Вплив захворювання на якість життя пацієнтів з екстрасфінктерними та транссфінктерними параректальними норицями

Abstract

Актуальність. Наявність високих транссфінктерних та екстрасфінктерних нориць прямої кишки може викликати виникнення тяжких місцевих змін, що обумовлюють значну деформацію анального каналу, промежини, рубцеві зміни м’язів-стискачів заднього проходу, в результаті чого виникає недостатність затульного апарату прямої кишки, що значно погіршує якість життя таких хворих. Мета роботи. Оцінка якості життя пацієнтів, що хворіють на хронічний парапроктит, за допомогою порівняльного аналізу досліджуваних груп. Об’єкти та методи. У дослідженні приймали участь 58 пацієнтів, які мали ту чи іншу форму хронічного парапроктиту, що лікувались в умовах проктологічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського та на базі хірургічного відділення 3-ї міської клінічної лікарні м. Полтави. Результати. При вивченні анамнезу з'ясовано, що тривалість хвороби у пацієнтів варіювала від 2-3 місяців до 10 років і більше, в середньому 2,9±0,9 років. Хворі, що займаються фізичною працею, склали 82,7%, дещо менше було хворих, які займаються розумовою працею – 20,6%, ще менше хворих, що займаються змішаною трудовою діяльністю – 10,4%. У 32 (55,2%) пацієнтів виявлені й інші колопроктологічні захворювання, при чому, деякі з них мали 3 або більше хвороб одночасно. Найпоширеніша скарга (100%) - наявність зовнішнього норицевого отвору в перианальній ділянці. Біль відзначався у 48 (82,8%) осіб. В цьому випадку також було виявлено, що частота цієї скарги збільшується при більш тривалому анамнезі (76,2% у пацієнтів з анамнезом до 1 року у порівнянні з 92,9% у пацієнтів, що хворіють на хронічний парапроктит більше 5 років). У 22 (37,9%) хворих відзначалися скарги на періодичне підвищення температури тіла, яке пов'язане з загостренням хронічного процесу. Висновки. Таким чином, більшість пацієнтів звертаються до медичної допомоги у пізні строки захворювання, - у середньому через 3 роки після появи перших симптомів. Також, у хворих з тривалим анамнезом скарги стають вираженішими, що значно погіршує якість їхнього життя. Переважна кількість хворих на параректальні нориці займаються фізичною працею, що пов'язано з тим, що біль при хронічному парапроктиті посилюється саме під час фізичних навантажень, що змушує пацієнтів з цією патологією звертатись до медичних закладів.

Актуальность. Наличие высоких транссфинктерных и экстрасфинктерных свищей прямой кишки может вызвать возникновение тяжелых местных изменений, обусловливающих значительную деформацию анального канала, промежности, рубцовые изменения мышц-сжимателей заднего прохода, в результате чего возникает недостаточность запирательного аппарата прямой кишки, что значительно ухудшает качество жизни таких больных. Цель работы. Оценка качества жизни пациентов, больных хроническим парапроктитом, с помощью сравнительного анализа исследуемых групп. Объекты и методы. В исследовании принимали участие 58 пациентов, имевших ту или иную форму хронического парапроктита, лечившихся в условиях проктологического отделения Полтавской областной клинической больницы им. Н.В. Склифосовского и на базе хирургического отделения 3-й городской клинической больницы г. Полтавы. Результаты. При изучении анамнеза выяснено, что продолжительность болезни у пациентов варьировала от 2-3 месяцев до 10 лет и более, в среднем 2,9 ± 0,9 лет. Больные, занимающиеся физическим трудом, составили 82,7%, несколько меньше было больных, которые занимаются умственным трудом - 20,6%, еще меньше, больных занимающихся смешанной трудовой деятельностью - 10,4%. У 32 (55,2%) пациентов выявлены и другие колопроктологические заболевания, причем, некоторые из них имели 3 или более болезней одновременно. Самая распространенная жалоба (100%) - наличие внешнего свищевого отверстия в перианальной области. Боль отмечалась у 48 (82,8%) пациентов. В этом случае также было обнаружено, что частота этой жалобы увеличивается при более длительном анамнезе (76,2% у пациентов с анамнезом до 1 года по сравнению с 92,9% у пациентов, страдающих хроническим парапроктитом более 5 лет). У 22 (37,9%) больных отмечались жалобы на периодическое повышение температуры тела, связанное с обострением хронического процесса. Выводы. Таким образом, большинство пациентов обращаются к медицинской помощи в поздние сроки заболевания - в среднем через 3 года после появления первых симптомов. Также у больных с длительным анамнезом жалобы становятся более выраженными, что значительно ухудшает качество их жизни. Подавляющее число больных параректальными свищами занимаются физическим трудом, что связано с тем, что боль при хроническом парапроктите усиливается именно во время физических нагрузок, что заставляет пациентов с этой патологией обращаться в медицинские учреждения.

Relevance. The presence of high transsphincteric and extrasphincteric anal fistulas can cause severe local changes such as significant deformation of the anal canal, perineum, and resulting in anal incontinence, which significantly impairs the quality of life of these patients. Objectives: to evaluate the quality of life of patients with chronic paraproctitis, using a comparative analysis of the studied groups. Objects and methods. The study involved 58 patients who had different forms of chronic paraproctitis treated in proctology department of M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital and in the surgical department of Poltava City Clinical Hospital #3. Results. While studying the anamnesis, it was found that the duration of the disease in patients varied from 2-3 months to 10 years or more, an average of 2.9 ± 0.9 years. Patients involved in physical labour made up 82.7%, slightly fewer patients were engaged in mental work, 20.6%, even less people were involved in combined type of activity, 10.4%. In 32 (55.2%) patients, other coloproctological diseases were detected, and some of them had 3 or more diseases at the same time. The most common complaint (100%) was the presence of an external fistulous aperture in the perianal region. Pain was reported by 48 (82.8%) people. In this case, it was also found that the frequency of this complaint increased with a longer medical history (76.2% in patients with anamnesis up to 1 year, compared with 92.9% in patients with chronic paraproctitis over 5 years). In 22 (37.9%) patients there were complaints of a periodic increase in body temperature that is associated with an aggravation of the chronic process. Conclusion. Thus, most patients search for medical care in the late stages of the disease - on the average 3 years after the onset of the first symptoms. Moreover, in patients with a long history of the disease, symptoms become more severe that significantly impairs the quality of their lives. The vast majority of patients with anal fistulas are engaged in physical labour, and it is the fact that the pain in chronic paraproctitis exacerbated during physical activity makes patients with this pathology ask for medical aid.