Особливості визначення індивідуальної та статевої варіативності третіх молярів у людей першого періоду зрілого віку

Abstract

У статті викладено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, яке полягає у визначенні статевого та індивідуального поліморфізму третіх молярів у віковому аспекті. У роботі представлені огляд літератури, результати аналізу ортопантограм зубощелепної системи у людей першого періоду зрілого віку та випадкових вибірок третіх молярів, видалених за різними клінічними показаннями (більш ніж 140 препаратів), які піддавались візуальному і метричному системному аналізу. Показано, що прорізані треті моляри являють собою надзвичайно велику різноманітність за розмірами та формою, яка виражається у різній комбінації конфігураційних відносин між коронковою і кореневою частинами, що залежить від протилежності розміщення у зубному прикусі і статевої приналежності, проте зовсім не корелює з віком. При цьому, весь діапазон індивідуальної і статевої варіативності третіх молярів обмежений двома крайніми формами: дуже великими зубами з довгими розділеними коренями та квадритуберкулярною коронкою, які суттєво не відрізняються від типових молярів і дуже малими аналогами з одним зрощеним кореневим відділом, коронки яких по формі нагадують малі корінні зуби. Між цими формами розподіляються всі інші, найбільш багаточисленні варіанти, які ми назвали проміжними. Проаналізовані дані свідчать, що індивідуальна варіативність розміру зубів у довжину цілком залежить від довжини їх кореневих відділів. Встановлено, що за коронково-кореневим індексом серед третіх молярів виділяються три форми: довгокореневі, середньокореневі і короткокореневі. При цьому, довгокореневі форми зустрічаються переважно серед чоловічих зубів, середньокореневі - більш властиві жіночим зубам мудрості, а короткорневі форми третіх молярів не мають статевої відмінності. Отримані результати свідчать, що ортопантограма зубощелепної системи у людей (у віці від 22 до 35 років) достовірно виявляє зворотну залежність між поздовжнім розміром і строком прорізування третіх молярів. Використаний у роботі системний підхід дозволив привести у визначений порядок варіативну поліморфність третіх молярів, виділивши при цьому найбільш показові ознаки для їх класифікації; В статье изложено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, которая заключается в определении полового и индивидуального полиморфизма третьих моляров в возрастном аспекте. В работе представлены обзор литературы, результаты анализа ортопантограмм зубочелюстной системы у людей первого периода зрелого возраста и случайных выборок третьих моляров, удаленных по различным клиническим показаниям (более 140 препаратов), которые подвергались визуальному, а также метрическому системному анализу. Показано, что прорезавшиеся третьи моляры представляют собой чрезвычайно большое разнообразие по размерам и форме, которое выражается в различной комбинации конфигурационных отношений между коронковой и корневой частями, что зависит от противоположности расположения в зубном прикусе и половой принадлежности, но отнюдь не коррелирует с возрастом. При этом, весь диапазон индивидуальной и половой вариативности третьих моляров ограничен двумя крайними формами: очень большими зубами с длинными разделенными корнями и квадритуберкулярной коронкой, которые существенно не отличаются от типичных моляров и очень малыми аналогами с одним сросшимся корневым отделом, коронки которых по форме напоминают маленькие коренные зубы. Между этими формами распределяются все остальные, наиболее многочисленные варианты, которые мы назвали промежуточными. Проанализированные данные свидетельствуют, что индивидуальная вариативность размера зубов в длину целиком зависит от длины их корневых отделов. Установлено, что относительно коронково-корневого индекса среди третьих моляров выделяются три формы: длиннокорневые; среднекорневые и короткокорневые. При этом, длиннокорневые формы встречаются преимущественно среди мужских зубов, средне-корневые - более свойственны женским зубам мудрости, а короткокорневые формы третьих моляров не имеют полового различия. Полученные результаты свидетельствуют, что ортопантограмма зубочелюстной системы у людей (в возрасте от 22 до 35 лет) достоверно обнаруживает обратную зависимость между продольным размером и сроком прорезывания третьих моляров. Использованный в работе системный подход позволил привести в определенный порядок вариативную полиморфность третьих моляров, выделив при этом наиболее показательные признаки для их классификации; The article presents a theoretical synthesis and a new solution of the scientific problem, which consists in determining the sexual and individual polymorphism of third molars through the age aspect. The review of the relevant literature, the results obtained by analysing orthopantograms of people at the first period of adulthood, and studying randomly selected third molars removed for various clinical reasons (more than 140 samples) are presented. It has been shown that erupted third molars considerably vary in size and shape that is due to different combinations of configurational relationship between the crown and root parts. This depends on the location of opposing teeth in the dentition and sex as well, but does not correlate with age. Moreover, the entire range of individual and sexual variability of the third molars is limited by two extreme forms: very large teeth with long divided roots or with a quadratubercular crown, which are not significantly different from typical molars, and very small analogues with one fused root section, the crowns of which resemble small permanent teeth. Between these forms all other are distributed and most numerous types we called as intermediate. The data analyzed indicate that the individual variability of the size of the teeth in length depends entirely on the length of their root sections. It has been established that, relative to the crown-root index, there are three forms distinguished among the third molars: long-root; medium root and short root. At the same time, long-root forms are found mainly among male teeth, mid-root forms are more characteristic of female wisdom teeth, and short-root forms of third molars do not show a sex difference. The results obtained demonstrate that the orthopantogram of the dentofacial system in humans (aged 22 to 35 years) reliably reveals an inverse relationship between the longitudinal size and the term of eruption of the third molars. The systematic approach used in the work made it possible to bring the varied polymorphism of the third molars into a certain order, highlighting the most indicative features for their classification.