Порівняльна характеристика мікротвердості різних груп базисних стоматологічних пластмас

Abstract

Мета роботи полягала в порівняльній оцінці механічних характеристик полімерів, які використовуються для виготовлення базисів знімних стоматологічних протезів. Були проведені експериментальні дослідження зразків для визначення мікротвердості матеріалів. У дослідженні були використані наступні пластмаси: фторвмісний акриловий сополімер «Фторакс», (Україна); термопластичні матеріали «Vertex ThermoSens», (Нідерланди); «Ліпол», (Україна); «Deflex Acrylate», (Аргентина). Дослідження проводились на портативному мікротвердомірі «ПМТ-3» зі стандартною 136-градусною алмазною пірамідою з квадратною основою. Випробування на мікротвердість вдавленням за методом відновленого відбитка полягає в нанесенні на випробувану поверхню зразка відбитка під дією статичного навантаження, прикладеного до алмазного наконечника протягом певного часу. Порівняльна оцінка показників середніх значень мікротвердості зразків з представлених матеріалів, показала, що найбільшим ступенем мікротвердості відзначається матеріал «Фторакс», на другому місці за цим показником – матеріал «Vertex ThermoSens», на третьому місці – матеріал «Deflex Acrylate» і на останньому – матеріал «Ліпол», показник мікротвердості якого майже вдвічі нижчий за аналогічний показник матеріалу «Фторакс». Цель работы заключалась в сравнительной оценке механических характеристик полимеров, которые используются для изготовления базисов съемных стоматологических протезов. Были проведены экспериментальные исследования образцов для определения микротвердости материалов. В исследовании были использованы следующие пластмассы: фторсодержащий акриловый сополимер «Фторакс», (Украина); термопластичные материалы «Vertex ThermoSens», (Нидерланды); «Липол», (Украина); «Deflex Acrylate», (Аргентина). Исследования проводились на портативном микротвердомере «ПМТ-3» со стандартной 136-градусной алмазной пирамидой с квадратным основанием. Испытания на микротвердость вдавливанием по методу восстановленного отпечатка заключается в нанесении на испытуемую поверхность образца отпечатка под действием статической нагрузки, приложенной к алмазному наконечнику в течение определенного времени. Сравнительная оценка показателей средних значений микротвердости образцов из представленных материалов, показала, что наибольшей степенью микротвердости обладает материал «Фторакс», на втором месте по этому показателю – материал «Vertex ThermoSens», на третьем месте – материал «Deflex Acrylate» и на последнем – материал «Липол», показатель микротвердости которого почти вдвое ниже аналогичного показателя материала «Фторакс». The aim of this work was to compare the mechanical characteristics of polymers used to make bases of removable dental prostheses. A series of experimental studies to test samples for determining the microhardness of materials were carried out. The following plastics were used in the study: fluorine-containing acrylic copolymer «Ftorax», (Ukraine); thermoplastic materials «Vertex ThermoSens», (Netherlands); «Lipol», (Ukraine); «Deflex Acrylate», (Argentina). The plastics were tested by using the portable hardness testing device «PMT-3» with a standard 136-degree diamond pyramid with a square base. Microidentation test by measuring shallowing consists in making impression on the sample surface by static load applied to the diamond tip for a certain period of time. Comparative evaluation of indicators of average microhardness in the samples tested has show that the material «Ftorax» has the highest degree of microhardness, the second place is occupied by the material «Vertex ThermoSens», and the third by the material «Deflex Acrylate ». The material «Lipol» has the microhardness index, which is almost twice lower than the relevant index of the «Ftorax» material.