Ефективність мініінвазивних втручань під ультразвуковим контролем при обмежених рідинних скупченнях у хворих на тяжкий гострий панкреатит

Abstract

Вступ. Клінічний перебіг гострого панкреатиту ускладнюється розвитком рідинних скупчень в черевній порожнині та заочеревинному просторі у 30 - 50% хворих. Дискутуються питання, пов'язані з показаннями до використання при лікуванні обмежених рідинних скупчень як мініінвазивних, так і традиційних хірургічних втручань. Мета роботи – оцінити ефективність мініінвазивних втручань під ультразвуковим контролем при обмежених рідинних скупченнях у хворих на тяжкий гострий панкреатит та визначити показання для використання діапевтичних методик. Матеріал та методи. Проаналізовані результати обстеження та лікування 42 хворих з обмеженими парапапанкреатичними рідинними скупченнями. Трансдермальні пункції та дренування обмежених рідинних скупчень під контролем УЗД виконані 14 хворим, 15 хворим виконані традиційні оперативні втручання, 13 хворих проліковані консервативно та продовжували лікування в лікувальному закладі за місцем проживання. Результати та обговорення. У 8 (57,1%) хворих мініінвазивне втручання під контролем УЗД було остаточним в лікуванні, 2 (14,3%) хворих потребували повторних пункцій, 4 (28,6%) хворих в подальшому після мініівазивного втручання під контролем УЗД прооперовано (при “локалізації” та демаркації осередку запалення). Ускладнень, пов'язаних з виконанням пункції чи дренування під контролем УЗД не спостерігали. Висновки. Застосування даної методики дозволяє оптимізувати лікування обмежених рідинних скупчень у хворих на тяжкий гострий панкреатит, нівелювати поліорганну дисфункцію у вкрай важких хворих, сприяє створенню кращих умов для виконання традиційних операцій; Вступление. Клиническое течение острого панкреатита осложняется развитием жидкостных скоплений в брюшной полости и забрюшинном пространстве у 30-50% больных. Дискутируются вопросы, связанные с показаниями к выполнению при лечении отграниченных жидкостных скоплений как миниинвазивных, так и традиционных оперативних вмешательств. Цель работы – оценить эффективность миниинвазивных вмешательств под ультразвуковым контролем при отграниченных жидкостных скоплениях у больных с тяжелым острым панкреатитом и определить показания для использования диапевтических методик. Материал и методы. Проанализированы результаты обследования и лечения 42 больных с отграниченными парапанкреатическими жидкостными скоплениями. Трансдермальные пункции и дренирования отграниченных жидкостных скоплений под контролем УЗИ выполнены 14 больным, 15 больным выполнены традиционные оперативне вмешательства, 13 больных получали консервативное лечение и продолжали лечение в лечебном учреждении по месту жительства. Результаты и обсуждение. У 8 (57,1%) больных миниинвазивное вмешательство под контролем УЗИ было окончательным в лечении, 2 (14,3%) больных нуждались в повторных пункциях, 4 (28,6%) больных в дальнейшем после миниинвазивного вмешательства под контролем УЗИ прооперированы (при “локализации” и демаркации очага воспаления). Осложнений, связанных с выполнением пункции или дренирования под контролем УЗИ не наблюдали. Выводы. Применение данной методики позволяет оптимизировать лечение отграниченных жидкостных скоплений у больных с тяжелым острым панкреатитом, нивелировать полиорганную дисфункцию у крайне тяжелых больных, способствует созданию лучших условий для выпонения традиционных операций; Introduction. In 30-50% cases fluid collections in abdominal or retroabdominal cavity are develop in patients with severe acute pancreatitis. The introductions to miniinvasive management and traditional operations in time of separate fluid collections are discussed. The aim – to estimate the efficiency of miniinvasive management under ultrasonographic control in time of separate fluid collections in patients with severe acute pancreatitis and to determine the indications for diapevtical methods. Materials and methods. The results of diagnosing and treatment of 42 patients with separate peripancreatic fluid collections were analyzed. Transcutaneus punctures and drainages of separate fluid collections under ultrasonographic control were applied in 14 patient. Traditional surgical intervention was done in 15 patients. 13 received appropriate therapy and continued treatment at the hospitals in according to their residence. Results and discussion. In 8 (57,1%) patients miniinvasive management under ultrasonographic control was final at the treatment, 2 (14,3%) patients needed repunctures, 4 (28,6%) patients were operated after miniinvasive management under ultrasonographic (in time of “localization” and demarcation of the area of inflammation). There were no complications related with transcutaneus punctures and drainages under ultrasonographic control. Conclusions. Application of this method is allows to improvement the treatment of separate fluid collections in patients with severe acute pancreatitis, to level multiorgan dysfunctions in exceedingly seriously patients, promotes making traditional surgical interventions in better conditions.