Можливості прогнозування розвитку ускладнень цукрового діабету 1 типу за показниками глікемічного контролю

Abstract

Метою роботи було розробити математичну модель прогнозування розвитку та прогресування діабетичної мікроангіопатії у хворих на цукровий діабет 1 типу з використанням показників тривалого моніторування глікемії. Було обстежено 62 пацієнта з цукровим діабетом 1 типу з середнім віком від 18 до 45 років. Визначали рівні HbA1c, C-пептида, креатиніна крові та альбумінурії. В залежності від рівня HbA1c пацієнтів розділили на групи: група 1 – HbA1c≤7,0 % (n=18), група 2 – HbA1c>7,0 % (n=44). Проводили тривале моніторування глікемії допомогою системи CGMS протягом 6 діб. До уваги брались максимальне, мінімальне значення глікемії та розмах глікемії. Шляхом використання простого лінійного регресійного аналізу отримано математичне рівняння залежності рівня альбумінурії від показника ризниці максимального і мінімального рівня глікемії, що дає можливість прогнозувати прогресування діабетичної нефропатії у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу

Целью работы было разработать математическую модель прогнозирования развития и прогрессирования диабетической микроангиопатии у больных сахарным диабетом 1 типа с использованием показателей длительного мониторирования гликемии. Было обследовано 62 пациента с сахарным диабетом 1 типа в возрасте от 18 до 45 лет. Определяли уровни HbA1c, C-пептида, креатинина крови и альбуминурии. В зависимости от уровня HbA1c пациентов разделили на группы: группа 1 - HbA1c≤7,0% (n = 18), группа 2 - HbA1c> 7,0% (n = 44). Проводили длительное мониторирование гликемии помощью системы CGMS течение 6 суток. Учитывались максимальное, минимальное значение гликемии и размах гликемии. Путем использования простого линейного регрессионного анализа получено математическое уравнение зависимости уровня альбуминурии от показателя разности максимального и минимального уровня гликемии, что позволяет прогнозировать прогрессирование диабетической нефропатии у пациентов с сахарным диабетом 1 типа.

Diabetes mellitus is recognized as a new non-infectious «epidemic of the XXI century» due to its steady increase in morbidity and a number of medical and social problems. These problems are associated with disability and mortality of patients resulted from the development of chronic complications of the disease. Hyperglycemia plays a major role in the development of diabetic complications. Diabetic microangiopathies predetermine the course and prognosis of the disease. HbA1c level and glucose variability are the complementary characteristics of glucose control. The aim of the study was to develop a mathematical model for predicting the development of diabetic microangiopathy in patients with diabetes type 1 by using continuous glucose monitoring system (CGMS). 62 patients (aged 18–45 years) with type 1 diabetes mellitus were examined. Clinical laboratory examination included: assessment of the of HbA1c level, C-peptide level, levels of blood creatinine and albuminuria. Patients were divided into groups: group 1 had HbA1c≤7.0% (n = 18), group 2 had HbA1c> 7.0% (n = 44). Long-term monitoring of blood glucose levels was conducted with using the CGMS system during 6 days. Maximum blood glucose level, minimum blood glucose level and the difference of maximum and minimum blood glucose levels were accounted. The mathematical equation was obtained by using the simple linear regression analysis. This mathematical equation shows relationship between the level of albuminuria and the difference between maximum and minimum blood glucose levels. It can be used to predict the progression of diabetic nephropathy in patients with type 1 diabetes. We suggested the method for prognosticating the development and progression of diabetic microangiopathy (on an example of diabetic nephropathy) in patients with diabetes mellitus type 1 that does not require special software. This calculation may be performed using self-monitoring of blood glucose in clinical practice.