Ефективність схеми реабілітації з використанням теорії м’язових спіралей у пацієнтів із плечолопатковим больовим синдромом за даними зсувнохвильової еластометрії

Плечолопатковий больовий синдром об’єднує різні патологічні стани, які характеризуються болем та обмеженням об’єму рухів у плечовому суглобі, що значно знижує працездатність людини, та погіршує якість життя. Найбільш розповсюдженими етіологічними факторамиє: навантаження на м’язи плечового поясу, травматичні пошкодження плечового суглобу в анамнезі та перерозтягнення та часткові надриви зв’язок плечового суглобу, вертеброгенна радикулопатія з розвитком рефлекторно-дистрофічних порушень у відповідних м’язах, звязках та капсулі суглоба. Метою нашої роботи стало порівняння ефективності використання схем реабілітації, основаних на стандартних підходах та схем реабілітації, заснованих на теорії м’язових спіралей у пацієнтів із важким перебігом больового синдрому на фоні плечолопаткового періартриту. Матеріали і методи. Нами було досліджено 98 пацієнтів із плечолопатковим періартритом. На першому етапі лікування всім пацієнтам, була проведена лікувальна блокада у місця вираженого запалення параартикулярних структур. Після цього пацієнти були розділені на 2 групи. Пацієнти І групи отримували стандартне лікування згідно рекомендованих схем з використанням фізіотерапевтичних процедур та лікувальної фізкультури. Пацієнтам ІІ групи проводилась реабілітація згідно індивідуально розроблених схем з урахуванням теорії м’язових спіралей та комплексного впливу на спазмовані м’язи. Інтенсивність болю оцінювали за візуальною аналоговою шкалою та шкалою DASH, жорсткість м’язів оцінювали методом зсувнохвильової та компресійної еластометрії. Результати та висновки. За динамікою зменшення больового синдрому у пацієнтів ІІ групи відзначалася достовірно нижча інтенсивність болю, та швидше відновлення функцій суглобу. При проведенні зсувнохвильової еластометрії показника жорсткості м’язів плечового поясу показники в ІІ групі після курсу реабілітації не відрізнялися від показників здорових м’язів. Таким чином, використання індивідуально розроблених схем з урахуванням теорії м’язових спіралей та комплексного впливу на спазмовані м’язи дає можливість досягти більш вираженого ефекту у порівнянні із стандартними схемами реабілітації; Плечелопаточный болевой синдром объединяет различные патологические состояния, характеризующиеся болью и ограничением объема движений в плечевом суставе, что значительно снижает работоспособность человека, и ухудшает качество жизни. Наиболее распространенными этиологическими факторами являются: нагрузка на мышцы плечевого пояса, травматические повреждения плечевого сустава в анамнезе и перерастяжение и частичные надрывы связок плечевого сустава, вертеброгенная радикулопатия с развитием рефлекторно-дистрофических нарушений в соответствующих мышцах, связках и капсуле сустава. Целью нашей работы стало сравнение эффективности использования схем реабилитации, основанных на стандартных подходах, и схем реабилитации, основанных на теории мышечных спиралей у пациентов с тяжелым течением болевого синдрома на фоне плечелопаточного періартрита. Материалы и методы. Нами было исследовано 98 пациентов с плечелопаточным періартритом. На первом этапе лечения всем пациентам была проведена лечебная блокада в места выраженного воспаления параартикулярных структур. После этого пациенты были разделены на 2 группы. Пациенты I группы проходили стандартную реабилитацию согласно рекомендованных схем с использованием физиотерапевтических процедур и лечебной физкультуры. Пациентам II группы проводилась реабилитация согласно индивидуально разработанным схемам на основе теории мышечных спиралей и комплексного воздействия на спазмированные мышцы. Интенсивность боли оценивали по визуальной аналоговой шкале и шкале DASH, жесткость мышц оценивали методом компрессионной и сдвиговолновой эластометрии. Результаты и выводы. По динамике уменьшения болевого синдрома у пациентов II группы отмечалось достоверное снижение интенсивности боли, и быстрое восстановление функций сустава. При проведении сдвиговолновой эластометрии показатель жесткости мышц плечевого пояса во II группе после курса реабилитации не отличался от показателей здоровых мышц. Таким образом, использование индивидуально разработанных схем на основе теории мышечных спиралей и комплексного воздействия на спазмированые мышцы позволяет достичь более выраженного эффекта по сравнению со стандартными схемами реабилитации; The scapulohumeral pain syndrome (frozen shoulder) is an umbrella term for various pathological conditions characterized by pain and limited range of motion in the shoulder joint that considerably reduces a person’s abili ty to work and impairs the quality of life. The most common etiological factors are: load on the muscles of the shoulder girdle, traumatic injuries of the shoulder joint in patient’s history and overstretching and partial tearing of the ligaments of the shoulder joint, vertebral radiculopathy with the development of reflex and dystrophic disorders in the corresponding muscles, ligaments and joint capsule. The goal of our work was to compare the efficacy of the rehabilitation plans based on standard approaches and rehabilitation plans based on the theory of muscle spirals in patients with the severe pain syndrome and scapulohumeral periarthritis. Materials and methods. We studied 98 patients with scapulohumeral periarthritis. At the first stage of the treatment, all patients received a medical blockade in sites of marked inflammation of paraarticular structures. Then, the patients were divided into 2 groups: the patients of group I received a standard rehabilitation in accordance with the recommended regimens using physiotherapy and exercise therapy. The patients of group II took the patientcentred rehabilitation course based on the theory of muscle spirals and the complex effect on spastic muscles. Pain intensity was assessed by visual analogue scale and DASH scale, muscle stiffness was evaluated by compression and shear wave elastography. Results and conclusions. The dynamic changes of pain reduction in patients of group II demonstrated the significant intensity of pain, and a rapid restoration of joint function. The findings of shear wave elastometry showed no difference between the stiffness of the shoulder muscles in the group II after the course of rehabilitation and healthy muscles. Thus, the use of patientcentred rehabilitation plans based on the theory of muscle spirals and a complex effect on spastic muscles enables to achieve a more pronounced effect compared to the standard rehabilitation approaches.

Ключові слова

плечолопатковий больовий синдром, м’язові спіралі, реабілітація, еластометрія, плечелопаточный болевой синдром, мышечные спирали, реабилитация, эластометрия, scapulohumeral pain syndrome, muscle spirals, rehabilitation, elastography

Бібліографічний опис

Страшко Є. Ю. Ефективність схеми реабілітації з використанням теорії м’язових спіралей у пацієнтів із плечолопатковим больовим синдромом за даними зсувнохвильової еластометрії / Є. Ю. Страшко, І. В. Іваницький, Т. А. Іваницька // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2019. – Т. 19, № 2 (66). – С. 68–73.