Сонографическая оценка женщин с ретрохориальной гематомой в I триместре беременности

Abstract

Цель исследования - определение ультразвуковых и допплерометрических параметров у женщин с ретрохориальной гематомой в I триместре беременности. Обследовано 65 беременных с угрозой прерывания беременности и ретрохориальной гематомой в сроке 7-13 недель, средний возраст - 27,6±1,48 лет. Проведен сбор анамнеза, общеклинический осмотр, УЗИ с допплерометрией. Определены систоло-диастолическое отношение, индекс резистентности, индекс пульсации. Боли внизу живота отметили 23,1%, кровянистые выделения - 35,4% пациенток. В 41,5% случаев отмечалось сочетание болей и кровянистых выделений. В 50,8% случаев определялось полюсное, 49,2% случаев - пристеночное расположение гематомы. По данным допплерометрии, средние показатели индексов систоло-диастолического отношения, индекса резистентности и индекса пульсации спиральных артерий у пациенток с ретрохориальной гематомой в I триместре беременности были повышены относительно контрольной группы. У пациенток с ретрохориальной гематомой величина систоло-диастолического отношения была повышена в среднем в 2,5 раза (р<0,01), индекс резистентности - в 1,5 раза (р<0,05). Индекс пульсации был увеличен, но разница с контрольным показателем не была статистически значимой. При цветовом допплеровском картировании единичные цветовые локусы или прерывистая васкуляризация выявлены в 7,7%, множественные – в 66,2% наблюдений и в 6,1% случаев цветовых локусов не наблюдалось. Выводы. У женщин с угрозой прерывания беременности, осложнившейся ретрохориальной гематомой, определение расположения и величины гематомы, оценка объема желточного мешка является важным. Женщин с ретрохориальной гематомой можно отнести к группе высокого риска самопроизвольного выкидыша и развития других осложнений беременности и нарушений функционального состояния плода, в частности фетоплацентарной недостаточности и синдрома задержки плода. Применение эхографических критериев оценки развития желточного мешка и развития фетоплацентарной гемодинамики в I триместре беременности, особенно у пациенток с привычной потерей, позволит определить риск неблагоприятного течения и исхода гестации, а также своевременно подобрать соответствующее патогенетическое лечение.

Мета - визначення ультразвукових і доплерометричних параметрів у жінок з ретрохоріальною гематомою в I триместрі вагітності. Обстежено 65 вагітних із загрозою переривання вагітності і ретрохоріальною гематомою в терміні 7-13 тижнів, середній вік - 27,6 ± 1,48 років. Проведено збір анамнезу, загальноклінічний огляд, ультразвукове дослідження з доплерометрією. Визначені систолодіастолічне відношення, індекс резистентності та індекс пульсації. Болі внизу живота відзначили 23,1%, кров'янисті виділення - 35,4% пацієнток. У 41,5% випадків відзначалося поєднання болю і кров'яних виділень. У 50,8% випадків визначалося полюсне, 49,2% випадків - пристінкове розташування гематоми. За даними доплерометрії, середні показники систоло-діастолічного відношення, індексу резистентності та індексу пульсації спіральних артерій у пацієнток з ретрохоріальною гематомою в I триместрі вагітності були підвищені щодо контрольної групи. У пацієнток з ретрохоріальною гематомою величина систоло-діастолічного відношення була підвищена в середньому в 2,5 рази (р <0,01), індекс резистентності - в 1,5 рази (р <0,05). Індекс пульсації був збільшений, але різниця з контрольним показником була статистично значущою. При колірному доплерівському картируванні поодинокі колірні локуси або переривчаста васкуляризація виявлені в 7,7%, множинні - у 66,2% спостережень і в 6,1% випадків колірних локусів не спостерігалося. Висновки. У жінок з загрозою переривання вагітності, що ускладнилася ретрохоріальною гематомою, визначення розташування і величини гематоми, оцінка обсягу жовткового мішка є важливим. Жінок з ретрохоріальною гематомою можна віднести до групи високого ризику самовільного викидня і розвитку інших ускладнень вагітності та порушень функціонального стану плода, зокрема фетоплацентарної недостатності і синдрому затримки плода. Застосування ехографічних критеріїв оцінки розвитку жовткового мішка і розвитку фетоплацентарної гемодинаміки в I триместрі вагітності, особливо у пацієнток зі звичною втратою, дозволить визначити ризик несприятливого перебігу і наслідків гестації, а також своєчасно підібрати відповідне патогенетичне лікування.

