Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10693
Назва: Віддалені результати протезування хворих із резекцією верхньої щелепи інтелектуально-активною резекційною апаратурою
Інші назви: Отдаленные результаты протезирования больных после резекции верхней челюсти интеллектуально-активной резекционной аппаратурой
Long-term results after prosthetics for patients after resection of the upper jaw by intellectually active resection equipment
Автори: Левандовський, Р. А.
Левандовский, Р. А.
Levandovskyi, R. A.
Дата публікації: 2018
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Левандовський Р. А. Віддалені результати протезування хворих із резекцією верхньої щелепи інтелектуально-активною резекційною апаратурою / Р. А. Левандовський // Вісник проблем біології і медицини. – 2018. – Вип. 1, т. 1 (142). – С. 364–367.
Короткий огляд (реферат): Для реабілітації хворих після резекції верхньої щелепи використовується велика кількість різноманітної апаратури. Кінцеве протезування можливе через певний період часу через непідготовленість тканин протезного ложа і здатність їх протистояти навантаженням при експлуатації цієї апаратури в порожнині дефекту. Тому запропонована велика кількість її різновидів, які мають свої переваги та велику кількість недоліків. При протезуванні хворих після резекції верхньої щелепи нами запропонована перманентна реабілітація, яка включала виготовлення різноманітної апаратури вже починаючи з операційної. Як кінцевий варіант реабілітації, дев’яти пацієнтам після резекції верхньої щелепи з приводу органічних захворювань, виготовлена інтелектуально-активна резекційна апаратура. Нею запротезовано шість осіб (66,67%), серед них, три (50,00%) чоловіки та три (50,00%) жінки, які користувалися нею різні терміни – до кінця життя. Ще троє (33,33%) хворих, серед них, один (33,33%) чоловік та дві (66,67%) жінки, користуються цією апаратурою по сьогоднішній день. Використання інтелектуально-активної резекційної апаратури з піднебінним шарнірним кріпленням у віддалені терміни спостережень мало позитивні результати. В жодному випадку в процесі її експлуатації не було втрат опорних природних зубів або штучних опор (дентальних імплантатів), що не мало потреби змінювати резекційні протези. Проте довготривале спостереження за запропонованою нами резекційною апаратурою з піднебінним шарнірним кріпленням вказує на можливі проблеми замкових кріплень, а саме їх стирання і зменшення в діаметрі кульок від 1,8 мм до 1,6-1,4 мм відповідно, що потребувало вчасної заміни матриць. Подальші дослідження повинні проводитись в плані розробки більш стабільного та довготривалого в експлуатації блоку з’єднання рухомої та нерухомої частини резекційної апаратури; Для реабилитации больных после резекции верхней челюсти используется большое количество разнообразной аппаратуры. Конечное протезирование возможно через определенный период времени из-за неподготовленности тканей протезного ложа и способности их противостоять нагрузкам при эксплуатации этой аппаратуры в полости дефекта. Поэтому предложено большое количество ее разновидностей, которые имеют свои преимущества и большое количество недостатков. При протезировании больных после резекции верхней челюсти нами предложена перманентная реабилитация, которая включала изготовление разнообразной аппаратуры, уже начиная с операционной. Как конечный вариант реабилитации девяти пациентам после резекции верхней челюсти по поводу органических заболеваний изготовлена интеллектуально-активная резекционная аппаратура. Ею запротезировано шесть человек (66,67%), среди них, три (50,00%) мужчины и три (50,00%) женщины, которые пользовались ею разные сроки – до конца жизни. Еще трое (33,33%) больных, в том числе, один (33,33%) мужчина и две (66,67%) женщины, пользуются этой аппаратурой по сегодняшний день. Использование интеллектуально активной резекционной аппаратуры с небным шарнирным креплением в отдаленные сроки наблюдений имело положительные результаты. Ни в одном случае в процессе ее эксплуатации не было потерь опорных естественных зубов или искусственных опор (дентальных имплантатов), поэтому не было необходимости менять резекционные протезы. В тоже время, длительное наблюдение, за предложенной нами резекционной аппаратурой с небным шарнирным креплением, указывает на возможные проблемы замковых креплений. Нами было замечено стирание и уменьшение в диаметре шариков от 1,8 мм до 1,6-1,4 мм соответственно, что требовало своевременной замены матриц. Дальнейшие исследования должны проводиться в плане разработки более стабильного и длительного в эксплуатации блока соединения подвижной и неподвижной части резекционной аппаратуры; For the rehabilitation of patients after resection of the upper jaw, a large number of various instruments are used. Prostheses after resection are a special kind of equipment that requires a certain algorithm of action, a dental laboratory and a trained dental technician. Final prosthetics is possible after a certain period of time due to the unpreparedness of the tissues of the prosthetic bed and their ability to transmit the force during the action of this equipment in the cavity of the postoperative defect. For prosthetics patients after resection of the upper jaw we offered permanent rehabilitation, which included the manufacture of various designs, starting at the operating room. As the final version of rehabilitation for nine patients after resection of the upper jaw for organic diseases, intellectually active resection equipment was made. With help of this resection equipment six people (66.67%), among them three men (50.00%) and three women (50.00%) were using at different times – until the end of their lives. Another three (33.33%) patients, among them one (33.33%) a man and two (66.67%) women use this equipment to this day. The use of intellectually active resection equipment with palatine articulation at long-term observation had positive results. In no case, while using it there was no loss of supporting natural teeth or artificial supports (dental implants), there was no need to redo resection prostheses. Long-term observation of the resection equipment proposed by us with a palatal joint indicates the possible problems with locks, especially their erasing and reduction in the diameter of the balls from 1.8 mm to 1.6-1.4 mm, which required the timely replacement of the matrices. Further research should be carried out in terms of developing a more stable and long-lasting unit for connecting the mobile and fixed parts of the resection equipment.
Ключові слова: резекція верхньої щелепи
інтелектуально-активна резекційна апаратура
віддалені результати
резекция верхней челюсти
интеллектуально-активная резекционная аппаратура
отдаленные результаты
maxilla resection
intellectually active resection equipment
long-term results
ISSN: 2523-4110
2077-4214
DOI: 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-364-367
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10693
Розташовується у зібраннях:Вісник проблем біології і медицини, Випуск 1, Том 1 (142)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Levandovskyi_Long_term_results_after_prosthetics.pdf2,77 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.