Порівняння результатів впливу факоемульсифікації катаракти на стан сітківки у хворих з супутньою офтальмологічною патологією

Abstract

Видалення змутнілого кришталика методом факоемульсифікації з імплантацією інтраокулярної лінзи (ІОЛ) вважається не тільки безпечним і ефективним, але одночасно одним з найбільш розповсюджених хірургічних втручань у світі. Хірургія катаракти при діабеті та віковій макулярній дегенерації є фактором ризику виникнення післяопераційного кістозного макулярного набряку як при відсутності змін сітківки до операції, так і при наявності доопераційних макулярних змін. Мета. Оцінити, дослідити та порівняти за даними оптичної когерентної томографії стан центральної зони сітківки у хворих з наявною катарактою та супутньою офтальмологічною патологією (діабетичною ретинопатією, віковою макулярною дегенерацією) в післяопераційному періоді після факоемульсифікації катаракти з імплантацією ІОЛ. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилось 15 пацієнтів (20 очей), що мали катаракту та діабетичну ретинопатію чи вікову макулярну дегенерацію, які були розділені на дві групи в залежності від типу патології сітківки. Всім хворим було виконано факоемульсифікацію катаракти з імплантацією ІОЛ. В до- та післяопераційному періоді всім хворим проведено ОКТ сітківки. Результати та висновки. Після факоемульсифікації катаракти в обох групах пацієнтів спостерігався макулярний набряк через 1 та 6 місяців після операції. Приріст товщини макулярної ділянки переважав у хворих 1-ї групи, що хворіли на цукровий діабет; Удаление помутневшего хрусталика методом факоэмульсификации с имплантацией интраокулярной линзы (ИОЛ) считается не только безопасным и эффективным, но одновременно одним из наиболее распространенных хирургических вмешательств в мире. Хирургия катаракты при диабете и возрастной макулярной дегенерации является фактором риска возникновения послеоперационного кистозного макулярного отека как при отсутствии изменений сетчатки до операции, так и при наличии доопераційних макулярних изменений. Цель. Оценить, исследовать и сравнить по данным оптической когерентной томографии состояние центральной зоны сетчатки у больных с имеющейся катарактой и сопутствующей офтальмологической патологией (диабетической ретинопатией, вековой макулярною дегенерацией) в послеоперационном периоде после факоэмульсификации катаракты с имплантацией ИОЛ. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 15 пациентов (20 глаз), катаракту и диабетическую ретинопатию или возрастную макулярную дегенерацию, которые были разделены на две группы в зависимости от типа патологии сетчатки. Всем больным было выполнено факоэмульсификацию катаракты с имплантацией ИОЛ. В до - и послеоперационном периоде всем больным проведено ОКТ сетчатки. Результаты и выводы. После факоэмульсификации катаракты в обеих группах пациентов наблюдался макулярный отек через 1 и 6 месяцев после операции. Прирост толщины макулярной области преобладал у больных 1-й группы, что болели сахарным диабетом; Removal of opaque lens by phacoemulsification with following implantation of an intraocular lens (IOL) is considered not only safe and effective, but also one of the most common surgical procedures worldwide. Cataract surgery in diabetes and age-related macular degeneration is a risk factor for postoperative cystic macular edema as in the absence of retinal changes before surgery and in the presence preoperative macular changes. This research was aimed to evaluate, to study and to compare findings obtained by optical coherence tomography on the state of the central zone of the retina in patients with cataract and concomitant ophthalmologic pathologies (diabetic retinopathy, age-related macular degeneration) in the postoperative period after cataract phacoemulsification with IOL implantation. The study involved 15 patients (20 eyes) having cataract, diabetic retinopathy or age-related macular degeneration, which were divided into two groups depending on the type of retinal pathology. All patients were performed on cataract phacoemulsification with following IOL implantation. All the patients underwent retina OCT before and after the surgery. After cataract phacoemulsification the patients of both groups was observed to develop macular edema after 1 and 6 months after surgery. The increase in thickness of the macular area predominated in the patients of I group who had diabetes mellitus.