереження та зміцнення здоров’я дітей.
Захворювання органу слуху, що призводять до розвитку туговухості та глухоти
є соціально значущими, порушення слуху не дозволяють дитині розвиватися в
повній мірі, так як сприйняття мови неможливе.
За останні роки приріст числа дітей із вадами слуху в Україні збільшився
на 20,8%.
Існує тісний анатомічний та функціональний зв’язок між слуховим
аналізатором та зубощелепною системою. Серед багатьох причин, що
викликають порушення слуху, починаючи з періоду новонародженості є ЛОР патологія, а саме аденоїдні вегетації, що призводять до шкідливої дитячої
звички – ротового дихання та викликають порушення прикусу. Діти із
захворюваннями СНЩС, тяжкими випадками паротиту та інфантильним типом
ковтання також входять до групи ризику.
Вивченням стоматологічного статусу та особливостями надання
стоматологічної допомоги дітям із вадами слуху займаються вчені з багатьох
країн. Інтерес до вивчення стоматологічного здоров’я у дітей із вадами слуху
(ДВС) не тільки не зменшується, але й росте з року в рік.
Аналіз сучасних напрямків розвитку медицини та ортодонтії, зокрема,
свідчить на користь нагальної необхідності розробки та впровадження в практику надання медичної допомоги пацієнтам із вадами слуху ефективних
засобів профілактики, лікування та реабілітації.
В дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та клініколабораторне вирішення актуального питання ортодонтії - підвищення
ефективності профілактики ЗЩА, карієсу зубів та захворювань тканин
пародонта та їх лікування у дітей із депривацією слуху шляхом обґрунтування,
розробки та впровадження лікувального алгоритму поєднаного застосування
різних видів лікувально-профілактичних заходів.
У дисертаційній роботі використано такі методи дослідження: метод
бібліографічного вивчення, клінічне стоматологічне, ортодонтичне та
ортопедичне обстеження, електроміографічна характеристика функцій
жувальних м’язів та кругового м’за рота, метод анкетування, методи
підвищення мотивації до ортодонтичного лікування, метод кольорового тесту
відносин, метод оцінки та фіксації даних та їх статистична обробка.
Так, на основі проведеного клінічного обстеження 61 пацієнтів із вадами
слуху віком 9-20 років визначено, що розповсюдженість ЗЩА серед дітей із
депривацією слуху становить 100%. Найбільш поширеною патологією прикусу
у глухих дітей є І клас за Angle (73,77%), друге місце посідає ІІ клас за Angle
(26,23%). Інфантильний тип ковтання визначався в 39,34% дітей, у 19,68% ДВС
спостерігався ротовий тип дихання.
80,33% обстежених дітей із порушеннями слуху мають аномалії прикріплення
м’яких тканин ротової порожнини.
Карієс зустрічається у 77,05% глухих дітей, інтенсивність карієсу
залежить від віку та складає 2,07-3,04. При цьому відсоток вилікуваних зубів
досить низький як у змінному, так і в постійному прикусі.
При огляді лікарем-ортопедом у 94,74% дітей зі зниженим слухом
діагностовано порушення опорно-рухового апарату.
Функціональний стан групи м’язів, функція яких страждає за наявністю
ортодонтичної патології, визначено методом сумарної (поверхневої)
електроміографії за допомогою восьмиканального електроміографа «Нейро-МВП» (ООО «Нейрософт»). Досліджено та проаналізовано 177
електорміограми поверхневої частини власне жувальних м’язів, прередніх
пучків скроневих та колового м’яза рота у 34 пацієнтів із депривацією слуху .
Аналізу підлягали стан фізіологічного спокою, вольове стискання щелеп та
жування. Зміни показників біопотенціалів м’язів артикуляційного апарату у
глухих дітей із наявною ортодонтичної патологією засвідчує іх кореляційний
зв’язок.
Запропоновано Програму «Покращення стоматологічного здоров`я дітей та
підлітків із вадами слуху лікувально-профілактичними заходами», до якої
входить комплекс діагностично-лікувальних заходів для пацієнтів із
депривацією слуху з ортодонтичної патологією, що складається з
діагностичного, мотиваційного та лікувально-профілактичного компонентів.
Діагностичний компонент передбачав встановлення виду зубощелепних
аномалій та деформацій на основі клінічного обстеження, визначення
додаткових факторів ризику, що спричиняють різноманітні патології прикусу.
Мотиваційним компонентом передбачено налагодження контакту між
лікарем та глухою дитиною, створення атмосфери емоційного комфорту між
ортодонтом, глухою дитиною та її батьками, планування особистісно
орієнтованого лікування для кожного пацієнта із депривацією слуху,
формування позитивного ортодонтичного лікування. Для цього вперше
створено та запропоновано анкету з урахуванням специфіки та особливостей
фізичного та психологічного стану дітей із сенсорною депривацією слуху
(авторське свідоцтво України №69040 від 09.12.2016 р.).
Для підвищення мотивації до ортодонтичного лікування та з метою
популяризації ортодонтії було змонтовано навчально-пізнавальне відео для
дітей із депривацією слуху «Щаслива посмішка дитини» (авторське свідоцтво
України №115999 від 19.01.2023 р.).
Для батьків чи опікунів дітей із вадами слуху також було створено анкету
(авторське свідоцтво України №121956 від 14.12.2023 р.) та навчально-пізнавальне відео «Батькам про ортодонтичне лікування своїх особливих дітей»
(авторське свідоцтво України №115998 від 19 січня 2023 р.).
Ще одним мотиваційним компонентом було вивчення емоційного
ставлення дітей із вадами слуху до значимих їм людей в сім’ї як на свідомому,
так і частково неусвідомлюваному рівні методом кольорового тесту відносин
Еткінда з подальшим проведенням його аналізу.
Наукова новизна отриманих результатів. Доповнено наукові дані щодо
стану стоматологічного та ортодонтичного здоров’я у ДВС; вивчена
поширеність ЗЩА у ДВС, визначено рівень потреби в ортодонтичній допомозі;
отримано нові наукові дані щодо функціонального стану жувальних м’язів та
колового м’яза рота ДВС залежно від виду ЗЩА; для підвищення
мотиваційного рівня ДВС та їх батьків/опікунів до ортодонтичного лікування
проведена оцінка їх рівня стоматологічних та ортодонтичних знань; вперше
розроблено, запропоновано та впроваджено комплекс лікувальнопрофілактичних заходів у вигляді Програми «Покращення стоматологічного
здоров`я дітей та підлітків із вадами слуху лікувально-профілактичними
заходами», що дозволить підвищити ефективність профілактики ЗЩА в ДВС.
Практичне значення отриманих результатів. Розширено наукові дані
щодо особливостей прикусу дітей та підлітків із вадами слуху. За результатами
обстеження встановлено, що діти із вадами слуху, мали середній рівень
поширеності (77,05 %) та інтенсивності (2,5 – 4,27) карієсу.
Вперше розроблено та запропоновано анкету для дітей із вадами слуху та
анкету для батьків/опікунів дітей із вадами слуху.
Вперше вивчено емоційні компоненти ставлення дітей із вадами слуху до
значимих їм людей в сім’ї як на свідомому, так і частково неусвідомлюваному
рівні, відношення до свого стоматологічного здоров’я за допомогою
модифікованого кольорового тесту.
Доповнені наукові данні щодо функціональних порушень щелепно-лицевої
ділянки, зокрема жувальних м’язів та колового м’яза рота в дітей із вадами
слуху залежно від виду ЗЩА. Доповнено наукові дані про стан опорно-рухового апарату дітей та
підлітків із вадами слуху..
Вперше розроблено, обґрунтовано та запропоновано комплекс заходів
профілактики у вигляді Програми «Покращення стоматологічного здоров`я
дітей та підлітків із вадами слуху лікувально-профілактичними заходами».