The aim of this study is to determine dopplerometric and ultrasound parameters in women with retrochorial hematoma in the first trimester of pregnancy. Methods. 65 pregnant women with the threat of pregnancy termination and RHG in the period of 7-13 gestational weeks aged from 20 to 36 years (average age was 27.6±1.48) years were examined. The control group consisted of 22 pregnant women without the threat of pregnancy loss, whose average age was 28.2±1.0 years. The examined pregnant women underwent history taking procedure, general clinical examination, ultrasound scanning and Doppler assessment by using the "Siemens sonoline G40" (Germany) device. Imaging techniques included standard investigation procedures: trans-vaginal ultrasonography and transabdominal scan with a full bladder using a transvaginal transducer of 6.5 MHz, convex probes of 3,5 and 5 MHz in the two-dimensional Doppler ultrasound pulsed and colour modes. We determined the systolic-diastolic ratio (SDR), resistance index (RI) and pulsation index (PI). Indices were calculated using the following formulas: SDR = S/D, the ratio of the maximum systolic phase to the minimum value in the diastole phase; IR = (S-D)/S, where C and D - respectively, the maximum rate of the systole and the rate of the diastole of the vascular blood flow; SP=(s-D)/M, where M is the average value of the blood flow rate. Body mass index is calculated by the Quetelet formula. Results. 24 (36.9%) of patients were in their 7-10 week gestation period, the rest 41 (63.1%) of the patients were in their 11-13 week. The body mass index averaged 22.82±1.06 kg / m2 and 26.40±0.9 kg/m2 in pregnant women with RHG and in the control group respectively. In the structure and frequency of gynaecological diseases (cervical ectopia, inflammatory diseases, scar deformation, endometrial hyperplasia, etc.) of the patients with PCG, cervical ectopia and inflammatory diseases were prevalent. According to the history, menarche age ranged from 12 to 15 years and averaged 13.9±0.53 years, in the control group it was 12.3±0.28 years. In general, menstrual cycle disorders were observed in 62 patients (95.4%), while in the control group disorders were observed in 2 (9.1%). Menorrhagia was the most frequent in 43.1% of cases vs. 0% in the control, algomenorrhea was diagnosed in 33.8% of cases vs. 9.1% in the control, (p<0.01). The 40.0% of secundigravidae had the second pregnancy in, 24.6% of the secundigravidae had the third pregnancy, 7.7% of them had the fourth pregnancy, and the fifth pregnancy was observed in 3.1% ofsecundigravidae. History of abortions was found in 27.7% patients of the main group vs 9.1% in the control group, (p<0.01), miscarriages were registered in the 16.9% of the main group vs 0% in the control. Lower abdominal pain was noted by 23.1%. In 41.5% of cases there was a combination of pain and bleeding. In 50.8% of the cases, a pole was determined, 49.2% of the cases - the parietal location of the hematoma. According to dopplerometry data, the average indices of SDO, IR, and PI of spiral arteries in patients with PCG in the first trimester of pregnancy were increased relative to the control group. In patients with RHH, the SDO value was increased by an average of 2.5 times (p<0.01), and IR - 1.5 times (p<0.05).In colour Doppler mapping, single color loci or intermittent vascularisation were detected in 7.7%, multiple – in 66.2% of cases and in 6.1% of cases of color loci were not observed. In women with the threat of termination of pregnancy, complicated by PCG, the determination of the location and magnitude of the hematoma, the assessment of the yolk SAC volume is important. Women with RHG can be attributed to a high risk of spontaneous miscarriage and other complications of pregnancy and functional disorders of the foetus, in particular fetoplacental insufficiency and foetal delay syndrome. Conclusion. The use of echographic criteria for assessing the development of the yolk SAC and the development of fetoplacental hemodynamic changes in the first trimester of pregnancy, especially in patients with a habitual loss, will determine the risk of adverse course and outcome of gestation, as well as timely select the appropriate pathogenetic treatment.