Restructuring of rat lungs in acute immobilization stress and its correction

Abstract

Currently, the search for advanced effective and safe methods of preventing and treatment of stress disorders is one of the priority tasks of medical science. The paper was aimed at the morphological study of the corrective effect of torasemide on rat lungs in experimental acute immobilization stress compared to the stress-protective effect of mexidol. Taking into account the norms of bioethics, the study was involved 30 mature albino male rats. Group І (controls) (n=10) involved animals, exposed to stress without correction; Group II (n=10) involved rats, exposed to stress after administration of mexidol; Group III (n=10) involved rats, exposed to stress that was corrected with torasemide. Correction with pharmacological drugs, especially torasemide, reduces stress effect on the lungs. Histologically, torasemide contributes to retention of the epithelial lining integrity, local visualization of intra-alveolar erythrocytes, and plethora in the capillaries of the interalveolar septa. In the epithelial lining of the bronchi, desquamation of individual cells was sometimes observed. The findings of the study have shown that torasemide has a pronounced stress-protective effect on the lung tissue, which is more powerful than correction with mexidol; У наш час пошук сучасних ефективних і безпечних методів профілактики та лікування стресових розладів продовжує залишатися одним із пріоритетних завдань для медичної науки. Метою роботи було вивчення на морфологічному рівні корегувального впливу торасеміду на легені щурів при експериментальному гострому іммобілізаційному стресі у порівнянні із стреспротекторною дією мексидолу. Із урахуванням норм біоетики, дослідження було виконане на 30 дорослих білих щурах-самцях. І, контрольну групу, склали 10 тварин, які зазнали стресового впливу без корекції, до ІІ групи увійшло 10 щурів, дія стресу у яких відбувалася після введення мексидолу, у ІІІ групи (10 особин) перебіг стресової реакції проходив на тлі корекції торасемідом. Корекція фармакологічними засобами, особливо торасемідом, зменшує стресовий вплив на легені. На гістологічному рівні при використанні торасеміду епітеліальна вистилка альвеол зберігала цілісність, локально візуалізувалися інтраальвеолярні еритроцити, у капілярах міжальвеолярних перегородок визначалося повнокров’я. В епітеліальній вистилці бронхів подекуди спостерігалася десквамація окремих клітин.Проведене дослідження свідчить, що на легеневу тканину торасемід має виразну стреспротекторну дію, потужнішу за корекцію мексидолом;В наше время поиск современных эффективных и безопасных методов профилактики и лечения стрессовых расстройств продолжает оставаться одной из приоритетных задач медицинской науки. Целью работы было изучение на морфологическом уровне корректирующего влияния торасемида на легкие крыс при экспериментальном остром иммобилизационном стрессе по сравнению со стресcпротекторным воздействием мексидола. С учетом норм биоэтики, исследование было выполнено на 30 взрослых белых крысах-самцах. І, контрольную группу, составили 10 животных, подвергшихся стрессовому воздействию без коррекции, во II группу вошло 10 крыс, влияние стресса на которых происходило после введения мексидола, в III группе (10 особей) стрессовая реакция протекала на фоне коррекции торасемидом. Коррекция фармакологическими средствами, особенно торасемидом, уменьшает стрессовое воздействие на легкие. На гистологическом уровне при использовании торасемида эпителиальная выстилка альвеол сохраняла целостность, локально визуализировались интраальвеолярные эритроциты, в капиллярах межальвеолярных перегородок определялось полнокровие. В эпителиальной выстилке бронхов иногда наблюдалась десквамация отдельных клеток. Выполненное исследование показывает, что на легочную ткань торасемид оказывает выраженное стресспротекторное воздействие, более мощное, чем коррекция мексидолом.