Епідеміологічно-етіологічні аспекти харчової алергії

Abstract

В статті представлений сучасний стан проблеми харчової алергії в дитячій популяції. На основі даних багатьох наукових праць відомих експертів наведені приклади щодо розповсюдженості харчової алергії серед дитячого та дорослого населення. Відображено місце харчової алергії в структурі алергопатології. Серед причин відсутності достовірної епідеміологічної характеристики виділяють відсутність чіткого діагностичного алгоритму та єдиної класифікації харчової алергії, що в свою чергу призводить до несвоєчасного встановлення діагнозу та відстрочених терапевтичних заходів. Зроблено акцент на неспецифічності та багатогранності клінічної симптоматики, яка також може утруднювати верифікацію діагнозу. Розглянуто основні фактори ризику розвитку харчової алергії та виділені найбільш причино-значимі харчові алергени. До продуктів з найбільш вираженими алергенними властивостями відносять молоко, яйця, пшеницю, сою, арахіс, горіхи, рибу та морепродукти. Сучасні можливості молекулярної діагностики дозволяють виділити основні компоненти алергенів продуктів харчування та перехресної алергії з пилком рослин та тваринним білком. Найчастіше алергенами виступають прості та складні білки (глікопротеїни, гаптени, поліпептиди) харчових продуктів, які мають різні функціональні характеристики. В роботі наголошено на ретельному підході до диференційної діагностики істинної харчової алергії від псевдоалергічних реакцій. В даній статті проаналізовано місце хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту в розвитку сенсибілізації та реалізації алергічного запалення. Встановлено необхідність удосконалення діагностичних та терапевтичних заходів з метою покращення якості життя пацієнтів.

В статье представлено современное состояние проблемы пищевой аллергии в детской популяции. На основании данных многих научных трудов известных экспертов приведены примеры по распространенности пищевой аллергии среди детского и взрослого населения. Отражено место пищевой аллергии в структуре аллергопатологии. Среди причин отсутствия достоверной эпидемиологической характеристики выделяют отсутствие четкого диагностического алгоритма и единой классификации пищевой аллергии, что в свою очередь приводит к несвоевременной постановке диагноза и отсроченных терапевтических мероприятий. Сделан акцент на неспецифичность и многогранность клинической симптоматики, которая также может затруднить верификацию диагноза. Рассмотрены основные факторы риска развития пищевой аллергии и выделены наиболее причинно-значимые пищевые аллергены. К продуктам с наиболее выраженными аллергенными свойствами относят молоко, яйца, пшеницу, сою, арахис, орехи, рыбу и морепродукты. Современные возможности молекулярной диагностики позволяют выделить основные компоненты аллергенов пищевых продуктов и перекрестных аллергий с пыльцой растений и животным белком. Чаще всего аллергенами выступают простые и сложные белки (гликопротеины, гаптены, полипептиды) пищевых продуктов, имеющих различные функциональные характеристики. В работе отмечена необходимость в тщательном подходе к дифференциальной диагностике настоящей пищевой аллергии от псевдоаллергических реакций. В данной статье определено место хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта в развитии сенсибилизации и реализации аллергического воспаления. Установлена необходимость совершенствования диагностических и терапевтических мероприятий с целью улучшения качества жизни пациентов.

The article highlights key issues on the problem of food allergy in children. Based on numerous research papers and reports published by well-known experts, some examples of the prevalence of food allergy among children and adults are given in the article. There has been an attempt to clarify the role of food allergy in the structure of allergic pathology. There is no clearly defined and reliable picture of food allergy epidemiological that is mainly due to the absence of exact diagnostic algorithm and unified classification of food allergy; this, in turn, results in delayed diagnosis and late therapeutic management. The article also focuses on the main risk factors of the development of food allergy and singles out the key causative food allergens. Food products with the most pronounced allergenic properties are milk, eggs, wheat, soy, peanuts, nuts, fish and seafood. Modern molecular diagnostic capabilities make it possible to isolate the main components of food allergens and cross-allergy with pollen of plants and animal proteins. Among the commonest proteins there are simple and complex proteins (glycoproteins, haptens, polypeptides) of food products having different functional characteristics. The article emphasizes on the thorough approach in differential diagnosis between true food allergy and pseudo-allergic reactions. The role of chronic gastrointestinal diseases in the development of sensitization and allergic inflammation has been analyzed as well. There has been established the necessity to improve diagnostic and therapeutic measures in order to improve the quality of life of children.