Наукові праці. Кафедра пропедевтики хірургічної стоматології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Формування практичних навичок у студентів-іноземців під час навчання на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології(Полтавський державний медичний університет, 2023-12) Колісник, Інна Анатоліївна; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Коросташова, Марія Анатоліївна; Kolisnyk, I. A.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.; Novikov, V. M.; Rezvina, E. Yu.; Korostashova, M. A.Метою навчання у ВНЗ – є випуск висококваліфікованих, конкурентоспроможних молодих спеціалістів, здатних до новацій, самовдосконалення і постійного розвитку. Засвоєння теоретичного матеріалу, уміння аналізувати, здійснювати пошук і обробку отриманої інформації, є неодмінно важливими цілями, однак зміст медичної освіти не може бути зведеним лише до теоретичних знань, а обов’язково має забезпечувати оволодіння практичними навичками. Зважаючи на те, що навчання студентів-іноземців здійснюється у дистанційному форматі у зв’язку із військовим станом у країні, оволодіння практичними навичками цими студентами має певні труднощі. Тому аналіз проблем і перспектив формування практичних навичок у студентів іноземців на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології наразі є одним із актуальних питань. Принцип оволодіння практичними навичками закладений у стандартах вищої стоматологічної освіти: освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ), освітньо-професійній програмі (ОПП) і перевіряється стандартизованими засобами оцінювання теоретичних знань і вмінь – "Крок-2. Стоматологія", а також під час об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) зі стоматології. Під час практичних занять передбачається перевірка теоретичних знань, що здійснюється як тестуванням студентів, так і усним опитуванням, а також відпрацювання практичних навичок, що може бути забезпечено роботою на фантомах, а також участю у обстеженні та клінічному розборі хворих у клінічному залі. Під час очного навчання студенти відвідують клінічний зал разом із викладачем, беруть участь у прийомі пацієнтів, заповненні медичної документації, асистують, описують рентгенограми, мають змогу обрати анестезію та інструментарій для видалення зуба. Викладач демонструє різні маніпуляції, коментуючи та пояснюючи кожну з них. Після цього студенти відпрацьовують практичні навички на черепі, щелепі, муляжах, повторюючи за викладачем або ж з його допомогою. Студенти-іноземці змушені навчатися дистанційно не мають таких можливостей, тому ми вирішили створити для них умови, наближені до реальних. Використання ноутбука у мережі WiFi дозволяє експлуатувати його у клінічному залі і так само, як вітчизняним студентам демонструвати прийом пацієнта: опитування, огляд, основні методи обстеження, вибір анестезії та підбір інструментарію. Однак мала площа операційного поля, особливо при внутрішньоротових втручаннях не забезпечують достатнього огляду при використанні ноутбука і не дають змоги викладачеві детально показати те чи інше оперативне втручання. Для вирішення даної проблеми ми використовуємо телефон, який синхронізуємо з ноутбуком. Телефон слугує у якості камери, що дозволяє докладно знімати операційне поле і транслювати зображення на екран студентам. Таким чином, умови стають наближеними до реальних. Студенти бачать усі етапи оперативного втручання з поясненням викладача, мають змогу приймати участь у дискусії під час прийому пацієнта. Демонстрація виконання маніпуляції викладачем є першим кроком до засвоєння практичних навичок. На жаль, дистанційно студенти не можуть відпрацювати та продемонструвати навички, але відмінне володіння теоретичним матеріалом і розуміння необхідних дій в подальшому допоможуть студентам у їх засвоєнні. Далі під час занять для закріплення матеріалу здійснюється покрокове обговорення оперативних втручань, що дозволяє зацікавити та залучити усіх присутніх студентів до дискусії та перевірити рівень знань студентів. Нажаль викладачі в змозі лише візуалізувати та докладно прокоментувати виконання тих чи інших маніпуляцій. Проте, навіть часткове вирішення цієї складової у вигляді обґрунтування та демонстрації алгоритму, створює стійкий аргумент для подальшого вивчення хірургічної стоматології, та досягнення кінцевих цілей навчання лікаря стоматолога.