Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12355
Назва: Клиническая характеристика и течение i триместра беременности у женщин с синдромом поликистозных яичников с метаболическими нарушениями и без них
Інші назви: Клінічна характеристика та перебіг I триместра вагітності у жінок з синдромом полікістозних яєчників з метаболічними порушеннями та без них
Clinical characteristics and course of the first trimester of gestation in women with polycystic ovary syndrome and metabolic disorders or without them
Автори: Сулейманова, Н. М.
Suleymanova, N. M.
Дата публікації: 2018
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Сулейманова Натаван Магомед кызы Клиническая характеристика и течение I триместра беременности у женщин с синдромом поликистозных яичников с метаболическими нарушениями и без них / Н. М. Сулейманова // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2018. – Т. 18, вип. 3 (63). – С. 124–131.
Короткий огляд (реферат): Цель работы - оценить клинические показатели и особенности течения беременности у пациенток с синдромом поликистозных яичников с метаболическими нарушениями и без них. Материал и методы. Обследовано 145 беременных с синдромом поликистозных яичников в сроке беременности 8-14 недель. Все женщины были разделены на 3 группы: I группа (основная группа) - 72 беременных с синдромом поликистозных яичников и метаболическими нарушениями; II группа (группа сравнения) - 53 беременных с синдромом поликистозных яичников, но без метаболических нарушений; III группа (контрольная) - 20 беременных без синдрома поликистозных яичников и метаболических нарушений. Проведено общепринятое обследование, включающее сбор анамнеза, объективное исследование, инструментальное обследование. УЗИ проводили на аппарате Aloka-SSD1700» (Япония) с использованием трансабдоминального датчика частотой 3,5 МГц. Результаты. Возраст беременных колебался от 20 до 35 лет и составил в среднем 28,3±1,2 лет. В основной группе в сравнении с контрольной группой женщин в возрасте от 20 до 25 лет синдром поликистозных яичников встречался на 55,6% (р<0,05), а в группе сравнения - на 32,0% реже. Напротив, в старшей возрастной - 31-35 лет пациенток основной группы и группы сравнения в сравнении с контрольной группой синдром поликистозных яичников встречался достоверно чаще соответственно на 57,3% (р<0,01) и 25,7% (р<0,05). Средний возраст обследованных беременных в основной группе составил 29,1±1,74 лет, в группе сравнения - 28,5±1,27 и в контрольной группе - 27,9±0,88 лет. Из инфекционных заболеваний, перенесенных в детстве, наиболее часто отмечена корь: в основной группе - 19,4%, в группе сравнения - 20,7%, в контрольной группе - 5%. Следует также отметить высокую частоту остро респираторно-вирусных инфекционных заболеваний (ОРВИ): в основной группе у 38 (52,8%), в группе сравнения - у 24 (45,3%) и в контрольной группе - у 5 (25,0%) женщин, причем женщины с синдромом поликистозных яичников болели ОРВИ по 2 и 3 раза в году. У обследованных женщин до наступления беременности диагностировался ряд экстрагенитальных заболеваний. У пациенток основной группы и группы сравнения чаще всего встречалось нарушение жирового обмена, которое проявлялось избыточным весом и ожирением, причем отмечался абдоминальный тип ожирения. В основной группе и в группе сравнения число женщин с нарушением жирового обмена было достоверно выше контрольной группы в 13,9 раза (р<0,001) и в 10,6 раза (р<0,001) соответственно. Следующими