Сучасний погляд на проблему встановлення давності настання смерті в практиці судово-медичної експертизи

Abstract

В статті представлений аналіз сучасних літературних даних щодо методів встановлення тривалості постмортального інтервалу, зокрема розглянуто різні методи визначення давності настання смерті та проведено критичне осмислення їх характеристик. Максимально точне встановлення давності настання смерті, що здійснюється на основі останніх наукових досягнень, є однією з найважливіших сторін діяльності судово-медичного експерта. На сьогоднішній день в існуючих літературних джерелах накопичено велику кількість діагностичних методик, які в кінцевому підсумку дозволяють встановити орієнтовні часові межі часу з моменту настання смерті. Попри ряд переваг, вказані методики потребують підвищення їх точності та усунення недоліків, таких як: трудомісткість проведення технологічного процесу, неспецифічність морфологічних змін у біологічних тканинах при різних патологічних станах та впливі факторів зовнішнього середовища, висока собівартість, часозатратність, вплив «людського фактора» на отримані результати. За даними літературних джерел, комплекс лазерних поляриметричних методик дозволяє вирішити ряд вищевказаних проблем, а також здійснювати експрес діагностику, володіє об’єктивністю, швидкістю, незалежністю, достатньою точністю та відтворюваністю результатів. Провівши аналіз отриманих літературних даних, ми прийшли до висновку, що на відміну від традиційно використовуваних в судово-медичній практиці методів, які не завжди ефективні та можуть бути не достовірними, сучасні можливості досліджень біологічних тканин та рідин організму методами лазерної поляриметрії дозволяють виявити та впровадити в практику новітні судово-медичні оптичні критерії та методи для діагностики давності настання смерті. Перспективним, на наш погляд, є використання аналітичних можливостей лазерних поляриметричних методів у поєднанні із відмінними характеристиками скловидного тіла як об’єкта досліджень.

В статье представлен анализ современных литературных данных по методам установления продолжительности постмортального интервала, в частности рассмотрены различные методы определения давности наступления смерти и проведено критическое осмысление их характеристик. Максимально точное установление времени с момента наступления смерти осуществляется на основе последних научных достижений, является одной из важнейших сторон деятельности судебномедицинского эксперта. На сегодняшний день в существующих литературных источниках накоплено большое количество диагностических методик, которые в конечном итоге позволяют установить ориентировочные временные границы давности наступления смерти. Несмотря на ряд преимуществ, указанные методики нуждаются в повышении их точности и устранении недостатков, таких как трудоемкость проведения технологического процесса, неспецифичность морфологических изменений в биологических тканях при различных патологических состояниях и воздействии факторов внешней среды, высокая себестоимость, затраты времени, влияние «человеческого фактора» на полученные результаты. По данным литературных источников, комплекс лазерных поляриметрических методик позволяет решить ряд вышеуказанных проблем, а также осуществлять экспресс диагностику, обладает объективностью, скоростью, независимостью, достаточной точностью и воспроизводимостью результатов. Проведя анализ полученных литературных данных, мы пришли к выводу, что в отличие от традиционно используемых в судебно-медицинской практике методов, которые не всегда эффективны и могут быть недостоверными, современные возможности исследований биологических тканей и жидкостей организма методами лазерной поляриметрии позволяют определить и внедрить в практику новейшие судебно-медицинские оптические критерии и методы для диагностики давности наступления смерти. Перспективным, на наш взгляд, является использование аналитических возможностей лазерных поляриметрических методов в сочетании с отличными характеристиками стекловидного тела как объекта исследований.

The article presents an analysis of modern literature on the approaches in identifying the duration of the post-mortal interval, in particular, different methods of identifying the prescription of death coming and generalization of their characteristics. The maximum precise identification of the prescription of death coming now is based on the recent scientific achievements, and is one of the most important aspects of the forensic medicine. To date, there have been a large number of diagnostic techniques described in the relevant literature that ultimately allow experts to determine the estimated time limits of death coming. Despite a number of advantages, these techniques require improvement of their accuracy and elimination of shortcomings, such as the procedural complexity, the non-specificity of morphological changes in biological tissues at different pathological conditions and the influence of environmental factors, high costs, time consuming, the impact of "human factor" on the results obtained. According to literary sources, a set of laser polarimetric techniques allows forensic experts to solve a number of the above-mentioned problems, as well as to carry out an express diagnosis; they are more objective, characterized by less task-performance time, independence, higher sufficient accuracy and reproducibility of the results. Having analyzed the literature data, we came to the conclusion that unlike the conventional methods used in forensic medical practice, which may not always be effective and may not be reliable, modern possibilities in investigations of biological tissues and body fluids by laser polarimetry techniques enable to find and implement the latest forensic optical criteria and methods for identifying the prescription of death coming in forensic practice. The use of analytical capabilities of laser polarimetric methods in combination with the characteristics of vitreous body as an object of research seems to be promising and requires scrutinized study.