Якість життя жінок, хворих на депресивні розлади різного генезу та рівню психосоціальної дезадаптації

Abstract

Для вивчення специфіки якості життя у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу й вираженості психосоціальної дезадаптації, для визначення, в подальшому, таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 особи з депресивним роз ладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічної генези (органічні афективні розлади). Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В результаті дослідження встановлено, що вирішальну роль у погіршенні якості життя у жінок, хворих на депресивні розлади, відіграє наявність психосоціальної дезадаптації, а ґенез депресивного розладу, хоча й справляє вплив на якість життя, має порівняно з цим другорядний характер. В цілому найвищі показники якості життя притаманні хворим на психогенну депресією, а найнижчі – на органічну. Зазначені закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-діагностичних і реабілітаційних заходів при депресивних розладах, розробка якої складає перспективу даної роботи. Ці закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію.

Для изучения специфики качества жизни у женщин, больных депрессивными расстройствами различного генеза и выраженности психосоциальной дезадаптации, для определения, в дальнейшем, таргетных мишеней дифференцированной психосоциальной реабилитации данного контингента пациентов, обследовано 252 женщины, которым был установлен диагноз депрессивного расстройства. В исследование включены 94 человека с депрессивным расстройством психогенного генеза (пролонгированная депрессивная реакция, обусловленная расстройством адаптации), 83 женщины с эндогенной депрессией (депрессивный эпизод; рекуррентно депрессивное расстройство; биполярное аффективное расстройство, текущий эпизод депрессии) и 75 пациенток с депрессивным расстройством органического генезиса (органические аффективные расстройства). Исследование проводилось с использованием клинико-психопатологического и психодиагностического методов. В результате исследования установлено, что решающую роль в ухудшении качества жизни у женщин, больных депрессивным расстройством, играет наличие психосоциальной дезадаптации, а генез депрессивного расстройства, хотя и производит влияние на качество жизни, имеет по сравнению с этим второстепенный характер. В целом высокие показатели качества жизни присущи больным психогенной депрессией, а самые низкие – органической. Указанные закономерности должны учитываться при разработке лечебно-диагностических и реабилитационных мероприятий при депрессивных расстройствах. Данные закономерности должны учитываться при разработке лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий для больных депрессией.

According to depression during the lifetime of 5 to 12% of men and 12 to 20% of women are ill, which causes depressive disorders to a leading place in the structure of the pathology of the psyche. In addition to the clinical implications, the prevalence of depression is accompanied by significant negative socio-economic consequences both for society as a whole and for the patient itself, significantly impairing his quality of life and level of social functioning. To study the specifics of quality of life in women suffering from depressive disorders of different genesis and the severity of psychosocial maladaptation, to determine, subsequently, the target targets of differentiated psychosocial rehabilitation of this contingent of patients, 252 women were diagnosed with the diagnosis. The study included 94 individuals with a depressive disorder of psychogenic origin (prolonged depressive response due to an adaptation disorder), 83 women with endogenous depression (depressive episode; recurrently depressive disorder; bipolar affective disorder, current episode of depression), and 75 depressed episodes of depression (organic affective disorders). The study was conducted using clinical psychopathological and psychodiagnostic methods. The study found that the decisive role in the deterioration of quality of life in women with depressive disorders is played by the presence of psychosocial maladaptation, and the genesis of depressive disorder, although having an impact on quality of life, has a secondary character. In general, the highest rates of quality of life are inherent in patients with psychogenic depression, and the lowest – in organic ones. These patterns should be taken into accountin the development of treatment-diagnostic and rehabilitation measures for depressive disorders, the development of which is the perspective of this work. These patterns should be taken into account when designing treatment and rehabilitation and prevention measures for patients with depression.