Psychosocial aspects of adjustment disorders in women

Abstract

The aim is to study the psychosocial aspects of adjustment disorders in women. Materials and methods: 54 women with diagnosed adjustment disorders (F43.2) who applied for advisory support were examined. The analysis of their anamnestic data with the help of a special questionnaire was performed, a clinical and psychopathological examination was conducted. To study various aspects of psychosocial maladjustment in this contingent of patients “The Stress Scale” by T.H. Holmes and R.H. Rahe (1967), “The Scale of Psychosocial Maladjustment” by L.O. Herasymenko, A. M. Skrypnikov and M. Rokeach methodology of studying of the value orientations (Fantalova O.B. modification, 1992) were used. Results: In 77.8% of cases a mixed type of maladjustment with dominance in the internal structure of factors of family and industrial maladjustment and in 29.6% a family maladjustment monovariant were identified. In most cases, the family and production variants were combined and a mixed variant of maladjustment was diagnosed. At the same time the most serious forms of maladjustment related to the sexual sphere. Analysis of the structure of psychosocial maladjustment of patients with adjustment disorders showed that the most typical manifestations of this disorder were the following: dissatisfaction with a sense of comfort (75,95 %), dissatisfaction with the psychological climate in the family (62,03 %) and with the period of marriage (62,03 %), dissatisfaction with psychological relationships with colleagues (60,76 %) and with the psychological relationship of the spouse (60,76 %) and a high multiplicity of irritation (54,43 %). Conclusions: The leading factors of maladjustment among the examined women were the stress in subjectively significant areas of activity and the conflictual nature of the desirability and accessibility of basic life values.

Метою є вивчення психосоціальних аспектів розладів адаптації у жінок. Матеріали та методи: Обстежено 54 жінки з діагностованими розладами адаптації (F43.2), які звернулися за консультативною допомогою. Проведено аналіз їх анамнестичних даних за допомогою спеціального анкетування, проведено клінічне та психопатологічне обстеження. Для вивчення різних аспектів психосоціальної дезадаптації цього контингенту пацієнтів використовувались «Шкала стресу» за Т.Х. Холмс і Р.Р. Рахе (1967), «Шкала психосоціальної дезадаптації» за Л.О. Герасименко, А. М. Скрипніков та методологія вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокеах (модифікація Фанталової О. Б., 1992). Результати: У 77,8% випадків виявлено змішаний тип дезадаптації з переважанням у внутрішній структурі факторів сімейної та виробничої дезадаптації, а в 29,6% - сімейний моноваріант. У більшості випадків сімейний та виробничий варіанти поєднувались та діагностувався змішаний варіант дезадаптації. У той же час найбільш серйозні форми дезадаптації, пов'язані зі сексуальною сферою. Аналіз структури психосоціальної дезадаптації хворих з порушеннями адаптації показав, що найбільш типовими проявами цього розладу були такі: незадоволення почуттям комфорту (75,95%), незадоволення психологічним кліматом у сім'ї (62,03 %) та періодом шлюбу (62,03%), незадоволення психологічними стосунками з колегами (60,76%) та психологічними стосунками подружжя (60,76%) та високою кратністю роздратування (54,43%). Висновки: Провідними факторами дезадаптації серед обстежених жінок були стрес у суб'єктивно значущих сферах діяльності та конфліктність природи бажаності та доступності основних життєвих цінностей; Целью работы является изучение психосоциальных аспектов расстройств адаптации у женщин. Материалы и методы: Обследовано 54 женщины с диагностированными расстройствами адаптации (F43.2), обратившихся за консультативной помощью. Проведен анализ их анамнестических данных с помощью специального анкетирования, проведено клиническое и психопатологическое обследование. Для изучения различных аспектов психосоциальной дезадаптации этого контингента пациентов использовались «Шкала стресса» по Т.Х. Холмс и Р.Р. Рахе (1967), «Шкала психосоциальной дезадаптации» по Л.А. Герасименко, А. Н. Скрипникову и методология изучения ценностных ориентаций М. Роке (модификация Фанталовой А. Б., 1992). Результаты В 77,8% случаев выявлены смешанный тип дезадаптации с преобладанием во внутренней структуре факторов семейной и производственной дезадаптации, а в 29,6% - семейный моновариант. В большинстве случаев семейный и производственный варианты сочетались и диагностировался смешанный вариант дезадаптации. В то же время наиболее серьезные формы дезадаптации, связанные с сексуальной сферой. Анализ структуры психосоциальной дезадаптации больных с нарушениями адаптации показал, что наиболее типичными проявлениями этого расстройства были такие: недовольство чувством комфорта (75,95%), недовольство психологическим климатом в семье (62,03%) и периодом брака (62,03% ), недовольство психологическими отношениями с коллегами (60,76%) и психологическими отношениями супругов (60,76%) и высокой кратностью раздражение (54,43%). Выводы: Ведущими факторами дезадаптации среди обследованных женщин были стресс в субъективно значимых сферах деятельности и конфликтность природы желательности и доступности основных жизненных ценностей.