Документ Клініко-рентгенологічні паралелі при діагностиці захворювань та дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу(Полтавський державний медичний університет, 2022) Коросташова, Марія Анатоліївна; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Korostashova, M. A.; Novikov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Pankevich, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Gogol, A. M.Вступ. Дисфункція скронево-нижньощелепного суглобу є досить поширеним захворюванням та займає провідне місце серед усіх інших захворювань суглобу. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проводилися на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології. Було обрано 10 пацієнтів з клінічними ознаками дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, яким за необхідності з’ясування остаточного діагнозу проводилися рентгенологічні методи дослідження та магнітно-резонансна томографія. Результати дослідження та їх обговорення. Основним критерієм діагностики магнітно-резонансної томографії при дисфункціональних станах скронево-нижньощелепного суглобу є візуалізація внутрішньосуглобового хрящового диску. При порівнянні зонограм та магнітно-резонансної томографії основними критеріями стали: 1. Спотвореність між методами дослідження. 2. Наявність та характеристика того чи іншого кісткового утворення та його значення в постановці діагнозу. Порівнюючи серії зонограм та магнітно-резонансної томографії при описі наявне спотвореність результатів дослідження. У чотирьох пацієнтів на зонограмах помітне звуження суглобової щілини в передньо-задніх відділах, але на магнітно-резонансних томограмах цього не відбувалося. В цьому випадку пацієнти мали б відчувати біль з іррадіацією у вухо. Цей варіант можливий через здавлення біламінарної зони, де знаходиться вушно-скроневий нерв. Характерні патологічні симптоми визначалися у одного пацієнта з чотирьох, що ставить під сумніви правильність визначення суглобової щілини на серії зонограм. Серед даних методів дослідження спільними рисами були такі ознаки: 1. Суглобова головка була сплощена (4 пацієнти), мала гантелеподібну форму (6 пацієнтів). 2. При відкритому роті звертало на себе увагу розміщення суглобової головки по відношенню до суглобового горбка. Підвивих одного з суглобів (8 пацієнтів), гіпермобільність суглобів (2 пацієнтів). Магнітно-резонансна томографія скронево-нижньощелепного суглобу у 3 пацієнтів мали анатомічну дестабільність, а саме дегенеративні зміни в суглобових дисках, та кісткові розростання. В інших 7 пацієнтів дегенеративних змін меніску не відбулося. Висновок. Безсумнівно найкраща діагностика при виборі того чи іншого методу ґрунтується на досвіді лікаря правильно інтерпретувати знімки. Зонограма – метод відносно дешевий, в порівнянні з магнітно-резонансною томографією, але не результативний, бо не візуалізує сполучнотканинні елементи суглобу. Останній в повній мірі характеризує всі кісткові та м’якотканинні елементи, що допомагає лікарю чітко визначити остаточний діагноз, на основі якого в подальшому визначити доцільність того чи іншого лікування.Документ Особливості деформуючого артрозу скронево-нижньощелепного суглобу на етапі гормональної перебудови організму людини(Вінницький національний медичний ун-т ім. М. І. Пирогова, 2023) Коросташова, Марія Анатоліївна; Новіков, Вадим МихайловичСхильність до артрозу СНЩС у пацієнтів зі зниженим рівнем естрадіолу в період вікової інволюції має особливе значення. Це відбувається як у жінок так і у чоловіків, але у останніх з повільним переходом в дану фазу.Документ Диференційна діагностика синкопального стану під час амбулаторного прийому у стоматолога-хірурга(Полтавський державний медичний університет, 2023) Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Колісник, Інна Анатоліївна; Новіков, Вадим МихайловичКороткочасна непритомність (КН) – це короткотривалий стан реальної чи видимої втрати свідомості, що характеризується антероградною амнезією, порушенням рухової регуляції (падіння) та відсутністю реакції на подразники (пацієнт неконтактний), після чого настає спонтанне та повне відновлення попереднього рівня свідомостіДокумент Етапи лікування захворювань скронево-нижньощелепного суглобу та його особливості(Полтавський державний медичний університет, 2023) Коросташова, Марія Анатоліївна; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Korostashova, M. A.; Novicov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Hohol, A. M.