Аналіз клінічної ефективності застосування розробленого комплексу у
пацієнтів із вадами слуху виявив позитивну динаміку досліджуваних
показників. Спостерігалося покращення динаміки зміни стану гігієни
порожнини рота у ДВС під дією запропонованих лікувально-профілактичних
заходів у всіх вікових групах дітей виявила суттєве поліпшення гігієни
порожнини рота - зниження у 1,37 рази (0,925±0,175; р˂0,05). Через рік після
початку проведення лікувально-профілактичних заходів інтенсивність карієсу в
ДВС знизилась, в порівнянні з первинним оглядом і становила 2,4±0,06
(р˂0,05). Після проведення профілактичної роботи з ДВС та з їх
батьками/опікунами на реальне ортодонтичне лікування звернулось 37,5% від
оглянутих дітей.
Запропонована Програми «Покращення стоматологічного здоров`я дітей
та підлітків із вадами слуху лікувально-профілактичними заходами». дозволяє
знизити несприятливий вплив патогенетичних факторів та покращити клінічні
показники, зокрема, стан гігієни порожнини рота.
Результати роботи впроваджені в лікувально-діагностичний процес КЗ
«Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка №3»ДОР»
(м.Дніпро); КЗ «Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна поліклініка
№2»ДОР» (м.Дніпро); КЗ «Дніпропетровська міська дитяча стоматологічна
поліклініка №1»ДОР» (м.Дніпро); КЗ «Хмельницька обласна стоматологічна
поліклініка» (м. Хмельницький); КЗ «Черкаська обласна стоматологічна
поліклініка» (м.Черкаси).
На підставі результатів дослідження обґрунтовано та запропоновано до
клінічного використання удосконалені підходи лікувально-профілатичних
ортодонтичних заходів у вигляді Програми «Покращення стоматологічного здоров`я дітей та підлітків із вадами слуху лікувально-профілактичними
заходами» ВИСНОВКИ:
1. Визначено патологію прикусу в 100% дітей та підлітків із депривацією
слуху. Найчастіше у ДВС зустрічалась патологія прикусу І класу за Angle –
73,77%. У 80,36% ДВС виявлено різні аномалії прикріплення м’яких тканин
порожнини рота. В 77,05% ДВС виявлено карієс зубів. Інтенсивність карієсу
зростала з віком. Рівень стоматологічної санації та профілактики серед ДВС є
недостатнім («П» = 0,39, «п»=0,62). У 86,88% недостатній рівень гігієни
порожнини рота. Обов’язкової ортодонтичної допомоги потребують 46% ДВС.
2. Анкетування визначило, що 61,5% мають знання по догляду за
порожниною рота, проте не використовують їх, не мають достатніх мануальних
навичок. 76,9% ДВС відвідували раніше стоматолога і 64,5% з них не
відчувають страха на стоматологічному прийомі. За результатами опитування
батьків дітей із вадами слуху, було виявлено низький рівень усвідомлення
наявної ортодонтичної патології в їх дітей. Знайдено, що більшість батьків не
досить вірно розуміють свою роль в цьому питанні.
За результатами кольорового тесту відносин встановлено: у ДВС 8-12
років найменша кількість проблем міжособистісних стосунків із матерями , як
емоційна залежність від них з раннього віку. Підсвідомо глухі діти
незадоволені своїми зубами.
3. У всіх ДВС відбулися виражені зміни в діяльності жувальних м'язів: всі
показники БП в стані фізіологічного спокою майже в 2 рази вищі, в порівнянні
з контрольною групою 1 та 2 (р˂0,05), але при при статичній пробі
максимального вольового стискання щелеп відбувається зниження показників
амплітуди коливань БП жувальних м’язів більш, ніж в 2 рази в порівнянні з
контрольними групами 1 та 2 (р˂0,05).
Нейром’язові зміни m.orbicularis oris при патології прикусу ІІ кл. за Angle
статистично більше виражені, ніж при І кл. за Angle. При статичній пробі в ДВС знайдено зниження показників амплітуди коливань БП КМ рота в 5,99
разів (група контролю 1) та в 5 разів (група контролю 2).
4. Простежується прямий зв’язок стану кісткової системи та ЗЩА у ДВС
різного віку: порушення опорно-рухового апарату в 94,64% випадках; в 1 групі
зустрічається патологія стоп - 44,64%; поєднана патологія стоп та хребта -
28,57%, що з віком (2 група) в 12,5% випадків призводить до одностороннього
вкорочення нижньої кінцівки.
5. Розроблено Програму «Покращення стоматологічного здоров`я дітей та
підлітків із вадами слуху лікувально-профілактичними заходами» та
застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів, що дозволяє
суттєво поліпшити гігієну порожнини рота - зниження в 1,37 рази
(0,925±0,175; р˂0,05) в порівнянні з первинним оглядом. Через рік після
початку проведення лікувально-профілактичних заходів інтенсивність карієсу в
ДВС знизилась, в порівнянні з первинним оглядом і становила 2,4±0,06
(р˂0,05). Після проведення профілактичної роботи з ДВС та з їх
батьками/опікунами на реальне ортодонтичне лікування звернулось 37,5% від
оглянутих дітей.; – Manuscript.
Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in
specialty 221 - "Dentistry". – Poltava State Medical University, Poltava, 2024.
Research supervisor - head of the department of postgraduate education of
orthodontists, Doctor of Medicine, prof. Kuroyedova V.D. In recent years, there has been an increase in the overall morbidity of the
children's population of Ukraine. That is why one of the most urgent problems in
medicine is preserving and strengthening the health of children. Diseases of the organ
of hearing that lead to the development of hard of hearing and deafness are socially
significant, hearing disorders do not allow the child to develop to the full extent,
since speech perception is impossible.
In recent years, the increase in the number of children with hearing
impairments in Ukraine has increased by 20.8%.
There is a close anatomical and functional connection between the auditory
analyzer and the maxillofacial system. Among the many reasons that cause hearing
impairment, starting from the newborn period, there is ENT pathology, namely,
adenoid vegetations, which lead to the harmful habit of mouth breathing in children
and cause malocclusion. Children with TMJ diseases, severe cases of mumps and
infantile swallowing are also at risk.
Scientists from many countries are studying the dental status and features of
providing dental care to children with hearing impairments. Interest in the study of
dental health at the DHH not only does not decrease, but also grows from year to
year.The analysis of modern trends in the development of medicine and orthodontics,
in particular, testifies to the urgent need to develop and implement effective means of
prevention, treatment and rehabilitation into the practice of providing medical care to
patients with hearing impairments.
In the dissertation, a theoretical generalization and a clinical-laboratory
solution to the topical issue of orthodontics are carried out - increasing the
effectiveness of the prevention of dental caries, dental caries and periodontal tissue
diseases and their treatment in children with sensorineural hearing deprivation by
substantiating, developing and implementing a treatment algorithm of the combined
use of various types of treatment and prevention measures. In the dissertation, a theoretical generalization and a clinical-laboratory
solution to the topical issue of orthodontics are carried out - increasing the
effectiveness of the prevention of dental caries, dental caries and periodontal tissue
diseases and their treatment in children with sensorineural hearing deprivation by
substantiating, developing and implementing a treatment algorithm of the combined
use of various types of treatment and prevention measures
The following research methods were used in the dissertation work: the method
of bibliographic study, clinical dental, orthodontic and orthopedic examination,
electromyographic characteristics of the functions of the masticatory muscles and the
circular muscle of the mouth, the questionnaire method, methods of increasing
motivation for orthodontic treatment, the method of the color test of relationships, the
method evaluation and recording of data and their statistical processing.
