Діагностичні аспекти оцінки якості життя хворих, що перенесли черепно-мозкову травму

Abstract

Наслідки черепно-мозкової травми надзвичайно різноманітні, виникають у 30-96% випадків ЧМТ та залежать як від важкості первинного пошкодження, так і від вторинних пошкоджень, а також від плину відновлення. Вивчення якості життя хворих, що базується на суб'єктивній думці хворого про власний психологічний, фізичний, соціальний стани і духовне благополуччя, є важливим діагностичним аспектом наслідків черепно-мозкової травми. Мета: вивчити діагностичні аспекти оцінки яко-сті життя хворих, що перенесли черепно-мозкову травму. Матеріали та методи: Обстежено 60 хворихіз наслідками черепно-мозкової травми легкого та середнього ступеня тяжкості (40 та 20 осіб відповідно), що перебували на стаціонарному лікуванні у неврологічному та нейрохірургічному відділеннях КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня «ЦЕМД та МК». Контрольну групу склали 15 практично здорових осіб відповідного віку. Використовували клініко-неврологічне обстеження, психодіагностичні методи, шкали-опитувальники SF-36 та EQ-5D. Отримані результати підлягали статистичній обробці. Результати: При обстеженні хворі всіх груп скаржилися переважно на загальну слабкість (96,25%); головний біль (94,38%); запаморочення (92,5%); хиткість при ходьбі (78,13%); апатію і порушення сну (76,88%); погіршення пам’яті, уваги (50,63%); напади невмотивованої тривоги, серце-биття, ознобоподібного тремтіння (45,63%). Під час нейропсихологічного обстеження у хворих спостерігалися зниження пам'яті та уваги, що корелювало з показниками шкал-опитувальників SF-36 та EQ-5D. Висновки: Таким чином, якість життя хворих, що перенесли черепно-мозкову травму, залежить від неврологічних та психоемоційних порушень, а також ступеня тяжкості перенесеної травми; Последствия черепно-мозговой травмы чрезвычайно разнообразны и возникают в 30-96% случаях черепно-мозговой травмы и зависят как от степени тяжести первичного повреждения, так и от вторич-ных повреждений, а также от течения восстановительного периода. Изучение качества жизни больных, которое базируется на субъективном мнении пациента про собственное психологическое, физическое, социальное состояние и духовное благополучие, является важным диагностическим аспектом последствий черепно-мозговой травмы. Цель: изучить диагностические аспекты оценки качества жиз-ни больных, перенесших черепно-мозговую травму. Материалы и методы: Обследовано 60 пациентов с последствиями черепно-мозговой травмы легкой и средней степени тяжести (40 и 20 лиц соответственно), которые находились на стационарном лечении в неврологическом и нейрохирургическом отделениях КУОЗ «Областная клиническая больница «ЦЭМП и МК». Контрольную группу составили 15 практически здоровых лиц соответствующего возраста. Использовали клинико-неврологическое об-следование, психодиагностические методы, шкалы-опросники SF-36 и EQ-5D. Полученные результаты были статистически обработаны. Результаты: При обследовании больные всех групп жаловались преимущественно на общую слабость(96,25%); головную боль (94,38%); головокружение (92,5%); шаткость при ходьбе (78,13%); апатию и нарушение сна (76,88%); ухудшение памяти, внимания (50,63%); приступы немотивированной тревоги, сердцебиения, ознобоподобной дрожи (45,63%). Во время нейропсихологического обследования у больных наблюдалось ухудшение памяти и внимания, что коррелировало с показателями шкал-опросников SF-36 и EQ-5D. Выводы: Таким образом, качество жизни больных, перенесших черепно-мозговую травму зависит от неврологических и психоэмоциональных нарушений, а также от степени тяжести перенесенной травмы; The consequences of craniocerebral injuries (CCI) are extremely diverse; they occur in 30-96% of cases of CCI and depend on the severity of the primary damage and on secondary injuries, as well as on thecourse of the treatment period. Studying the quality of life of patients based on their subjective opinion about their psychological, physical, social status and spiritual well-being is an important diagnostic aspect of CCI consequences. The aim of this work was to study diagnostic aspects of evaluation of the quality of life in patients after CCI. The study comprised 60 patients with mild and moderate CCI (40 and 20 individuals, respectively) who were admitted to the neurological and neurosurgical departments of the Regional Clinical Hospital. The control group was made up of 15 healthy individuals of the relevant age. Clinical and neurological examination, psychodiagnostic methods, SF-36 and EQ-5D questionnaires were applied. The results were statistically processed. The results obtained have demonstrated the patients of all groups complained mainly of general weakness (96.25%); headache (94.38%); dizziness (92.5%); shaky walking (78.13%); apathy and sleep disruption (76.88%); deterioration of memory and attention (50.63%); attacks of unmotivated anxiety, palpitation, and shivering (45.63%). During the neuropsychological examination, the patients were found to have memory impairment and disorders of attention that correlated with the scores of the SF-36 and EQ-5D questionnaires. Thus, the quality of life of the patients who have had CCI depends on neurological and psycho-emotional disorders, and also on the severity of the trauma.