Визначення опору стирання стоматологічних матеріалів, які застосовуються при прямих та непрямих реставраціях зубів фронтальної групи

Abstract

Під час експлуатації реставрації зубів, виготовлені з будь-якого матеріалу, піддаються численним навантаженням в ротовій порожнині. Здатність реставраційних матеріалів протидіяти силам на зрушення, на вигин, стирання, не втрачаючи своїх функціональних і естетичних властивостей, є цінним фактором, від якого буде залежати вибір як стоматолога, так і пацієнта на етапі узгодження типу і матеріалу реставрації. Мета роботи. Визначення опору стиранню зразків стоматологічних реставраційних матеріалів, а саме: зразків композиту світлового твердження на прикладі EsthetX (Dentsply-Sirona), польовошпатної кераміки на прикладі EX3 (Noritake), кераміки на основі лейцитного скла на прикладі IPS Empress Esthetic (Ivoclar Vivadent). Матеріали та методи. Для проведення відповідного досвіду заготовляли пластини розміром 10 * 10мм, товщиною 1 мм з випробовуваних реставраційних матеріалів. Перед випробуванням зразки знежирювали етиловим спиртом і визначали їх щільність методом гідростатичного зважування. Зразки пластинок (композитних або керамічних) закріплювали на пластинах з органічного скла. Стирання зразків визначали по 200 оборотів вулканітового диска. На кінець подовженого плеча важеля підвішували вантаж, підбирали таким чином, щоб плече важеля знаходилося при випробуванні в горизонтальному положенні. Після проведення випробувань зразки знову зважували. Результати. Кераміка на основі лейцитного скла має найбільш оптимальні параметри з боку питомої щільності і опору стиранню. Конструкції, виготовлені з цього матеріалу будуть мають суттєво меншу вагу в порівнянні з полевошпатною керамікою (приблизно на 43,1% легше), і на 14,2% легше, ніж композитний матеріал при однаковій товщині реставрацій. Висновки. Експлуатація пацієнтами конструкцій, виготовлених з лейцитного скла, за даними експерименту, буде більш тривалою у зв'язку з високим опором стиранню лейцитного скла в порівнянні з композитом світлового затвердіння (на 17,5% більше), і на 77,5% вище в порівнянні з полевошпатною керамікою.