Вплив ангіоліну та мілдронату на інтегративні показники стійкості організму, вміст білку, морфометричні маркери в міокарді щурів при хронічній серцевій недостатності

Abstract

Метою роботи було визначення впливу ангіоліну порівняно з мілдронатом на інтегративні показники стану тварин, вміст білку та морфометричні маркери в міокарді щурів з хронічною серцевою недостатністю. Вплив на інтегративні показники метаболітотропних засобів (ангіоліну та мілдронату) включає в себе їх дію на життєздатність тварин, в тому числі відсоток виживших тварин, кількість рухових актів за 3 хвилини, кількість тварин з високою симптоматикою хронічної серцевої недостатності, а також ідентифікацію маси тіла в першу та 35 добу експерименту, масу серця на 35-у добу, індекс маси серця (відношення маси серця до маси тіла) на 35-у добу експерименту. Експерименти проведені на білих безпородних щурах-самцях з доксорубіциновою хронічною серцевою недостатністю. Ангіолін вводили внутрішньошлунково в дозі 100 мг/кг, мілдронат в дозі 250 мг/кг протягом 14 днів з доксорубіцином, а потім ще до 35 днів. Встановлено, що при експериментальній хронічній серцевій недостатності загинуло 65% тварин, зменшилась кількість рухових актів за 3 хвилини, підвищився індекс маси серця за рахунок збільшення ядер апоптичних та деструктивно змінених кардіоміоцитів. Також спостерігали падіння вмісту білка в цитоплазмі та мітохондріях кардіоміоцитів, а також індекса маси серця. Ангіолін в більшому ступені ніж мілдронат відновлював інтегративні показники стійкості організму при хронічній серцевій недостатності, вміст білку і морфометричні маркери в міокарді щурів; Целью работы было определение влияния Ангиолина в сравнении с милдронатом на интегративные показатели состояния животных, содержание белка и морфометрические маркеры в миокарде крыс с хронической сердечной недостаточностью. Влияние на интегративные показатели метаболитотропних средств (ангиолина и милдроната) включает в себя их влияние на изнеспособность животных, в том числе процент выживших животных, количество двигательных актов за 3 минуты, количество животных с высокой симптоматикой хронической сердечной недостаточности, а также идентификацию массы тела в первые и 35 сутки эксперимента, массу сердца на 35-е сутки, индекс массы сердца (отношение массы сердца к массе тела) на 35-е сутки эксперимента. Эксперименты проведены на белых беспородных крысах-самцах с доксорубициновой хронической сердечной недостаточностью. Ангиолин вводили внутрижелудочно в дозе 100 мг / кг, милдронат в дозе 250 мг / кг в течение 14 дней с доксорубицином, а потом еще до 35 дней. Установлено, что при экспериментальной хронической сердечной недостаточности погибло 65% животных, уменьшилось количество двигательных актов за 3 минуты, повысился индекс массы сердца за счет увеличения ядер апоптических и деструктивно измененных кардиомиоцитов. Также наблюдалось падение содержания белка в цитоплазме и митохондриях кардиомиоцитов. Ангиолин в большей степени чем милдронат восстанавливал интегративные показатели стойкости организма при хронической сердечной недостаточности, содержание белка и морфометрические маркеры в миокарде крыс; The aim of this study was to determine the effect of angiolin on integrative indicators of body status, protein content and morphometric markers in the myocardium of rats with chronic heart failure in comparison with the effect produced by mildronate. The integrative parameters produced by metabotropotropic agents (angiolin and mildronate) include their effect on the viability of animals, including the percentage of surviving animals, the number of motor acts within 3 minutes, the number of animals with high symptoms of chronic heart failure, and also the identification of body weight in the first day and on the 35th day of the experiment, heart mass on the 35th day, heart mass index (the ratio of heart weight to body weight) on the 35th day of the experiment. The experiments were performed on white mongrel male rats with doxorubicin chronic heart failure. Angiolin was administered intragastrically in a dose of 100 mg / kg, mildronate was induced in a dose of 250 mg / kg for 14 days in combination with doxorubicin, and then for up to 35 days. It was found out that 65% of animals died of the experimental chronic heart failure; the number of motor acts within 3 minutes decreased, the heart mass index increased due to the increase in the nuclei of apoptotic and destructively altered cardiomyocytes. There was also a drop in protein content in the cytoplasm and mitochondria of cardiomyocytes. Angiolin has shown more marked potential compared with mildronate in restoring integrative indicators of the body resistance to chronic heart failure, protein content and morphometric markers in the myocardium of rats.