Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10137
Назва: Релігійно-церковний вимір українського національно-культурного відродження 1917–1921 років: концептуалізація наративу сучасної історіографії
Інші назви: Religious-church measurement of ukrainian national and cultural revival of 1917–1921: conceptualization of narration of contemporary historiography
Религиозно-церковное измерение украинского национально-культурного возрождения 1917–1921 годов: концептуализация нарратива современной историографии
Автори: Семергей, Наталія Володимирівна
Семергей, Наталия Владимировна
Semerhei, N. V.
Дата публікації: 2018
Видавець: Видавництво «Грані»
Бібліографічний опис: Семергей Н. В. Релігійно-церковний вимір українського національно-культурного відродження 1917–1921 років: концептуалізація наративу сучасної історіографії / Н. В. Семергей // ГРАНІ. – 2018. – Т. 21, № 7. – С. 63–69.
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто стан сучасних історичних досліджень із теми українського церковно-релігійного життя у 1917–1921 роках. З’ясовано, що вчені-історики дійшли висновку, що релігійні мотивації українського національно-культурного відродження, які сформувалися в другій половині ХІХ століття, були вагомим складником національно-демократичної революції початку ХХ століття, а необхідність вирішення питання «національної церкви» обумовила інтерес усіх державних утворень того часу (Українська Центральна Рада, Українська Держава Павла Скоропадського, Директорія УНР) до процесів інституціювання церковно-релігійних організацій. Встановлено, що особливість історіографічного дискурсу порушеної теми полягає в її антологічності та синтетичності, масштабності та методологічності. На основі аналізу тематичного доробку вчених-істориків, виокремлено три групи досліджень, у яких запропоновано розв’язання тих чи тих питань релігійно-церковного виміру українського національно-культурного відродження 1917–1921 років. Перша група об’єднує наукові студії, у яких синтетично розглянуто зміст української церковно-релігійної історії 1917–1921 років. Це праці таких учених, як В. Ульяновський, Б. Андрусишин, В. Ганзуленко, М. Горяч, Б. Гудзяк, О. Турій, А. Колодний, О. Ігнатуша та інші. У другій групі об’єднано наукові праці, що присвячені висвітленню тогочасних державно-церковних відносин (Л. Бабенко, В. Єленський, А. Киридон, В. Пащенко, О. Саган, Л. Филипович, П. Яроцький та інші). Третю групу становлять персоналістичні дослідження, у яких вчені проаналізували внесок тогочасних релігійних діячів у побудову національної церкви, духовне та релігійне відродження України. Особливу увагу звернено на аналіз істориками впливу церковно-релігійного чинника на тогочасні суспільно-політичні процеси національно-демократичної революції. З’ясовано, що в сучасному історіографічному наративі висновується думка про те, що представлення церковно-релігійного питання в порядку денному українських державотворчих процесів 1917–1921 років відіграло вагому роль у розвитку концепту «національна церква» та духовно-культурному збагаченні української національної ідентичності. ; В статье рассмотрено состояние современных исторических исследований по теме украинской церковно-религиозной жизни в 1917–1921 годах. Выяснено, что ученые-историки пришли к выводу, что религиозные мотивации украинского национально-культурного возрождения, которые сформировались во второй половине ХІХ века, были важной составляющей национально-демократической революции начала ХХ века, а необходимость решения вопроса о «национальной церкви» обусловила интерес всех государственных образований того времени (Украинская Центральная Рада, Украинская Держава Павла Скоропадского, Директория УНР) к процессам институциализации церковно-религиозных организаций. Установлено, что особенность историографического дискурса поднятой темы состоит в ее антологичности и синтетичности, масштабности и методологичности. На основе анализа тематических наработок ученых-историков выделено три группы исследований, в которых предложено решение тех или иных вопросов религиозно-церковного измерения украинского национально-культурного возрождения 1917–1921 годов. Первая группа объединяет научные студии, в которых синтетически рассмотрено содержание украинской церковно-религиозной истории 1917–1921 годов. Это труды таких ученых: В. Ульяновский, Б. Андрусишин, В. Ганзуленко, М. Горяч, Б. Гудзяк, О. Турий, А. Колодный, О. Игнатуша и другие. Во второй группе объединены научные труды, которые освещают церковно-государственные отношения того времени (Л. Бабенко, В. Еленский, А. Киридон, В. Пащенко, О. Саган, Л. Филиппович, П. Яроцкий и другие). Третью группу составляют персоналистические исследования, в которых ученые проанализировали вклад религиозных деятелей того времени в создание национальной церкви, духовное и религиозное возрождение Украины. Особое внимание обращено на анализ историками влияния церковно-религиозного фактора на общественно-политические