Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12244
Назва: | Роль пункційно-дренуючих методик в лікуванні гострого холециститу у пацієнтів з високим операційно-анестезіологічним ризиком |
Автори: | Рибалка, Ярослав Володимирович Рыбалка, Ярослав Владимирович Rybalka, Ya. V. |
Дата публікації: | 2015 |
Видавець: | Українська медична стоматологічна академія |
Бібліографічний опис: | Рибалка Я. В. Роль пункційно-дренуючих методик в лікуванні гострого холециститу у пацієнтів з високим операційно-анестезіологічним ризиком : освітньо-кваліфікаційна робота на здобуття наукового ступеня магістра медицини. Спец. 14.01.03 – Хірургія / Я. В. Рибалка. – Полтава, 2015. – 58 с. |
Короткий огляд (реферат): | У наш час ГХ - це одна з найпоширеніших гострих хірургічних хвороб органів черевної порожнини [8, 33, 77]. Близько у 90% хворих ГХ розвивається на фоні ЖКХ, а в 10% - за відсутності каменів у ЖМ [33, 34]. Із значною кількістю післяопераційних ускладнень та високою летальністю перебігає ця хвороба у тяжкохворих та осіб похилого віку, тобто категорії високого та дуже високого операційно-анестезіологічного ризику [8, 34, 39, 50]. Саме ця група хворих є найпроблемнішою з точки зору діагностики та вибору раціональної хірургічної тактики [34]. На групу високого ОАР припадають основні показники летальності та ускладнень як після планових (0,3-3,4%), так і після екстрених операцій (20% та більше) [18]. За різними даними частка хворих високого операційно-анестезіологічного ризику в структурі ГХ становить 9,4-10,7% [24, 31]. Незважаючи на значні досягнення в абдомінальній хірургії летальність після екстрених операцій у пацієнтів із ГХ старше 60 років залишається стабільно високою, та складає близько 20%, а в групі хворих старше 80 років досягає 40-50%, що робить операції вкрай ризикованими [18, 23, 55]. В той же час планові та термінові втручання, виконані на фоні купірованих гострих запальних явищ, після всестороннього обстеження та підготовки хворого, сприяють кращому результату. Післяопераційна летальність в таких випадках не перевищує 0,2-1% [36, 52, 55, 60, 88]. Саме тому у групі хворих високого операційно-анестезіологічного ризику почали активно практикувати двохетапну тактику: зовнішнє дренування ЖМ на першому етапі, та відстрочена ХЕ на другому [27, 55, 52]. Інтервал між цими етапами використовують для ретельного обстеження та підготовки хворого до операції [36]. У особливо тяжких хворих із вираженими кардіопульмональними порушеннями, незадовільними показниками гомеостазу, декомпресію ЖМ пропонують застосовувати як самостійний метод лікування [36, 51, 52, 61, 66, 70]. Серед способів декомпресії ЖМ при ГХ значну увагу останнім часом приділяють втручанням під контролем УЗ [14, 15, 22, 36, 43, 47, 55, 61, 87]. Таким чином, досить актуальною темою в ургентній абдомінальній хірургії є застосування пункційно-дренуючих методик в лікуванні ГХ у хворих високого операційно-анестезіологічного ризику. |
URI: | http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12244 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові праці. Кафедра хірургії № 3 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Rybalka.pdf | 768,62 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.