Thus, on the basis of a clinical examination of 61 hearing-impaired patients
aged 9-20 years, it was determined that the prevalence of hearing loss among children
with hearing loss is 100%. The most common bite pathology in deaf children is Class
I according to Angle (73.77%), second place is Class II according to Angle (26.23%).
The infantile type of swallowing was determined in 39.34% of children, in 19.68% of
DICs, oral breathing was observed.
80.33% of examined children with hearing impairments have anomalies of
attachment of soft tissues of the oral cavity.
Caries occurs in 77.05% of deaf children, the intensity of caries depends on age
and is 2.07-3.04. At the same time, the percentage of healed teeth is quite low in both
variable and permanent bite.When examined by an orthopedic doctor, 94.74% of
children with reduced hearing were diagnosed with musculoskeletal disorders.
The functional state of a group of muscles, the function of which suffers due to
the presence of orthodontic pathology, was determined by the method of total
(surface) electromyography using the eight-channel electromyograph "Neuro-MVP"
(LLC "Neurosoft"). 177 electromyograms of the surface part of the masticatory muscles proper, anterior temporal bundles and orbicularis oculi muscle in 34 patients
with hearing deprivation were studied and analyzed. The state of physiological rest,
voluntary clenching of the jaws and chewing were subject to analysis. Changes in
biopotential indicators of muscles of the articulating apparatus in deaf children with
existing orthodontic pathology is evidenced by their correlation.
The Program "Improving the dental health of children and adolescents with
hearing impairments through curative and preventive measures" is proposed, which
includes a complex of diagnostic and curative measures for patients with hearing loss
and orthodontic pathology, consisting of diagnostic, motivational and curative and
preventive components.
The diagnostic component involved establishing the type of dento-maxillary
anomalies and deformations based on clinical examination, determining additional
risk factors causing various bite pathologies.
The motivational component provides for the establishment of contact between
the doctor and the deaf child, the creation of an atmosphere of emotional comfort
between the orthodontist, the deaf child and his parents, the planning of personally
oriented treatment for each patient with hearing loss, the formation of positive
orthodontic treatment. For this, a questionnaire was created and proposed for the first
time, taking into account the specifics and features of the physical and psychological
state of children with sensorineural hearing deprivation (author's certificate of
Ukraine No. 69040 dated 09.12.2016).
In order to increase the motivation for orthodontic treatment and to popularize
orthodontics, an educational and educational video for children with hearing
deprivation "A child's happy smile" was edited (author's certificate of Ukraine No.
115999 dated 19.01.2023).
A questionnaire was also created for parents or guardians of hearing-impaired
children (author's certificate of Ukraine No. 121956 dated 14.12.2023) and an
educational video "For parents about orthodontic treatment of their special children" (author's certificate of Ukraine No. 115998 dated January 19, 2023 .).Another
motivational component was the study of the emotional attitude of hearing-impaired
children to important people in the family, both on a conscious and partially
unconscious level, using the Atkind relationship color test, followed by its analysis.
Scientific novelty of the obtained results. Added scientific data on the state of
dental and orthodontic health in DHH; the prevalence of orthodontic treatment in
DIC was studied, the level of need for orthodontic care was determined; new
scientific data were obtained regarding the functional state of the masticatory muscles
and the circular muscle of the mouth of the DHH depending on the type of ALS; to
increase the motivational level of DHH and their parents/guardians for orthodontic
treatment, an assessment of their level of dental and orthodontic knowledge was
carried out; for the first time, a complex of curative and preventive measures was
developed, proposed and implemented in the form of the Program "Improving the
dental health of children and adolescents with hearing impairments through curative
and preventive measures", which will increase the effectiveness of the prevention of
hearing loss in DHH.
Practical significance of the obtained results. Scientific data on the bite
characteristics of children and adolescents with hearing impairments have been
expanded. According to the results of the survey, it was established that children with
hearing impairments had an average level of prevalence (77.05%) and intensity (2.5-
4.27) of caries.
For the first time, a questionnaire for hearing-impaired children and a
questionnaire for parents/guardians of hearing-impaired children were developed and
proposed.
For the first time, the emotional components of the attitude of hearing-impaired
children to important people in the family, both on a conscious and partially
unconscious level, and their attitude to their dental health were studied using a
modified color test. Supplemented scientific data on functional disorders of the maxillofacial area,
in particular the masticatory muscles and the orbicularis oculi muscle in children with
hearing impairment, depending on the type of ALS.Added scientific data on the
condition of the musculoskeletal system of children and adolescents with hearing
impairment.
For the first time, a complex of preventive measures was developed,
substantiated and proposed in the form of the Program "Improving the dental health
of children and adolescents with hearing impairments through curative and
preventive measures." Analysis of the clinical effectiveness of using the developed
complex in patients with hearing impairment revealed positive dynamics of the
studied indicators. There was an improvement in the dynamics of changes in the state
of oral hygiene in ICE under the influence of the proposed treatment and preventive
measures in all age groups of children, a significant improvement in oral hygiene was
found - a decrease of 1.37 times (0.925±0.175; p˂0.05). One year after the start of
treatment and preventive measures, the intensity of caries in the internal combustion
engine decreased compared to the initial examination and amounted to 2.4±0.06
(р˂0.05). After conducting preventive work with DHH and with their
parents/guardians, 37.5% of the examined children applied for real orthodontic
treatment.
Offered by the Program "Improving the dental health of children and
adolescents with hearing impairments through curative and preventive measures."
allows you to reduce the adverse effect of pathogenetic factors and improve clinical
indicators, in particular, the state of oral hygiene. The results of the work are
implemented in the treatment and diagnostic process of the "Dnipropetrovsk City
Children's Dental Polyclinic No. 3"DOR" (Dnipro); Center "Dnipropetrovsk City
Children's Dental Polyclinic No. 2"DOR" (Dnipro); Center "Dnipropetrovsk City
Children's Dental Polyclinic No. 1" DOR" (cityDnipro); "Khmelnytskyi Regional Dental Polyclinic" (Khmelnytskyi); "Cherkasy Regional Dental Polyclinic"
(Cherkasy).
Based on the results of the study, improved approaches to therapeutic and
preventive orthodontic measures in the form of the Program "Improving the dental
health of children and adolescents with hearing impairments through therapeutic and
preventive measures" were substantiated and proposed for clinical use.
CONCLUSIONS:
1. Malocclusion was determined in 100% of children and adolescents with
hearing loss. Angle occlusion pathology of the 1st class according to Angle was most
often found in DHH patients - 73.77%. In 80.36% of DHH s, various abnormalities of
attachment of soft tissues of the oral cavity were found. Dental caries was found in
77.05% of DHH s. The intensity of caries increased with age. The level of dental
rehabilitation and prevention among DHH patients is insufficient ("P" = 0.39, "n" =
0.62). 86.88% have an insufficient level of oral hygiene. 46% of DHH s require
mandatory orthodontic care.
2. The survey determined that 61.5% have knowledge of oral care, but do not
use it, do not have sufficient manual skills. 76.9% of DHHs have previously visited a
dentist and 64.5% of them do not feel fear at a dental appointment. According to the
results of the survey of parents of children with hearing impairment, a low level of
awareness of existing orthodontic pathology in their children was revealed. It was
found that the majority of parents do not sufficiently understand their role in this
matter.
According to the results of the color test of relationships, it was established that
children aged 8-12 years have the least number of interpersonal problems with their
mothers, such as emotional dependence on them from an early age. Subconsciously
deaf children are dissatisfied with their teeth.
3.Pronounced changes in the activity of the masticatory muscles occurred in all
DHHs: all BP indicators in a state of physiological rest are almost 2 times higher, compared to control groups 1 and 2 (р˂0.05), but in the static test of maximal
voluntary compression jaws, there is a decrease in the amplitude of BP oscillations of
the masticatory muscles by more than 2 times in comparison with control groups 1
and 2 (р˂0.05).