Вступ. Відомо, що зміщення меніску в скронево-нижньощелепному суглобі провокує розвиток дисфункції, тим самим порушує якість життя людини. Лікування пацієнтів розділене на три етапи, перший з яких є проміжним у визначенні прогнозу та подальшої тактики. Мета роботи: визначити ефективність оклюзійних сплінт-систем та оцінити етапи лікування дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу. Матеріали та методи дослідження. Проводилося обстеження та лікування 54 пацієнток. За результатами магнітно-резонансної томографії хворих розподілено на дві групи. Група І – пацієнтки з дисфункціональними змінами в суглобах (n=38). Група ІІ – пацієнтки, з порушеннями функції на фоні артрозних змін в суглобах. (n=16). Результати та їх обговорення. Перший етап лікування проводився за допомогою накушувальної шини «Michigan-splint». За цей час відбулася перебудова міотатичного рефлексу та зникнення клінічних симптомів скронево-нижньощелепного суглобу. В результаті лікування у досліджуваних І-ої групи відмічалося полегшення самопочуття вже через місяць. З 38 пацієнток у 20-ти повністю зникли прояви дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу. Лікування цих пацієнтів завершено. Інші 18 пацієнток були направлені на ортодонтичне лікування. Після закінчення лікування пацієнток ІІ-ої досліджуваної групи капою, не пізніше, ніж через 2 тижні хворі відмітили повернення деяких симптомів. Це свідчить про рецидив захворювання, тому пацієнткам показане продовження лікування. На другому етапі лікування ми використовували оклюзійні накладки на нижні необроблені зуби. На третьому етапі лікування проводилося радикальне протезування, що включає тимчасову фіксацію на оброблені зуби прототипів з поліметилметакрилату, а в наступному остаточну фіксацію постійних конструкцій в новому лікувальному стані нижньої щелепи. Висновок. Успіхом користуються накушувальні внутрішньоротові капи, що дозволяють мезіалізувати нижню щелепу та підняти висоту прикусу, зокрема «Michigan-splint». Пацієнтам, які мали лише дисфункціональні зміни в суглобах (І група) в процесі лікування достатньо було лише перебудови міотатичного рефлексу, ніж тим, які страждали артрозними змінами (ІІ група), а отже, піддавалися радикальному ортопедичному лікуванню.Документ Організаційні аспекти навчальної й наукової роботи викладача в студентській науковій групі кафедри в умовах стоматологічної клініки(Полтавський державний медичний університет, 2023-03) Гоголь, Андрій Михайлович; Колісник, Інна Анатоліївна; Панькевич, Артур Іванович; Новіков, Вадим Михайлович; Коросташова, Марія АнатоліївнаВисвітлено нагальні проблеми організації навчальної й наукової роботи викладача на клінічній кафедрі стоматологічного хірургічного профілю в амбулаторних умовах. Наголошується на великому значенні формування англомовної компетентності здобувачів освіти, які задіяні в студентському науковому товаристві.Документ Становлення емпатичного лікаря: сучасні погляди і виклики(Полтавський державний медичний університет, 2022-12) Колісник, Інна Анатоліївна; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Kolisnyk, I. A.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.У процесі підготовки лікарів у ВНЗ особливого значення набуває розвиток якостей, що забезпечують особливості спілкування з пацієнтами таких, як людяність та емпатичність. Емпатія є важливим компонентом у професійній діяльності лікарів усіх спеціальностей, тому розвиток і формування емпатії у студентів є необхідною професійною складовою майбутніх лікарів, умовою успішної діяльності лікаря як фахівця. У статті описано поняття емпатії, її види та компоненти, розглянуто методи формування емпатійності та проаналізовано деякі із них. Акцентовано увагу на важливості розвитку емпатії у професійній діяльності лікарів усіх спеціальностей. Залучення студентів до прийому пацієнтів, а саме: опитування, обстеження та лікування; обговорення клінічних випадків з розбором застосованих методів обстеження, плану лікування і прогнозу допомагає формувати та розвивати емпатійність, вчить спілкуванню з пацієнтами, що є досить важливими якостями лікаря.Документ Антропометричне обгрунтування проведення блокади вушного вузла людини при гангліоніті(Полтавський державний медичний університет, 2021) Горбаченко, Олег Борисович; Швець, Анатолій Іванович; Дубровіна, Олена Віталіївна; Рожнов, Валерій Георгійович; Гордієнко, Людмила Петрівна; Коптев, Михайло Миколайович; Олійніченко, Ярина Олександрівна; Horbachenko, O. B.; Shvetsʹ, A. I.; Dubrovina, O. V.; Rozhnov, V. H.; Hordiyenko, L. P.; Koptev, M. M.; Oliinichenko, Ya. O.У людей старшого віку запалення вегетативних нервових вузлів голови (гангліоніти) зустрічається досить часто. Для ефективного лікування цієї категорії пацієнтів необхідне детальне вивчення топографії вегетативних вузлів голови та особливостей їх зв’язків між собою.