Об’ємна лімфангіома щелепно-лицевої ділянки з супурацією в дитини грудного віку

Abstract

Лімфангіоми мають дизонтогенетичне походження, тобто виникають у період розвитку плоду, трактуються як вада розвитку ендотелію проліферуючих лімфатичних судин і проявляються клінічно, найчастіше відразу після народження дитини або в грудному віці. За їх розташування в щелепно-лицевій ділянці можуть виникати досить виражені естетичні недоліки або функціональні порушення. Особливості їхнього топографо-анатомічного розташування в глибоких клітковинних просторах і в ділянці дна порожнини рота зумовлюють значні труднощі в проведенні діагностки, виборі тактичних оперативних прийомів і методів лікування, адже післяопераційний період супроводжується високою ймовірністю розвитку ускладнень. Представлений зміст історії хвороби вказує на те, що діагностика глибоко розташованих і об’ємних лімфангіом у дітей раннього віку досить утруднена. Особливо, коли мова йде про ті, що нагноїлися і які поєднуються з гострими інфекційними загальносоматичними хворобами, що можуть провокувати виникнення запального процесу безпосередньо в лімфангіомі. Рутинні методи діагностики, такі як пункційна біопсія, і сучасні – комп’ютерна томографія, дозволяють значною мірою уніфікувати діагностичний процес і визначитися з вибором оптимального варіанта оперативного доступу та з обсягом хірургічного втручання. Виникають також певні труднощі у виборі фармакологічних препаратів і їх дозуванні, коли мова йде про поєднання розлитого гнійного процесу з гострими проявами патології інфекційного походження. Ця категорія дітей підлягає динамічному спостереженню для унеможливлення рецидивування лімфангіоми за умов неповної її некротизації зі своєчасним залученням запобіжних заходів.Лимфангиомы имеют дизонтогенетическое происхождение, то есть возникают в период развития плода, и трактуются как порок развития эндотелия пролиферирующих лимфатических сосудов и проявляются клинически, чаще всего сразу после рождения ребенка или в грудном возрасте. При их расположении в челюстно-лицевой области могут возникать достаточно выраженные эстетические недостатки или функциональные нарушения. Особенности их топографо-анатомического расположения в глубоких клетчаточных пространствах и в области дна полости рта обусловливают значительные трудности при проведении диагностики, выборе тактических оперативных приемов и методов лечения, так как послеоперационный период сопровождается высокой вероятностью развития осложнений. Представленное содержание истории болезни указывает на то, что диагностика глубоко расположенных и объемных лимфангиом у детей раннего возраста достаточно затруднена. Особенно, когда речь идет о нагноившихся и сочетающихся с острыми инфекционными общесоматическими болезнями, которые могут провоцировать возникновение воспалительного процесса непосредственно в лимфангиоме. Рутинные методы диагностики, такие как пункционная биопсия, и современные – компьютерная томография, позволяют в значительной степени унифицировать диагностический процесс и определиться с выбором оптимального варианта оперативного доступа и с объемом хирургического вмешательства. Возникают также определенные трудности при выборе фармакологических препаратов и их дозировке, когда речь идет о сочетании разлитого гнойного процесса с острыми проявлениями патологии инфекционного происхождения. Данная категория детей подлежит динамическому наблюдению для исключения возможности рецидивирования лимфангиомы в условиях неполной ее некротизации со своевременным привлечением мер.Lymphangiomas have a dysontogenetic origin, that is, they occur during the development of the fetus and are treated as an abnormal development of the endothelium of proliferating lymphatic vessels and manifest clinically, most often immediately after the birth of a child or in infancy. According to data published earlier by the staff of our department, among benign tumors of soft tissues of maxillofacial area, dermoid cysts (32.6%) take first place. The second place is given to hemangiomas (26.0%); lymphangiosis of such localization are quite rare, accounting for only 3% of the total number of tumors of soft tissues of the face and neck, which causes certain features of tactical approaches to choice and scope of diagnostic measures. In general, lymphangioma, a malformation of the lymphatic system, accounts for 9% of all soft tissue germline tumors and is diagnosed immediately after birth in 65-85% of children, with their superficial location. When they are located in the maxillofacial region, aesthetic deficiencies or functional impairments can be quite pronounced. The features of their topographic-anatomical location in deep fiber spaces and in the area of the floor of the oral cavity cause considerable difficulties in the conduct of diagnostics, the choice of tactical operating techniques and methods of treatment, because the postoperative period is accompanied by a high probability of complications. The presented content of the medical history indicates that the diagnosis of deep-seated and bulky lymphangiomas in young children is rather difficult. Especially, when it comes to festering and combined with acute infectious somatic diseases, it can provoke the occurrence of the inflammatory process directly in the lymphangioma. Attention is drawn to the fact that the frequency of diagnostic errors at the prehospital stage is 75%. Basically, the children were sent to hospital with an incorrect diagnosis, although they were under the supervision of district pediatricians for a long time and repeatedly looked around at a pediatric surgeon. The purpose of our study was to study the peculiarities of clinical manifestations and the diagnosis of volumetric, deep-seated lymphangiomis of the maxillofacial focal infiltration in a child of infancy. Routine diagnostic methods, such as needle biopsy and modern computed tomography, make it possible to unify the diagnostic process to a great extent and decide on the optimal option for operative access and the volume of surgical intervention. There are also certain difficulties in the choice of pharmacological drugs and their dosage when it comes to the combination of a diffuse purulent process with acute manifestations of the pathology of infectious origin. This category of children is subject to dynamic observation to exclude the possibility of recurrence of lymphangioma in conditions of its incomplete necrotization with timely involvement of measures.