Оценка клинических исходов у детей с эпилепсией, преждевременно рожденных с экстремально низкой массой тела

Abstract

На сучасному етапі, завдяки досягненням акушерської та неонатальної служб відзначається збільшення частоти виживання немовлят, народжених недоношеними з екстремально низькою вагою тіла. Однак катамнестичне спостереження за даними дітьми виявило високий ризик розвитку у них віддалених несприятливих неврологічних наслідків, високий відсоток формування інвалідності, що викликає серйозне занепокоєння у фахівців. Для інтегративної оцінки функціонального стану головного мозку в ранньому неонатальному періоді (дебют судомної активності), диференціального діагнозу епілептичних і неепілептичних пароксизмальних станів, виявлення епілептиформні активності і прогнозування віддалених результатів нервово-психічного розвитку дітей необхідно виконання динамічних електроенцефалографічні (ЕЕГ) досліджень. Метою нашої роботи є вивчення віддалених неврологічних наслідків у дітей з епілепсією, народжених недоношеними з ЕНВТ, визначення прогностичних критеріїв тяжкості неврологічної патології і співвідношення їх з електроенцефалографічними патернами; На современном этапе, благодаря достижениям акушерской и неонатальной служб отмечается увеличение частоты выживания младенцев, рожденных недоношенными с экстремально низкой массой тела. Однако катамнестическое наблюдение за данными детьми выявило высокий риск развития у них отдаленных неблагоприятных неврологических исходов, высокий процент формирования инвалидности, что вызывает серьезное беспокойство у специалистов. Для интегративной оценки функционального состояния головного мозга в раннем неонатальном периоде (дебют судорожной активности), дифференциального диагноза эпилептических и неэпилептических пароксизмальных состояний, выявления эпилептиформной активности и прогнозирования отдаленных исходов нервно-психического развития детей необходимо выполнение динамических электроэнцефалографических (ЭЭГ) исследований. Целью нашей работы является изучение отдаленных неврологических исходов у детей с эпилепсией, рожденных недоношенными с ЭНМТ, определение прогностических критериев тяжести неврологической патологии и соотношение их с электроэнцефалографическими паттернами; At the present stage, due to the achievements of obstetric and neonatal services, increase the frequency of survival of premature born infants with extremely low body weight (<1000 g), according to various data, up to 45% in the world (2,4,7). However, follow-up of these children revealed a high risk of developing longterm adverse neurological outcomes, a high percentage of disability formation, which causes serious concern among specialists. Children born with extremely low body weight (ELBW) often face children’s cerebral palsy, epilepsy, and cognitive deficits from the nervous system. The incidence of epilepsy ranges from 41 to 83 cases per 100,000 children, with a maximum among children of the first year of life 199 to 233 cases per 100 000. Changes in background activity in the EEG of premature infants in the perinatal period are largely non-specific and reflect the degree and severity of brain dysfunction in the newborn. It is necessary to perform dynamic electroencephalographic (EEG) studies for the integrative assessment of the functional state of the brain in the early neonatal period (the debut of convulsive activity), the differential diagnosis of epileptic and non-epileptic paroxysmal conditions, the detection of epileptiform activity and the prediction of long-term neurodevelopmental outcomes of children. Changes in background activity in the EEG of preterm infants during the perinatal period are largely non-specific and reflect the degree and severity of brain dysfunction in the newborn. One of the significant disadvantages of the visual analysis of the EEG is the subjectivity of describing different patterns, a wide range of expert estimates depending on the experience and qualification of the physician in the interpretation of the neonatal EEG. On the one hand, the EEG pattern largely depends on the functional state of the child (sleep, wakefulness, motor activity, negative reaction to the procedure of the study). On the other hand, when choosing and correcting drug therapy, it is necessary to focus on the sustainably reproducible pathological changes in the pattern. However, the results of EEG studies performed in different clinics often weakly correlate with each other, which makes it difficult to assess the dynamic changes in the EEG during follow-up. Thus, the use of only a visual evaluation of the EEG significantly reduces the diagnostic and predictive value of electrophysiological studies. Therefore, the aim of our work is to study distant neurological outcomes in children with epilepsy, born with premature infants with ELBW, to determine prognostic criteria for the severity of neurological pathology and their relationship on electroencephalographic patterns. Based on the analysis of the dependence of outcomes and the results of clinical and electrophysiological studies, a comprehensive approach to assessing the clinical course of epilepsy is proposed. The index of LOC (level of changes) is developed, the quantitative value of which is easily calculated depending on the severity of violations of the topical organization and changes in EEG amplitude- frequency indices, including background and paroxysmal activity (scale 0-3: absence, mild, moderately and significantly pronounced changes). Complex clinical and electrophysiological study of premature newborns on the basis of the scale “EEG changes” allows, depending on the type and level of manifestation of changes in the EEG pattern, to predict and quantify the risk of not only motor and cognitive impairments in the future period (36 months), but also the development of adverse outcomes of epilepsy (severe pharmacoresistant forms). In general, the quality of life and the prognosis of social adaptation of patients with epilepsy depend to a large extent on the timely provision of medical, rehabilitation and social assistance to the child and his family. Social deprivation and the inaccessibility of comprehensive care can have a negative impact on the development of a child with epilepsy, perhaps even more important than the initial structural damage to the brain. For a significant part of children, the level of social adaptation, as a rule, is determined not only by the severity of the clinical manifestations of epilepsy or the degree of motor defect, but by the intellectual capabilities of the child.