Cervical cancer: triggering factors

Abstract

The relevance of the study of cervical carcinogenesis is due to the high incidence of the papillomavirus infection among young women (up to 95%), which oncogeneicity has been proven to date. The purpose of the present study was the analysis of the findings of recent studies on the triggers of cervical cancerogenesis. The author emphasizes the findings of immunocytochemical study of cervical cells for the detection of toll-like receptors (TLR 3,4,7,8), nitric oxide synthase (iNOS), the NF-kB p 65 transcription factor, which are the controllers of the cellular cycle. The dysfunction of these enzymes leads to carcinogenesis. The analyzed publications indicated that the TLR 3, 4, 7, 8, iNOS and NF-kB p 65 expressions in the epithelial cells of cervical cancer significantly exceeded the one in the benign HPV-cells and disease-free specimens (р<0,005). Thus, the TLR/NO signal path is involved in the pathogenesis of cervical cancer and is subject to study. Another point of the presented review is the effect of the folates on DNA-methylation and the expression of tumor suppressor of the FHIT (Frigile Histidine Triad) protein, which inhibits the cervical neoplasia. The studies were conducted on the CaSki (16 HPV-positive) and С33А (16 HPV-negative) cellular lines in women with CIN and carcinoma. It has been established that the higher the grade of the cervical lesions the more elevated the level of FHIT-methylation was, whilst the level of the RBC folate was decreasing. Thus, the deficiency of folates is one of the links of cervical carcinogenesis that should be considered by clinicians. The publications also reported on the HPV–L1capsid protein as a marker of the tension of the local cervical immunity, induced by the HPV infection. The capsid test in combination with and quantitative HPV-test of cervical specimens can be used as a criterion for the effectiveness of conservative therapy in CIN.; Актуальність вивчення пускових механізмів цервікального канцерогенезу зумовлена високою частотою папіломавірусної інфекції серед молодих жінок (до 95%), онкогенність якої доведена на сьогодняшній день. Проаналізовані джерела вказували на експресію TLR 3, 4, 7, 8, iNOS и NF-kB p 65 в епітеліоцитах раку шийки матки, яка значно перевищувала аналогічну в доброякісних клітинах-носіях папіломавирусу і здорових зразках (р<0,005). Сигнальный шлях TLR/NO залучений у патогенез цервікального раку і підлягає вивченню. Наступний аспект даного огляду присвячений впливу фолатів на ДНК-метилювання і експресії пухлинного супресору білка FHIT (Frigile histidine triad), який пригнічує неоплазию шийки матки. Дослідження проводились на клітинних лініях CaSki (HPV 16 позитивних) та С33А (HPV 16 негативних) жінок з CIN та карциномою. З'ясовано, що при підвищенні тяжкості ураження шийки матки відповідно підвищувався рівень метилювання FHIT, тоді як рівень фолату ерітроцитів (RBC) знижувався. Тобто, дефіцит фолатів являєтся одним із ланчюгів цервікального канцерогенезу, що необхідно враховувати клініцистам. Наведені також дані про капсидний білок HPV–L1, як про маркер напруження локального цервікального імунітету на фоні папіломавірусної інфекції. Капсидний тест у купі з кількісним HPV-навантаженням цервікальних зразків може бути використаний як крітерій ефективності консервативної терапії CIN; Актуальность изучения пусковых механизмов цервикального канцерогенеза обусловлена высокой частотой папилломавирусной инфекции среди молодых женщин (до 95%), онкогенность которой доказана на сегодняшний день. Проанализированные источники указывали, что экспрессия TLR 3, 4, 7, 8, iNOS и NF-kB p 65 в эпителиоцитах рака шейки матки значительно превышала таковую в доброкачественных клетках-носителях папилломавируса и здоровых образцах (р<0,005). Сигнальный путь TLR/NO вовлечён в патогенез цервикального рака и подлежит изучению. Другой аспект данного обзора посвящён влиянию фолатов на ДНКметилирование и экспрессию опухолевого супрессора белка FHIT (Frigile histidine triad), который подавляет неоплазию шейки матки. Исследования проводились на клеточных линиях CaSki (HPV 16 позитивных) и С33А (HPV 16 негативных) у женщин с CIN и карциномой. Выяснено, что по мере повышения тяжести поражения шейки матки повышался уровень метилирования FHIT, тогда как уровень фолата эритроцитов (RBC) снижался. Таким образом, дефицит фолатов является одним из звеньев цервикального канцерогенеза, что необходимо учитывать клиницистам. Приведены также данные о капсидном белке HPV–L1, как о маркере напряжения локального цервикального иммунитета на фоне папилломавирусной инфекции. Капсидный тест в совокупности с количественной HPV-нагрузкой цервикальных образцов может использоваться как критерий эффективности консервативной терапии CIN.