Neuromuscular changes of m.orbicularis oris in occlusion pathology II class.
according to Angle are statistically more pronounced than in the 1st class. for Angle.
During a static test in the internal combustion engine, a decrease in the amplitude of
BP oscillations of the oral cavity was found by 5.99 times (control group 1) and 5
times (control group 2).
4. There is a direct relationship between the state of the bone system and CKD
in DHH s of various ages: musculoskeletal disorders in 94.64% of cases; in 1 group
there is foot pathology - 44.64%; combined foot and spine pathology - 28.57%,
which with age (group 2) in 12.5% of cases leads to unilateral shortening of the lower
limb.
5. The Program "Improving the dental health of children and adolescents with
hearing impairments through curative and preventive measures" was developed and
the application of a complex of curative and preventive measures, which allows to
significantly improve the hygiene of the oral cavity - a decrease of 1.37 times
(0.925±0.175; p˂ 0.05) compared to the initial examination. One year after the start
of treatment and preventive measures, the intensity of caries in the internal
combustion engine decreased compared to the initial examination and amounted to
2.4±0.06 (р˂0.05).After conducting preventive work with DHH and with their
parents/guardians, 37.5% of the examined children applied for real orthodontic
treatment.2024-03-13T00:00:00ZНепсихотичні психічні розлади у осіб, що доглядають за пацієнтами з деменцією
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/23210
Назва: Непсихотичні психічні розлади у осіб, що доглядають за пацієнтами з деменцією
Автори: Орлова, Ольга Вячеславівна
Короткий огляд (реферат): Орлова О.В. Непсихотичні психічні розлади у осіб, які доглядають за
пацієнтами з деменцією. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань
22 «Охорона здоров’я», за спеціальністю 222 «Медицина». Полтавський
державний медичний університет МОЗ України, Полтава, 2024. Захист
відбудеться в Полтавському державному медичному університеті.
Мета дослідження - на підставі системного дослідження соціальнодемографічних, клініко-анамнестичних, клініко-психопатологічних та
адаптаційних особливостей доглядачів за пацієнтами з деменцією розробити
та впровадити програму їх комплексної реабілітації.
У відповідності до мети дослідження та поставлених завдань на етапі
скринінгу до даного дослідження залучено 126 осіб, які доглядали пацієнтів з
деменцією та мали скарги непсихотичного характеру, а також 126 осіб з
діагнозом деменції у відповідності до МКХ-10, які потребували здійснення за
ними постійного догляду. Догляд здійснювався, як на професійний основі, так
і не професіоналами на підставах родинного зв’язку.
Всі доглядачі під час виконання та надання послуг із догляду (як на
професійному, так і не непрофесійному рівні), мали скарги непсихотичного
характеру та звернулися за консультативною допомогою до лікарів-психіатрів.
Досить часто доглядачі зверталися саме до того лікаря-психіатра, послугами
якого користувався пацієнт із деменцією. Таким чином, в результаті
накопичення та аналізу емпіричних спостережень було сформовано гіпотезу
щодо індукуючого впливу психопатологічної симптоматики асоційованої з
деменцією на формування непсихотичних психічних розладів у осіб, які
контактують із хворими на деменцію.
У відповідності до мети та поставлених завдань, з урахуванням наукової
гіпотези проведено сім послідовних етапів проведення наукового
дослідження. На першому етапі проводили скринінг частоти скарг та звернень
доглядачів за медичною допомогою за результатами якого встановлено не
лише загальні ознаки психосоціальної дезадаптації, а й виражені її форми у
різних сферах, виявлено порушення соціального функціонування, якості
життя, діагностовано чи підтверджено непсихотичні психічні розлади згідно
критеріїв МКХ-10: неврастенію (F48.0), розлади адаптації (F43.2), тривожнодепресивні розлади (F41.2), тривожні розлади (F41).
Другий етап дослідження передбачав вивчення історій хвороби пацієнтів
із деменцією та проведення комплексного всебічного обстеження їх
психічного, неврологічного та соматичного стану.
Під час першого та другого етапів дослідження сформовано та
розроблено критерії включення та виключення як для доглядачів, так і для
пацієнтів із деменцією. Таким чином, остаточну вибірку даної роботи склали
104 пари, що складались із доглядача за пацієнтом з деменцією та особи з
деменцією різного ґенезу.
Третій етап - присвячено формуванню груп дослідження. Доглядачі
пацієнтів із деменцією були розподілені на 2 групи: до першої групи належали
58 осіб, близькі родичі пацієнтів, що мали родинні зв'язки, а до другої групи
належали 46 осіб, професійні доглядачі, які є кваліфікованими
співробітниками по догляду за пацієнтами з деменціями.
На четвертому етапі дослідження використовувався клінікопсихопатологічний метод, що був застосований до доглядачів на
загальноприйнятих засадах у психіатричному обстеженні пацієнтів шляхом
інтерв’ю із подальшою верифікацією отриманих даних на підставі
діагностичних критеріїв Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду.
Встановлено, що клінічна структура виявленої поширеності та
вираженості психопатологічних синдромів мала відмінності у доглядачів, які
належали до першої групи (сімейних) та другої групи (професійних)
доглядачів. У групі сімейних доглядачів найбільшу питому вагу мали
тривожно-депресивний, депресивний, депресивно-іпохондричний синдром. У групі професійних доглядачів найбільш розповсюдженими були астенічний,
астено-депресивний та тривожно-астенічний синдроми.
На п’ятому етапі психометричні методи доповнювали клінікопсихопатологічне дослідження та застосувалися з метою отримання кількісної
оцінки клінічних показників, що дозволило визначити наявність чи відсутність
психосоціальної дезадаптації, її варіант та оцінку ступеню тяжкості, наявність
емоційного вигорання, вплив догляду за пацієнтом з деменцією на якість
життя доглядачів, їх психосоціальне функціонування, стресостійкість, рівень
тривоги.
Отримані результати клініко-психопатологічних та патопсихологічних
особливостей доглядачів за пацієнтами з деменцією покладено в основу
комплексної програми реабілітації ( шостий етап дослідження).
Загальним спрямуванням реабілітаційних заходів була стабілізація
психоемоційного стану та редукція непсихотичних психічних розладів,
зниження рівня стресового навантаження під час догляду за пацієнтами з
деменцією, покращення показників їх психосоціальної адаптації у різних
сферах функціонування та терапія і профілактика синдрому вигорання.
Базовими принципами комплексної програми реабілітації були
системність, диференційованість та етапність.
Оцінка ефективності реабілітаційних заходів базувалася на аналізі
динаміки клініко-психопатологічного статусу, аналізі стану психосоціальної
дезадаптації, рівня вираженості тривожно-депресивної симптоматики,
особистісної та реактивної тривожності та стресостійкості.
Катамнестичне обстеження доглядачів за пацієнтами із деменцією через
6 місяців відповідало сьомому етапу дослідження та довело ефективність
впровадженої програми реабілітації.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, встановлено, що для
осіб, які здійснювали догляд за пацієнтами на основі родинного зв’язку,
базовим, «наскрізним» порушенням була тривога, а у професійних доглядачів
– астенія. Вперше з’ясовано, що у сімейних доглядачів достовірно частіше
спостерігались непсихотичні психічні розлади, а група професійних
доглядачів відзначалась меншою поширеністю симптоматики психічних
розладів та проявлялись переважно психосоціальною дезадаптацією і
синдромом емоційного вигорання.
Вперше визначено, що у сімейних доглядачів психосоціальна
дезадаптація носила більш виражений характер та була представлена
переважно сімейним, виробничим та економічним варіантами. Професійні
доглядачі найчастіше виявляли ознаки психосоціальної дезадаптації
комунікативного варіанту.
Вперше доведено, що на фізичний та психологічний стан доглядачів
негативно впливало збільшення часу, який витрачався на догляд за хворим.
