Вплив дезінтоксикаційної терапії на цитокіновий профіль сироватки крові у дітей з гострим одонтогенним остеомієлітом тіла нижньої щелепи

Abstract

Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки доволі часто зустрічаються в дитячому віці, адже саме в цей період життя прослідковуються більш сприятливі умови для розвитку одонтогенних захворювань, що обумовлено фундаментальними і анатомічними особливостями будови органів і тканин дитини. В останні роки науковці все більше уваги приділяють вивченню системи цитокінової регуляції захисних реакцій організму, адже запальний процес розвивається при участі прозапальних і протизапальних цитокінів, що синтезуються безпосередньо у вогнищі запалення. Метою роботи було вивчення впливу плазмозамінного препарату «Реосорбілакт» на цитокіновий профіль сироватки крові у дітей при гострому одонтогенному остеомієліті тіла нижньої щелепи. В роботі наведено результати комплексного лікування 18 дітей віком від 7 до 12 років з гострим одонтогенним остеомієлітом тіла нижньої щелепи, яких було розділено на 2 групи порівняння. Встановлено, що в групі хворих з додатковим залученням до складу комплексної терапії інфузій «Реосорбілакту» прослідковувалась більш відчутна позитивна динаміка нормалізації рівнів проза-пальних (IL-1β, IL-6, IL-8) і протизапальних (IL-4, IL-10) інтерлейкінів в сироватці крові, що свідчить про його патогенетично спрямовану фізіологічну ефективність. Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области довольно часто встречаются в детском возрасте, ведь именно в этот период жизни прослеживаются более благоприятные условия для развития одонтогенных заболеваний, что обусловлено фундаментальными и анатомическими особенностями строения органов и тканей ребенка. В последние годы ученые все больше внимания уделяют изучению системы цитокиновой регуляции защитных реакций организма, ведь воспалительный процесс развивается при участии провоспалительных и противовоспалительных цитокинов, синтезируе-мых непосредственно в очаге воспаления. Целью работы было изучение влияния плазмозамещающего препарата «Реосорбилакт» на цитокиновый профиль сыворотки крови у детей при остром одонтогенном остеомиелите тела нижней челюсти. В работе приведены результаты комплексного лечения 18 детей в возрасте от 7 до 12 лет с острым одонтогенным остеомиелитом тела нижней челюсти, ко-торые были разделены на 2 группы сравнения. Установлено, что в группе больных с дополнительным привлечением в состав комплексной терапии инфузий «Реосорбилакта» прослеживалась более ощутимая положительная динамика нормализации уровней провоспалительных (IL-1β, IL-6, IL-8) и проти-вовоспалительных (IL-4, IL-10) интерлейкинов в сыворотке крови, что свидетельствует о его патогенетической направленной физиологической эффективности. Inflammatory diseases of the maxillofacial area are quite common in childhood, as this period of life is described as having more favourable conditions for the development of odontogenic diseases that is deter-mined by the functional and anatomical structural features of children’s’ organs and tissues. At present scientists are increasingly focusing on the study of the cytokine regulation in protective reactions of the body, as the inflammatory process is known to develop by involving pro-inflammatory and anti-inflammatory cytokines synthesized directly in the inflammation focus. The purpose of this work was to study the effect of the plasma-replacing preparation "Reosorbilact" on the serum cytokine profile in children with acute odontogenic osteomyelitis of the mandibular body. The article presents the results of the integrated treatment of 18 children aged 7 –12 years with acute odontogenic osteomyelitis of the mandibular body who were divided into 2 groups for comparative analysis. It has been established that the group of the patients who got infusions of "Reosorbilact" as an additional component of the integrated therapy demonstrated more pronouncedpositive dynamics in normalizing levels of pro-inflammatory (IL-1β, IL-6, IL-8) and anti-inflammatory (IL-4, IL-10) interleukins in the blood serum that can be regarded as an evidence of its pathogenetically directed physiological efficacy