Метою роботи було оцінити ефективність блокади вушного вегетативного вузла проведеної із урахуванням особливостей його топографії залежно від форми черепа. Об’єктами дослідження стали 10 пацієнтів із діагностованим гангліонітом вушного вузла. Із них 5 мали брахіцефальну (І група), а 5 – доліхоцефальну (ІІ група) форми черепа. Пацієнти мали вік від 43 до 62 років; тривалість захворювання складала 1-7 років. Усі клінічні дослідження проводилися з дотриманням принципів біоетики і деонтології. Блокаду вушного вегетативного вузла проводили шляхом центральної анестезії нижньощелепного нерва за Вейсблатом у підскроневій ямці, модифікованої залежно від форми черепа. Діагностичною ознакою вдалого проведення блокади з приводу гангліоніту вушного вузла було припинення болю після введення 2% розчину лідокаїну. Результати дослідження показали, що вушний вегетативний вузол щодо зовнішньої основи черепа та овального отвору може займати високе, низьке та середнє положення. При високому положенні цей вузол відділяється невеликим шаром пухкого волокна, а при низькому зміщується на 4-7 мм вниз. У людей з брахіцефальною формою черепа і хамепрозопічною формою обличчя цей вузол займав задньо-верхнє положення, а у людей з доліхоцефальною формою черепа і лептопрозопічною формою обличчя – передньо-нижнє. Тому для максимального точного підведення голки до вушного вегетативного вузла бід час його блокади необхідно використовувати модифікацію центральної анестезії нижньощелепного нерва за Вейсблатом у підскроневій ямці, яка полягає у додатковому нахилі голки вгору або вниз на 10 градусів у залежності від будови черепа та розташування вузла.Таким чином, варіанти варіабельності форми та розмірів вегетативних вузлів голови та їх з’єднань мають вагоме значення для обґрунтування клінічних проявів у хворих на гангліоніт та їх лікування.Документ Роль магнітно-резонансного дослідження в лікуванні дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба(Полтавський державний медичний університет, 2021) Новіков, Вадим Михайлович; Коросташова, Марія Анатоліївна; Додатко, Вадим Ігорович; Свирида, Олександр Сергійович; Ющенко, Яна Олександрівна; Novikov, V. M.; Korostashova, M. A.; Dodatko, V. I.; Svyryda, O. S; Yushchenko, Ya. O.Метою роботи стало визначення амплітуди передніх зміщень менісків у пацієнтів, що страждають на дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба. У 20 пацієнтів, яким було виконано магнітно-резонансну томографію, визначалася різна амплітуда передніх зміщень меніска. Відповідно до амплітуди зміщень менісків відносно центру суглобової голівки було роз’єднано прикус на належну висоту. Основним критерієм одужання визначено повне зникнення симптомів дисфункції навіть без використання шини. Отже, використання магнітно-резонансного дослідження скронево-нижньощелепного суглоба з визначенням амплітуди зміщень дисків забезпечує ефективність обраного лікування. Перспективи подальших досліджень: удосконалення протоколу МРТ-дослідження і його кореляція з окремими симптомами, відстанню вертикального роз’єднання оклюзійних поверхонь і впровадження протоколу в практичну охорону здоров’я.Документ Малоінвазивний хірургічний метод лікування перфоративного гаймориту(Полтавський державний медичний університет, 2021) Швець, Анатолій Іванович; Горбаченко, Олег Борисович; Новіков, Вадим Михайлович; Маор, С.; Shvets, A. I.; Gorbatchenko, O. B.; Novikov, V. M.; Maor, S.Серед поширених патологій верхньощелепної пазухи – одонтогенний гайморит, перфорація й нориці дна гайморової пазухи. У роботі запропоновано малоінвазивні хірургічні методи лікування цих патологій і модифікацію різних видів оперативного втручання з найменшою травматизацією і тривалістю операції. Описано кілька модифікованих методів закриття ороназального сполучення й вилучення сторонніх тіл: 1. Закриття перфорованого отвору, утвореного в процесі операції видалення, із закриттям його «Біоміном». 2. Розкриття гайморової пазухи в ділянці її передньої стінки й видалення стороннього тіла без вишкрібання патологічної слизової оболонки гайморової пазухи й без утворення сполучення з нижнім носовим ходом. 3. Одночасне розкриття гайморової пазухи з операцією видалення причинного зуба при хронічному одонтогенному гаймориті й за наявності стороннього тіла в її порожнині без вишкрібання й без створення сполучення з нижнім носовим ходом. Післяопераційну рану опромінювали гелій-неоновим лазером, що забезпечує лагідніший перебіг загоєння рани після оперативного втручання.