Особливості клінічного перебігу субарахноїдального крововиливу нетравматичного генезу у гострому періоді захворювання

Abstract

Мета дослідження: вивчити клініко-статистичну характеристику, особливості перебігу захворювання, динаміку результатів неврологічних шкал і структуру ускладнень у стаціонарних хворих, госпіталізованих з приводу субарахноїдального крововиливу нетравматичної етіології. Обстежено 87 пацієнтів із субарахноїдальним крововиливом, з них 38 (43,68%) - з ізольованим, 14 (16,09%) – з субарахноїдально-паренхіматозним, 29 (33,33%) – з субарахноїдально-вентрикулярним, 6 (6,9%) – з субарахноїдально-паренхіматозно-вентрикулярним крововиливом, загальна кількість змішаних крововиливів складала 56,32%. У рутинне клінічне обстеження були додатково включені шкала C.S. Ogilvy et B.S. Carter та шкала GOSE. Більшість хворих даної вибірки мали найлегший ступінь тяжкості субарахноїдального крововиливу згідно класифікації Всесвітньої організації нейрохірургів – 33 пацієнта (37,93%), що відповідає 15 балам за шкалою ком Глазго та відсутності рухового та мовного дефіциту. Друга ступінь тяжкості діагностована у 37 чоловік (42,53%), це 13-14 балів за шкалою ком Глазго та відсутність рухового і мовного дефіциту. Наступна невелика когорта пацієнтів відносилася до 3 ступеню тяжкості – 14 хворих (16,09%), вони мали 13-14 балів за шкалою ком Глазго та певного ступеню вираженості руховий і / або мовний дефіцит. Дві людини були віднесені до 4 ступеню тяжкості (2,30%) із 7-12 балами за шкалою ком Глазго та наявністю / відсутністю рухового і / або мовного дефіциту. Один хворий (1,15%) належав до категорії крайного 5 ступеню тяжкості із 3-6 балами за шкалою ком Глазго та наявністю / відсутністю рухового і / або мовного дефіциту. Відсоток вірогідності прогнозу субарахноїдального крововиливу 78–80% успішного результату згідно узагальнюючої класифікаційної шкали для оцінки прогнозу результату субарахноїдального крововиливу (C.S. Ogilvy et B.S. Carter) мали 76 хворих із балами від 0 до 2 (87,36%). Три бали та 65–67%, менш успішний результат продемонстрували 10 хворих (11,49%). У одного хворого (1,15%) нараховано 25%, несприятливий результат та сумарні 4 бали. Виявлені наступні фактори ризику розвитку субарахноїдального крововиливу: наявність в сімейному анамнезі даного захворювання у родичів; наявність в анамнезі шкідливих звичок: паління; зловживання алкоголем; наявність в анамнезі гіпертонічної хвороби, атеросклерозу та гіперхолестеринемії. Із супутніх хвороб найбільш широко були представлені такі захворювання, як ішемічна хвороба серця, виразкова хвороба шлунка, цукровий діабет.