Вперше за результатами дослідження встановлено прямий кореляційний
зв’язок високих балів ступеня стресового навантаження з високим ступенем
тяжкості психосоціальної дезадаптації у доглядачів за пацієнтами із деменцією
різного ґенезу.
Вперше виявлено джерела дистресу, які сприяли порушенню загальних
адаптаційних механізмів. З’ясовано мікро- та макросоціальні чинники, що
впливають на стан адаптації під час надання послуг по догляду за пацієнтом із
деменцією, а також враховано роль психологічних чинників у розвитку
психосоціальної дезадаптації, дистресу, зниження показників якості життя та
їх вплив на формування синдрому емоційного вигорання та непсихотичних
психічних розладів.
Отримані результати дозволили виокремити та оцінити ключові
напрямки, варіанти та тяжкість психосоціальної дезадаптації у доглядачів за
пацієнтами із деменцією різного ґенезу, встановити рівень дистресу для
сімейних та професійних доглядачів, проаналізувати їх якість життя, що
надало розуміння ключових етіопатогенетичних ланок формування
психосоціальної дезадаптивної поведінки і відповідно сприяло формуванню
комплексної програми реабілітаційних та профілактичних заходів. Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення
результатів дослідження полягає в підвищенні якості реабілітації доглядачів
за пацієнтами із деменцією різного ґенезу.
Розроблено обґрунтовану комплексну персоніфіковану систему
диференційованої реабілітації для доглядачів за пацієнтами із деменцією
різного ґенезу, що базується на поєднанні психоедукації, психо- та
фармакотерапії.
Встановлено, що для сімейних доглядачів головною метою
реабілітаційного процесу має бути адаптація до нових змінених умов життя,
пов’язаних із важкою хворобою родича та терапія психопатологічних
розладів, для чого високу ефективність показало застосування когнітивнобіхевіоральної та сімейної психотерапії. Профілактична робота з сімейними
доглядачами повинна бути спрямована передовсім на попередження
рецидивів непсихотичних психічних розладів і відновлення психосоціальної
адаптації.
Доведено, що для професійних доглядачів провідною метою реабілітації
була корекція дезадаптивних поведінкових тенденцій із застосуванням
методів групової психотерапевтичної корекції та особистісно-орієнтованої
реконструктивної психотерапії. Для професійних доглядачів основну увагу
слід спрямовувати на профілактику синдрому емоційного вигорання за
допомогою аутогенного тренування з акцентом на навчання методам
релаксації та саморегуляції вегетативних функцій з метою підвищення
стресостійкості.
Результати дослідження впроваджено в практичну роботу: КП «3-я
міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради»; КНП «Вінницька
обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. О.І. Ющенка Вінницької
обласної ради»; КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги
Полтавської обласної ради»; КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня
Кіровоградської обласної ради»; КНП «Одеський обласний медичний центр
психічного здоров’я» Одеської обласної ради; ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України»; КП «Дніпропетровська
багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги»
Дніпропетровської обласної ради.
Отримані наукові дані впроваджено в навчальний процес кафедри
психіатрії, наркології та медичної психології Полтавського державного
медичного університету МОЗ України; кафедри психіатрії, наркології,
медичної психології та психотерапії Одеського національного медичного
університету МОЗ України; кафедри неврології, психіатрії, наркології та
медичної психології Харківського національного університету імені В. Н.
Каразіна МОН України; кафедри психіатрії, психології та сексології
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
МОЗ України.; Orlova O.V. Non-psychotic mental disorders in caregivers of patients with
dementia. – Qualification research work on a manuscript basis.
Dissertation for the academic degree of Doctor of Philosophy in the field of
knowledge 22 «Health care», specialty 222 «Medicine», specialization
«Psychiatry». Poltava State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine,
Poltava, 2024. The defense will be held at Poltava State Medical University.
The aim of the study is to develop and implement a comprehensive
rehabilitation program for caregivers of patients with dementia based on a systematic
study of socio-demographic, clinical and anamnestic, clinical, psychopathological
and adaptive features of caregivers.
In accordance with the aim of the research and the tasks set at the screening
stage, the study enrolled 126 caregivers of patients with dementia who had nonpsychotic complaints, as well as 126 people diagnosed with dementia in accordance
with ICD-10 who needed constant care. Care was provided both professionally and
on a non-professional level by family members.
All caregivers had non-psychotic complaints when providing care services
(both professional and non-professional) and presented for counseling from
psychiatrists. Quite often, the caregivers consulted the psychiatrist whose services
were used by the patient with dementia. Thus, based on the accumulation and
analysis of empirical observations, a hypothesis was formed regarding the inducing
effect of psychopathological symptoms associated with dementia on the formation
of non-psychotic mental disorders in individuals who are in contact with patients
with dementia.
In accordance with the aim and objectives of the research and considering the
scientific hypothesis, seven consecutive stages of the research were conducted.
The first stage involved screening the frequency of complaints and caregivers'
requests for medical care, which revealed not only general signs of psychosocial
maladaptation but also its pronounced forms in various areas, impaired social
functioning, quality of life, and diagnosed or confirmed non-psychotic mental disorders according to ICD-10 criteria: neurasthenia (F48. 0), adaptation disorders
(F43.2), anxiety-depressive disorders (F41.2), and anxiety disorders (F41).
The second stage of the research involved the study of case histories of
patients with dementia and a comprehensive examination of their mental,
neurological and somatic condition.
During the first and second stages of the study, inclusion and exclusion criteria
were developed for both caregivers and patients with dementia. Thus, the final
sample of this study comprised 104 pairs consisting of a caregiver of a patient with
dementia and a person with dementia of different geneses.
The third stage was devoted to the formation of the study groups. Caregivers
of patients with dementia were divided into 2 groups: the first group included 58
people (close relatives of patients), and the second group included 46 people
(professional caregivers of patients with dementia).
At the fourth stage of the study, the clinical and psychopathological method
was used, which was applied to caregivers on a generally accepted basis in the
psychiatric examination of patients by interview, followed by verification of the
obtained data based on the diagnostic criteria of the International Classification of
Diseases, 10th Revision.
It was found that the clinical structure of the identified prevalence and severity
of psychopathological syndromes differed among caregivers belonging to the first
group (family) and the second (professional) group of caregivers. In the group of
family caregivers, anxiety-depression, depression, and depressive-hypochondriacal
syndrome had the highest proportion. In the group of professional caregivers, the
most common were asthenic, astheno-depressive, and anxiety-asthenic syndromes.
In the fifth stage, psychometric methods complemented the clinical and
psychopathological study and were used to obtain a quantitative assessment of
clinical indicators, which made it possible to determine the presence or absence of
psychosocial maladaptation, its variant and severity, the presence of emotional
burnout, the impact of caring for a patient with dementia on the quality of life of
caregivers, their psychosocial functioning, stress resistance, and anxiety level The results of the clinical, psychopathological and pathopsychological
characteristics of caregivers of patients with dementia formed the basis of a
comprehensive rehabilitation program (the sixth stage of the study).
The general focus of the rehabilitation measures was to stabilize the
psychoemotional state and reduce non-psychotic mental disorders, decrease the level
of stress when providing care to patients with dementia, improve their psychosocial
adaptation in various areas of functioning, and treat and prevent burnout syndrome.
The basic principles of the comprehensive rehabilitation program were
systematic, differentiated, and staged.
Evaluation of the effectiveness of rehabilitation measures relied on the
analysis of the dynamics of clinical and psychopathological status, analysis of
psychosocial maladaptation, the level of severity of anxiety and depressive
symptoms, personal and reactive anxiety and stress resistance.
A 6-month catamnestic examination of caregivers of patients with dementia
corresponded to the seventh stage of the study and proved the effectiveness of the
implemented rehabilitation program.
