Оптимізіція оцінки порушень кисневого статусу організму новонароджених з хірургічною патологією в післяопераційному періоді

Abstract

Надзвичайно актуальною проблемою в діяльності лікаря-інтенсивіста є оцінка кисневого балансу організму та гемодинамічних показників хворих, що перебувають у тяжкому стані для отримання вичерпної інформації про фізіологічні події що перебігають в організмі. В клінічній практиці киснево-транспортну функцію оцінюють базуючись на даних сатурометрії (SaO2). В інтенсивній терапії дітей, особливо неонатапьного періоду, у зв'язку з анатомо-фізіологічними особливостями, травматичністю методики забору проб артеріальної крові та можливості виникнення великої кількості ускладнень проводиться забір венозної крові, що опосередковано відображає стан кисневого забезпечення. SaО2 не є основним критерієм кисневого забезпечення, а лише елементом для комплексної оцінки поряд з показниками червоної крові та гемодинаміки. У дітей в післяопераційному періоді спостерігається зниження СТO2 за рахунок СІ та Нb поряд з підвищенням СO2. Показники РVO2 на відміну від SaO2 є більш точними в оцінці кисневого забезпечення та опосередковано відображають СТO2 і СO2.