Клінічне та «кліпове» мислення у лікарів-інтернів за фахом «Нервові хвороби»

Abstract

Одна з головних вимог сучасної медицини - здатність побудувати ланцюжок послідовності дій від існуючого положення до поставленої мети. А створення таких ланцюжків передбачає наявність «тривалого» мислення. В сучасному суспільстві виникла стійка тенденція до фрагментарного надання та отримання інформації з домінантою її кількості, а не якості. При «кліповому» мисленні розуміння контексту утруднене. Метою дослідження було: оцінити явище поширення "кліпового мислення" серед студентів та інтернів в залежності від вузької спеціалізації; визначити причини, негативні та позитивні риси процесу заміни "тривалого мислення" на "кліпове"; визначити та допрацювати адаптивні елементи тактики навчання у до- та післядипломній вищій медичній освіті. Було проведено анонімне анкетування-тестування 200 студентів 5-6-го курсу та лікарів-інтернів за фахами "Нервові хвороби" та (для порівняння) "Загальна практика-сімейна медицина" за використанням тестової методики М.Б. Літвінової. Аналіз отриманих результатів вказує на наявність у студентському середовищі тенденції до формування «кліпового» мислення, проте в лікарівінтернів спостерігається певне підвищення питомої частини опитуваних з тривалим мисленням. Це, напевно, можна пояснити усвідомлюваним зануренням молодих колег до основ спеціальності. "Тривале мислення" переважає у групі інтернів за фахом "Нервові хвороби", що пояснюється більш вузькою спеціалізацією та скорішим входженням до майбутньої спеціальності.

Одним из главных требований современной медицины является способность построить цепочку последовательности действий от существующего положения к поставленной цели. Создание таких цепочек предполагает наличие «длительного» мышления. В современном обществе возникла устойчивая тенденция к фрагментарному предоставлению и получению информации с доминантой ее количества, а не качества. При «клиповом» мышлении понимание контекста является затрудненным. Целью исследования было: оценить явление распространения "клипового мышления" среди студентов и интернов в зависимости от узкой специализации; определить причины, негативные и позитивные черты процесса замены "длительного мышления" на "клиповое"; определить и доработать адаптивные элементы тактики обучения в до- и последипломном медицинском образовании. Было проведено анонимное анкетирование-тестирование 200 студентов 5-6-го курса и врачей-интернов по циальностям "Нервные болезни" и (для сравнения) "Общая практика-семейная медицина" с использованием тестовой методики М.Б. Литвиновой. Анализ полученных результатов указывает на наличие в студенческой среде тенденции к формированию «клипового» мышления, тогда как у врачейинтернов наблюдается повышение удельной части опрошенных с длительным мышлением. Это, вероятно, объясняется осознанным погружением молодых коллег в основы специальности. "Длительное мышление" преобладает в группе интернов по специальности "Нервные болезни", что объясняется более узкой специализацией и быстрым вхождением в будущую специальность.

One of the key requirements of the modern medical science is the ability to build a chain of actions from the current position to the goal set. The building of such chains needs "sustained" thinking. In the modern society, there is a persistent tendency towards the fragmentary presentation and perception of information with clear focus rather on its quantity than on its quality. Mosaic thinking impedes contextual understanding. The aim of the study is to assess the propagation effect of "mosaic thinking" among students and interns, depending on the focused specialization; to identify the causes, negative and positive features of replacing the "sustained” thinking with "mosaic" one; to identify and improve the adaptive elements of teaching in graduate and postgraduate higher medical education. An anonymous survey was conducted for 200 students of the 5-6th year of study and interns specialized in diseases of nervous system and (to compare with) in general medicine using the M.B. Litvinova survey technique. The findings indicate a tendency toward developing “mosaic” thinking within the students’ community, while intern doctors demonstrate an increased proportion of the respondents demonstrating “sustained” thinking. This can probably be explained by the conscious exposure of young colleagues to the basics of the specialty. The "sustained" thinking prevails in the group of interns specialized in diseases of nervous system that can be explained by more focused specialization and more rapid engagement into the future profession.