Neurological and neuroimaging factors associated with post-stroke fatigue over the second half year after acute cerebrovascular events

Abstract

Постінсультна втома (ПІВ) – розповсюджене ускладнення гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК). Мета. Ідентифікувати клінічні та нейровізуалізаційні фактори, асоційовані з різними компонентами ПІВ на протязі другого півріччя після розвитку ГПМК. Матеріaл та методи. Обстежено 194 пацієнти через 6, 9 та 12 місяців після ГПМК. Глобальну ПІВ та окремі її компоненти вимірювали за допомогою багатомірної шкали оцінки втоми (MIF-20). Результати. Виявлена достовірно вища розповсюдженість глобальної та фізичної ПІВ при інсультах, порівняно з транзиторними ішемічними атаками. В одновимірному логістичному регресійному аналізі знайдено достовірні асоціації між ступенем функціональної неспроможності, згідно модифікованої шкали Ренкіна, та ризиком наявності глобальної і фізичної ПІВ. Наявність інфартенторіальних інфарктів асоціювалася з підвищеним ризиком глобальної ПІВ, а ступінь лейкоареозу, згідно шкали Фазекас, прямо асоціювалася з підвищеним ризиком психічної та мотиваційної ПІВ. Висновки. Рівень функціональної неспроможності, інфратенторіальна локалізація інфарктів та ступінь лейкоареозу можуть розглядатися як прогностичні фактори наявності ПІВ протягом другого півріччя після розвитку ГПМК.; Постинсультная усталость (ПИУ) – распространенное осложнение острых нарушений мозгового кровообращения (OНМК). Цель. Идентифицировать клинические и нейровизуализационные факторы, ассоциированные с разными компонентами ПИУ на протяжении второго полугодия после развития OНМК. Материал и методы. Обследовано 194 пациента через 6, 9 и 12 месяцев после ОНМК. Глобальную ПИУ и отдельные ее компоненты измеряли с помощью многомерной шкалы оценки усталости (MIF-20). Результаты. Выявлена достоверно большая распространенность глобальной и физической ПИУ при инсультах, в сравнении с транзиторными ишемическими атаками. В одномерном логистическом регрессионном анализе найдены достоверные ассоциации между степенью функциональной несостоятельности, согласно модифицированной шкале Рэнкина, и риском глобальной и физической ПИУ. Инфартенториальные инфаркты прямо ассоциировались с повышенным риском глобальной ПИУ, а степень лейкоареоза, по шкале Фазекас, - с повышенным риском психической и мотивационной ПИУ. Выводы. Уровень функциональной несостоятельности, инфратенториальная локализация инфарктов и степень лейкоареоза могут рассматриваться в качестве прогностических факторов наличия ПИУ на протяжении второго полугодия после развития ОНМК; Post-stroke fatigue (PSF) is a common syndrome for stroke survivors. Aim. Identify clinical and neuroimaging factors associated with different PSF domains over the second half year after acute cerebrovascular events (ACE). Material and methods. There were examined 194 patients at 6, 9 and 12 months after ACE. Global PSF and PSF domains were measured by multidimensional fatigue inventory-20 scale. Results. It had been identified the significant prevalence of global PSF and physical PSF in stroke patients in comparison with TIA. In univariate logistic regression analysis, in stroke patients it had been found reliable associations between MRS score and risk of global PSF as well as risk of PSF domains related to physical activity. Infratentorial infarcts were significantly associated with increased risk of global PSF and white matter lesion extension, according to Fazekas scale score, was directly associated with significant higher risk of mental and motivational PSF. Conclusion. Decreased post-stroke functional ability, infratentorial ischemic stroke location and leukoaraiosis grade could be prognostic factors for certain PSF domains over the second half year after ACE.