Сучасні відмінності психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб за наявності невротичної патології

Abstract

За останні роки в Україні зареєстровано 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Луганської областей та Криму. Півмільйона людей працездатного віку відчуло на собі психотравму через необхідність переселення. Дана психотравма носить значний вплив на все подальше життя та функціонування у всіх сферах діяльності. Розуміння закономірностей формування психосоціальної дезадаптивної поведінки у вимушених переселенців з невротичними розладами, рання діагностика порушень психосоціальної адаптації у даної категорії осіб, ефективна психосоціальна реабілітація та психопрофілактика дозволяють вирішити актуальне завдання сучасної психіатрії – запобігти порушенням працездатності, соціального функціонування та зниженню якості життя. Метою роботи було визначити домінуючі варіанти та ступінь тяжкості психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб з невротичною патологією. Обстежено 78 осіб, які є вимушеними переселенцями з Донецької, Луганської областей та Криму з діагностованою патологією невротичного регістру. За результатами проведеного дослідження визначено, що у внутрішньо переміщених осіб нозологічна структура представлена переважно розладами адаптації у 28 осіб (35,9%), змішаним тривожно-депресивний розладом – 25 осіб (32,1%) та соматоформними розладими – 13 осіб (16,7%). Згідно результатів дослідження у значної більшості пацієнтів виявлено психосоціальну дезадаптацію у 69 (88%) осіб. Дезадаптивні порушення в основній групі досягали переважно середнього та тяжкого ступеня, у той час як в контрольній групі – легкого та середнього. У пацієнтів основної групи з непсихотичними психічними розладами переважають змішані варіанти психосоціальної дезадаптації, провідне місце серед яких посідає інформаційна сфера.

За последние годы в Украине зарегистрировано 1,5 миллиона внутренне перемещенных лиц из Донецкой, Луганской областей и Крыма. Полмиллиона человек трудоспособного возраста ощутило на себе психотравму из-за необходимости переселения. Данная психотравма носит значительное влияние на всю дальнейшую жизнь и функционирование во всех сферах деятельности. Понимание закономерностей формирования психосоциального дезадаптивного поведения в вынужденных переселенцев с невротическими расстройствами, ранняя диагностика нарушений психосоциальной адаптации в данной категории лиц, эффективная психосоциальная реабилитация и психопрофилактика позволят решить актуальную задачу современной психиатрии - предотвратить нарушения работоспособности, социального функционирования и снижению качества жизни. Целью работы было определить доминирующие варианты и степень тяжести психосоциальной дезадаптации у внутренне перемещенных лиц с невротической патологией. Обследовано 78 человек, которые являются вынужденными переселенцами из Донецкой, Луганской областей и Крыма с диагностированной патологией невротического регистра. По результатам проведенного исследования определено, что в внутренне перемещенных лиц нозологическая структура представлена преимущественно расстройствами адаптации в 28 человек (35,9%), смешанным тревожно-депрессивный расстройством - 25 человек (32,1%) и соматоформными расстройствами - 13 человек (16 7%). Согласно результатам исследования у значительного большинства пациентов обнаружено психосоциальную дезадаптацию в 69 (88%) человек. Дезадаптивные нарушения в основной группе достигали преимущественно средней и тяжелой степени, в то время как в контрольной группе – легкой и средней. У пациентов основной группы с непсихотического психическими расстройствами преобладают смешанные варианты психосоциальной дезадаптации, ведущее место среди которых занимает информационная сфера.

In recent years, 1.5 million internally displaced persons from Donetsk, Luhansk regions and Crimea have been registered in Ukraine. Half a million people of working age felt a psychological trauma due to the need for migration. This psychotrauma has a significant impact on all life and functioning in all spheres of activity. Understanding the patterns of formation of psychosocial maladjustment in forced migrants with neurotic disorders, early diagnosis of adjustment disorders in this category of persons, effective psychosocial rehabilitation and psychoprophylaxis can solve the actual problem of modern psychiatry – to prevent of disorders of capacity for work, social functioning and lower quality of life. The purpose of the work was to determine the dominant variants and severity of psychosocial maladjustment in internally displaced persons with neurotic pathology. We examined 78 persons who are internally displaced persons from Donetsk, Luhansk regions and Crimea with diagnosed pathology of the neurotic register. According to the results of the research, it was determined that the nosological structure of the internally displaced persons is represented mainly by adjustment disorders in 28 persons (35.9%), mixed anxiety-depressive disorder – 25 (32.1%) and somatoform disorders – 13 (16, 7%). Psychosocial maladjustment was detected in a large majority of patients, in 69 (88%) people. Maladjustment in the main group reached mainly middle and severe degrees, while in the control group, the mild and the middle one. The mixed variants of psychosocial maladjustment prevail in patients with non-psychotic mental disorders of the main group, among them the leading place was taken by the information sphere.