Comparison of severity of psychopathological symptomatics and manifestation of meso- and micro-maladjustment in women with different genesis depressive disorders

Abstract

Для вивчення співвідношень варіативності і інтенсивності проявів психопатологічної симптоматики і психосоціальної дезадаптації мезо- і мікросоціального рівню (МезПД і МікПД) у жінок із депресивними розладами різного ґенезу, для визначення в подальшому таргетних мішеней персоніфікації лікувально-реабілітаційних заходів для цього контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 особи з депресивним розладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічної генези (органічні афективні розлади). Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В результаті дослідження встановлено, що переважна більшість жінок з депресивними розладами психогенного, ендогенного і органічного ґенезу мають ознаки МезПД і МікПД різного ступеню вираженості. Клінічна варіативність психопатологічної симптоматики депресивних розладів у жінок, в цілому, не має ґенезоспецифічності та не відрізняється у хворих з наявністю або відсутністю проявів МезПД і МікПД. Важкість й інтенсивність психопатологічної симптоматики депресії прямо асоційована зі ступенем МезПД і МікПД та має різницю у осіб з різним ґенезом депресивного розладу. Питання первинності / вторинності обох феноменів є дискутабельним, проте, беззаперечно, наявність у хворої обох з них, має взаємнопотенціюючий та взаємноіндукуючий вплив на подальший розвиток ї прогредієнтність як депресивного розладу, так і МезПД і МікПД. Отримані дані повинні враховуватися при розробці лікувально-діагностичних та реабілітаційних заходів стосовно даного контингенту хворих Ці закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію; Для изучения соотношений вариативности и интенсивности проявлений психопатологической симптоматики и психосоциальной дезадаптации мезо и микросоциального уровня (МезПД и МикПД) у женщин с депрессивными расстройствами различного генеза, для определения в дальнейшем таргетных мишеней персонификации лечебно-реабилитационных мероприятий для данного контингента пациентов, было обследовано 252 женщины , которым был установлен диагноз депрессивного расстройства. В исследование были включены 94 человека с депрессивным расстройством психогенного генеза (пролонгированная депрессивная реакция, обусловленная расстройством адаптации), 83 женщины с эндогенной депрессией (депрессивный эпизод; рекуррентное депрессивное расстройство; биполярное аффективное расстройство, текущий эпизод депрессии) и 75 пациенток с депрессивным расстройством органической генезиса (органические аффективные расстройства). Исследование проводилось с использованием клинико-психопатологического и психодиагностического методов. В результате исследования установлено, что подавляющее большинство женщин с депрессивными расстройствами психогенного, эндогенного и органического генеза имеют признаки МезПД и МикПД разной степени выраженности. Клиническая вариативность психопатологической симптоматики депрессивных расстройств у женщин, в целом, не имеет генезоспецифичности и не отличается у больных с наличием или отсутствием проявлений МезПД и МикПД. Тяжесть и интенсивность психопатологической симптоматики депрессии прямо ассоциированная со степенью МезПД и МикПД и имеет разницу у лиц с различного генеза депрессивного расстройства. Вопрос первичности / вторичности обоих феноменов является дискутабельным, однако, безусловно, наличие у больного обоих из них, имеет взаимопотенцирующие и взаимоиндуцирующие влияние на дальнейшее развитие и прогредиентность как депрессивного расстройства, так и МезПД и МикПД. Полученные данные должны учитываться при разработке лечебно-диагностических и реабилитационных мероприятий по данного контингента больных. Эти закономерности должны учитываться при разработке лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий для больных депрессией; The aim is to study the relationships of variability and intensity of manifestations of psychopathological symptomatology and psychosocial maladaptation of meso- and miscrosocial level (MesPM and MicPM) in women with depressive disorders of different genesis, to determine further targeted targets of personalized treatment and rehabilitation. The study included 94 individuals with a depressive disorder of psychogenic origin (prolonged depressive response due to an adaptation disorder), 83 women with endogenous depression (depressive episode; recurrently depressive disorder; bipolar affective disorder, current episode of depression), and 75 depressed episodes of depression (organic affective disorders). The study was conducted using clinical psychopathological and psychodiagnostic methods. The study found that the vast majority of women with depressive disorders of psychogenic, endogenous and organic genesis have MesPM and MicPM signs of varying degrees of severity. The clinical variability of psychopathological symptomatology of depressive disorders in women, as a whole, is not genospecific and does not differ in patients with the presence or absence of manifestations of MesPM and MicPM. The severity and intensity of psychopathological symptoms of depression is directly associated with the degree of MesPM and MicPM and is different in individuals with different genesis of depressive disorder. The question of the primacy / secondaryity of both phenomena is debatable, but, undoubtedly, the presence of both of them has a mutually potentiating and mutually inducing effect on the further development of both the depressive disorder and the MesPM and MicPM. Obtained data should be taken into account in the development of treatment-diagnostic and rehabilitation measures for a given contingent of patients. These patterns should be taken into account in the development of treatment-rehabilitation and preventive measures for patients with depression.