Документ Обґрунтування етіології дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба в жінок на фоні обтяженого гінекологічного й гормонального статусів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Новіков, Вадим Михайлович; Коросташова, Марія АнатоліївнаДокумент Статистичний аналіз ускладнень видалення третіх нижніх молярів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Гоголь, Андрій Михайлович; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна АнатоліївнаДокумент Прогнозування вертикальної ретенції третіх нижніх молярів за даними ортопантомографії нижньої щелепи(Полтавський державний медичний університет, 2021) Гоголь, Андрій Михайлович; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Мачуленко, Дмитро Сергійович; Гоголь, Ян Андрійович; Hohol, A. M.; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Machulenko, D. S.; Hohol, Ya. A.Досить часто хірург-стоматолог залишається наодинці з дилемою: зберігати чи видаляти треті нижні моляри. Для обґрунтування показань до видалення зуба необхідно спиратися на об’єктивні критерії. Слід зазначити, що пацієнт із даною проблемою не завжди має можливість отримати вичерпну консультацію в лікаря-ортодонта. З огляду на це, розв’язання цієї проблеми потребує пошуку даних сучаc них доступних рентгенологічних досліджень, які би сприяли обґрунтуванню лікувальної тактики щодо 3НМ. На базі платформ Google Scholar, Research Gate, PubMed проведено пошук і аналіз наукової літератури щодо застосування об’єктивних критеріїв даних ортопантомографії нижньої щелепи в прогнозуванні вертикальної ретенції 3НМ. Переважна більшість дослідників на ОПТГ щелеп визначали кут нахилу 3НМ, розміри ретромолярних ділянок нижньої щелепи й мезіодистальні розміри зубів. У багатьох публікаціях зазначається віковий аспект пацієнтів із даною проблемою, що має також велике значення. Зокрема, більшість дослідників констатує факт, що до 20 років життя існує висока ймовірність зміни положення зубів у період їх прорізування, тому цілком доцільна тактика вичікування. На підставі отриманих пошукових даних і результатів власних клінічних спостережень планується обґрунтувати алгоритм прогнозування вертикальної ретенції 3НМ задля вдосконалення лікувальної тактики щодо збереження чи видалення 3НМ.Документ Особливості больового синдрому у хворих на крилопіднебінний гангліоніт(Полтавський державний медичний університет, 2021) Колісник, Інна Анатоліївна; Ткаченко, Павло Іванович; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Kolisnyk, I. A.; Tkachenko, P. I.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.Незважаючи на наявність значного розмаїття клінічних проявів крилопіднебінного гангліоніту, розповсюдженість і різноманітність вегетативних реакцій при даному захворюванні, головною скаргою пацієнтів є біль, характеристи- ка якого є досить різною. У роботі проведено аналіз характеру болю у пацієнтів із крилопіднебінним гангліонітом у залежності від ступеню тяжкості захворювання. З’ясовано, що інтенсивність болю, тривалість та частота больо- вих нападів посилюються у залежності від ступеню тяжкості гангліоніту. Локалізація больових нападів поширю- ється від однієї анатомічної ділянки при легкому ступені тяжкості до половини обличчя із можливістю іррадіації болю при тяжкому ступені тяжкості. Перераховані клінічні симптоми доцільно використовувати при встановленні ступеню тяжкості крилопіднебінного гангліоніту та виборі лікувальної тактики в подальшому.Документ Усовершенствование диагностики и ортопедического лечения пациентов с вывихами мениска височно-нижнечелюстного сустава(Самаркандский государственный медицинский институт, 2021-05-21) Новиков, Вадим Михайлович; Лунькова, Юлиана Станиславовна; Тураев, Алимжан Бахриддинович; Коросташова, Мария Анатольевна; Новіков, Вадим Михайлович; Лунькова, Юліана Станіславівна; Тураєв, Алімжан Бахріддіновіч; Коросташова, Марія Анатоліївна; Novikov, Vadim Mikhailovich; Lunkova, Yuliana Stanislavovna; Turaev, Alimzhan Bakhriddinovich; Korostashova, Maria AnatolyevnaЛечение пациентов с дисфункцией височно-нижнечелюстного сустава длительное, сложное и, к сожалению, иногда только симптоматическое. Результат лечения, ввиду высокой сложности, не всегда бывает благоприятен. Это привело нас к формированию цели исследования: усовершенствование диагностики и ортопедического лечения дисфункции височно-нижнечелюстного сустава на основе результатов магнито-резонансной томографии для изучения топографо-анатомических особенностей дисков височно-нижнечелюстного сустава. Обследовались пациенты с жалобами на щелчки и боли при открывании рта. В статье рассмотрена актуальность магнито-резонансного исследования до и после лечения, предложен метод усовершенствования лечения пациентов с вывихами менисков височно-нижнечелюстного сустава.