Лікування хворих на хронічний періодонтит з набутою широкою верхівкою кореня зуба

Abstract

Лікування хворих на періодонтит хронічного перебігу і надалі залишається актуальною проблемою як для лікарів-терапевтів, так і для науковців у зв’язку з високою його поширеністю, складністю діагностики та часто – відсутністю довготривалих позитивних результатів лікування. Метою ендодонтичного лікування хворих на хронічні форми періодонтиту є вплив на мікрофлору макро- та мікроканальців, ліквідація запалення у періапікальній ділянці, якісне і герметичне пломбування кореневих каналів та стимулювання регенерації структури періапікальних тканин як шляхом сприяння підвищенню захисних сил організму (імунної реактивності), так і впливу ендодонтичного пломбувального матеріалу на пришвидшення репараційних процесів у позаапікальній ділянці. Вагомою проблемою лікування цієї патології є відновлення зон деструкції періапікальних тканин зуба. З появою деструкційних змін у тканинах періодонту та цементу кореня зуба виникає резорбція тканин, які формують апікальний отвір, що призводить до утворення набутої широкої верхівки кореня зуба та утруднює лікування хворих на хронічний періодонтит на певних етапах. При незавершеному апексогенезі у випадку ускладненого карієсу і руйнування зони росту ще несформованого кореня зуба, при анатомічній особливості будови верхівки кореня зуба та при патологічній резорбції апікального отвору діагностують широку апікальну верхівку кореня зуба (від 40-80 за ISO), яка утруднює етап пломбування кореневого каналу можливістю виникнення мікропідтікання між кореневою реставрацією та стінкою кореня зуба та проникнення бактерій і продуктів їх життєдіяльності у періапікальну зону та навпаки, що створює умови для наростання та загострення патологічного процесу. Однак, широка верхівка зуба зумовлює вільний доступ до періапікальних тканин і створює умови для кращого впливу середників з метою ліквідації запального процесу у позаапікальній зоні та стимулювання репараційного остеогенезу. Аналіз опрацьованої вітчизняної та зарубіжної літератури підтверджує актуальність розпрацювання використання заапікальної терапії з трансканальним виведенням матеріалу у позаапікальний простір для підвищення ефективності лікування хворих на хронічний періодонтит з набутою широкою верхівкою кореня зуба.

Лечение больных периодонтитом хронического течения продолжает оставаться актуальной проблемой как для врачей-терапевтов, так и для ученых в связи с высокой его распространенностью, сложностью диагностики и часто - отсутствием долговременных положительных результатов лечения. Цель эндодонтического лечения больных хроническими формами периодонтита влияние на микрофлору макро- и микроканальцев, ликвидация воспаления в периапикальных участках, качественное и герметичное пломбирование корневых каналов и стимулирование регенерации структуры периапикальных тканей как путем содействия повышению защитных сил организма (иммунной реактивности), так и влияния эндодонтического пломбировочного материала на ускорение репарационных процессов в периапикальном участке. Весомой проблемой лечения этой патологии является восстановление зон деструкции периапикальных тканей зуба. С появлением деструкционных изменений в тканях периодонта и цемента корня зуба возникает резорбция тканей, формирующих апикальное отверстие, что приводит к образованию приобретенной широкой верхушки корня зуба и затрудняет лечение больных хроническим периодонтитом на определенных этапах. При незавершенном апексогенезе в случае осложненного кариеса и разрушения зоны роста еще формирующегося корня зуба, при анатомической особенности строения верхушки корня зуба и при патологической резорбции апикального отверстия диагностируют широкую апикальную верхушку корня зуба (от 40-80 по ISO), которая затрудняет этап пломбирования корневого канала возможностью возникновения микроподтекания между корневой реставрацией и стенкой корня зуба и проникновения бактерий и продуктов их жизнедеятельности в периапикальную зону и наоборот, что создает условия для обострения патологического процесса. Однако широкая верхушка зуба создает свободный доступ к периапикальным тканям и условия для лучшего воздействия препаратов с целью ликвидации воспалительного процесса в периапикальной зоне и стимулирования репарационного остеогенеза. Анализ отечественной и зарубежной литературы подтверждает актуальность разработки и использования заапикальной терапии с трансканальным выводом материала в периапикальное пространство для повышения эффективности лечения больных хроническим периодонтитом с приобретенной широкой верхушкой корня зуба.

Treatment of patients with chronic periodontitis is still remaining a challenge for both dental therapists and researchers due to its high prevalence, the complexity of diagnosis and often the lack of long-term positive results of treatment. The aim of endodontic treatment of chronic forms of periodontitis is to normalize microflora of macro- and microcanals, to arrest inflammation in the periapical area, to seal root canals and to promote the regeneration of the structure of periapical tissues, both by enhancing the body protective forces (immune reactivity) and by effect of endodontic filling material for accelerating the repair processes in the non-apical area. A problem arising during the treatment of this pathology is the restoration of destructed areas of the periapical tissues. The development of destructive changes in tissues of periodontium and dental cement of the tooth root is accompanied by resorption of tissues that form the apical foramen that leads to the formation of the acquired wide-open root apex and complicates the treatment of patients with chronic periodontitis at certain stages. Wide-open root apex (40-80 by ISO) is diagnosed in cases of incomplete apexogenesis in complicated caries and the destruction of the growth zone of the developing dental root, in cases of anatomically determined changes of the structure of the root apex, in pathological resorption of the apical foramen. Wide-open dental root apex impedes the stage of sealing the root canal with the possibility of a micro-leakage between the root restoration and the root tissue, thus can favour entering bacteria and their byproducts into the periapical area and vice versa that contributes into the exacerbation and aggravation of the pathological process. On the other hand, wide tooth root apex causes the free access to periapical tissues and thus promotes the better effect of remedies in order to eliminate the inflammatory process in the periapical area and stimulates the reparative osteogenesis. The analysis of the available literature confirms the topicality of the development of the periapical therapy through transcanal insertion of the material into periapical area to improve the treatment of patients with chronic periodontitis having acquired wide-open root apex.