Перспективи використання біологічного зворотного зв’язку в щелепно-лицьовій ділянці в процесі реабілітації хворих з ускладненим перебігом гострого порушення мозкового кровообігу

Abstract

Мета роботи — визначити перспективи використання апаратів біологічного зворотного зв’язку в щелепно-лицьовій ділянці у пацієнтів з вираженим неврологічним дефіцитом за гемі-типом після гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК).Матеріали та методи. На базі Полтавської обласної клінічної лікарні в 2017–2018 рр. об-стежено 50 хворих з ускладненим перебігом ГПМК за гемітипом.Результати. У пацієнтів з ураженою внутрішньою капсулою неврологічний дефіцит спо-стерігається у вигляді не лише геміпарезів, а й порушення роботи нервово-м’язового апарату щелепно-лицьової ділянки. В осіб із тяжким перебігом інсульту ураження м’язів щелепно-ли-цьової ділянки має такі вияви: неможливість розбірливого мовлення; дисфагія (у 28 % осіб); порушення повноцінного жування у зв’язку з неможливістю формування якісної харчової груд-ки, а інколи — утримання рідкої їжі в ротовій порожнині при порушенні роботи кругового м’яза рота. У результаті має місце недоїдання протягом усього етапу реабілітації. Так, у 57 % пацієнтів зменшилася маса тіла протягом перших 6 міс відновного періоду, а 22 % страждали від недоїдання на 6-му місяці після інсульту.Висновки. Проведений аналіз доводить можливість застосування біологічного зворот-ного зв’язку на основі електроміографії у щелепно-лицьовій ділянці для кращої реабілітації хворих з ускладненим перебігом ГПМК за гемітипом, що сприяє відновленню координованої дії нервово-м’язового апарату зубощелепної ділянки. Вдосконалення реабілітаційних заходів у щелепно-лицьовій ділянці для хворих з вираженим неврологічним дефіцитом після перене-сеного інсульту має важливе значення для швидшого повернення їх до повноцінного життя.; Цель работы — определить перспективы использования аппаратов биологической обрат-ной связи в челюстно-лицевой области у пациентов с выраженным неврологическим дефици-том по гемитипу после острого нарушения мозгового кровообращения (ОНМК).Материалы и методы. На базе Полтавской областной клинической больницы в 2017– 2018 гг. обследованы 50 больных с осложненным течением ОНМК по гемитипу. Результаты. У пациентов с пораженной внутренней капсулой неврологический дефицит наблюдается в виде не только гемипарезов, но и нарушения работы нервно-мышечного аппара-та челюстно-лицевой области. У лиц с тяжелым течением инсульта поражение мышц челюст-но-лицевой области имеет следующие проявления: невозможность разборчивой речи; дисфа-гия (у 28 % лиц); нарушение полноценного жевания в связи с невозможностью формирования качественного пищевого комка, а иногда — удержания жидкой пищи в ротовой полости при нарушении работы круговой мышцы рта. В результате имеет место недоедание в течение всего этапа реабилитации. Так, у 57 % пациентов уменьшилась масса тела в течение первых 6 мес восстановительного периода, а 22 % страдали от недоедания на 6-м месяце после инсульта.Выводы. Проведенный анализ доказывает возможность применения биологической обрат-ной связи на основе электромиографии в челюстно-лицевой области для лучшей реабилита-ции больных с осложненным течением ОНМК по гемитипу, что способствует восстановлению координированного действия нервно-мышечного аппарата зубочелюстной области. Совершен-ствование реабилитационных мероприятий в челюстно-лицевой области для больных с выра-женным неврологическим дефицитом после перенесенного инсульта имеет важное значение для более быстрого возвращения к полноценной жизни.; Objective — to determine the prospects for the use of biofeedback devices in the maxillofacial region in patients with a pronounced neurological deficit in hemitype after stroke.Materials and methods. On the basis of the Poltava Regional Clinical Hospital in 2017–2018 50 patients were examined with a complicated course of acute cerebral circulatory disorders according to hemithiasis.Results. In patients with an affected inner capsule, a neurological deficit is observed not only in the form of hemiparesis, but also in violation of the work of the neuromuscular apparatus of the maxillofacial region. In people with severe stroke, the lesions of the muscles of the maxillofacial re-gion have the following manifestations: the impossibility of intelligible speech; dysphagia (in 28 % of individuals); violation of full chewing due to the inability to form a high-quality food lump, and sometimes the retention of liquid food in the mouth in violation of the circular muscle of the mouth. As a result, malnutrition occurs during the entire rehabilitation phase. 57 % of patients lost weight during the first 6 months of the recovery period, and 22 % suffered from malnutrition in the sixth month after a stroke.Conclusions. This analysis proves the possibility of using biofeedback on the basis of electro-myography in the maxillofacial area for better rehabilitation of patients with a complicated course of stroke in hemithiasis, which helps to restore the violation of the coordinated action of the neuromus-cular apparatus of the dentofacial region. Improving rehabilitation activities in the maxillofacial area for patients with marked neurological deficit after a stroke is an important aspect for a faster return to full-fledged life.