Specific of social support and guilt, anxiety and stress in family relations in women with depressive disorders of different genesis and psychosocial maladaptation

Abstract

Для вивчення специфіки соціальної підтримки та провини, тривоги і напруженості в сімейних стосунках у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу й вираженості психосоціальної дезадаптації, для визначення, в подальшому, таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 особи з депресивним розладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічної генези (органічні афективні розлади). Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В результаті дослідження встановлено, що за умови наявності ознак психосоціальної дезадаптації, у жінок встановлено значуще гірший рівень соціальної підтримки сім'ї, друзів та значущих інших, а також значуще вищий рівень інтегральної сімейної тривоги та її компонентів, порівняно з пацієнтками без дезадаптивних проявів, незалежно від ґенезу депресивного розладу. Це свідчить про визначальну роль фактору дезадаптації у формуванні порушень сімейного функціонування та браку соціальної підтримки, тоді як етіологія депресії при цьому має другорядне значення. Однак, наявність психосоціальної дезадаптації може виступати як предиктором погіршення стану даних показників, так і її наслідком. У будь-якому випадку, дезінтегруюча роль психосоціальної дезадаптації як фактору руйнації адаптивних психосоціальних ресурсних джерел у пацієнток, не викликає сумніву. Ці закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію; Для изучения специфики социальной поддержки и вины, тревоги и напряженности в семейных отношениях у женщин, больных депрессивным расстройством различного генеза и выраженности психосоциальной дезадаптации, для определения, в дальнейшем, таргетных мишеней дифференцированной психосоциальной реабилитации данного контингента пациентов было обследовано 252 женщины, которым был установлен диагноз депрессивного расстройства. В исследование были включены 94 лица с депрессивным расстройством психогенного генеза (пролонгированная депрессивная реакция, обусловленная расстройством адаптации), 83 женщины с эндогенной депрессией (депрессивный эпизод; рекурентно депрессивное расстройство; биполярное аффективное расстройство, текущий эпизод депрессии) и 75 пациенток с депрессивным расстройством органического происхождения (органические аффективные расстройства). Исследование проводилось с использованием клинико-психопатологического и психодиагностического методов. В результате исследования установлено, что при наличии признаков психосоциальной дезадаптации у женщин установлено значимое худший уровень социальной поддержки семьи, друзей и значимых других, а также значимое высший уровень интегральной семейной тревоги и ее компонентов, по сравнению с пациентками без дезадаптивных проявлений, независимо от генеза депрессивного расстройства. Это свидетельствует об определяющей роли фактора дезадаптации в формировании нарушений семейного функционирования и нехватки социальной поддержки, тогда как этиология депрессии при этом имеет второстепенное значение. Однако, наличие психосоциальной дезадаптации могут выступать предиктором ухудшения состояния данных показателей, так и ее следствием. В любом случае, дезинтегрирующая роль психосоциальной дезадаптации как фактора разрушения адаптивных психосоциальных ресурсных источников у пациенток, не вызывает сомнения. Эти закономерности должны учитываться при разработке лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий для больных депрессией; To study the specifics of social support and guilt, anxiety and stress in family relationship in women with depressive disorders of various genesis and severity of psychosocial maladaptation, 252 women who were diag-nosed with depressive disorder were examined for further identification of targets of differentiated psychosocial rehabilitation of this contingent of patients. The study included 94 people with depressive disorder of psychogenic genesis (prolonged depressive response due to adaptive disorder), 83 women with endogenous depression (depres-sive episode, recurrent depressive disorder, bipolar affective disorder, current episode of depression) and 75 pa-tients with depressive disorder of organic genesis (organic affective disorders). The study was conducted using clinical-psychopathological and psychodiagnostic methods. As a result of the study, it has been established that under the condition of signs of psychosocial maladapta-tion, women have a significantly lower level of social family support, support of friends and other significant people, as well as a significantly higher level of integral family anxiety and its components by comparison with patients without maladaptive manifestations, independently from the genesis of a depressive disorder. This indi-cates the decisive role of the factor of maladaptation in the formation of violations of family functioning and lack of social support, while the etiology of depression in this case has a minor significance. However, the presence of psychosocial maladaptation can be a predictor of the deterioration of the state of these indicators, as well as its consequence. In any case, the disintegrating role of psychosocial maladaptation as a factor in the destruction of adaptive psychosocial resourcing in patients is beyond doubt. These patterns should be taken into account in the development of medical rehabilitation and preventive measures for patients with depression.