The scientific novelty of the results. For the first time, it was found that for
non-professional caregivers (family members), anxiety was the basic, “crosscutting” disorder, whereas asthenia prevailed among professional caregivers.
For the first time, it was found that family caregivers were significantly more
likely to have non-psychotic mental disorders, and the group of professional
caregivers was characterized by a lower prevalence of symptoms of mental disorders
and was manifested mainly by psychosocial maladaptation and emotional burnout
syndrome.
For the first time, it was determined that psychosocial maladaptation was more
pronounced in family caregivers, and it was represented mainly by family,
occupational and economic variants. Professional caregivers most often showed
signs of psychosocial maladaptation of the communicative variant.
The study proved for the first time that the physical and psychological state of
caregivers was negatively affected by an increase in the time spent on caregiving. For the first time, the study established a direct correlation between high stress
load scores and high severity of psychosocial maladaptation in caregivers of patients
with dementia of different genesis.
The sources of distress that contributed to the disruption of general adaptive
mechanisms were identified for the first time. The micro- and macrosocial factors
that influence the state of adaptation during the provision of care services for patients
with dementia were clarified, and the role of psychological factors in the
development of psychosocial maladaptation, distress, decreased quality of life and
their impact on the formation of emotional burnout syndrome and non-psychotic
mental disorders was taken into account.
The obtained results allowed us to identify and evaluate the key areas, options
and severity of psychosocial maladaptation in caregivers of patients with dementia
of different genesis, to establish the level of distress for family and professional
caregivers, to analyze their quality of life, which provided an understanding of the
key etiopathogenetic links in the formation of psychosocial maladaptive behavior
and, accordingly, contributed to the formation of a comprehensive program of
rehabilitation and prevention measures.
Practical significance of the results. The practical significance of the research
findings is the improved quality of rehabilitation of caregivers for patients with
dementia of various geneses.
A well-grounded comprehensive personalized system of differentiated
rehabilitation for caregivers of patients with dementia of different genesis, based on
a combination of psychoeducation, psycho- and pharmacotherapy, has been
developed.
It has been established that for family caregivers, the main goal of the
rehabilitation process should be adaptation to new changed living conditions
associated with a serious illness of a relative and therapy of psychopathological
disorders, for which the use of cognitive-behavioral and family psychotherapy has
shown high efficiency. Preventive work with family caregivers should be primarily aimed at preventing relapses of non-psychotic mental disorders and restoring
psychosocial adaptation.
It has been proved that for professional caregivers, the leading goal of
rehabilitation was the correction of maladaptive behavioral tendencies using
methods of group psychotherapeutic correction and personality-oriented
reconstructive psychotherapy. For professional caregivers, the main focus should be
on the prevention of emotional burnout syndrome through autogenous training with
an emphasis on teaching methods of relaxation and self-regulation of autonomic
functions to increase stress resistance.
The results of the study have been implemented in practice at the following
facilities: Municipal Enterprise “3rd City Clinical Polyclinic of Poltava City
Council”; Municipal Non-Commercial Enterprise “O.I. Yushchenko Vinnytsia
Regional Clinical Psychoneurological Hospital of Vinnytsia Regional Council;
Municipal Enterprise “Regional Mental Health Care Institution of Poltava Regional
Council”; Municipal Enterprise “Regional Clinical Psychiatric Hospital of
Kirovohrad Regional Council”; Municipal Enterprise “Odesa Regional Medical
Center for Mental Health” of Odesa Regional Council; State Institution “Institute of
Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences
of Ukraine”; Municipal Enterprise “Dnipropetrovs'k Multidisciplinary Clinical
Hospital for Psychiatric Care” of Dnipropetrovs'k Regional Council.
The obtained scientific data have been implemented in the educational process
of the Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology of Poltava
State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine; Department of
Psychiatry, Narcology, Medical Psychology and Psychotherapy of Odesa National
Medical University of the Ministry of Health of Ukraine; Department of Neurology,
Psychiatry, Narcology and Medical Psychology of V. N. Karazin Kharkiv National
University of the Ministry of Education and Science of Ukraine; Department of
Psychiatry, Psychology and Sexology of Danylo Halytskyi Lviv National Medical
University.2024-03-13T00:00:00ZДиференційована хірургічна тактика при парапанкреатичних інфекційно-септичних ускладненнях деструктивного панкреатиту
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/22598
Назва: Диференційована хірургічна тактика при парапанкреатичних інфекційно-септичних ускладненнях деструктивного панкреатиту
Автори: Черкун, Олексій Юрійович; Cherkun, O. Yu.
Короткий огляд (реферат): Дисертація присвячена вивченню проблеми інфекційно-септичних ускладнень у хворих з деструктивними формами гострого панкреатиту. За даними різних авторів захворюваність на гострий панкреатит складає від 38 до 95 на 100000 населення. Деструктивні форми гострого панкреатиту розвиваються у 15-25% пацієнтів. Летальність при деструктивних формах гострого панкреатиту, за даними закордонних авторів, коливається в межах 27-45%. Саме ці пацієнти є найбільш тяжкою групою в діагностичному, лікувальному, соціальному і економічному плані, що підтверджується даними про високі показники летальності, частоту ускладнень, терміни госпіталізації та значні фінансові витрати при лікуванні даної категорії пацієнтів. За оновленою класифікацією гострого панкреатиту «Антанта– 2012» визначено, що для тяжкої форми гострого панкреатиту притаманні поширені пери- та інтрапанкреатичний некроз, локалізовані чи дифузні некрози паренхіми, перипанкреатична флегмона, інфікований некроз, формування псевдокіст і абсцесів. В літературі недостатньо приділяється уваги саме вибору хірургічної тактики при даних ускладненнях в залежності від характеру та локалізації інфікованого парапанкреатичного осередку. Останнім часом з’являються роботи про роль гормонів щитоподібної залози у прогнозуванні розвитку бактеріальної інфекції. Так, відомо що, підвищення
рівня прокальцитоніну вище 1,8 нг/мл при гострому панкреатиті, вказує на розвиток інфекційних ускладнень, які в свою чергу, при неадекватному подальшому лікуванні, можуть призвести до розвитку тяжкого сепсису чи поліорганної недостатності та смерті пацієнта. Тому доцільно вивчення рівня тиреоїдних гормонів у пацієнтів з деструктивним панкреатитом, оскільки відомо, що синдром низького Т3 є предиктором синдрому поліорганної недостатності та несприятливого перебігу соматичної патології. Таким чином, невирішені питання в діагностиці та виборі лікувальної тактики у пацієнтів з деструктивним панкреатитом, різні погляди на показання до оперативного втручання, визначення термінів та об’єму оперативного втручання, аналіз впливу гормонів тиреоїдного профілю на динаміку захворювання, обумовлюють актуальність проведення даного дослідження.
Дослідження проводилося на кафедрі хірургії №2 медичного факультету №1 Української медичної стоматологічної академії. Клінічною базою було Комунальне підприємство "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради". Всім пацієнтам з парапанкреатичними інфекційно-септичними ускладненнями деструктивного панкреатиту було проведено повне клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження згідно наказу МОЗ України (наказ №297 від 02.04.2010 року). Додатково проводилося визначення рівня прокальцитоніну, С-реактивного білку, Т3, Т4, Т3вільного та ТТГ.
Робота заснована на ретро- та проспективному аналізі лікування 127 хворих з інфекційно-септичними ускладненнями гострого деструктивного панкреатиту, які знаходилися на лікуванні у хірургічному відділенні та відділенні анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії вищезгаданої установи з 2010 по 2018 роки.
