Морфометрична характеристика резистивної ланки гемомікроциркуляторного русла слинних залоз щурів при хронічній інтоксикації етанолом

Abstract

Численними клінічними спостереженнями і експериментальними даними доведено, що практично немає такого органу, який не піддавався би токсичній дії алкоголю. Безумовно, істотний патогенний вплив алкоголь робить саме на систему травлення, так як їй доводиться першій вступати в контакт з етанолом. У порожнині рота етанол пригнічує секрецію і підвищує в'язкість слини. Відомі дані про токсичний вплив етанолу на внутрішні слизові оболонки органів, що викликає їх опік і порушення диференціювання. Значний вплив на функціонування органів має стан ланок гемомікроциркуляторного русла, особливо резистивної, яка забезпечує надходження крові до паренхіматозних елементів та адекватну оксигенацію. В деяких роботах встановлено, що при експериментальній гіпосалівації, як ендогенного, так і екзогенного генезу відбувається стійке звуження резистивної ланки гемомікроциркуляторного русла. Застосування морфометричного методу дозволяє об’єктивно оцінити зміни в структурних елементах органів після дії різних ендогенних та екзогенних чинників. Метою роботи було встановити динаміку змін метричних показників резистивної ланки гемомікроциркуляторного русла піднижньощелепних залоз щурів в нормі та при хронічній інтоксикації етанолом. У роботі проведене морфометричне дослідження, яке встановило, що хронічна інтоксикація етанолом впливає на резистивну ланку гемомікроциркуляторного русла часточок піднижньощелепної слинної залози. На ранніх термінах спостереження визначається спазм судин, що підтверджується збільшенням товщини судинної стінки на 41,8 %. На девʼяту добу спостерігається дилатація, яка проявляється достовірним збільшенням діаметру зовнішнього і діаметру просвіту, та зменшенням товщини судинної стінки. Нормалізація показників до тридцятої доби не визначається; Многочисленными клиническими наблюдениями и экспериментальными данными доказано, что практически нет такого органа, который не поддавался бы токсическому действию алкоголя. Безусловно, существенное патогенное влияние алкоголь оказывает именно на систему пищеварения, так как ей приходится первой вступать в контакт с этанолом. Целью работы было установить динамику изменений метрических показателей резистивной звена гемомикроциркуляторного русла поднижнечелюстных желез крыс в норме и при хронической интоксикации этанолом.В работе проведено морфометрическое исследование, которое установило, что хроническая интоксикация этанолом влияет на резистивное звено гемомикроциркуляторного русла долек поднижнечелюстной слюнной железы. На ранних сроках наблюдения определяется спазм сосудов, что подтверждается увеличением толщины сосудистой стенки на 41,8%. На девятые сутки наблюдается дилатация, которая проявляется достоверным увеличением диаметра внешнего и просвета, и уменьшением толщины сосудистой стенки. Нормализация показателей к тридцатым суткам не определяется; Background. To date, numerous clinical observations and experimental data have proven that there is practically no such organ that would not be subjected to toxic effects of alcohol. Purpose of the work was to determine the dynamics of changes in the metric indices of the submandibular glands’ resistive link of the haemomicrovascular bed of the rats in chronic ethanol intoxication. Methods. The work was performed on 45 white, non-breeding rats. 5 animals were an intact group, which was washed out 4 times a day with isotonic sodium chloride solution, and 40 - experimental, which was injected intrastomach 1 times a day with 12 mg / kg 400 ethanol (in terms of pure alcohol). Animals were withdrawn from the experiment at 5, 9, 12 and 30 days by overdose of thiopental anesthesia (25 mg / kg). Sections of the submandibular glands were enclosed in epon-812 according to the generally accepted method. The mean values of the outer diameter and diameter of the arterioles lumen were determined using a microscope with a digital microphocamera Biorex 3 with an adapted for data research program. Results. In the morphometric study it was found that on the fifth day after ethanol introduction, the mean values of the outer diameter of the arterioles decreased significantly by 15.8%, compared with the control group, and amounted to 15.28 ± 0.06 μm. Also, the diameter of the arteriol lumen was reduced by 53.5%, compared with the control group (p<0.05), and equaled 7.47 ± 0.03 μm. The average thickness of the vascular wall significantly increased by 41.8% and was 3.91 μm. On the ninth day after the introduction of ethanol, the mean values of the outer diameter of the arterioles increased significantly by 27.4% compared to the fifth day of the experiment and amounted to 19.46 ± 0.04 μm, but slightly higher than the control group (p<0.05) by 7.3%. Relatively on the thirtieth day of the experimental model of chronic ethanol intoxication, the outer diameter of the arteriol wall was 18.39 ± 0.04 μm and increased by 0.8%, compared to the twelfth observation day, and by 1.4% compared with the control group of rats. Conclusion. In the early stages of observation, vasospasm is determined, which is confirmed by an increase in the thickness of the vascular wall by 41.8%. At the ninth day there is dilatation, which manifests itself in a significant increase in the diameter of the outer and the lumen, and the decrease in the thickness of the vascular wall. The normalization of the indicators by the thirtieth day is not determined.