Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12007
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКизименко, Олексій Олексійович-
dc.contributor.authorKyzymenko, O. O.-
dc.contributor.authorКизименко, Алексей Алексеевич-
dc.contributor.authorКраснов, Олег Георгійович-
dc.contributor.authorKrasnov, O. G.-
dc.contributor.authorКраснов, Олег Георгиевич-
dc.contributor.authorЛяховський, Віталій Іванович-
dc.contributor.authorLyakhovskyi, V. I.-
dc.contributor.authorЛяховский, Виталий Иванович-
dc.date.accessioned2020-02-21T13:45:53Z-
dc.date.available2020-02-21T13:45:53Z-
dc.date.issued2015-
dc.identifier.citationКизименко О. О. Діагностичні критерії у визначенні важкості перебігу синдрому діабетичної стопи / О. О. Кизименко, О. Г. Краснов, В. І. Ляховський // Актуальні питання сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2015. – Вип. 1 (49), т. 1. – С. 103–107.uk_UA
dc.identifier.issn2522-1396-
dc.identifier.issn2077-1126-
dc.identifier.issnUDC: 617.586-002.31.616.379-008.64]-07-
dc.identifier.urihttp://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12007-
dc.description.abstractПроведений аналіз результатів лікування 134 хворих з синдромом діабетичної стопи, які були поділені на основну (68 пацієнтів) та контрольну групу (66 пацієнтів). У основній групі дослідження нейропатичну форму СДС спостерігали у 38 (28,4%), а нейроішемічну – у 30 (22,3%) хворих, а у контрольній – відповідно у 34 (25,4%) і 32 (23,9%) осіб. Поряд з клінічним дослідженням, усім хворим проводили комплексне лабораторне і інструментальне обстеження, визначали тактильну та температурну чутливість стоп. Дослідження стану периферійної соматичної іннервації показало, що прояви нейропатії того чи іншого ступеня характерні для усіх хворих із СДС, найбільш характерним і раннім було порушення температурної чутливості. Показниками вираженого ендотоксикозу була анемія у 15 (22,1%) хворих, зниження у 13 (19,1%) хворих вмісту білку сироватки крові. Проявом поліорганної дисфункції була протеїнурія та глюкозурія, відповідно у 27 (39,7%) та 31 (45,6%) хворих, підвищення креатинину у 16 (23,5%) хворих. У 43 (63,2%) пацієнтів основної та у 40 (60,6%) – контрольної групи клінічний перебіг захворювання супроводжував синдром системної запальної відповіді, який встановлений на підставі двох симптомів – у 20 (29,4%), трьох – у 17 (25%), чотирьох симптомів – у 6 (8,8%) хворих основної та на підставі двох симптомів – у 20 (30,3%), трьох – у 13 (19,7%), чотирьох – у 7 (10,6%) осіб контрольної груп. Характер змін ССЗВ при лікуванні хворих з CДС свідчив про його регрес у 30 (44,1%) хворих після адекватного оперативного втручання та консервативної терапії. Прогресування ознак ССЗВ спостерігалось у 15 (22,1%) хворих основної групи за умов поширення деструктивного процесу, що обумовлено неадекватністю оперативного втручання та консервативної терапії; Проведен анализ результатов лечения 134 больных с синдромом диабетической стопы, разделенных на основную (68 пациентов) и контрольную (66 пациентов) группы. В основной группе исследования нейропатическую форму СДС наблюдали у 38 (28,4%), а нейроишемическую - у 30 (22,3%) больных, а в контрольной - соответственно у 34 (25,4%) и 32 (23,9% ) человек. Наряду с клиническим исследованием, всем больным проводили комплексное лабораторное и инструментальное обследование, определяли тактильную и температурную чувствительность стоп. Исследование состояния периферической соматической иннервации показало, что проявления нейропатии той или иной степени характерны для всех больных с СДС, наиболее характерным и ранним было нарушение температурной чувствительности. Показателями выраженного эндотоксикоза была анемия у 15 (22,1%) больных, снижение в 13 (19,1%) больных содержания белка сыворотки крови. Проявлением полиорганной дисфункции была протеинурия и глюкозурия, соответственно в 27 (39,7%) и 31 (45,6%) больных, повышение креатинина в 16 (23,5%) больных. В 43 (63,2%) пациентов основной и у 40 (60,6%) - контрольной группы клиническое течение заболевания сопровождал синдром системного воспалительного ответа, который установлен на основании двух симптомов - у 20 (29,4%), трех - в 17 (25%), четырех симптомов - у 6 (8,8%) больных основной и на основании двух симптомов - у 20 (30,3%), трех - у 13 (19,7%), четырех - в 7 (10,6%) лиц контрольной групп. Характер изменений ССВО при лечении больных с CДС свидетельствовал о его регрессе у 30 (44,1%) больных после адекватного оперативного вмешательства и консервативной терапии. Прогрессирования признаков ССВО наблюдалось у 15 (22,1%) больных основной группы в условиях распространения деструктивного процесса, что обусловлено неадекватностью оперативного вмешательства и консервативной терапии; This paper is devoted to the analysis of treatment outcomes of 134 patients with diabetic foot syndrome (DFS). They were divided into the test group (68 patients) and control group (66 patients). The study involved 38 (28.4%) cases of neuropathic form of DFS, and 30 (22.3%) cases of neuroischemic DFS, and the control group involved respectively 34 (25.4%) and 32 (23.9%) cases. In addition to the clinical investigation, all patients underwent a comprehensive laboratory and instrumental examination, their foot tactile and thermal sensitivity was tested as well. Investigation of the peripheral somatic innervation has shown that the sings of one or another neuropathy to some extent are typical for all patients with SDS, but the most characteristic and early-detected are disturbances in temperature sensitivity. The manifestations of marked endotoxemia include anemia in 15 (22.1%) patients and decreased blood serum protein in 13 (19.1%) patients. Manifestations of multiple organ dysfunction include proteinuria and glycosuria in 27 (39.7%) and 31 (45.6%) patients respectively, as well as increased creatinine in 16 (23.5%) patients. In 43 (63.2%) patients of the test group and in 40 (60.6%) patients of the control group the clinical course of the disease is accompanied by systemic inflammatory response syndrome, which is set on the basis of two symptoms in 20 (29.4%) cases, 17 (25%) cases involved 3 symptoms, 6 (8.8%) cases involved 4 symptoms and based on the 2 symptoms in 20 (30.3%) cases, 3 cases in 13 (19.7%), and 7 (10.6%) cases of the control group. The character of changes in the treatment of patients with DFS testifies about its regression in 30 (44.1%) patients after adequate surgery and conservative treatment. The progression of symptoms was observed in 15 (22.1%) patients of the group under the spreading of the destructive process that is due to the inadequacy of surgery and conservative treatment.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУкраїнська медична стоматологічна академіяuk_UA
dc.subjectдіагностикаuk_UA
dc.subjectсиндром діабетичної стопиuk_UA
dc.subjectцукровий діабетuk_UA
dc.subjectгнійно-некротичні ураженняuk_UA
dc.subjectdiagnosticsuk_UA
dc.subjectdiabetic foot syndromeuk_UA
dc.subjectdiabetesuk_UA
dc.subjectsuppurative necrotic lesionsuk_UA
dc.titleДіагностичні критерії у визначенні важкості перебігу синдрому діабетичної стопиuk_UA
dc.title.alternativeDiagnostic criteria for evaluating severity of diabetic foot syndromeuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра хірургії № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Diagnostic_criteria_for_evaluating_severity.pdf369,08 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.