процессы национально-демократической революции того времени. Выяснено, что в современном историографическом нарративе сделан вывод о том, что наличие церковно-религиозного вопроса в повестке украинских государственно созидающих процессах 1917–1921 годов сыграло важную роль в развитии концепта «национальная церковь», а также в духовно-культурном обогащении украинской национальной идентичности. ; The article researches the state of modern historical research on the topic of Ukrainian church and religious life during 1917-1921. It has been proved that historians came to the conclusion that the religious motivation of the Ukrainian national and cultural revival, which was formed in the second part of the XIXth century, was a significant component of the national and democratic revolution at the beginning of the XXth century, and the need to solve a problem of the «national church» caused the interest of all state institutions of that time (Ukrainian Central Rada, Ukrainian State Pavlo Skoropadskyi, Directoria of the UPR) to the process of church and religious formation. It is established that peculiarity of the historiographical discourse of the given problem is in its anthology and synthetical character, dimensions and methodology. Based on the analysis of the thematic portfolio of historians, three groups of studies have been identified, which suggest the solution of the problems of the religious and church dimension of the Ukrainian national and cultural revival of 1917–1921. The first group unites scientific studios, which synthetically consider the content of the Ukrainian church-religious history of 1917–1921. This is, first of all, the three-volume project «Church in the Ukrainian State of 1917-1920», whose authors described the way of church revival in time of Central Rada, Hetman Pavlo Skoropadskyi (V. Ulyanovskyi) and the Directoria of the UPR (B. Andrusyshyn). The content of religious policy of that time state institutions was also studied by V. Hanzulenko, M. Goryacha, B. Gudziak, A. Turii, A. Kolodnyi, A. Ignatush, and others. It was discovered that scientists devoted considerable attention to the nature of the national renaissance in the Church, to the illumination of the Ministry of theosophy, to the analysis of the work of All-Ukrainian Orthodox Church, to the study of the content of the «Law on Supreme Power in the Ukrainian Autocephalous Orthodox Peacemaking Church», to the characteristics of the All-Ukrainian Church Cathedral activity and the formation of the UAOC, to the establishment of the motives of the struggle between the Patriarchate (ROC) and the Ukrainian (autocephalous) churches. The second group combines scientific works devoted to highlighting the contemporary state and church relations. This is the study of such scientists as L. Babenko, V. Yelenskyi, A. Kyrydon, V. Paschenko, O. Sagan, V. Filipovych, P. Yarotskyi and others. The researchers study the different areas of interaction between church and state, in particular legal, institutional and moral value (A. Kyrydon). The third group consists of the studies in which scientists analyze the contribution of contemporary religious leaders (V. Lypkivskyi, A. Khrapovytskyi, O. Lototskyi, I. Ogienko) to the construction of the national church, the spiritual and religious revival of Ukraine. These are the works of L. Kondratyk, V. Shvedkyi, O. Dudko and others. Particular attention is drawn to the analysis of contemporary historians of the church and religious factor in the contemporary social and political processes of the national and democratic revolution. It has been proved that in the contemporary historiographical narration the idea that the representation of the church and religious issue in the Ukrainian state-building processes of 1917–1921 played a significant role in the development of the concept of «national church» and the spiritual and cultural revival of Ukrainian national identity.
Ключові слова: українська національно-демократична революція 1917–1921 років
національно-культурне відродження
історіографія
релігія
церква
«національна церква»
історія церкви
релігійна політика
державно-церковні відносини
релігійне відродження
украинская национально-демократическая революция 1917–1921 годов
национально-культурное возрождение
историография
религия
церковь
«национальная церковь»
история церкви
религиозная политика
государственно-церковные отношения
религиозное возрождение
ukrainian national-democratic revolution of 1917–1921
national and cultural revival
historiography
religion
church
«national church»
church history
religious policy
state-church relations
religious revival
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10137
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра філософії і суспільних наук

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Semerhei_Religious_church_measurement.pdf923,09 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.