Під час першого етапу дослідження було проаналізовано діагностичну та лікувальну тактику у 87 пацієнтів (група порівняння) з парапанкреатичними інфекційно-септичними ускладненнями деструктивного панкреатиту. Хірургічна тактика лікування хворих даної
групи в цілому відповідала загальноприйнятим стандартам і спиралася переважно на характер парапанкреатичних ускладнень і поширеність локального процесу. Так при поширеності рідинних скупчень без секвестральних мас на 1 чи 2 ЗППН, хворим виконували дренування під УЗ- контролем. Отримані виділення під час дренування відправляли на дообстеження: бактеріоскопію, рівень амілази, посів на мікрофлору та на дослідження чутливості до антибактеріальних препаратів. Показанням до полідренування було поширення рідинних скупчень на 2-4 ЗППН, з переважанням рідинного компоненту (5 пацієнтів – 5,7%), при цьому завершальним етапом лікування воно було у 1 пацієнта (1,1%). Всі інші потребували подальшого дообстеження та відкритих оперативних втручань. Було встановлено пряму залежність між поширеністю локальних парапанкреатичних ускладнень та перебігом органної дисфункції у пацієнтів з гострим тяжким панкреатитом. Так при поширеності парапанкреатичних локальних ускладнень на 1 чи 2 ЗППН, тривалість ПОД спостерігалося лише у 12,5% пацієнтів, при поширеності на 3-4 ЗППН – 30-44% хворих, а при поширеності локальних ускладнень більше ніж 5 ЗППН, персистуюча ПОД спостерігалася майже у всіх пацієнтів (>80%).
Незважаючи на проведене лікування, у даній групі пацієнтів спостерігалося високий рівень післяопераційних ускладнень – 9 (10,3%) пацієнтів. Слід відмітити, що всі ускладнення виникали після відкритих операцій, ускладнень після дренування/полідренування не спостерігалося. Самим поширеним ускладненням було арозивна кровотеча (5,7%), кишкова нориця (4,5%). Окрім цього, рівень летальності склав 39,1%, а частота повторних хірургічних втручань – 46%. Також виявилося, що рутинне первинне дренування парапанкреатичних локальних ускладнень гострого тяжкого панкреатиту під УЗ-контролем призводить до раннього інфікування даних скупчень та збільшення майже на третину госпітальних штамів та S.aureus. Як насліок, раннє призначення антибактеріальних препаратів резерву призводить до розвитку мультирезистентності госпітальної інфекції,
що в подальшому негативно позначається на антибіотикотерапії після відкритих НСЕ і погіршує прогноз даних пацієнтів.
На другому етапі дослідження проведено аналіз лікування 40 хворих (основна група) з розподілом їх на 2 підгрупи. Першу підгрупу (2а, n=17) склали пацієнти, у яких окрім стандартних методів обстеження додатково проводили визначення рівня прокальцитоніну, С-реактивного білка, а також гормонів тиреоїдного профілю: Т3, Т4, ТТГ, та Т3вільного. Обстеження проводили перед запланованим оперативним втручанням. Інфікованим парапанкреатичне рідинне скупчення вважали при підвищенні рівня прокальцитоніну вище 3,8 нг/мл, С-реактивний білок вважали маркером розвитку гнійно-септичних ускладнень при гострому тяжкому панкреатиті при підвищенні концентрації вище 100,0 мг/л, розвиток синдрому низького трийодтироніну вважали коли рівень Т3вільного складав менше 2,5 нмоль/л. Обов’язково визначали рівень гормонів трийодтироніну, тетрайодтироніну та тиреотропного гормону для виключення захворювань щитоподібної залози, що могло дати хибні результати. У цій підгрупі, відхилень від нормального рівня тиреоїдних гормонів не спостерігалося. Проведений аналіз потенційних маркерів ГСУ у пацієнтів 2а підгрупи основної групи виявив, що у пацієнтів з середньо-важким панкреатитом, підвищення рівня проСа більше 3,8 нг/мл відмічалося у 10% пацієнтів, підвищення рівня СРБ вище 100,0 мг/л – у жодного з пацієнтів, розвиток синдрому low T3 спостерігався у 10% пацієнтів. Тоді як у пацієнтів з тяжким перебігом ГТП – підвищення рівня СРБ також не визначали, підвищення рівня проСа вище порогового у 42,9% пацієнтів, розвиток синдрому low T3 відмічено у всіх пацієнтів (100%).
На 4-5 добу після проведено оперативного лікування хворим повторно визначали рівень вищеописаних гормонів. Рівень проСа нижче 3,8 нг/мл визначали лише у 5.9% пацієнтів з тяжким перебігом гострого панкреатиту. Показник СРБ визначили як неінформативний. Синдром low T3 зберігався лише у 6 пацієнтів (85,7%) з тяжким перебігом гострого панкреатиту.
Померлих у 2а підгрупі основної групи було 6 пацієнтів. Було виявлено, що у всіх 6 пацієнтів регресу синдрому low T3 не спостерігалося.
Отже, розвиток синдрому low T3 є предиктором несприятливого перебігу захворювання з чутливістю 85,7% та специфічністю 90,1%, що дає змогу використовувати даний маркер у плануванні оперативних втручань з метою попередження розвитку незворотної органної дисфункції.
Спираючить на отримані результати, було розроблено алгоритм диференційованої хірургічної тактики.
Пацієнтам в перші 4 тижні захворювання проводиться контроль лабораторних показників, оцінюється тяжкість стану та наявність органної дисфункції в динаміці. За допомогою променевих методів обстеження виконують контроль за локальними парапанкреатичними ускладненнями. За наявності рідинного компоненту в останніх, слід першочергово виконувати пункцію скупчень, з метою декомпресії а також визначення збудника, якщо він наявний. За умов отримання гною в пунктаті – показано дренування даного рідинного скупчення. У випадку відсутності позитивного ефекту від діагностичної пункції пі УЗ-контролем або формуванню повторних рідинних скупчень – пацієнту показане МРТ-дослідження для потенційного визначення секвестральних мас низької щільності. За результатами МРТ визначають переважання рідинного чи тканинного компонентів – з подальшим визначенням хірургічної тактики. За можливості потрібно надавати перевагу дренуванню через фланки – з подальшим бужуванням порожнини гнійників за допомогою розробленого в клініці пристрою для бужування порожнини абсцесу (патент України на корисну модель №127401 від 25.07.2018). У випадку, коли за даними МРТ переважає рідинний компонент, і немає ефекту від тонкоголкової пункції, паралельно обов’язковим є визначення рівня вільного Т3. У випадку діагностики синдрому lowT3 пацієнту показане відкрите оперативне втручання. Обов’язковим є переоцінка рівня тиреоїдних гормонів на 4-5 добу. Показаннями до етапних хірургічних втручань є персистенція синдрому
низького трийодтироніну і/або діагностика не фіксованих секвестрів за даними інструментальних методів дослідження. У терміні захворювання більше 4-х тижнів, за наявності ознак SIRS хворим показане проведення КТ з в/в контрастуванням для діагностики сформованих парапанкреатичних скупчень, з подальшим визначенням об’єму хірургічного прийому.