Документ Взаємозв'язок дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба в пацієнток із гінекологічними змінами в анамнезі за даними анкетування(Українська медична стоматологічна академія, 2020-12) Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Швець, Анатолій Іванович; Коросташова, Марія Анатоліївна; Novykov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Shvets, A. I.; Korostashova, M. A.Серед загальної кількості пацієнтів дисфункція скронево-нижньощелепного суглобу зустрічається до 80% у жінок. Вона має поліетіологічну особливість і пряму залежність від гормонального стану, особливо гінекологічного статусу. Велика увага звертає на себе дослідження естрогену, який виконує коригування репродуктивної системи в організмі жінок, запобігає вимивання кальцію, стимулює відновлення колагену і роботу остеобластів. Мета роботи - визначити частоту дисфункції СНЩС у жінок на тлі гормональних змін і простежити їх взаємозв'язок. У дослідженні взяли участь 169 студентів Ⅲ курсу стоматологічного факультету Української медичної стоматологічної академії. Проводилось анонімне анкетування. Питання стосувалися стоматологічного статусу, для жінок додатково запропоновані питання по гінекології. Група дослідження складалася з 169 осіб, з яких було 89 жінок і 80 чоловіків у віці від 18 до 28 років. Наявність окремих симптомів дисфункції СНЩС у чоловіків серед загальної їх кількості простежувалося в 6% досліджених, у жінок - 19%. Серед пацієнток в 11% спостерігалася дисфункція СНЩС і патологія статевої системи. 26% жінок були клінічно здорові. Серед усіх обстежених жінок в 1% спостерігалася дисфункція СНЩС і патологія статевої системи, але в минулому стоматологічні втручання не здійснювалися. Вони страждали на порушення менструального циклу і вірус папіломи людини. Отже, на основі отриманих результатів можна підтвердити вимушену частоту зверненнями жінок до стоматолога. Серед загальної кількості жінок з дисфункцією СНЩС і патологією статевої системи, але без будь-яких стоматологічних втручань в минулому з 89 осіб була 1 пацієнтка. Це не дає нам приводу пов'язувати гінекологічний статус як етіологію дисфункції СНЩС. З огляду на значну поширеність дисфункції СНЩС паралельно з гінекологією дає нам підставу для активного подальшого дослідження цієї проблеми.Документ Аналіз остеопоротичних процесів структурно-функціональних елементів жувального апарату людини за даними змін цитокінового спектру(Полтава : Дивосвіт, 2008-10) Новіков, Вадим МихайловичДокумент Функціонально-анатомічні зміни у скронево-нижньощелепних суглобах після повної втрати зубів(Українська медична стоматологічна академія, 2005) Новіков, Вадим Михайлович; Новиков, Вадим Михайлович; Novikov, V. M.Науково-дослідницька робота присвячена аналізу змін у СНЩС. Приведено механізм перебудови внутрісуглобових взаємовідносин, приклади рентгенологічних змін. Запропонована віртуальна модель перерозподілу навантаження у СНЩС в динаміці жувального акту.Документ Зміни на МР-томограмах, що виникають при дослідженнях порожнини рота у осіб, які користуються зубними протезами(Українська медична стоматологічна академія, 2005) Новіков, Вадим Михайлович; Новиков, Вадим Михайлович; Novikov, V. M.В статье описаны изменения, возникающие на МРТ зубочелюстной системы у лиц, пользующихся протезами зубов. Представлены иллюстрации результатов клинических и фантомных исследований и влияние искажений на изображение близлежащих анатомических образований. Ключевые слова: магнитно-резонансный томограф, зубные протезы.Документ Електроміографічна діагностика хронічних дистрофічних захворювань структурно-функціональних елементів зубощелепної системи(Українська медична стоматологічна академія, 2008) Новіков, Вадим МихайловичПредставлена диагностика эмг-процессов в жевательных мышцах при хронических дистрофи ческих заболеваниях структурно-функциональных элементов жевательной системы. Исследо вание проводилось при помощи программы «нейрософт». Приведенная методика оценки функционального состояния в процессе лечения и результатов лечения позволяет проводить дифференциальную диагностику при клинически подобных заболеваниях и прогнозировать длительность адаптации при ортопедическом лечении.