Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10874
Назва: Циркадно-залежні ектопічні ритми у молодих осіб: етіопатогенетичні особливості та підходи до лікування
Інші назви: Циркадно-зависимые эктопические ритмы у молодых: этиопатогенетические особенности и подходы к лечению
Circadian-related ectopic rhythms in young patients: ethiopathological features and principles of therapy
Автори: Ждан, Вячеслав Миколайович
Катеренчук, Олександр Іванович
Ждан, Вячеслав Николаевич
Катеренчук, Александр Иванович
Zhdan, V. M.
Katerenchuk, О. I.
Дата публікації: 19-лип-2019
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Ждан В. М. Циркадно-залежні ектопічні ритми у молодих осіб: етіопатогенетичні особливості та підходи до лікування / В. М. Ждан, О. І. Катеренчук // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2019. – Т. 19, № 2 (66). – С. 9–12.
Короткий огляд (реферат): Вегетативна нервова система відіграє ключову роль в процесах адаптації, регулюючи функціонування цілого організму. Нерідко одним з перших проявів вегетативної циркадної дезадаптації стає порушення серцевого ритму. Мета дослідження: оцінити взаємозв’язок між порушенням циркадного ритму та вегетативної регуляції з виникненням аритмічних подій у пацієнтів молодого віку з подальшою розробкою підходів до лікування. Матеріали і методи: дослідження виконано на базі Медичного лікувально-діагностичного центру «МЕДІОН» серед 34 пацієнтів віком 18-35 років, розділених на досліджувану та контрольну групи. Результати: незважаючи на достовірно більшу частоту суправентрикулярних аритмій в досліджуваній групі в порівнянні з контрольною, в контрольній групі суправентрикулярна екстрасистолія виникала у нічний час (з піком з 3 до 6 години ранку). В досліджуваній групі передсердна ектопія спостерігалась переважно в період з 5 години ранку до 12 години дня. Серед пацієнтів обстежуваної групи з шлуночковими ектопічними комплексами понад 500 на добу не виявлено часового проміжку, під час якого кількість шлуночкових екстрасистол статистично значимо домінувала. Найвагомішими факторами шлуночкових ектопічних подій виявились: тривалість сну менше 6 годин, робочий день понад 10 годин та занадто малий час перебування на свіжому повітрі. В якості лікувальних заходів всім обстежуваним було рекомендовано модифікацію способу життя з додаванням за потреби вегето-стабілізуючих засобів та антиаритміків. Висновок: сучасний стиль життя молодого покоління призводить до порушення циркадних біоритмів як результату дисбалансу вегетативної регуляції та подальшого виникнення ектопічних аритмічних явищ. Найнесприятливішими факторами при цьому є тривалість сну менше 6 годин, робочого дня понад 10 годин та перебування на свіжому повітрі менше 2 годин на добу; Вегетативная нервная система играет ключевую роль в процессах адаптации, регулируя функционирования всего организма. Нередко одним из первых проявлений вегетативной циркадной дезадаптации становится нарушение сердечного ритма. Цель исследования: оценить взаимосвязь между нарушениями циркадного ритма и вегетативной регуляции с возникновением аритмических событий у пациентов молодого возраста с дальнейшей разработкой подходов к лечению. Материалы и методы: исследование выполнено на базе Медицинского лечебно-диагностического центра «МЕДИОН» среди 34 пациентов в возрасте 18-35 лет, разделенных на исследуемую и контрольную группы. Результаты. Несмотря на достоверно большую частоту суправентрикулярных аритмий в исследуемой группе по сравнению с контрольной, в контрольной группе суправентрикулярная экстрасистолия возникала в ночное время (с пиком с 3:00 до 6:00 утра). В исследуемой группе предсердная эктопия наблюдалась преимущественно в период с 5:00 утра до 12:00 дня. Среди пациентов обследуемой группы с количеством желудочковых эктопических циклов более 500 в сутки не выявлено временного промежутка, во время которого количество желудочковых экстрасистол статистически значимо доминировало. Важнейшими факторами возникновения желудочковых эктопических событий оказались: продолжительность сна менее 6 часов, рабочий день более 10 часов и слишком малое время пребывания на свежем воздухе. В качестве лечебных мероприятий всем обследуемым было рекомендовано модификацию образа жизни с добавлением при необходимости за вегето-стабилизирующих средств и антиаритмиков. Вывод: современный стиль жизни молодого поколения приводит к нарушению циркадных биоритмов как результата дисбаланса вегетативной регуляции и последующего возникновения эктопических аритмических событий. Самыми неблагоприятными факторами при этом являются продолжительность сна менее 6 часов, рабочий день более 10 часов и пребывание на свежем воздухе меньше 2 часов в сутки; The autonomic nervous system plays a key role in the processes of adaptation, regulating the functioning of the whole organism. And a disturbance of the heart rhythm is typically one of the first manifestations of autonomic circadian maladaptation. The aim of this study was to assess the relationship between circadian rhythm disorders and autonomic misbalance with the occurrence of arrhythmic events in young patients with the further development of treatment strategy. Materials and methods: the study was performed at the Medical Centre «MEDION». 34 patients aged 18-35 years were enrolled to the study, divided into the test and control groups. Results: despite a significantly higher frequency of supraventricular arrhythmias in the test group compared to the control group, the supraventricular extrasystoles occurred in the control group predominantly at night time (with peak from 3 to 6 a.m.). In the test group, atrial ectopic beats were observed predominantly from 5 to 12 a. m. In the group of patients with the number of ventricular ectopic complexes over 500 / day, no time interval was found, during which the number of ventricular extrasystoles was statistically significantly predominant. The most important factors of ventricular ectopic events occurrence included: sleeping less than 6 hours, job lasting over 10 hours a day, and too little time spent outdoors. All individuals were recommended to modify their lifestyle and take when necessary autonomic normalization agents and antiarrhythmics. Conclusion: the modern lifestyle of the young generation leads to the disturbance of circadian biorhythms as a result of the unbalanced autonomic regulation and the subsequent occurrence of ectopic arrhythmic events. The most unfavourable factors in this case are sleeping less than 6 hours, a working day lasting over 10 hours, and outdoor-spent time lasting less than 2 hours a day.
Ключові слова: вегетативна дисфункція
циркадний ритм
аритмія
прогнозування
лікування
вегетативная дисфункция
циркадный ритм
аритмія
прогнозирование
лечение
autonomic dysfunction
circadian rhythm
arrhythmia
prognosis
therapy
ISSN: 2077-1096
DOI: 10.31718/2077-1096.19.2.9
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10874
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра сімейної медицини і терапії
Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 19, вип. 2 (66)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Tsyrkadno_zalezhni_ektopichni_rytmy_molodykh_osib_etiopatohenetychni_osoblyvosti_pidkhody_likuvannia.pdf476,06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.