Аномалії розвитку статевих органів в дівчинок і методи їх корекції

Abstract

Патології жіночих статевих органів спостерігаються загалом в 1%-5% жінок й сягають 6.5% у фертильних пацієнток. Найбільш поширеними та дослідженими є пороки розвитку труб, матки і піхви як наслідок мюллерових аномалій, але врахування мезонефрічних аномалій, деяких обструктивних аномалій мюллерових проток та інші комбінації розладів розвитку статевих органів в дівчинок є особливо важливими. Мета роботи – проаналізувати сучасні дані наукової літератури щодо особливостей аномалій розвитку жіночих статевих органів і їх класифікації та уточнити специфіку методів лікування дівчинок. Вивчення вад розвитку жіночих статевих шляхів охоплює деформації, що стосуються розвитку та морфології фаллопієвих труб, матки, піхви та вульви, в комплексі з аномаліями розвитку яєчників, органів сечовидільної системи та опорно-рухового апарату. Діагностичні і терапевтичні підходи варіюються через різноманітність самих вад, їх комбінацій та клінічних проявів. Серед проаналізованих класифікацій аномалій розвитку жіночих статевих органів своєю практичністю та логічністю виділяється система ESHRE/ESGE, але вона не надає повної картини виявлених та можливих комплексних патологій й не допомагає у розумінні етіопатогенезу. У сучасних умовах найбільшою проблемою постає вибір методів корекції патологій матки та піхви в дівчинок й доречність і своєчасність їх застосування. Висновки. Аномалії розвитку жіночих статевих органів виникають здебільшого в період ембріогенезу. Анатомо-ембріологічні класифікації вад розвитку матки через аномалії розвитку мюллерових проток є найбільш поширеними, але вони не враховують етіології патологій, що є вкрай важливим у виборі раціональних методів корекції патологій матки та піхви в дівчинок, обсягу та віку проведення операційного втручання; Патологии женских половых органов наблюдаются в целом у 1%-5% женщин и достигают 6.5% у фертильных пациенток. Наиболее распространенными и исследованными являются пороки развития труб, матки и влагалища как следствие мюллеровых аномалий, но также важно учитывать мезонефрические аномалии, некоторые обструктивные аномалии мюллеровых протоков и другие комбинации расстройств развития половых органов у девочек. Цель работы – проанализировать современные данные научной литературы об особенностях аномалий развития женских половых органов, их классификации и уточнить специфику методов лечения девочек. Изучение пороков развития женских половых путей охватывает деформации, касающиеся развития и морфологии фаллопиевых труб, матки, влагалища и вульвы, в комплексе с аномалиями развития яичников, органов мочевыделительной системы и опорно-двигательного аппарата. Диагностические и терапевтические подходы варьируются из-за разнообразия самих аномалий, их комбинаций и клинических проявлений. Среди проанализированных классификаций аномалий развития женских половых органов своей практичностью и логичностью выделяется система ESHRE / ESGE, но она не дает полной картины выявленных и возможных комплексных патологий и не помогает в понимании этиопатогенеза. В современных условиях наибольшей проблемой является выбор методов коррекции при пороках развития матки и влагалища у девочек, а также уместность и своевременность их применения. Выводы. Аномалии развития женских половых органов возникают в основном в период эмбриогенеза. Анатомо-эмбриологические классификации пороков развития матки вследствие аномалий развития мюллеровых протоков являются наиболее распространенными, но они не учитывают этиологии этих патологий, что особенно важно при выборе рациональных методов для коррекции патологий матки и влагалища у девочек, объема и возраста проведения операционного вмешательства; In the general female population, genital malformations are reported to occur with an incidence of 1%- 5%, in groups of patients with fertility up to 6.5%. The most frequent and studied malformations due to an aberrant developmental inhibition of the Muellerian ducts during embryogenesis. However, mesonephric anomalies, certain obstructive Müllerian malformations and other malformative combinations are particularly important because they cause several clinical symptoms and impact the patient’s quality of life, in addition to creating fertility problems. The aim of the presented study is to analyse the current data of scientific literature on the features of developmental female genital malformations, their classification and to clarify the peculiarities of their treatment in girls. The complex topic of female genital tract malformations should include malformations that affect the development and morphology of the Fallopian tubes, uterus, vagina and vulva, with or without associated ovarian, urinary, skeletal or other organ malformations. Therefore, diagnostic and therapeutic approaches vary due to the diversity of the anomalies, their combinations and clinical manifestations. Among the reviewed classifications of female genital abnormalities, the ESHRE / ESGE system seems to be simple, user-friendly and adequately clear, do not explain or suggest the actual origin of female genitourinary tract malformations nor their appropriate therapeutic correction. Nowadays, the selection of techniques in the management of uterus and vagina malformations in girls, as well as the relevance and timeliness of their application are the main challenges. Conclusions. Female genital malformations occur mostly during embryogenesis. Anatomical-embryological classifications of female genital tract malformations (and particularly of uterine malformations) due to development anomalies of the Müllerian ducts are the most common, but they do not encompass their aetiology. But its consideration is highly important for the selection of appropriate therapeutic correction.