Особенности течения черепно-мозговой травмы у детей с дисплазией соединительной ткани

Abstract

Черепно-мозговая травма (ЧМТ) у детей является одной из наиболее важных и актуальных проблем современной медицины и отечественного здравоохранения. Это объясняется высокой её распространенностью. ЧМТ у детей приводит к высокой летальности и инвалидизации. В работах последних десятилетий сообщается о росте синдромальной патологии, в основе которой лежит дисплазия соединительной ткани, существенно может влиять на течение болезни. Целью работы было выявление особенностей течения черепно-мозговой травмы у детей с признаками дисплазии соединительной ткани. Всего обследовано 50 детей, перенесших закрытую черепномозговую травму. Возраст обследованных детей составлял от 3-х до 17 лет. Распределение больных по клиническим формам черепно-мозговой травмы показало, что 54% составили дети с сотрясением головного мозга, 26% с ушибом мозга средней степени тяжести и 20% с ушибом мозга тяжёлой степени. На основании проведенных исследований было выявлено, что черепномозговые травмы более часто наблюдались у мальчиков, по сравнению с девочками (66 % против 34 %). Тяжесть черепно-мозговой травмы у детей коррелировала с присутствием в клинической картине таких синдромов, как вестибуло-атактический, эпилептический, синдром двигательных нарушений, ликворно-гипертензионный синдром, а также высоким уровнем оксипролина в моче. На основании проведенного исследования можно предположить, что наличие у детей признаков соединительно-тканной дисплазии в большинстве случаев сочетается с более тяжелыми проявлениями ЧМТ, что можно объяснить повышенным распадом коллагена и, соответственно, большей нестабильностью костной, хрящевой тканей и стенок сосудистого русла.

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) у дітей є однією з найбільш важливих і актуальних проблем сучасної медицини і вітчизняної охорони здоров'я. Це пояснюється високою її поширеністю. ЧМТ у дітей призводить до високої летальності та інвалідизації. У роботах останніх десятиліть повідомляється про зростання синдромальної патології, в основі якої лежить дисплазія сполучної тканини, яка істотно може впливати на перебіг хвороби. Метою роботи було виявлення особливостей перебігу черепномозкової травми у дітей з ознаками дисплазії сполучної тканини. Всього обстежено 50 дітей, які перенесли закриту черепно-мозкову травму. Вік обстежених дітей становив від 3-х до 17 років. Розподіл хворих з клінічними формами черепно-мозкової травми показав, що 54% склали діти зі струсом головного мозку, 26% з забоєм мозку середнього ступеня тяжкості і 20% з забоєм мозку важкого ступеня. На підставі проведених досліджень було виявлено, що черепно-мозкові травми частіше спостерігалися у хлопчиків, у порівнянні з дівчатками (66% проти 34%). Тяжкість черепно-мозкової травми у дітей корелювала з присутністю в клінічній картині таких синдромів, як вестибуло-атактичний, епілептичний, синдром рухових порушень, лікворно-гіпертензійний синдром, а також високим рівнем оксипроліну в сечі. На підставі проведеного дослідження можна припустити, що наявність у дітей ознак сполучнотканинної дисплазії в більшості випадків поєднується з більш важкими проявами ЧМТ, що можна пояснити підвищеним розпадом колагену і, відповідно, більшою нестабільністю кісткової, хрящової тканин і стінок судинного русла.

Cerebrocranial injuries in children are one of the most serious and urgent problems of modern medicine and national health care due to their high incidence rate and severe consequences, which often lead to high mortality and disability. Over past decades researchers have reported about the growth of syndromal pathology resulted from connective tissue dysplasia that can considerably influence on the course of the disease. The purpose of this work is to identify characteristics of the course of cerebrocranial injury in children with evidence of connective tissue dysplasia. The total number of inspected children who have had cerebrocranial injury is 50; their age varies from 3 to 7 years old. The distribution of the patients into groups by the clinical forms of cerebrocranial injury showed the following: 54% of children had brain concussion, 26 % of patients had moderate brain contusion brain contusion, and 20 % of children had severe brain contusion. We have revealed based on the findings obtained that brain injuries are found out to ne more frequent among boys than among girls (66% vs. 34%). Severity of brain injury in children correlates with the presence of such clinical syndromes as vestibule-ataxical, epileptical, motor impairment, liquor hypertension and high level of oxyproline in urine. The results suggest that the presence of connective tissue dysplasia signs in children often correlates with more severe cerebrocranial injury that can be explained by accelerated collagen disintegration and, consequently, by higher instability of bone and cartilage tissue and walls of blood vessels.