Вплив водорозчинної форми кверцетину на дезінтеграцію органічного матриксу пародонта щурів за умов системного введення ліпополісахариду Salmonella Typhi

Abstract

В експерименті на 30 білих щурах досліджено вплив водорозчинної форми кверцетину на колагеноліз і деполімеризацію протеогліканів та глікопротеїнів м’яких і кісткової тканин пародонта щурів за умов системного введення ліпополісахариду S. typhi. Тварини було розподілено на 3 групи: 1-ша – інтактні тварини, 2-га – після системного введення ліпополісахариду S. typhi (пірогенал), 3-тя – тваринам внутрішньоочеревинно вводили водорозчинний комплекс кверцетину з полівінілпіролідоном (корвітин) у дозі 500 мг/кг (10 мг/кг у перерахунку на кверцетин) раз на 3 доби, починаючи з 30-ї доби експерименту. Останній вводили в дозі 0,4 мкг/кг маси протягом 1-го тижня 3 рази, протягом наступних 7-ми тижнів – 1 раз у тиждень. Колагеноліз оцінювали за концентрацією вільного оксипроліну, рівень деполімеризації протеогліканів і глікопротеїнів – за вмістом глікозаміногліканів (ГАГ) та N-ацетилнейрамінової кислоти (NANA) відповідно. Введення кверцетину за умов експерименту вірогідно зменшувало у м’яких і кістковій тканинах пародонта концентрацію вільного оксипроліну на 27,3 та 26,7%, ГАГ – на 36,3 та 39,9%, NANA – на 17,6 та 46,8% відповідно порівняно зі значеннями 2-ї групи. Коефіцієнт оголення коренів молярів на 26,9% поступався результату щурів, яким вводили ліпополісахарид S. typhi. Зроблено висновок, що застосування кверцетину на тлі системного введення ліпополісахариду суттєво зменшує деполімеризацію компонентів органічного матриксу м’яких і кісткової тканин пародонта (колагену, протеогліканів та сіалоглікопротеїнів), обмежує резорбцію альвеолярного відростка щелеп

В эксперименте на 30 белых крысах исследовано влияние водорастворимой формы кверцетина на коллагенолиз и деполимеризацию протеогликанов и гликопротеинов мягких и костной тканей пародонта в условиях системного введения липополисахарида S. typhi. Животные были разделены на 3 группы: 1-я - интактные животные, 2-я - после системного введения липополисахарида S. typhi (пирогенал), 3-я - животным внутрибрюшинно вводили водорастворимый комплекс кверцетина с поливинилпирролидоном (корвитин) в дозе 500 мг/кг (10 мг/кг в пересчете на кверцетин) раз в 3-е суток, начиная с 30-го дня эксперимента. Последний вводили в дозе 0,4 мкг/кг в течение 1-й недели 3 раза, в течение следующих 7-ми недель - 1 раз в неделю. Коллагенолиз оценивали по концентрации свободного оксипролина, уровень деполимеризации протеогликанов и гликопротеинов - по содержанию гликозаминогликанов (ГАГ) и N-ацетилнейраминовой кислоты (NANA) соответственно. Введение кверцетина в условиях эксперимента достоверно уменьшало в мягких и костной тканях пародонта концентрацию свободного оксипролина на 27,3 и 26,7%, ГАГ - на 36,3 и 39,9%, NANA - на 17,6 и 46,8% соответственно по сравнению со значениями 2-й группы. Коэффициент обнажения корней моляров на 26,9% уступал результату группы с системным введением липополисахарида S. typhi. Сделан вывод, что применение кверцетина на фоне системного введения липополисахарида существенно уменьшает деполимеризацию компонентов органического матрикса мягких и костной тканей пародонта (коллагена, протеогликанов и сиалогликопротеинов), ограничивает резорбцию альвеолярного отростка челюстей.

The experiment on 30 white rats was designed to investigate the effect of a water-soluble form of quercetin on collagenolysis and depolymerization of proteoglycans and glycoproteins in both soft and bone tissues of periodontium under the conditions of systemic administration of S. typhi lipopolysaccharide. The animals were divided into 3 groups: the 1st group included intact animals, the 2nd group involved the animals exposed to the systemic administration of S. typhi lipopolysaccharide (pyrogenal), the 3rd group was made up the rats, which were given a water-soluble complex of quercetin and polyvinylpyrrolidone (corvitin) intraperitoneally in a dose of 500 mg / kg (10 mg / kg in terms of quercetin) every 3 days, starting from the 30th day of the experiment. The latter was administered in a dose of 0.4 μg/kg 3 times during the 1st week and once a week for the next 7 weeks. Collagenolysis was assessed by the concentration of free hydroxyproline; the level of depolymerisation of proteoglycans and glycoproteins was assessed by the content of glycosaminoglycans (GAGs) and N-acetylneuraminic acid (NANA) respectively. The introduction of quercetin in the experimental conditions significantly reduced the concentration of free hydroxyproline in soft and bone periodontal tissues by 27.3 and 26.7%, GAG – by 36.3 and 39.9%, and NANA – by 17.6 and 46.8%, respectively compared to the values of the 2nd group. The coefficient of root exposure in molars was inferior to the findings in the group with the modelled systemic inflammatory response by 26.9%. It can be concluded that the use of quercetin in the systemic lipopolysaccharide administration significantly reduces the depolymerisation of the components of the organic matrix in soft and bone periodontal tissues (collagen, proteoglycans and sialoglycoproteins), and limits the resorption of the alveolar process in jaws.