Психо-емоційний розвиток передчасно народжених дітей та детермінанти, що його визначають

Abstract

Резюме. Мета: встановити клініко-генетичні детермінанти формування затримки психо-емоційного розвитку передчасно народжених дітей та розробити алгоритм прогнозування вказаного стану. Об’єкт і методи. Проведено когортне проспективне дослідження, в яке включено 155 дітей з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла. Вивчено їх психо-емоційний розвиток у 6, 12, 18, 24 та 36 місяців життя та за допомогою простого та покрокового множинного логістичного регресійного аналізу встановлені детермінанти, що його визначають. Результати. У 24 місяці скорегованого віку затримку психо-емоційного розвитку мають 19% дітей, у 36 місяців – майже 15% дітей, які народилися з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла. Висновки. Запропонована модель прогнозування затримки психо-емоційного розвитку у передчасно народжених дітей має помірну чутливість (37,04%) та високу специфічність (92,86%), що свідчить про можливість її застосування у практичній медицині; Резюме. Цель: определить клинико-генетические детерминанты формирования задержки психоэмоционального развития детей, рожденных с очень низкой и экстремально низкой массой тела и разработать алгоритм прогнозирования указанного состояния. Объект и методы. Проведено когортное проспективное исследование, в которое включено 155 детей с очень низкой и экстремально низкой массой тела при рождении. Изучено их психоэмоциональное развитие в 6, 12, 18, 24 и 36 месяцев жизни и с помощью простого и множественного логистического регрессионного анализа установлены определяющие его детерминанты. Результаты. В 24 месяца скорректированного возраста задержку психоэмоционального развития имеют 19% детей, в 36 месяцев – почти 15% детей, родившихся с очень низкой и экстремально низкой массой тела. Выводы. Предложенная модель прогнозирования задержки психоэмоционального развития у преждевременно рожденных детей имеет умеренную чувствительность (37,04%) и высокую специфичность (92,86%), что свидетельствует о возможности ее применения в практической медицине; Abstract. Improvement in obstetric and neonatal care contributed to a significant reduction in the mortality rate of premature babies, but increased the percentage of children with cognitive impairment. Therefore, it is especially important to identify in time the manner of the risk groups of violations of psycho-emotional development in a given cohort of children for early intervention in order to avoid the formation of disability in the future. Aim: to establish the clinical and genetic determinants of the formation of delayed psycho-emotional development in infants with very low and extremely low birth weight and to develop a prediction algorithm for this condition. Object and methods of research. A cohort prospective study was conducted, which included 155 infants with very low and extremely low birth weight. Their psycho-emotional development in 6, 12, 18, 24 and 36 months of life was studied and determinants determined. In accordance to the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated March 20, 2008 No. 149 “Clinical protocol for medical care for a healthy child under the age of 3 years”. The study was carried out in accordance to the standards of bioethics. The material for genetic study was peripheral venous blood. A molecular genetic study was conducted using polymerase chain reaction techniques. Forecasting of the delay of psycho-emotional development was carried out with the help of simple and stepwise multiple logistic regression analysis. Results. In the 24 months of the corrected age 19% of children have psycho-emotional retardation, and in 36 months – almost 15% of children born with very low and extremely low body weight. Forcasting model for delayed psycho-emotional development in early age for children born with low and extremely low body weight is devised. Contributing factors to the psycho-emotional development of these determinants were demographic characteristics, socio-economic status of the family, peculiarities of antenatal and intranatal periods, the state of the child immediately after birth and the volume of primary reanimation, diagnoses, and volumes of treatment at the inpatient and non-stationary stages. Four reliable predictors of psycho-emotional development delay were revealed: severe VSK, body weight at discharge from a neonatal hospital less than 3 percentiles, artificial feeding at the discharge, and socio-economic status of the family, namely the upbringing of a child in an incomplete family.