Повышение эффективности комплексной терапии при лечении детей с гнойными менингитами

Abstract

У роботі здійснювався контроль за динамікою зміни кількісних і якісних показників електролітів крові, концентрації ФНП-α і ІНФ-γ в сироватці крові з використанням методики твердофазного ІФА з використанням набору реактивів для імуноферментного аналізу. Кількісне визначення мієлопероксидази проводили бензидиновим способом. Кількість циркулюючих лімфоцитів визначалася методом фарбування клітин в імунофлуоресцентному тесті із застосуванням моноклональних антитіл до рецепторів Т-клітин, Т-хелперів, Т-супресорів. Взяття біологічного матеріалу для подальших імунологічних досліджень від хворих на гнійний менінгіт проводилося безпосередньо під час вступу хворого в стаціонар, а також після завершення курсу базової терапії, тобто безпосередньо перед випискою зі стаціонару. Зібрані зразки крові, термін зберігання яких може коливатися в межах 14-20 днів, заморожувалися і зберігалися при температурі мінус 20° С. Контрольна група включала 19 дітей з гнійним менінгітом, які отримували традиційну антибактеріальну і імуномодулюючу терапію. В основній групі хворих дітей (20 пацієнтів) комплексне лікування включало додаткове до традиційного застосування препаратів «Ронколейкін» і «Sefadim». У результаті проведених досліджень залежності цитокінового статусу і типу імунної відповіді від ступеня тяжкості і перебігу захворювання було виявлено, що порушення в співвідношенні показників досліджуваних в даній роботі цитокінів призводить до виникнення і розвитку більш важких форм гнійних менінгітів серед дітей раннього віку, підвищення частоти виникнення важких форм клінічних симптомів і проявів захворювання. У комплексній терапії дітей з гнійними менінгітами рекомендується додатково до базової методики застосування сучасних і високоефективних протизапальних і імунотропних препаратів. Висновки. Отримані лабораторні дані дають можливість визначити критерії, які можуть бути використані для виявлення ступеня тяжкості, прогнозування подальшого перебігу гнійних менінгітів і виробити оптимальні ефективні методи комплексної терапії; В работе осуществлялся контроль за динамикой изменения количественных и качественных показателей электролитов крови, концентрации ФНО-α и ИНФ-γ в сыворотке крови с использованием методики твердофазного ИФА с использованием набора реактивов для иммуноферментного анализа. Количественное определение миелопероксидазы проводили бензидиновым способом. Количество циркулирующих лимфоцитов определялись методом окрашивания клеток в иммунофлуоресцентном тесте с применением моноклональных антител к рецепторам Т-клеток, Т-хелперов, Т-супрессоров. Взятие биологического материала для дальнейших иммунологических исследований от больных гнойным менингитом проводилось непосредственно при поступлении больного в стационар, а также после завершения курса базовой терапии, то есть непосредственно перед выпиской из стационара. Собранные кровяные образцы, срок хранения которых может колебаться в пределах 14-20 дней, замораживались и хранились при температуре минус 20° С. Контрольная группа включала 19 детей с гнойным менингитом, получавших традиционную антибактериальную и иммуномодулирующую терапию. В основной группе больных детей (20 пациентов) комплексное лечение включало дополнительное к традиционному применение препаратов «Ронколейкин» и «Sefadim». В результате проведенных исследований зависимости цитокинового статуса и типа иммунного ответа от степени тяжести и течения заболевания было выявлено, что нарушения в соотношении показателей исследуемых в данной работе цитокинов приводит к возникновению и развитию более тяжелых форм гнойных менингитов среди детей раннего возраста, повышению частоты встречаемости тяжелых форм клинических симптомов и проявлений заболевания. В комплексной терапии детей с гнойными менингитами рекомендуется дополнительно к базовой методике применение современных и высокоэффективных противовоспалительных и иммунотропных препаратов. Выводы. Полученные лабораторные данные дают возможность определить критерии, которые могут быть использованы для выявления степени тяжести, прогнозирования дальнейшего течения гнойных менингитов и выработать оптимальные эффективные методы комплексной терапии; The problem of a high level of prevalence of bacterial purulent meningitis testifies to the importance of developing new and effective comprehensive measures with the use of antiviral and immunomodulating medications. The purpose of the research. Development and introduction of effective methods of treatment of bacterial purulent meningitis. Object and methods of research. In the work, we studied the dynamics of changes in the quantitative and qualitative indices of blood electrolytes, the concentration of TNF-α and INF-γ in the blood using the IFA technique. To determine the concentration of IL-2, IL-4 in serum, the solid-state IFA method was used. The quantification of myeloperoxidase was performed by the benzidine method. The level of different classes of immunoglobulins in the blood was determined by the method of radial immunodiffusion according to Mancini (1965). The number of circulating lymphocytes was determined by staining cells in an immuno-fluorescent test using monoclonal antibodies to T-cell receptors, T-helpers, T-suppressors. We took biological material for further immunological studies from patients with purulent meningitis upon admission to the hospital and after completion of the course of basic therapy. Shelf life of materials can fluctuate within 14-20 days, stored at -20° C. The control group included 19 children with purulent meningitis who received traditional antibacterial and immunomodulating therapy. In the main group of children (20 patients), complex treatment included the additional use of drugs «Roncoleukin» and «Sefadim». Results of the research. As a result of the studies, it was found that violations in the ratio of cytokines lead to the emergence and development of more severe forms of purulent meningitis among young children, an increase in the incidence of severe forms of clinical symptoms of the disease. In view of the results of a dynamic study of the immune status before and after treatment, we recommend to include in the complex therapy of purulent meningitis the use of modern and highly effective anti-inflammatory and immunotropic drugs. Conclusions. Laboratory data obtained enable us to determine the criteria which may be used to identify the severity prediction of further flow purulent meningitis and develop optimal effective methods of combination therapy.