заболеваниями по частоте встречаемости были заболевания сердечно-сосудистой системы, которые проявлялись артериальной гипертензией и нейроциркуляторной дистонией и встречались у 30 (41,7%) беременных с синдромом поликистозных яичников с метаболическими нарушениями и 20 (37,7%) беременных с синдромом поликистозных яичников. При этом у беременных контрольной группы они не отмечены. Тонзиллит, фарингит и хронический бронхит достоверно часто отмечались у 25 (34,7%, в 7,0 раза чаще, чем в контрольной группе, р<0,001) беременных основной группы, у 15 (28,3%, в 3,0 раза чаще, в сравнении с контрольной группой, р<0,01) женщин группы сравнения и у 1 (5,0%) беременной контрольной группы отмечался фарингит. Цистит, пиелонефрит, мочекаменная болезнь выявлялись лишь у беременных с синдромом поликистозных яичников. По полученным данным, избыточное оволосение имело место у 56 (77,8%) пациенток основной группы и у 42 (79,2%) пациенток группы сравнения. Гирсутное число по шкале Ферримана-Голлвея у беременных основной группы составило в среднем 27,60±0,77 и в группе сравнения 27,8±0,80. У большинства обследованных с синдромом поликистозных яичников выявлено бесплодие, в основном первичное. Высокий процент бесплодия в группах (в основной - 94,3%, в группе сравнения - 95,8%) обусловлен основной патологией - синдромом поликистозных яичников. В основной группе и в группе сравнения число женщин с нарушением жирового обмена было достоверно выше контрольной группы в 13,9 раза (р<0,001) и в 10,6 раза (р<0,001) соответственно. Заболевания сердечно-сосудистой системы встречались у 41,7% беременных с синдромом поликистозных яичников с метаболическими нарушениями и у 37,7% беременных с синдромом поликистозных яичников. Рвота беременных различной степени тяжести по сравнению с контрольной группой у беременных основной группы и группы сравнения наблюдалась соответственно в 3,2 раза (р<0,01) и в 3,0 раза (р<0,01) чаще. Выводы. Беременные с синдромом поликистозных яичников с метаболическими нарушениями и без них страдают ожирением, подвержены неблагоприятному профилю риска сердечно-сосудистых заболеваний и имеют риск потери беременности. Угрожающий выкидыш отмечался у 79,2% и 71,7% беременных основной группы и группы сравнения соответственно.
Мета роботи - оцінити клінічні показники й особливості перебігу вагітності у пацієнток з синдромом полікістозних яєчників з метаболічними порушеннями і без них. Матеріал і методи. Обстежено 145 вагітних із синдромом полікістозних яєчників у терміни вагітності 8-14 тижнів. Всі жінки були розділені на 3 групи: I група (основна) - 72 вагітних із синдромом полікістозних яєчників і метаболічними порушеннями; II група (група порівняння) - 53 вагітних із синдромом полікістозних яєчників, але без метаболічних порушень; III група (контрольна) - 20 вагітних без синдрома полікістозних яєчників і метаболічних порушень. Проведено загальноприйняте обстеження, що включає збір анамнезу, об'єктивне дослідження, інструментальне обстеження. УЗД проводили на апараті Aloka-ssd-1700» (Японія) з використанням трансабдомінального датчика частотою 3,5 Мгц. Результати. Вік вагітних коливався від 20 до 35 років, і склав в середньому 28,3±1,2 роки. В основній групі в порівнянні з контрольною групою жінок у віці від 20 до 25 років синдром полікістозних яєчників зустрічався на 55,6% (р <0,05), а в групі порівняння - на 32,0% рідше. Навпаки, у старшій віковій - 31-35 років пацієнток