Використання препарату «Емоксипін» при променевих циститах

Abstract

Дистанційна променева терапія (ДПТ) є ефективним методом лікування для багатьох видів новоутворень. Але при різних підходах, полях та комбінаціях доз променеві ураження сечового міхура неминучі. Тому одним з пріоритетних невирішених питань у сучасній радіології є питання попередження та боротьби з променевими реакціями та ушкодженнями. Метою роботи стала розробка способу профілактики та лікування променевих реакцій при лікуванні хворих на рак сечового міхура, що отримують дистанційну гамма-терапію (ДГТ) та обґрунтування антиоксидантної і репараційної ролі препарату «Емоксипін» при даній патології. Вивчалась вираженість променевих реакцій у хворих, які отримували променеве лікування в режимі звичайного фракціонування та при мультифракціюванні дози. У спостереженні приймало участь 27 хворих з діагнозом рак сечового міхура і яким проводили ДПТ по радикальній програмі. Ступінь реакцій зі сторони сечового міхура у пацієнтів І та ІІ груп вірогідно різнились (p˃0,05). Так, виразкових реакцій у І групі виявлено у 8 (61,54%) пацієнтів, а у пацієнтів ІІ групи – у 2 (14,28%) відповідно, що в 4 рази перебільшує результати І групи і свідчить про більш виражений ушкоджуючий ефект при застосуванні традиційної ДПТ та розчину димексиду. Ерозивно-десквамативних реакцій в І групі виявлено у 3 (23,07%) пацієнтів, а в ІІ групі у 4 (28,57%), що вірогідно не відрізнялось. Але, що стосується катаральних проявів, то картина вочевидь говорить на користь ІІ групи дослідження. В І групі з катаральною реакцією виявлено 2 (15,38%) пацієнти, а в ІІ групі 8 (57,14%). Аналізуючи отримані результати, можна відзначити, що застосування ДПТ в режимі мультифракціювання денної дози вірогідно (р=0,05) знижує променеві реакції слизової сечового міхура. Так, реакції 3 ступеню (виразкові) різняться в 4,31 рази на користь ІІ (дослідної) групи, де використовували режим мультифракціювання та заливки препарату «Емоксипін». Реакції 2 ступеню (ерозивно-десквамативні) різняться в 1,24 рази і також говорять на користь ІІ групи, але цей показник не вірогідний. Реакції 1 ступеню (катаральні) різняться в 3,72 рази, що має достатню вірогідність на користь лікування проведеного в ІІ групі хворих. Аналізуючи отримані результати, можна відзначити, що застосування ДПТ в режимі мультифракціювання денної дози вірогідно (р=0,05) знижує променеві реакції слизової сечового міхура. Так, реакції 3 ступеню (виразкові) різняться в 4,31 рази на користь ІІ (дослідної) групи, де використовували режим мультифракціювання та заливки препарату «Емоксипін». Реакції 2 ступеню (ерозивнодесквамативні) різняться в 1,24 рази і також говорять на користь ІІ групи, але цей показник не вірогідний. Реакції 1 ступеню (катаральні) різняться в 3,72 рази, що має достатню вірогідність на користь лікування проведеного в ІІ групі хворих. Таким чином, проведений дослід показав, що використані базові препарати димексиду та емоксипін мають різну направленість дії. Так, при вираженому фіброзі стінки сечового міхура та інфекційному процесі перевагу можна віддати використанню розчину димексиду, а у хворих з гематурією та порушенням цілісності стінки сечового міхура (ерозивний або виразково-некротичний цистит) найбільш ефективним є використання «Емоксипіну». Дія інсталяцій сечового міхура у хворих з променевими циститами, що обтяжені інфекційним процесом, в порівнянні з традиційними методами терапії, дозволила скоротити час перебування хворих у стаціонарі на 6-7 днів. Дистанционная лучевая терапия (ДПТ) является эффективным методом лечения для многих видов новообразований. Но при различных подходах, полях и комбинациях доз лучевые поражения мочево- го пузыря неизбежны. Поэтому одним из приоритетных вопросов в современной радиологии – это предупреждение и борьба с лучевыми реакциями и повреждениями. Целью работы стала разработка способа профилактики и лечения лучевых реакций при лечении больных раком мочевого пузыря, у больных которые получают дистанционную гамма-терапию (ДГТ) и обоснование антиоксидантной и репарационной роли препарата «Эмоксипин» при данной патологии. Изучалась выраженность лучевых реакций у больных, получавших лучевое лечение в режиме обычного фракционирования и при мультифракционировании дозы. В наблюдении принимало участие 27 больных с диагнозом рак мочевого пузыря и которым проводили ДПТ по радикальной программе. Анализируя полученные результаты, можно отметить, что применение ДПТ в режиме мультифракционирования дневной дозы достоверно (р = 0,05) снижает лучевые реакции слизистой мочевого пузыря. Так, реакции 3 степени (язвенные) различаются в 4,31 раза в пользу ИИ (опытной) группы, где использовали режим мультифракционирования и заливки препарата «Эмоксипин». Реакции 2 степени (эрозивно-дескваматозные) отличаются в 1,24 раза и также говорят в пользу II группы, но этот показатель не достоверен. Реакции 1 степени (катаральные) отличаются в 3,72 раза, что имеет достаточную вероятность в пользу лечения проведенного во II группе больных. Действие инсталляций мочевого пузыря у больных с лучевыми циститами, отягощенными инфекционным процессом, по сравнению с традиционными методами терапии, позволило сократить время пребывания больных в стационаре на 6-7 дней. Remote Radiation Therapy (RRT) is an effective treatment for many types of tumors. But despite of different approaches, fields and combinations of doses, the bladder lesion is inevitable. Therefore, one of the priority issues in modern radiology is to prevent, control and to lessen radiation reactions and injuries. The purpose of the work was to develop a method for the prevention and treatment of radiation reactions following the treatment of patients with bladder cancer who were exposed to remote gamma therapy (RGT) as well тas to substantiate the antioxidant and reparative role of the drug "Emoxipine" in the therapy of this pathology. We assessed the severity of radiation reactions in patients receiving radiation therapy sessions in the fractionation and multi-fractionation modes of dose. The study involved 27 patients diagnosed with bladder cancer and exposed to the RGT in accordance with the radical program. The intensity of reactions of the bladder in the patients of groups I (n=13) and II (n=14) was significantly different (p >0, 05). The ulcerative reactions in the group I were found in 8 (61.54%) patients, while in the patients of the group II there were 2 cases (14.28%). The intensity of ulcerative reactions in the group I was four-fold higher that demonstrates more pronounced damaging effect caused by standard RGT and dimexidum solution. Ulcerative desquamate reactions in found in 3 (23,07%) patients of the group І and in 4 (28,57%) of the group II were not significantly different. But catarrhal manifestations were found to be common in the group II: there were 2 (15,38%) patients in the I group vs 8 (57,14%) in the group II. The analysis of the results obtained demonstrates that the applying of RGT in the mode of daily dose ultifractioning likely (p = 0,05) reduces the reaction of the urinary bladder mucosa. Thus, reactions of the 3rd degree of intensity (ulceration) differ by 4.31 times in favour of the group II (test group) received RGT in the mode of of daily dose multifractionng and the drug "Emoxipine". Reactions of the 2nd degree (erosive-desquamate lesions) were higher in 1.24 times in the group I, but this indicator was unlikely. Reactions of the 1st degree (catarrhal reaction) were higher in 3.72 times in the group I that is an evident of higher therapeutic effect of the approach used for the II group. Thus, the results obtained have shown that the use of standard dimexidum solution and “Emoxipine” act in different directions. Thus, in cases of pronounced fibrosis of the bladder walls and infectious process the use of the dimexidum solution is more beneficial, while for patients with hematuria and ruptured integrity of the bladder walls (erosive or ulcerative-necrotic cystitis) the use of "Emoxipine" is more effective.