Цель исследования: изучить клинико-статистическую характеристику, особенности течения заболевания, динамику результатов неврологических шкал и структуру осложнений у стационарных больных, госпитализированных по поводу субарахноидального кровоизлияния нетравматической этиологии. Обследовано 87 пациентов с субарахноидальным кровоизлиянием, из них 38 (43,68%) - с изолированным, 14 (16,09%) – с субарахноидально-паренхиматозным, 29 (33,33%) – с субарахноидальножелудочковым, 6 (6,9 %) – с субарахноидально-паренхиматозно-желудочковым кровоизлиянием, общее количество смешанных кровоизлияний составляла 56,32%. В рутинное клиническое обследование были также дополнительно включены шкала C.S. Ogilvy et B.S. Carter и шкала GOSE. Большинство больных данной выборки имели легкую степень тяжести субарахноидального кровоизлияния согласно классификации Всемирной федерации нейрохирургов – 33 пациента (37,93%), что соответствует 15 баллам по шкале ком Глазго и отсутствию двигательного и речевого дефицита. Вторая степень тяжести диагностирована у 37 человек (42,53%), это 13-14 баллов по шкале ком Глазго и отсутствие двигательного и речевого дефицита. Следующая небольшая когорта пациентов относилась к 3 степени тяжести – 14 больных (16,09%), они имели 13-14 баллов по шкале ком Глазго и определенной степени выраженности двигательный и / или речевого дефицит. Два человека были отнесены к 4 степени тяжести (2,30%) с 7-12 баллами по шкале ком Глазго и наличием / отсутствием двигательного и / или речевого дефицита. Один больной (1,15%) принадлежал к категории крайней 5 степени тяжести с 3-6 баллами по шкале ком Глазго и наличием / отсутствием двигательного и / или речевого дефицита. Процент вероятности прогноза субарахноидального кровоизлияния 78-80% успешного результата согласно обобщающей классификационной шкалы для оценки прогноза результата субарахноидального кровоизлияния (C.S. Ogilvy et B.S. Carter) имели 76 больных с баллами от 0 до 2 (87,36%). Три балла и 65-67% на менее успешный результат продемонстрировали 10 больных (11,49%). У одного больного (1,15%) получено 25% риска неблагоприятного исхода и суммарные 4 балла. Выявлены следующие факторы риска развития субарахноидального кровоизлияния: наличие в семейном анамнезе данного заболевания у родственников; наличие в анамнезе вредных привычек: курение, злоупотребление алкоголем; наличие в анамнезе гипертонической болезни, атеросклероза и гиперхолестеринемии. Из сопутствующих болезней наиболее широко были представлены такие заболевания, как ишемическая болезнь сердца, язвенная болезнь желудка, сахарный диабет.

The purpose of the study was to investigate the clinical and statistical characteristics of the course of the disease, to assess the dynamics of the results according to the neurological scales, and to reveal the structure of complications in patients hospitalized for subarachnoid haemorrhage of non-traumatic aetiology. Materials and methods. 87 patients with subarachnoid haemorrhage were examined, 38 of them (43.68%) had isolated subarachnoid haemorrhage, 14 (16.09%) had subarachnoid parenchymal, 29 (33.33%) had subarachnoid ventricular, and 6 (6.9%) had subarachnoid-parenchymal ventricular haemorrhage. The total number of mixed haemorrhages made up 56.32%. In the routine clinical examination the C.S. Ogilvy et B.S. Carter Scale and the GOSE Scale were additionally included. Results. The majority of patients, 33 patients (37.93%), had subarachnoid haemorrhage of a mild severity according to the classification of the World Federation of Neurosurgeons that corresponded to 15 scores by the Glasgow Coma Scale and the absence of motor and speech deficit. The second degree of the severity was diagnosed in 37 people (42.53%) that corresponded to 13-14 scores according to the Glasgow Coma Scale and no motor and speech deficit. The next small group of patients, 14 patients (16.09%), had the 3 degree of the severity, i.e. 13 - 14 scores according to the Glasgow Coma Scale and a certain degree of motor and / or speech deficiency. Two individuals (2.30%) were assessed as having the 4 degree that was 7–12 scores by the Glasgow Coma Scale and the presence / absence of motor and / or speech deficit. One patient (1.15%) belonged to the 5 category, whose condition was assessed as extremely severe, 3-6 scores by the Glasgow Coma Scale and the presence / absence of motor and / or speech deficit. 76 patients with the subarachnoid haemorrhage assessed as having from 0 to 2 scores had 78-80% likelihood of successful outcomes according to the generalizing classification scale for the assessment of the subarachnoid haemorrhage result forecast (CSU. Ogilvy ET B.S. Carter). 10 patients (11.49%) with 3 scores demonstrated a less successful outcome. One patient (1.15%) was found to have 25% risk of adverse outcome and a total of 4 scores. Conclusion. The following risk factors for the development of subarachnoid haemorrhage were identified: the presence in of subarachnoid haemorrhage among relatives in the family history; history of bad habits including smoking, alcohol abuse; history of hypertension, atherosclerosis and hypercholesterolemia; concomitant diseases, including coronary heart disease, peptic ulcer and diabetes mellitus.