Даний алгоритм було використано при лікування другої підгрупи основної групи (2b, n=23). Констатовано зниження числа післяопераційних ускладнень на 4,4% завдяки використанню міні-доступів, а також зниження рівня летальності у пацієнтів з ГСУ на 13,0%.; The thesis is devoted to the investigation of the problem of infectious-septic complications in patients with destructive forms of acute pancreatitis. According to various authors, the incidence of acute pancreatitis ranges from 38 to 95 per 100,000 population. Destructive forms of acute pancreatitis develop in 15-25% of patients. Mortality in destructive forms of acute pancreatitis, according to foreign authors, ranges from 27-45%. These patients are the most difficult group in the diagnostic, medical, social and economic plan, which is confirmed by the data on high mortality rates, frequency of complications, hospitalization time and significant financial expenses in the treatment of this category of patients. According to the updated classification of acute pancreatitis "Antanta-2012" it is determined that for severe form of acute pancreatitis there are widespread peri- and intra-pancreatic necrosis, localized or diffuse necrosis of the parenchyma, peripancreatic phlegmonosis, infected pestilence, infected. In the literature, insufficient attention is paid to the choice of surgical tactics for these complications, depending on the nature and location of the infected parapancreatic cell. Recently, there has been work on the role of thyroid hormones in predicting the development of bacterial infection. It is known that an increase in procalcitonin above 1.8 ng / ml in acute pancreatitis indicates the development of infectious complications, which in turn, with inadequate subsequent treatment, can lead to the development of severe sepsis or multiple organ failure and death of the patient. Therefore, it is advisable to study the level of thyroid hormones in patients with destructive pancreatitis, since it is known that low T3 syndrome is a predictor of
multiple organ failure syndrome and adverse course of somatic pathology. Thus, unresolved issues in the diagnosis and choice of therapeutic tactics in patients with destructive pancreatitis, different views on indications for surgery, definition of timing and volume of surgery, analysis of the influence of thyroid profile hormones on the dynamics of the disease, determine the relevance of the study.
The study was conducted at the Department of Surgery №2, Ukrainian Medical Stomatological Academy. The clinical base was the Municipal Enterprise "Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky” of Poltava Regional Council". All patients with parapancreatic infectious-septic complications of destructive pancreatitis were subjected to a complete clinical, laboratory and instrumental examination in accordance with the order of the Ministry of Health of Ukraine (Order No. 297 of April 2, 2010). Additionally, the determination of procalcitonin, C-reactive protein, T3, T4, T3 free and TSH was performed.
The study is based on retrospective and prospective analysis of the treatment of 127 patients with infectious-septic complications of acute destructive pancreatitis, who were treated in the surgical and anesthesiology, resuscitation and intensive care units of the above institution from 2010 to 2018.
During the first stage of the study, diagnostic and therapeutic tactics were analyzed in 87 patients (comparison group) with parapancreatic infectious-septic complications of destructive pancreatitis. Surgical tactics of treatment of patients of this group as a whole corresponded to the generally accepted standards and relied mainly on the nature of parapancreatic complications and the prevalence of the local process. Thus, with the prevalence of fluid clusters without sequestral masses on 1 or 2 PNZ, patients underwent drainage under ultrasound control. Obtained secretions during drainage were sent for further examination: bacterioscopy, amylase level, sowing on the microflora and for the study of sensitivity to antibacterial drugs. The indication for polydrainage was the spread of fluid accumulations by 2-4 PNZ, with the predominance of the fluid component (5 patients - 5.7%), with the final stage of treatment being in 1 patient (1.1%). All others needed further examination and open surgery. A direct correlation was
found between the prevalence of local parapancreatic complications and the onset of organ dysfunction in patients with acute severe pancreatitis. Thus, with spread of parapancreatic local complications of 1 or 2 PNZ, the duration of MOD was observed only in 12.5% of patients, with spread to 3-4 PNZ - 30-44% of patients, and with the spread of local complications to more than 5 PNZ, persistent MOF was observed in almost all patients (> 80%).
Despite the treatment, a high rate of postoperative complications was observed in this group of patients - 9 (10.3%) patients. It should be noted that all complications occurred after open surgery, complications after drainage/polydrainage were not observed. The most common complications were arrosive bleeding (5.7%) and intestinal fistula (4.5%). In addition, the mortality rate was 39.1% and the incidence of recurrent surgery was 46%. It has also been shown that routine primary drainage of parapancreatic local complications of acute severe pancreatitis under ultrasound control leads to early infection of these clusters and an increase of almost one third of hospital strains and S. aureus. As a consequence, the early administration of antibacterial reserve drugs leads to the development of multi-resistance hospital infection, which in turn has a negative effect on antibiotic therapy after open NSE and impairs the prognosis of these patients.
In the second stage of the study, an analysis of the treatment of 40 patients (the main group) was carried out with the division into 2 subgroups. The first subgroup (2a, n = 17) consisted of patients who, in addition to standard examination methods, additionally determined the levels of procalcitonin, C- reactive protein, and thyroid hormones: T3, T4, TSH, and T3 free. The examination was performed before the planned surgery. Infected parapancreatic fluid accumulation was considered with increasing procalcitonin level above 3.8 ng/ml, C-reactive protein was considered a marker of purulent-septic complications with acute severe pancreatitis at a concentration above 100.0 mg/l, development of low triiodothyroid syndrome T3free was less than 2.5 nmol/L. It is mandatory to determine the levels of hormones triiodothyronine,
tetraiodothyronine and thyrotropic hormone to eliminate thyroid disease, which could be misleading. In this subgroup, deviations from the normal level of thyroid hormones were not observed. The analysis of potential markers of GSU in patients 2a of the subgroup of the main group found that in patients with moderate pancreatitis, an increase in the level of proSa more than 3.8 ng / ml was observed in 10% of patients, an increase in CRP above 100.0 mg / l - in in none of the patients, the development of low T3 syndrome was observed in 10% of patients. Whereas in patients with severe AP, an increase in CRP was also not detected, an increase in MSA above the threshold in 42.9% of patients, the development of low T3 syndrome was observed in all patients (100%).
4-5 days after the surgical treatment, the patients were re-determined the level of the above hormones. ProSa levels below 3.8 ng / ml were determined in only 5.9% of patients with severe pancreatitis. The CRP indicator was defined as uninformative. Low T3 syndrome persisted in only 6 patients (85.7%) with severe acute pancreatitis. 6 patients died in the 2a subgroup of the main group. It was found that all 6 patients had no regression of low T3 syndrome.
Therefore, the development of low T3 syndrome is a predictor of an adverse disease course with a sensitivity of 85.7% and a specificity of 90.1%, which makes it possible to use this marker in the planning of surgical interventions to prevent the development of irreversible organ dysfunction.
Based on the results obtained, an algorithm for differentiated surgical tactics was developed.
Patients during the first 4 weeks of the disease are monitored for laboratory parameters, evaluated the severity of the condition and the presence of organ dysfunction in the dynamics. Using ray examination methods, local parapancreatic complications are monitored. In the presence of a liquid component in the latter, it is necessary to perform first the puncture of clusters, in order to decompression and to determine the pathogen, if any. In the case of receiving manure in the punctate - the drainage of this fluid accumulation is shown. In the absence of a positive effect from diagnostic puncture and ultrasound control or the formation of repeated fluid
clusters - the patient is shown an MRI study for the potential determination of low- density sequestral masses. The results of MRI determine the predominance of fluid or tissue components - with further definition of surgical tactics. Wherever possible, drainage through the flanges should be preferred - with subsequent bougainage of the abscess cavity by means of an abscess cougar device developed at the clinic (Ukrainian patent No. 1277401 dated 25.07.2018). In the case where the MRI is dominated by the liquid component and there is no effect from the fine needle puncture, the determination of free T3 is obligatory in parallel. In the case of diagnosis of lowT3 syndrome, the patient is shown open surgery. It is mandatory to re-evaluate your thyroid hormone levels for 4-5 days. Indications for stage surgical interventions are persistence of low triiodothyronine syndrome and / or diagnosis of fixed sequesters according to instrumental research methods. In the period of the disease more than 4 weeks, in the presence of signs of SIRS, patients are shown conducting CT scan with / in contrast to diagnose the formed parapancreatic clusters, with subsequent determination of the volume of surgical admission.
This algorithm was used in the treatment of the second subgroup of the main group (2b, n = 23). The number of postoperative complications was reduced by 4.4% due to the use of mini-accesses, as well as a decrease in the mortality rate in patients with ISC by 13.0%.2020-12-01T00:00:00Z