основної групи і групи порівняння в порівнянні з контрольною групою синдром полікістозних яєчників зустрічався достовірно частіше відповідно на 57,3% (р <0,01) і 25,7% (р <0,05). Середній вік обстежених вагітних в основній групі склав 29,1 ± 1,74 років, у групі порівняння - 28,5 ± 1,27 і в контрольній групі - 27,9 ± 0,88 років. З інфекційних захворювань, перенесених в дитинстві, найбільш часто відзначена кір: в основній групі - 19,4%, в групі порівняння - 20,7%, в контрольній групі - 5%. Слід також відзначити високу частоту гострих респіраторно-вірусних інфекційних захворювань (ГРВІ): в основній групі у 38 (52,8%), в групі порівняння - у 24 (45,3%) і в контрольній групі - у 5 (25,0 %) жінок, причому жінки з синдромом полікістозних яєчників хворіли на ГРВІ по 2 і 3 рази протягом року. У обстежених жінок до настання вагітності діагностували ряд екстрагенітальних захворювань. У пацієнток основної групи і групи порівняння найчастіше зустрічалося порушення жирового обміну, яке виявлялося надмірною вагою і ожирінням, причому відзначався абдомінальний тип ожиріння. В основній групі і в групі порівняння число жінок з порушенням жирового обміну було достовірно вище контрольної групи в 13,9 рази (р <0,001) і в 10,6 рази (р <0,001) відповідно. Наступними захворюваннями по частоті зустрічаємості були захворювання серцево-судинної системи, які проявлялися артеріальною гіпертензією та нейроциркуляторною дистонією і зустрічалися у 30 (41,7%) вагітних з синдромом полікістозних яєчників з метаболічними порушеннями і 20 (37,7%) вагітних з синдромом полікістозних яєчників. При цьому у вагітних контрольної групи вони не відзначені. Тонзиліт, фарингіт і хронічний бронхіт достовірно часто відзначалися у 25 (34,7%, в 7,0 рази частіше, ніж у контрольній групі, р <0,001) вагітних основної групи, у 15 (28,3%, в 3,0 рази частіше в порівнянні з контрольною групою, р <0,01) жінок групи порівняння, і у 1 (5,0%) вагітної контрольної групи відзначався фарингіт. Цистит, пієлонефрит, сечокам'яна хвороба виявлялися лише у вагітних з синдромом полікістозних яєчників. За отриманими даними, надмірне оволосіння мало місце у 56 (77,8%) пацієнток основної групи, і у 42 (79,2%) пацієнток групи порівняння. Гірсутне число за шкалою Феррімана-Голлвея у вагітних основної групи склало в середньому 27,60±0,77, і в групі порівняння 27,8±0,80. У більшості обстежених з синдромом полікістозних яєчників виявлено безпліддя, в основному первинне. Високий відсоток безпліддя в групах (в основній - 94,3%, в групі порівняння - 95,8%) обумовлений основною патологією - синдромом полікістозних яєчників. В основній групі і в групі порівняння число жінок з порушенням жирового обміну було достовірно вище контрольної групи в 13,9 рази (р <0,001) і в 10,6 рази (р <0,001) відповідно. Захворювання серцево-судинної системи зустрічалися у 41,7% вагітних з синдромом полікістозних яєчників з метаболічними порушеннями, і у 37,7% вагітних з СПКЯ. Блювота вагітних різного ступеня тяжкості в порівнянні з контрольною групою у вагітних основної групи і групи порівняння спостерігалася відповідно у 3,2 рази (р <0,01) і в 3,0 рази (р <0,01) частіше. Висновки. Вагітні з синдромом полікістозних яєчників з метаболічними порушеннями і без них страждають ожирінням, схильні до несприятливого профілю ризику серцево-судинних захворювань, і мають ризик втрати вагітності. Загроза викидня відзначалася у 79,2% і 71,7% вагітних основної групи і групи порівняння відповідно.
The aim of the study was to evaluate clinical indicators and features of pregnancy in patients with polycystic ovary syndrome (PCOS) with concomitant metabolic disorders or without them. Material and methods. 145 pregnant women with PCOS were examined at 8-14 weeks of gestation. All women were divided into 3 groups: group I (main group) included 72 pregnant women with PCOS and metabolic disorders; group II (comparison group) was made up of 53 pregnant women diagnosed with PCOS, but without metabolic disorders; group III (control) involved 20 pregnant women without PCOS and metabolic disorders. A conventional examination, including the history taking, objective physical examination, instrumental examination was carried out. Ultrasound scanning was performed by using the Aloka-SSD-1700" (Japan) device with a 3.5 MHz transabdominal sensor. Results. The age of pregnant women ranged from 20 to 35 years (average age was 28.3±1.2 years). In the main group, women aged 20 – 25 years and diagnosed to have PCOS made up by 55.6% (p<0.05) less compared with the control group, and the women of the comparison group made up by 32.0% less. On the contrary, in the older age group including 31-35 year old patients of the main group and the comparison group, PCOS was diagnosed by 57.3% (p<0.01) and 25.7% (p<0.05) significantly more frequent than in the control group, respectively. The average age of the examined pregnant women in the main group was 29.1±1.74 years, while in the comparison group it was 28.5±1.27 years and in the control group – 27.9±0.88 years. Among infectious diseases the patients had had in their childhood, measles was most often mentioned: nearly the equal share of the patients, 19.4% in the main group and 20.7% in the comparison group had measles, while in the control group only 5% had this disease. High frequency of acute respiratory viral infectious diseases (ARVIs) was also detected in the women with PCOS: it was reported by 38 (52.8%) patients of the main group, by 24 (45.3%) patients of the comparison group, while the control group demonstrated lower value – only 5 (25.0%) women. Moreover, women with PCOS had ARVIS 2 and 3 times a year. The examined women were diagnosed to have a number of extragenital diseases before pregnancy. In the patients of the main group and the comparison group, the most common disorder was fat metabolism disorder manifested by overweight or obesity, and mostly the abdominal type of obesity was observed. In the main group and in the comparison group, the number of women with impaired fat metabolism is 13.9 times and 10.6 times (p<0.001) significantly higher than in the control group (p<0.001), respectively. The diseases following the mentioned above by their occurrence were diseases of the cardiovascular system (CVS) manifested by arterial hypertension and neurocirculatory dystonia and found in 30 (41.7%) pregnant women with PCOS and metabolic disorders and in 20 (37.7%) pregnant women with PCOS only. At the same time, cardio-vascular diseases were not observed in pregnant women of the control group. Tonsillitis, pharyngitis and chronic bronchitis were significantly frequent in 25 (34.7%, 7.0 times more than in the control group, p<0.001) pregnant women of the main group, in 15 (28.3%, 3.0 times more often than in the control group, p<0.01) women of the comparison group and 1 (5.0%) pregnant of the control group had pharyngitis. Cystitis, pyelonephritis, urolithiasis were detected only in pregnant women with PCOS. According to the data obtained, excessive hair loss occurred in 56 (77.8%) patients of the main group and in 42 (79.2%) patients of the comparison group. The hirsute number by the Ferriman-Hollway scale in pregnant women of the main group equalled 27.60±0.77 and in the comparison group it was 27.8±0.80. Most patients with PCOS were diagnosed to have infertility, mostly primary. The high percentage of infertility in the groups (in the main it made up 94.3%, and in the comparison group it made up 95.8%) is due to the main pathology, PCOS. In the main group and in the comparison group, the number of women with impaired fat metabolism was significantly higher than in the control group in 13.9 times (p<0.001) and in 10.6 times (p<0.001), respectively. Cardiovascular diseases were found in 41.7% of pregnant women with PCOS and metabolic disorders and in 37.7% of pregnant women with PCOS. Vomiting of varying severity in the pregnant women of the main group and of the comparison group was observed, respectively, 3.2 times (p<0.01) and 3.0 times (p<0.01) more often than in the control group. Conclusion. Pregnant women with PCOS and comorbid metabolic disorders or without them are obese, prone to an unfavourable risk profile of cardiovascular diseases and have a risk of pregnancy loss. Threatening miscarriages were observed in 79.2% and 71.7% of pregnant women of the main group and in the comparison group, respectively.
Ключові слова: беременные
синдром поликистозных яичников
беременность
выкидыш
ожирение
вагітні
синдром полікістозних яєчників
вагітність
ожиріння
викидень
pregnant women
PCOS
pregnancy
obesity
miscarriage
УДК: 618.11-006.2-031.14
ISSN: 2077-1096 (print)
2077-1126 (online)
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12355
Розташовується у зібраннях:Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 3 (63)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Suleymanova_Clinical_characteristics_and_course.pdf1,17 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.